1 / 35

Постійний струм

Постійний струм. Електричний струм - це упорядкований рух заряджених частинок. Напрямок електричного струму співпадає з напрямком руху позитивних зарядів. Упорядкований рух електронів у металевому провіднику та струм I S – площа поперечного перерізу провідника, Е – електричне поле.

Télécharger la présentation

Постійний струм

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Постійний струм Електричний струм - це упорядкований рух заряджених частинок. Напрямок електричного струму співпадає з напрямком руху позитивних зарядів. Упорядкований рух електронів у металевому провіднику та струм I S – площа поперечного перерізу провідника, Е – електричне поле.

  2. Умови існування електричного струму: 1 Наявність носіїв струму; 2 Наявність електричного поля. Носіями струму в металах є електрони провідності, в електролітах – позитивні і негативні іони, у газах електрони та позитивні іони.

  3. Сила струму –фізична величина, яка показує, який заряд проходить через переріз провідника за одиницю часу Для характеристики напрямку електричного струму в різних точках поверхні і розподілу сили струму по цій поверхні вводиться вектор густини струму: Електричний струм називається постійним, якщо напрямок і сила струму не змінюються з часом. Електричний струм, що змінюється з часом називається змінним електричним струмом. Для постійного струму

  4. З визначення густини струму Виберемо замкнуту поверхню S, тоді потік вектора jчерез цю поверхню дорівнює електричному струму, який виходить з області, обмеженої цією поверхнею. Згідно з законом збереження електричного заряду зміна заряду всередені замкнутої поверхні дорівнює Так одержимо рівняння нерозривності електричного струму У випадку постійного струму Рівняння нерозривності струму

  5. Електрорушійна сила (ЕРС) Для створення постійного струму в провіднику не можна використовувати заряджений конденсатор: заряди перейдуть із обкладинки на обкладинку, поле зникне, оскільки різниці потенціалів не буде. Тому, для одержання постійного струму на заряди в електричному колі мають діяти які-небудь сили не електростатичної природи - сторонні сили. Пристрій, у якому виникають сторонні сили, називається джерелом струму. Електрорушійна сила чисельно дорівнює роботі, яку виконують сторонні сили при переміщенні по замкнутому колу пробного заряду. Природа сторонніх сил: хімічна (акумулятор, гальванічний елемент), магнітна (якір генератора, що обертається внаслідок механічної дії), електромагнітна (світло, що падає на напівпровідник) та т. ін.

  6. Схематичне зображення джерела постійного струму: 1 – батарея розімкнута; 2 – батарея замкнута на зовнішній опір R; 3 – режим короткого замикання.

  7. 2 1 Коло постійного струму + - ЗАКОН ОМА Закон Ома для ділянки кола в інтегральній формі: Закон Ома для замкнутого кола в інтегральній формі: - зовнішній опір. – опір джерела струму - внутрішній опір

  8. Отримаємо закон Ома для ділянки кола в диференціальній формі. Враховуючи, що - питома електропровідність, отримаємо закон Ома для ділянки кола в диференціальній формі:густина струму прямо пропорційна напруженості електричного кола Закон Ома для замкнутого кола в диференціальній формігустина струму прямо пропорційна напруженості електричного поля сторонніх сил:

  9. Вмикання амперметра та вольтметра в електричне коло

  10. Електричний опір Електричний опір залежить від електричних властивостей провідника і його геометричних параметрів. Для однорідного провідника постійного перерізу: де - питомий опір провідника. У значному інтервалі області кімнатних температур Залежність питомого опору ρ від абсолютної температури T при низьких температурах: a – нормальний метал; b – надпровідник

  11. Надпровідність – це явище зникнення опору в речовині в околі низьких температур. 1911 р. – Камерлінг Оннес відкрив надпровідність для ртуті. Пояснення надпровідності в рамках квантової теорії провідності - Дж.Бардін, Дж. Купер та Дж. Шріффер, 1957 р. При деякій певній температурі Tкр, яка є різною для різних речовин, питомий опір стрибком зменшується до нуля. Критична температура у ртуті дорівнює 4,1 К, у алюмінію 1,2 К, у олова 3,7 К. Надпровідність спостерігається не тільки у елементів, але й у хімічних сполук та сплавів. Деякі речовини, що переходять при низьких температурах у надпровідний стан, не є провідниками за звичайних температур, тоді як такі «гарні» провідники, як мідь і срібло, не стають надпровідниками при низьких температурах.

