Китай

1. Китай Виконала:учениця 10-Б класу ДемідоваОлександра Викладач: Кондрашова Т.М.

2. Візитна картка Китаю Площа— 9,6 млн. км кв.Населення— 1200 млн. чоловік.Столиця — Пекін. Державний устрій— республіка. В адміністративному відношенні поділяється на 23 провінції (включаючи Тайвань) і 5 автономних районів (Внутрішня Монголія, Нінся-Хуейський, Сіньцзян-Уйгурський, Тибетський і Ґуансі-Чжуанський) та три міста центрального підпорядкування — Пекін, Тяньцзінь і Шанхай. В 1997 р. до складу Китаю було включено Гонконг (Сянган). В 1999 р. включене Макао (Аоминь). Китай і досі має невирішені територіальні проблеми з Індією та В'єтнамом. Залишається відкритою і проблема Тайваню.Глава держави: Голова КНР.Найвищий законодавчий орган: Парламент — Всекитайські збори народних представників.Найвищий виконавчий орган:  Державна рада. Крупні міста:  Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін, Сянган, Шеньян, Ухань, Гуанчжоу, Харбін. Державна мова:  Китайська.Релігія: Даосизм, конфуціанство, буддизм, поширено християнство, іслам.Етнічний склад:  93% — хань, численна етнічна група монголів, також проживають чжуани, уйгури, тибетці, хуей, корейці, мяо. Валюта: Юань = 10 цзяо = 100 фенам.

3. Місце у світі та географічне положення Китай (самоназва Чжунґо) — найбільша за населенням країна світу. Її називають «Дім для 1/5 людства». Кожен п'ятий житель Землі мешкає в Китаї. За площею Китай значно поступається Росії, але стоїть на одному рівні з Канадою та США. Китай являє собою найстарішу в світі існуючу дотепер цивілізацію. Її писана історія нараховує 3500 років. Вона мала значний вплив на своїх сусідів — Корею та Японію, а її внесок у загальну культуру людства важко переоцінити. Сучасний Китай має один з найбільших у світі ресурсний та економічний потенціал. Разом з тим, незважаючи на значні успіхи після другої світової війни, це бідна й економічно слаборозвинена країна. За конфігурацією території Китай нагадує масивну глибу розмірами 4х4,8 тис. км, яка домінує в регіоні. Його сухопутний кордон тягнеться на 22800 км, а морський — на 6470 км. У стародавні часи найбільша загроза Китаю мала місце із заходу та півночі з боку степових кочових племен. Саме для захисту від їх нападів було побудовано Великий Китайський мур довжиною 4 тис. км. Упродовж півтори тисячі років він являв собою північний кордон Китаю. В XIX і першій половині XX ст. Китай зазнав загрози з боку так званий «великих» держав. З 1931 по 1945 р. значна частина його території була окупована Японією. Зараз Китай має залізничне сполучення з Кореєю, Росією, Монголією і Казахстаном, а стратегічні Шосе з'єднують його з Пакистаном і М'янмою. Найбільшу роль в його сучасних зв'язках з іншими країнами відіграє море.

4. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ • Китай розташований у східнійчастиніАзії на західномуузбережжі Тихого океану. Площатериторії9,6 млн км2. • В меридіальномунапрямітериторія Китаю простягласяна 5500 км відсерединноїлінії русла р. Хейлунцзян на півночі до рифу Цзенмуаньша у південнійчастиніархіпелагуНаньша на півдні; • в широтному напрямі - на 5200 км відзлиттярікХейлунцзян та Усуліцзян на сході до Памірськогонагір'я на заході. • Протяжністьсухопутнихкордонів22800 км. • Узбережжя континентального Китаю на сході та на півдніомивається водами Бохайського, Жовтого, Східно- та Південно-Китайськогоморів. • Китай дотримується12-мильної зониморськихтериторіальних вод. • В обширнійморськійтериторії, щоналежитьКитаєві, розміщено5000 островів. Найбільшимиіз них є Тайвань (36000 км2) та Хайнань (34000 км2). • Протяжністьбереговоїлінії Китаю - 18000 км. Чималозручних гаваней, портівнеабияквпливають на розвитокгосподарства Китаю. • Важливі порти розташованізпівночі на південь: Далянь, Ціньхуандао, Тяньцзінь, Яньтай, Ціндао, Ляньюньган, Наньтун, Шанхай, Нінбо, Веньчжоу, Фучжоу, Сямень, Гуанчжоу, Чжаньцзян та Бейхай. • Серед них Шанхай знаселенням13,45 млнчоловікєнайбільшиммістом Китаю зрозвинутоюпромисловістю, торгівлею, банківськимипослугами та океанськимсудноплавством.

5. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ • Китай - третя за площеюкраїнасвіту - маєзначнийземельний фонд, великі запаси кориснихкопалин, потужнігідроресурси, а такожширокіможливостіосвоєнняресурсів океану. • Природніумовибільшоїчастиникраїни не дужесприятливі для сільськогосподарськоговиробництва: понад 60% територіїзайнято горами та рівнинамизвисотоюбільше1 тис. м над рівнем моря, крім того, єбагатогарячихпустель. • Китай посідаєоднез перших місць у світі за запасами багатьохкориснихкопалин. Особливо значніпокладивугілля, нафти, залізноїруди, бокситів, руд вольфраму, молібдену, сурми, олова, ртуті, міді, свинцю, цинку; великітакож запаси природного газу, сланців, урану, золота, марганцю, кухонноїсолі, фосфатів, сірки магнезиту, рідкісноземельнихелементівтощо. • Наявність практично всіхосновнихмінеральнихресурсів - важливий фактор розвиткупромисловості КНР. Китай маєіурановусировину, на півднікраїнивідомівідповідніродовища Китаю. • Однак, незважаючи на різноманітністьівеликі запаси кориснихкопалин, у Китаїпромисловістьнедостатньозабезпеченадеякими видами сировини. • Отже, в цілому у Китаїємайжевсіпередумови для стійкогоекономічногорозвитку.

6. Населення Китаю • Чисельність -1, 3 млрд.чел (2004); 30% - городяни • Середня щільність -108 чол. / Кв.км. • Середня тривалість життя: чоловіки 68 років, жінки 70 років. • Офіційні мови: китайський: (7діалектов) • Віруючі: конфуціанці, даоси, буддисти, мусульмани. • Тип відтворення -1; Є.П. = 25 - 10 = 15 • Демографічна політика: «Одна сім'я-одна дитина». • Переважання чоловічого населення. Велика кількість дітей та молоді. • Багатонаціональна країна-50 націй: 90%-китайці, 10%-уйгури, казахи, тибетці, мао, яо, чжуан. • Зайнятість: Сільське господарство і видобувна промисловість -18%, • обробна промисловість і будівництво - 51%, банки і сфера послуг - 31%.

7. Щільність населення Китаю Китай - найбільша за кількістюнаселеннякраїна в світі. Наприкінці 1992 р. населення Китаю досягло 1,17 млрдчоловік (без провінцій Тайвань, районів Гонконгу), приблизно 21,5% населенняЗемлі. Китай маєпорівняновелику густоту населення. За даними 4-го всекитайськогопереписувід 1 липня 1990 р. вона становила 118 чоловік на 1 км2, протенаселеннярозміщененерівномірно. У приморських районах Східного Китаю густота сягає 360 чоловік на 1 км2, а в гірських районах - менше 10 чоловік на 1 км2.

8. Клімат Китай знаходиться в межах трьохкліматичнихпоясів: помірного, субтропічногоітропічного. Зимою в Харбіні температура можеопускатися до -20°С, а в південнихпровінціяхвцей час +15°С. Влітку перепад температур не такий великий. Найжаркішемісце — Турфанськая западина, де температура досягає в липні +50°С (на гарячихкаменяхможнасмажитияєчню). На південно-східномупобережжімусони. Ційчастині Китаю властивівисокавологість, дощі в літнійперіодітайфуни.

