Право на здоров ’ я і його охорону. Державна політика охорони здоров ’ я в Україн і?

1. Право на здоров’я і його охорону. Державна політика охорони здоров’я в Україні? Олег Петренко, Магістр менеджменту організацій охорони здоров’я, 1-й заступник Генерального директора недержавної клініки “Оберіг” (Київ)

2. Про що йтиме мова • Квазі-виміри здоров’я (макро-, мікро- та індивідуальний рівень) роль людини та держави • Охорона здоров’я vs. медична допомога, трохи про мед.страхування та державну політику ОЗ • Виміри реформ системи ОЗ та їх зміст • Здоров’я як товар: медична допомога vs. медична послуга, приватний ринок ОЗ • Фармацевтичний ринок і здоров ’я Здоров’я – це ще не все, але все без здоров’я – це ніщо! УШПС, Одеса

3. Здоров’я і що його визначає? Генетика (генетична схильність) Спосіб життя людини (харчування, режим фізичної активності, достаток, шкідливі звички) Оточуюче середовище (екологія) Освіта Рівень та якість медичної допомоги визначають лише 10 – 15 % загального виміру здоров’я! УШПС, Одеса

4. Людина не запрограмована на несвідоме виживання. Її відрізняє від інших живих істот те, що перед обличчям альтернативи — життя або смерть — їй необхідно діяти, зробивши вільний вибір. А.Ренд УШПС, Одеса

5. Українці, штрихи до портрету: • 3 місце в світі за вживанням горілки населенням (псля Росії та США) • 18 л соку на душу населення в рік (Німеччина 45 л, Росія 32 л) • Щоденно палять 49 % українців ( з них 50% чоловіків, 25% жінок й 17% школярів) • Очікувана тривалість життя українця при народженні 68 років (для жіок – 74, чоловіків 62! роки) – феномен чоловічої надсмертності* за 2009 р. УШПС, Одеса

6. Ідеологія і здоров’я ПРАВА ЛІВА КОЛЛЕКТИВІЗМ ІНДИВІДУАЛІЗМ СОЦІАЛІЗМ (КОМУНІЗМ) ЛІБЕРАЛІЗМ (НЕОЛІБЕРАЛІЗМ) ДЕРЖАВНИЙ ПАТЕРНАЛІЗМ ІНДИВІДУАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ А про що говорять наші українські партії без ідеології? УШПС, Одеса

7. “Одного разу зроблений ідеологічний вибір звужує коло союзників, уточнює перелік можливостей і звільняє від помилкових ілюзій. Ідеологічна точність нещадна як лезо: не може півсвіту ходити в стратегічних партнерах, не можуть усі сфери життя бути пріоритетними.” С.Рахманін, ДТ №30 від 21.08.10 УШПС, Одеса

8. Держава декларує: Держава зберігає за собою зобов’язання щодо захисту конституційних прав громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу і контроль за якістю надання медичних послуг закладами охорони здоров’я всіх форм власності Кожен громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров’я людини ( Ст.6, “Основ законодавства України про охорону здоров’я”) Ст. 49 Конституції України: “У державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена” Ст.12, частина друга, Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” – “... державна політика охорони здоров’я забезпечується бюджетними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотківнаціонального доходу” УШПС, Одеса

9. Держава виконує: Ст. 95 Конституції України: “Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків” ПРОТЕ: Ст. 22 Конституції України: “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод” Ст. 24 Конституції України: “ Громадяни мають рівні права конституційні права і свободи та є рівними перед законом” УШПС, Одеса

10. ДУМКА 27 августа 2010 • «Не дай Бог в нашей стране попасть в больницу или в суд. Даже когда за тобой стоят два телеканала, журналисты, которые могут поддержать, очень трудно отстаивать свои позиции.» Ирина Геращенко, Народный депутат от НУНС, председатель ВСК по вопросам расследования цензуры в СМИ УШПС, Одеса

11. Раціональність — це визнання того, що немає нічого важливішого за правду. А.Ренд УШПС, Одеса

12. Основні причини смерті 13,11% **У більшості ж європейських держав (крім Росії) кількість померлих на рік у відсотковому співвідношенні до населення становить менше 1%. УШПС, Одеса

13. Національні рахунки охорони здоров’я(попередні розрахунки 24.11.2005, Ю.Чечулін,PHRplus/USAID) НРОЗ в Україні, PHRplus, USAID, 2005 УШПС, Одеса