  12. Класична електронна теорія не здатна пояснити явище надпровідності. Пояснення механізму цього явище було дано тільки через 60 лет після його відкриття на основі квантово - механічних уявлень. • Науковий інтерес до надпровідності зріс після відкриття у 1986 році високотемпературної надпровідності– явища переходу речовин у надпровідний стан при температурах, які перевищують температуру кипіння рідкого азоту (77 К). . • У 1988  році було створене керамічну сполуку з критичною температурою 125 К. • Вчені мають надію отримати речовину у надпровідному стані при кімнатній температурі. Якщо це станеться – це буде справжня технологічна революція.

  13. Народився в Німеччині у досить бідній родині. Тому, почавши в 1805 р. навчання в Ерлангенському університеті, він не зміг його закінчити. Працював учителем у Готштадті (Швейцарія). В 1811 р. підготував і захистив в Ерлангені докторську дисертацію. Протягом 20 років Ом викладав у гімназіях Бамберга, Кельна, Берліна. Науковими дослідженнями йому вдавалося займатися лише у вільне від викладання час. В 1833 р. він став директором Політехнічної школи в Нюрнберзі, а в 1849 р. - професором Мюнхенського університету. В 1826 р. Ом відкрив свій основний закон електричного кола. В 1881 р. на Міжнародному конгресі електриків ім'ям Ома була названа одиниця електричного опору (Ом). Ом також займався дослідженнями в області оптики та кристалооптики. В 1842 р. він був обраний членом Лондонського королівського товариства. ГЕОРГ СИМОН ОМ  1787—1854 Німецький фізик

  14. R1 U R2 Rn R2 R1 R3 R3 U3 Un U2 U1 I Rn Паралельне з’єднання провідників Послідовне з’єднання провідників

  15. Приклад електричного кола, яке не можна звести до комбінації послідовно та паралельно з'єднаних провідників

  16. Правила Кірхгофа Подібні кола, а також кола з розгалуженнями, які містять кілька джерел струму розраховуються за допомогою правил Кірхгофа. Правила Кірхгофа дозволяють полегшити розрахунки складних (розгалужених) мереж сталого струму. Правила Кірхгофа є узагальненнямзакона Ома для розгалужених мереж.

  17. В розгалужених мережах можна виділити вузлові точки(вузли), в яких сходяться не менше трьох провідників. Струми, які входять у вузол вважають додатними; струми, які виходять з вузла – від'ємними. Вузол електричного кола

  18. Перше правило Кірхгофа можна сформулювати так: алгебраїчна сума струмів, які сходяться в одному вузлі, дорівнює нулю Перше правило Кірхгофа є наслідком закону збереження електричного заряду

  19. У розгалуженому колі цепи завжди можна виділити певну кількість замкнутих шляхів, які містять однорідні та неоднорідні ділянки. Такі замкнуті шляхи називаються контурами. Коло містить один незалежний вузол (a або d) та два незалежних контура (наприклад, abcd і adef).

  20. обхід обхід обхід обхід «Правила знаків». Друге правило Кірхгофа є узагальненням закону Ома на розгалужені електричні кола. Для запису другого правила Кірхгофа потрібно на кожній ділянці задати позитивний напрямок струму та позитивний напрямок обходу контура, а також виконувати певні “правила знаків”

  21. Друге правило Кірхгофа В будь-якому замкнутому контурі, довільно вибраному в розгалуженому електричному колі, алгебраїчна сума напруг на всіх ділянках цього контуру дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС усіх джерел електричної енергії цьому контурі: Правила Кирхгофа зводять розрахунок розгалуженого кола до розв'язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Коли внаслідок розв'язання сила струму на якійсь ділянці виявиться від'ємною, то це означає, що струм на цій ділянці йде у напрямку, протилежному вибраному позитивному напрямку.

