1 / 20

Україна моя країна

Україна моя країна. Виконали учні 5-б Сахно Данило і Скибун Володимир. Географічне положення. води.

Télécharger la présentation

Україна моя країна

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Україна моя країна Виконали учні 5-б Сахно Данило і Скибун Володимир

  2. Географічне положення

  3. води • В Українінараховуєтьсямайже 4 тис. малихрічок (завдовжки до 100 км), 123 – середніх (100-500 км), 14 – великих (понад 500 км). Річки є найактивнішоюланкоюсеред вод суші. Вони повертають у море більшучастинуопадів, є основнимджерелом води для господарських та побутових потреб людини, а такожтранспортними шляхами та джереломенергії.   На територіїкраїнирікирозподіляютьсянерівномірно. Цезумовлено характером рельєфу, кліматом, водопроникністюгірськихпорід, особливостямирослинногопокриву та іншимиприроднимичинниками. Для порівняннявикористовуютьщільністьрічковоїсітки, яка визначаєтьсявідношеннямзагальноїдовжинирічок до площітериторії. Найбільшаїїщільність у Карпатах (до 1,1 км/км2), а в степах міжрічкамиДніпро і Молочнацейпоказникнайменший – 0,25 км/км2. ПереважнабільшістьрічокУкраїниналежить до басейнівЧорного та Азовськогоморів і тільки 4 % – до басейнуБалтійського моря. ЦезумовленозагальнимнахиломповерхніУкраїни. На заходікраїни проходить ГоловнийЄвропейськийвододіл, щорозділяєбасейниукраїнськихрічокміжбасейнамизгаданихморів. Відрельєфузалежитьпадіння та середнійпохилрічок, швидкістьїхтечії, будоварічкових долин. Гірськірічки Карпат і Кримухарактеризуються не тількизначнимпохилом та швидкістю, але й глибокими (до 900 м) долинами зістрімкимисхилами, порогами і водоспадами. Утворюються порога і перекати й на деякихрівниннихрічках, щоперетинаютьПодільську і Придніпровськувисочини. Через малийпохилрічокПоліссяїхнітечіїдужесповільнюються, щозначнопосилюєзаболоченістьприлеглихтериторій.

  4. Держави сусіди • Українамежуєіз 7-ма країнами, в т.ч . з двома на суші та по морю (Румунія, Росія): • Польща • Словаччина • Угорщина • Румунія • Молдова • Росія • Білорусь

  5. столиця • За правліннявеликого князяВолодимира (980–1015) територіякиївськогоДитинцябуларозширена і укріплена. В історіографіїїїназивають«містомВолодимира»[2][5]. Дитинецьоточував вал ізтрьома воротами, парадними з якихбулиСофійські[5]. ПісляхрещенняРусі в 988роціКиїв став центром митрополіїКонстантинопольськогопатріархату. Головнимміським храмом булаДесятиннацерква, зведенанеподалік княжого палацу і ринку «Бабин торжок»[5]. СинВолодимира, Ярослав (1019–1054), щебільшерозширивДитинець, збудувавши так зване«місто Ярослава»[5]. Вінзвівновіфортечніукріплення, довжиноюпонад 3,5 км, якіоточувалиплощу 80 га[5]. Київбулоперетворено на найбільшемістоРусі[5]. Новою головною брамою стали Золоті ворота, а головним храмом — Софійський собор, кафедра київськихмитрополитів[5]. ЯрославовінащадкиІзяслав (1054–1068, 1069–1073) і Святополк (1093–1113) розбудували так зване«містоІзяслава-Святополка». Його центром став Києво-Михайлівський Золотоверхий собор, що дав назвуоднойменномумонастирю[5]. • Найбільшим районом КиєвабувпридніпровськийПоділ. У 12—13 століттяхвінзаймавплощублизько 200 га, щобула оточена оборонним валом[5]. У центрі Подолу розміщувавсяголовнийміськийринок — «Торговище», довколаякого стояли церкваПирогоща, Борисоглібська й Михайлівська церкви[5]. На західвідмістапролягавКопирівкінець, де за князюванняСвятослава Ярославича (1073–1076) булозакладеномонастир святого Симеона[5]. За містомрозташовувалисямонастирі — Кирилівський, Кловський, Печерський (з 1598 — Києво-Печерська лавра) та Видубицький Свято-Михайлівський[5]. Довколамістатягнулисяприміські села Предславине і Берестове, князівські й боярськідвори, урочища Дорогожичі та Угорське[5]. • На середину 12 століття в Києві проживало близько 50 тисячмешканців, діялоблизько 400 церков, 8 базарів. Площаміста становила до 400 га[5

  6. населення

  7. Державні символи • Жовтий (золотий) ісинійкольоривикористовувалися на гербіРуськогокоролівства 14 століття. Вони такожвживалися на гербах руських земель, князів, шляхтиімістсередньовіччяіраннього нового часу. У 18 століттікозацькіпрапориВійськаЗапорозького часто вироблялисязсинього полотнища ізлицарем у золотихчичервленихшатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українціГаличинивикористовувалисиньо-жовтий стяг як національний прапор. В 1917–1921 роках, під час українськоїреволюції, цей стяг бувдержавним прапором УкраїнськоїНародноїРеспублікийУкраїнськоїДержави

  8. З найдавнішихчасівтризубшанується як магічнийзнак, свого роду оберіг. Цезображення археологи зустрічали у багатьохпам'яткахкультури, датованих першими століттяминашоїери. Відомийсереднародів Сходу і Середземномор'я з найдавнішихчасів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорійпоходження і значеннятризуба (сокіл, якір, символ триєдинствасвітутощо). • За часівКиївськоїРусітризуббувродовим знаком Рюриковичів. Йогозображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настіннихрозписах.

More Related