14. Загальні витрати на ОЗ, 2009 • Держава витрачає (державний та місцевий бюджети) 89 USD (56%) на кожного жителя • Кожен громадянин доплачує ще 71 USD (44%) • Загалом – 160 USD на кожного жителя, тобто близько 55 млрд.грн, або 6,1% від ВВП (2009 – 912 млрд.грн) • 6,1% - середньо-європейський показник,який коливається від 10 до 5,5 % у країнах ЄС УШПС, Одеса

15. Загальні принципи публічних систем охорони здоров’я в країнах ЄС Загальне покриття населення завдяки обов'язковій участі у фінансуванні системи; Загальнодоступність основних послуг; Внески пропорційні розміру доходів; Обсяг загальнодоступних послуг не залежить від абсолютного розміру внеску (на відміну від індивідуальних медичних страхових програм); Контроль за ціноутворенням завдяки адміністративному механізму (тарифи, бюджети, контроль за інвестуванням); Вільне пересування товарів та послуг; Вільне пересування людей і вільний вибір Публічні контрактні закупівлі медичних послуг Відсутність оплати в момент надання медичних послуг УШПС, Одеса

16. Позиція впливових міжнародних організацій (ВООЗ, Світовий банк) Стан здоров’я населення за сучасними уявленнями є одним з найважливіших критеріїв оцінки рівня соціально-культурного розвитку суспільства і якості життя громадян будь-якої держави Інвестиції в здоров’ята охорону здоров’я необхідно розглядати як значний внесок в розвиток національної економіки та скорочення масштабів бідності УШПС, Одеса

17. Система охорони здоров’я (СОЗ) – це засіб, а не мета політики Кінцеві показники (наслідки політики): Стан здоров’я - рівень - розподіл Фінансовий захист (захист від зубожіння у наслідок необхідності платити за лікування) Рівень Розподіл Задоволеність клієнтів Рівень розподіл Проміжні показники (результати політики) Ефективність Технічна ефективність (як?) Алокативна ефективність (розміщення ресурсів, що?) Якість - клінічна - сервісна Рівність доступу фінансова послуг Стримування цін WB, Flagship Program 2005 УШПС, Одеса

18. Cистема охорони здоров’я (СОЗ)(модель в післярадянський період) РИНОК УШПС, Одеса

19. Типи систем ОЗ в Європі: Приватна Страхова Бюджетна (доля покриття витрат на ОЗ з приватних джерел більше ніж з публічних джерел) (покриття витрат на ОЗ з переважно з фондів обов’язкового мед.страхування) Інтегрована (Семашко) б. СРСР Беверіджа (напр. UK, CA) УШПС, Одеса

20. Альтернативнішляхи оплати медичних послуг Загальні податки УРЯД Глобальний бюджет Оплата за послугу Подушна оплата Внески на соціальне страхування Соціальне медичне страхування Добровільне приватне страхування Приватне медичне страхування Виплати з “кишені” підприємства Державні та комунальні заклади Медичні послуги Не прибут- кові Зміша- ні Прибут- кові громадяни гроші доходи Сума внесків громадян = Сумі виплат = Сумі доходів надавачів R G Evans, 2004 УШПС, Одеса

21. Модель фінансування СОЗ Кошти для СОЗ можна отримати різним способом, але всі доступні варіанти вкладаються у 4 категорії: сума податкових надходжень (СП), сума премій на обов’язкове соціальне страхування (СС), сума прямої оплати громадян за надані послуги (ОГ) та сума премій на добровільне приватне страхування (ПС). Загальна сума цих коштів дорівнює сумі видатків на медичне обслуговування, яка визначається добутком ціни (Ц) та кількості (К) наданих послуг. До того ж сума видатків дорівнює сумі доходів надавачів медичних послуг, який може бути визначений як внесок різноманітних робіт і матеріалів (Р) помножений на їх вартість (В). Отже за умови бездефіцитності ця проста формула виглядає наступним чином[1]: СП + СС + ПГ + ПС = Ц*К = Р*В або А = Б = С, де А = СП + СС + ПГ + ПС Б = Ц*К С = Р*В Тепер можна говорити про механізм збору і об’єднання коштів(А) та механізми перерозподілукоштів між тими хто потребує медичних послуг (Б) та тими хто їх надає (С). Отже, теоретично і досить умовно, моделі фінансування СОЗ, базуючись на вищенаведеній формулі, за переважанням частки у цілому, можна розділити на: бюджетну (СП > СС + ПГ + ПС) соціального страхування (СС > СП + ПГ + ПС) приватну (ПС/ПГ > СП + СС) Evans R.G. (2000) УШПС, Одеса