  22. Роботи присвячені електриці, механіці, оптиці, математичній фізиці, теорії пружності, гідродинаміці. В 1845—47 відкрив закономірності в протіканні електричного струму в розгалужених електричних мережах (правила Кірхгофа), в 1857 побудував загальну теорію струму в провідниках. Разом з Р. Бунзеном у 1859 розробив метод спектрального аналізу та відкрив нові елементи — цезій (1860) і рубідій (1861). Встановив (1859) один з основних законів теплового випромінювання (закон Кірхгофа), запропонував (1862) концепцію чорного тіла й дав його модель. Розвив (1882) строгу теорію дифракції. Вдосконалив теорію магнетизму Пуассона. Досліджував також пружність твердих тіл, коливання пластин і дисків, форму вільного струменя рідини, рух тіла в рідкому середовищі. КІРХГОФ Густав Роберт  (1824—1887) Німецький фізик

  23. ЗАКОН ДЖОУЛЯ – ЛЕНЦА В колі, яке складається з нерухомих металевих провідників, робота постійного струму повністю витрачається на нагрівання провідників. Закон перетворення роботи струму в тепло був експериментально встановлений незалежно Дж. Джоулем і Е. Ленцем. Закон Джоуля-Ленца для ділянки кола: кількість теплоти, що виділяється на провіднику при проходженні по ньому постійного електричного струму дорівнює добуткові квадрата сили струму на час його проходження й електричний опір цього провідника З урахуванням закону Ома:

  24. У випадку змінного струму закон Джоуля – Ленца в інтегральній формі має вигляд: Потужність електричного струму дорівнює відношенню роботи струму dA до інтервалу часу Δt, за який ця робота була виконана:

  25. Виділимо в провіднику елементарний об’єм dV=dl dS у вигляді циліндру. Струм через цей об’єм I=jdS, а опір , тоді згідно з законом Джоуля – Ленца за час dt виділяється кількість теплоти Питомою тепловою потужністю струму називається кількість тепла, яке виділяється в одиниці об’єму за одиницю часу: Тоді закон Джоуля – Ленца в диференціальній формі: питома потужність струму прямо пропорційна добутку питомого опору і квадрата густини струму

  26. При протіканні струму по замкнутому колу електричне поле роботи не виконує; тому тепло виробляється тільки сторонніми силами, що діють всередині джерела. Роль електричного поля полягає в перерозподілі тепла між різними ділянками кола. Енергія, що вивільняється у зовнішньому колі, може частково або повністю перетворюватися не тільки в тепло, але і в інші види енергії, наприклад, в механічну роботу, яка виконується електродвигуном. Цьому питання про використання енергії джерела струму має велике практичне значення. Повна потужність джерела, тобто робота, яка виконується сторонніми силами за одиницю часу, дорівнює У зовнішньому колі вивільняється потужність

  27. Співвідношення називається коефіцієнтом корисної дії джерела Залежність потужності джерела Pист, потужності у зовнішньому колі P та ККД джерела η от сили струму

  28. Російський фізик й електротехнік. Серед численних наукових праць Ленца найбільш відомі дві: “Про визначення напрямку гальванічних струмів, порушуваних електродинамічною індукцією” (1833) і “Про закони виділення тепла гальванічним струмом” (1842). У першій з них установлюється правило, що визначає напрямок індукційних струмів і має ім'я вченого. У другій роботі описаний закон, нині відомий у науці як закон Джоуля — Ленца. Праці Ленца дають підставу вважати його одним із творців вчення про електрику та теоретичні основи електротехніки. Він відомий також роботами з геофізики. Крім наукової діяльності Е. X.. Ленц багато років очолював кафедру фізики та фізичної географії в Петербурзькому університеті, він надавав великого значення викладанню фізики в середній школі. Його наукова праця “Керівництво до фізики, складена... для російських гімназій” (1839) видавалася 11 разів. ЕМІЛІЙ ХРИСТИАНОВИЧ ЛЕНЦ  (1804 - 1865)