9. Флора У Китаї налічується близько 25000 видів рослин. Найбільш характерна рослинність — модрина, кедр, дуб, липа, клен, горіх, лавр, камелія, магнолія. Гори покриті лісами, які ростуть на 8% території Китаю. На заході країни переважають пустелі, напівпустелі і степи, на нагір'ї Тибету — степи і холодні пустелі, на півдні поширені густі тропічні ліси з пальмами і вічнозеленими широколистяними деревами. Фауна У Китаї водяться тигр, вовк, лисиця, кулан, джейран, верблюд, тушканчик, білка, рись, соболь, леопард, заєць, єнотовидний собака, тапір, носоріг, лемур, панда, мавпи, більше 1000 видів птахів, багато змій. Багато тварин, що мешкають в Китаї, зустрічаються рідко, наприклад гігантська панда, китайський водяний олень, деякі види алігаторів.

10. Річки і озера Найбільші річки — Хуанхе (Жовта річка), Янцзи (Чан), Сі (Західна річка). Найбільш значні озера — Кукунор, Дунтінху, Паянху.

11. Господарська оцінка природних умов і ресурсів Величезна територія Китаю дуже різноманітна за своїм природним середовищем. Вона поділяється на дві частини: західну і східну. Захід включає Внутрішню Монголію, Сіньцзян і Тибет та провінцію Цінхай. На Заході переважають екстремальні природні умови. Це 50% території, але менше 4% населення, і роль Заходу в економіці Китаю є мінімальною. Схід складається з Маньчжурії і власне Китаю на південь від Великого Китайського муру. Східний Китай, виходячи зі своїх розмірів, великої протяжності з півночі на південь і неоднаковості рельєфу, має значні внутрішні відмінності. Проте в цілому за рельєфом, кліматом, земельними, водними, ґрунтовими і мінеральними ресурсами ця територія має найсприятливіші умови для життя та господарської діяльності. Саме тут, а не в Китаї в цілому, живе 1/5 людства. Оцінюючи природно-ресурсний потенціал Китаю, треба розрізняти його великі абсолютні розміри і відносний рівень. В розрахунку на одного жителя Китай має значно менші ресурси, ніж інші великі регіони Землі і його в даному відношенні можна порівнювати тільки з Індією.

12. Промисловість До 1949 р. промислове виробництво в Китаї, як і в Індії, було невеликим за масштабами і вкрай відсталим за своєю структурою. Основні потреби населення задовольняли кустарі і ремісники, існувало також фабрично-заводське, переважно текстильне, виробництво. Величезним досягненням Китаю стало створення найбільшої серед слаборозвинених країн важкої індустрії і, особливо, машинобудування. Сучасна промисловість представлена практично всіма галузями, але в ній переважають традиційні. Все ще великою залишається частка текстильної галузі. Роль кустарів і ремісників, особливо в сільській місцевості, також залишається істотною. Низькою є продуктивність праці. В промисловому виробництві зайнято 99 млн чоловік, це в п'ять разів більше, ніж в Японії, хоча абсолютні обсяги китайського виробництва в п'ять разів менші, ніж японського. Якість промислових товарів та їх конкурентоспроможність на світовому ринку поки низькі. Державний сектор у Китаї охоплює ключові галузі важкої промисловості. У «відкритих зонах» найбільші перспективи мають трудоінтенсивні галузі. Обсяги промислового виробництва характеризують такі вибіркові дані: в 1995 р. виплавлено 94 млн т сталі, 80 тис. т алюмінію, виготовлено 1,5 млн автомобілів, 40 млн велосипедів, 21 млрд м тканин, 20 млн т паперу і картону, 5,6 млн т цукру.

13. Чорна металургіязабезпечена необхідною паливною і сировинною базою. її перевага в наявності покладів коксівного вугілля і залізних руд у багатьох районах країни. Потужності 21 підприємства більші, ніж по 1 млн. т на рік. Дунбей, Північний Китай і басейн Янцзи практично порівно забезпечені власним металом. Позиції Південного Китаю в цьому відношенні слабші. Сировинна база кольорової металургії (за винятком вольфраму, олова і сурми) недостатня і це стримує її розвиток.