22. Країни Європейського регіону за методом фінансування Р.Б.Салтман, Дж.Фигейрас, 2000 УШПС, Одеса

23. - один з видів особистого страхування; є формою соціального захисту інтересів населення в сфері охорони здоров’я; Медичне страхування можна поділіти на: соціальне та добровільне (приватне) Медичне страхування УШПС, Одеса

24. Чому власне соціальне ОМС? • обов’язковий характер страхування для всього населення чи переважної його частини; • внески мають цільовий характер, що має захищати публічні фінанси від політичних маніпуляцій; • розмір внесків не залежить від ризику захворіти; • набір послуг є універсальним для всіх застрахованих, не залежить від розміру внеску і визначається лише медичними потребами пацієнта; • розділення функцій платника та постачальника послуг, сприяння підвищенню економічної ефективності та якості медичного обслуговування УШПС, Одеса

25. Покриття вартості медичних послуг за програмою соціального страхування ВАРТІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ, ЯКІ НАДАЮТЬСЯ ГРОМАДЯНАМ В МЕЖАХ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ КОШТИ ДЕРЖАВНОГО і МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ + КОШТИ ОБОВ’ЯЗКОВОГО СОЦІАЛЬНОГО МЕД. СТРАХУВАННЯ Державна солідарна соціальна система ВАРТІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ,ЯКІ НЕ ПОКРИВАЮТЬСЯ В МЕЖАХ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ КОШТИ добровільного особистого (недержавного) мед. страхування Поле діяльності недержавних страховиків КОШТИ, які офіційно сплачує населення за визначені платні послуги УШПС, Одеса

26. Соціальне медичне страхування, погляд роботодавця? Ставки внесків на соціальне страхування в Україні, в % до нарахованої зарплати УШПС, Одеса

27. З початку нинішнього року, як повідомила прес-служба прокуратури, «за фактами незаконного вимагання плати за надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я було порушено три кримінальні справи за статтею 184 (порушення права на безкоштовну медичну допомогу) Кримінального кодексу України». За таке правопорушення заплямованим білим халатам світить штраф або ув’язнення (до шести місяців), якщо, звісно, їхню вину буде доведено. Крім того, прокуратура вимагає від КМДА притягнути до дисциплінарної відповідальності головних лікарів тих комунальних закладів охорони здоров’я, в яких було виявлено факти незаконного вимагання плати за медпослуги. Олексій СОВА, Ольга СКРИПНИК, Дзеркало тижня, 07.09.2010 УШПС, Одеса

28. Ми можемо уникати реальність, але ми не можемо уникати наслідків уникнення реальності. А.Ренд УШПС, Одеса

29. Аналітичний підхід до політики охорони здоров’я (ОЗ) Економіка: - Ресурси завжди обмежені; - Ринок в ОЗ не є типовим, для розміщення обмежених ресурсів потрібні розумні комбінації ринкових та неринкових механізмів. Етика: дилеми політики ОЗ не є суто технічними, вони завжди свідомо чи несвідомо спираються на цінності. Політика: різні актори (діючі особи) політики прагнуть того, щоб саме їхні цінності були взяті до уваги, а пропозиції почуті. Т.Семигіна, ШОЗ, НаУКМА, 2004 УШПС, Одеса

30. Дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування в Україні: 1. Кількісний дефіцит фінансових ресурсів 2. Неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів УШПС, Одеса

31. Поступ: система ОЗ - ВІД і ДО (1) УШПС, Одеса

32. Поступ: система ОЗ - ВІД і ДО (2) УШПС, Одеса

33. ОЗ – відповідальність місцевої влади? органи державної влади органи місцевого самоврядування ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ТЕ Р И Т О Р І А Л Ь Н А Г Р О М А Д А МІНІМАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ МІСЬКА РАДА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВИКОНКОМ Комітет з питань охорони здоров”я Управління охорони здоров”я МІНФІН Комунальні заклади охорони здоров”я МОЗ ОДА ОБЛРАДА Державний бюджет Місцевий бюджет БМС УШПС, Одеса