  29. В класичній теорії Друде – Лоренца електрони провідності розглядаються як електронний газ з властивостями одноатомного газу. Концентрація електронів провідності в одновалентному металі дорівнює числу атомів в одиниці об’єму: За порядком величини У відсутність електричного поля електрони провідності хаотично рухаються і стикаються з іонами металу, які в свою чергу, виконують хаотичні теплові коливання навколо положень рівноваги - вузлів кристалічної решітки. Припустимо, що середня довжина вільного пробігу електронів дорівнює відстані між вузлами кристалічної решітки, тобто ОСНОВИ КЛАСИЧНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ТЕОРІЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ МЕТАЛІВ

  30. Газ вільних електронів у кристалічній решітці металу. Показана траєкторія одного з електронів

  31. Середня кінетична енергія теплового руху електронів За температури Електричний струм у металі виникає під дією електричного поля, яке викликає упорядкований рух електронів провідності їх дрейф у напрямку, протилежному напрямку вектора напруженості поля. Густина струму При найбільших струмах швидкість дрейфу складає В класичній електронній теорії припускається, що під час стикань з іонами електрони повністю втрачають швидкість упорядкованого руху. Рівняння руху електрона під час вільного пробігу має вигляд:

  32. В процесі вільного пробігу рух електронів є рівноприскореним. Тому середня швидкість їх упорядкованого руху Інтегруваннярівняння руху електрона дає Середнійчас вільного пробігу Тоді Таким чином, густина струму - питома електропровідність Таким чином, ми отримали закон Ома в диференціальній формі

  33. НЕДОЛІКИ КЛАСИЧНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ТЕОРІЇ Електронна теорія провідності Друде була занадто спрощеною, оскільки в ній вважалося, що всі електрони мають однакові за модулем швидкості. Але в електронному газі, як і в будь-якому газі має існувати певний розподіл електронів за швидкостями. Вони мають підкорятися певній статистиці. Лоренц удосконалив теорію Друде, застосувавши до електронного газу статистику Максвела – Больцмана. Але з’ясувалося, що за експериментальними даними більш точна теорія менше збігається з експериментом.

  34. Теорія Друде – Лоренца не змогла пояснити низку експериментально встановлених закономірностей для металів. а) Експериментально встановлено, що в досить широкому інтервалі температур питомий електричний опір пропорційний температурі. Теорія Друде – Лоренца дає пропорційність . б) Виникли труднощі у визначенні середньої довжини вільного пробігу електронів у металі. Для того, щоб отримати значення питомої електропровідності, яка відповідає експериментальним даним, потрібно припустити, що електрон без стикань з іонами решітки проходить сотні міжвузлових відстаней. Це не збігається з припущеннями класичної теорії електропровідності. в) Найбільші труднощі виникли з теплоємністю металів. Молярна теплоємність металів за звичайних температур мало відрізняється від молярної теплоємності діелектриків і близька до Причому внутрішня енергія електронного газу не змінюється при його награванні, що суперечить класичній теорії. Тільки квантова теорія металів, створена Зоммерфельдом (1928) змогла пояснити всі властивості електронного газу.

  35. Дати коротку відповідь на нижченаведені питання 1 Напрямок вектора густини струму співпадає з напрямком: а) руху електронів ; б) позитивних зарядів ; в) іонів . 2 Вкажіть одиницю вимірювання густини струму 3 Одиницею вимірювання ЕРС є: а) 1А; б) 1В;в) 1 Ом. 4 Запишіть закон Ома для ділянки кола в диференціальній формі 5 Чому дорівнює алгебраїчна сума струмів, які сходяться в одному вузлі? 6 Друге правило Кірхгофа є: а) узагальненням закону Ома на розгалужені електричні кола; б) законом збереження електричного заряду; в) законом збереження електричної енергії. 7 Вкажіть одиниці вимірювання потужності електричного струму 8 Яку швидкість мають електрони в металі згідно з класичною теорією електропровідності 9 Вкажіть одиниці вимірювання питомої тепловою потужності струму. 10 Вкажіть одиниці вимірювання питомого опору

More Related