14. Частка металообробки і машинобудування в обробній промисловості зростає. Виготовляють обладнання для шахт, металургійних заводів та електростанцій, металорізальні верстати, вантажні автомобілі, трактори, побутову електротехніку (холодильники, пральні та швейні машини, кольорові телевізори, плеєри, радіоприймачі, годинники тощо). Новітні наукоємні галузі (електроніка промислового призначення, засоби зв'язку, ЕОМ та їх програмне забезпечення) з'явилися недавно, частка їх ще незначна і нерідко це воєнні виробництва. Китай виготовляє пасажирські та військові літаки, ракети, штучні супутники Землі і космічне обладнання.

15. Підприємства легкої промисловості, як і раніше, зосереджені переважно в портових містах або їх найближчому оточенні. Китай — найбільший у світі виробник бавовняних тканин, значний також обсяг виробництва шовкових та вовняних тканин. Місцева сировина відіграє вирішальну роль. Проте частину бавовни довозять, як і вовну з Австралії. Шовк, текстильні вироби і готовий одяг — важлива стаття китайського експорту. Китай — батьківщина шовківництва, і вироблені тут з натурального шовку тканини цінуються в усьому світі. Традиційний експорт Китаю включає також хутро, шкіряні вироби, вироби з лаку і фарфору, іграшки тощо. В харчовій промисловості головним є переробка зерна, олійних і цукрових культур, тютюну, а також пивоваріння.

16. Особливе місце займає дрібна і кустарна промисловість.  Для неї характерні величезна зайнятість і повсюдність. У сільській місцевості поширені гончарне виробництво, прядіння і ткацтво, а також сезонні промисли теслярів (будівництво жител, виготовлення домовин) і ковалів (виготовлення й ремонт сільськогосподарського реманенту). В містах окремі вулиці і квартали мають свою кустарно-ремісничу спеціалізацію, а житло одночасно виконує функції майстерні і крамниці. Специфікою Китаю, на відміну від інших слаборозвинених країн, є те, що тут у період так званого «великого стрибка» (1958—1978 pp.) старе традиційне кустарно-ремісниче виробництво доповнилось невеликими копальнями, металургійними печами, машинобудівними майстернями.

17. В розміщенні сучасної обробної промисловості Китаю можна виділити три етапи. До 1949 р. єдиним районом важкої промисловості була Маньчжурія (Дунбей), де видобували вугілля, залізні руди і виплавляли метал. Легка, переважно текстильна, промисловість була зосереджена в приморських містах, в першу чергу в Шанхаї, Тяньцзіні та Ціндао. Після революції 1949 р. уряд взяв курс на розвиток промисловості у внутрішніх районах. Таку політику пояснювали як соціальними, так і стратегічними міркуваннями: піднесення економіки внутрішніх відсталих аграрних провінцій і безпечне розміщення воєнних виробництв. Було здійснено чимало великих новобудов, у їх числі металургійні комбінати в Баотоу і Ухані, автомобільний завод у Чанчуні, тракторний — в Лояні, авіаційний — в Сіані та ін.

18. Енергетика. Як і в Індії, в Китаї все ще значну роль відіграють некомерційні види палива та енергії: дрова, відходи рослинництва, кізяк (свинячий гній), мускульна сила тварин та людини. Низьким залишається споживання сучасних видів енергоресурсів — 780 кг умовного палива на 1 жителя за рік. Разом з тим, виробництво комерційних видів палива та енергії в абсолютному вимірі є одним з найбільших у світі: вугілля — 1300 млн т (перше місце в світі), нафти — 150 млн т, природного газу — 17 млрд м куб., електроенергії — 1000 млрдкВт•на рік. У структурі споживання сучасних видів енергоресурсів частка вугілля — 70%, нафти — 23%, природного газу — 3%, гідро- та атомної енергії — 4%. Китай багатий на кам'яне вугілля, і розміщене воно вигідно. Його поклади є в усіх головних районах, крім Південного Китаю. Майже половину вугілля видобувають у провінції Шаньсі, де знаходиться один з найбільших у світі вугільних басейнів (його можна порівняти з Аппалачським у США чи Кузнецьким у Росії). Значною є частка Дунбею, Нижньої та Середньої Янцзи. Видобуток нафти розпочався в 60-х роках XX ст. у Сіньцзяні. Цим пояснюється наявність у цьому віддаленому районі центрів нафтопереробки і нафтопроводів. Зараз 1/2 нафти видобувають на промислах Дацина в Дунбеї і 1/5 на Шаньдунському півострові. Трубопроводи транспортують нафту в Бохайванський і Шанхайський райони. Останнім часом йде освоєння нових покладів нафти в Сіньцзяні і на шельфі Бохайванської затоки.