34. Правовий бік питання... ЗМС(Ст. 62) Участь держави у формуванні доходів місцевих бюджетів 1. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про державний бюджет. 2. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом. БКУ. (Ст1. П.29) фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів; УШПС, Одеса

35. Що таке політика охорони здоров’я? Політика охорони здоров’я – курс дій, що має вплив на низку інституцій, організацій, служб, а також на порядок фінансування системи охорони здоров’я. Вона виходить за рамки впливу лише на медичні служби і включає в себе заплановані й незаплановані дії державних, приватних та громадських організацій, що позначаються на стані здоров’я населення громадянського суспільства. Т.Семигіна, ШОЗ, НаУКМА, 2004 УШПС, Одеса

36. Чиновнику від ОЗ – це не потрібно УШПС, Одеса

37. Лікар-професіонал - хоче, але не вміє (не знає) УШПС, Одеса

38. Сучасна концепція New Public Health – вирішує це спираючись на професіоналів УШПС, Одеса

39. Я не працюю заради того, щоб мати клієнтів, я маю клієнтів для того, щоб працювати. А.Ренд УШПС, Одеса

40. Споживачі послуг Індивідуальні (клієнти/пацієнти) Групові (корпоративні), в т.ч. СК та МА Кожна людина має потребу в медичні допомозі і постійно має вирішувати медичні проблеми менш дієздітних членів сім’ї – малолітніх дітей і батьків похилого віку ЗДОРОВ’Я як ТОВАР КЛІЄНТИ МЕДИЧНА ПОСЛУГА як ТОВАР ПАЦІЄНТИ УШПС, Одеса

41. Надавачі послуг Державні Державні (нелегалізовані) Недержавні (легалізовані) Індивідуальні практики (ФОП) Колективні лікарські практики (центри і клініки) Монопрофільні клініки (різного калібру) Багатопрофільні клініки (різного калібру) УШПС, Одеса

42. Недержавний сектор СОЗ www.oberigclinic.com 42 УШПС, вересень 2008, м.Одеса УШПС, Одеса

43. Якщо щось відбувається – значить це кому-небудьпотрібно. IDEA! Федір Шпиг Олександр Деркач Віктор Рибчук УШПС, Одеса

44. Найбільший приватний інвестиційний проект в галузі ОЗ у 2008 році ІНВЕСТІЦІЙНА ВАРТІСТЬ БІЛЬШЕ 100 млн. грн. УШПС, Одеса

45. Медичний центр “Універсальна клініка “Оберіг” Недержавна багатопрофільна клініка, яка надає переважно* планову спеціалізовану медичну допомогу в амбулаторії та стаціонарі, дорослим і дітям та пропонує широкий вибір профілактичних програм діагностики (check-up) усім зацікавленим залишатися здоровими якнайдовше! 21.05.2009 Олег Петренко 45 УШПС, Одеса

46. Структура клініки “Оберіг” 21.05.2009 Олег Петренко 46 Діагностичне відділення (МСКТ, МРТ, мамографія, УЗД, рентгенангіографія, функціональна діагностика) Відідлення ендоскопії та малоінвазивної хірургії Педіатрична служба (дитяча поліклініка, дитячий стаціонар з блоком ІТ, вакцинаційний кабінет) Стаціонарне відділення для дорослих (16-32 ліжок) Операційний блок (3 операційні) з відділом анестезіології та інтенсивної терапії Клініко-діагностична лабораторія і патогістологічний центр Інсультний центр (comprehensive stroke unit) Дитячий алерогоцентр УШПС, Одеса

47. Що надавач надає і чому?(критерії вибору послуг) Ступінь складності і важкості медичних випадків Частина ланцюжка створення цінності: профілактика – діагностика – лікування – реабілітація – вторинна профілактика Специфічні знання та навички надавача, необхідні для надання Плановість vs. «ургентність» Спеціалізація vs. багатопрфільність Акцент на певному медичному стані** “Поріг” входу у бізнес УШПС, Одеса

48. Якість послуги, як результат, залежить від: Кваліфікації виконавця (лікаря) Частоти виконання даної послуги (загалом чим більше тим краще*) Умов виконання (де?) Достатності ресурсів (чим або з допомогою чого?) УШПС, Одеса

49. Хочете створити цінність? – спробуйте 30% часу робити свою справу не так, як це роблять конкуренти УШПС, Одеса

50. “... У нас в богадельне больные дорогих лекарств не покупают...” Н.В. Гоголь, «Ревизор» УШПС, Одеса