19. Електроенергія на 4/5 виробляється на ТЕС у місцях видобутку вугілля або поруч з великими містами. ГЕС спочатку будували в басейні річки Сунґарі в Дунбеї. Величезний гідроенергопотенціал Хуанхе і Янцзи тільки починають використовувати. На Хуанхе побудована ГЕС Саньминься. Побудована ГЕС Гечжоуба (потужність 2,7 ГВт) на Янцзи в районі, що носить назву «Три ущелини». Загальна потужність можливого каскаду ГЕС у цьому районі — 23 ГВт, але будівництво його передбачає вирішення багатьох складних економічних та екологічних проблем. В Китаї покладено початок атомній енергетиці. Дві АЕС побудовані в провінції Ґуандун у Південному Китаї, де немає покладів вугілля та нафти, а попит на електроенергію великий.

20. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО У структурі сільського господарства переважає землеробство з дуже різноманітним набором культур. Основу зернових становлять рис і пшениця. Збори рису досягають 160-190 млн т при середній врожайності 56 ц/га, збори пшениці — 90-100 млн т. Вирощують кукурудзу, гаолян (сорго), чумизу, бобові, картоплю, батат (солодку картоплю). Серед олійних — рапс, арахіс, бавовник, соя. Культивують цукрові буряки і цукрову тростину. Дуже широким є набір овочів і фруктів. Важлива роль належить джуту, тютюну, чаю і шовківництву. Китай є батьківщиною чаю і розведення шовкопряда.

21. Тваринництвов Східному Китаї має два напрямки. Коней, віслюків, мулів, буйволів розводять для транспортних потреб. На відміну від Індії, на полях у Китаї працює мало робочої худоби, домінує ручна праця селян. Особливості продуктивного напрямку у тваринництві викликані відсутністю пасовищ у землеробських районах, де всі землі розорані. Звідси широкий розвиток свинарства, кролівництва та птахівництва. Свині, кролі, кури, качки, гуси утримуються на селянських подвір'ях. Географія їх збігається з географією сільського населення. Поголів'я свиней досягло 450 млн голів. За цим показником Китай поза всякою конкуренцією. Дрібної рогатої худоби (в основному в Західному Китаї) — 270 млн голів, а великої рогатої худоби — 150 млн голів. Дуже поширені бджільництво і аквакультура. Загальний вилов риби і аквапродуктів перевищує 25 млн т, з них 1/2 припадає на прісноводну продукцію. Використовують природні і штучні водойми, зариблюють залиті водою рисові поля. Значнемісце в сільськомугосподарстві КНР займаютьпідсобніпромисли (плетінняциновок, кошиків, збираннялікарськихрослин), якимизаймаються, якправило, у вільнийвідпольовихробітчас.

22. Лісові багатстваКитаю на 3/5 знаходяться в Дунбеї — гори Великий і Малий Хінґан, і на 1/3 — на південному заході в провінціях Юньнань і Ґуйчжоу. Заготівлі промислової деревини дорівнюють 70 млн м куб. Більше половини її споживається як дрова. Східний Китай простягається з півночі на південь на 4000 км і знаходиться в трьох природних зонах: помірній, субтропічній і тропічній. Вегетаційний період мінімальний на півночі (150—180 днів). Характерний мусонний характер розподілу опадів. До 4/5 їх випадає у вигляді дощу з травня по жовтень. Південний Схід має 1500—2000 мм опадів упродовж усього року. В напрямку на північ Цей показник зменшується до 500 мм. У природному середовищі Східного Китаю виділяють чотири сільськогосподарські зони: Дунбей, Північний Китай, басейн Янцзи і Південний Китай.

23. Китайці їдять мало. Їхня дієта на 4/5 рослинного походження. Рис у вареному вигляді і пшениця у вигляді різних перепічок споживаються щоденно. Батат, картопля, чумиза, гаолян, кукурудза вважаються їжею бідних. Широко використовується олія, в тому числі соєві соуси, різноманітні овочі й фрукти. Чай — жовтий, без цукру — національний напій. Свинина, птиця, яйця і риба — дорогі продукти. Свинина відіграє велику роль в культі вшанування предків. Китайці не споживають молока і молочних продуктів та яловичини. М'ясо буйволів вважають несмачним. За кордоном китайці відомі як делікатесами своєї кухні, так і всеядністю у неврожайні роки.

24. Транспорт Китай має чимало транспортних проблем. Пересічений рельєф, високогір'я і пустелі, могутні ріки були серйозною перешкодою при транспортному будівництві. Малорухомість населення та мінімальний обмін продуктами праці між провінціями також не сприяли розвитку транспорту. В 1947 р. Британська Індія мала 66 тис. км залізниць, а Китай з вдвічі більшою територією — тільки 22 тис. І зараз джонки, сампани, тачки, носильники, візки, запряжені кіньми чи буйволами, віслюки, верблюди і яки виконують величезний обсяг транспортування вантажів. Кращу сучасну транспортну інфраструктуру мають приморські райони, внутрішні провінції мало зв'язані між собою та ізольовані від зовнішнього світу.

25. Із сучасних видів транспорту найбільше значення для країни має залізничний. Довжина залізниць доведена до 60 тис. км. Китай — єдина велика країна, де нове залізничне будівництво залишається актуальним. Ще й досі Янцзи перетинають тільки три залізничні мости — в Нанкіні, Ухані і Чунціні. Найбільше значення мають залізничні колії, які з'єднують Пекін з Шанхаєм, Ґуанчжоу і Харбіном. У 1995 р. завершено нову залізницю завдовжки 2540 км, яка з'єднує Пекін і Сянган. Залізниця, яка починається в Ляньюньґані на березі Жовтого моря і тягнеться в широтному напрямку через Сіань, Ланьчжоу і далі в Казахстан (остання ділянка її введена в дію в 1992 p.), дає можливість дістатися до Роттердама у Європі. Таким чином, з'явилася ще одна євразійська трансконтинентальна магістраль. Але її значення як міжнародне, так і внутрішнє для Китаю мінімальне. На залізниці в Китаї припадає до 2/3 вантажів, що їх перевозять сучасні види транспорту, і значна кількість пасажирів.

26. Річковий транспорт найбільше розвинений на Янцзи, по Великому Китайському каналу, в нижній течії Сіцзяну і Сунґарі. Хуанхе, яка в Східному Китаї огинає Ордос і Лесове плато і яка на Великій рівнині тече вище навколишньої місцевості, використовується для судноплавства мало. Янцзи, судноплавна довжина якої перевищує 6000 км, перевозить більше 2/3 вантажів і пасажирів річкового транспорту країни. Великий канал, найдовший штучно створений водний шлях, простягається від Ханчжоу до Пекіна на 1600 км. Перевозить він зараз не стільки транзитні, скільки місцеві вантажі.

27. Автомобільний транспорт розвинений слабо. Більшість наземних шляхів не мають твердого покриття. Розміри автопарку малі, переважають вантажні автомобілі та автобуси. Менше одного автомобіля припадає на кожних 500 китайців. Насиченість країни велосипедами значна. Після 1949 р. в Китаї здійснено будівництво деяких стратегічних шосейних доріг світового значення. Тибет має тепер автомобільне сполучення з Ланьчжоу, Кашгаром і Ченду. Найважливішою є траса Ланьчжоу-Лхаса (2100 км). Прокладені також Сіньцзянське (Ланьчжоу-Урумчі) і Каракорумське (Кашґар-Пешавар у Пакистані) шосе. Морський та авіаційний транспорт Китаю набув значного розвитку. Найбільшими аеропортами є Пекін, Шанхай і Ґуанчжоу, морськими портами — Шанхай, Далянь і Ціньхуандао.

28. Нематеріальна діяльність Китай має одну з найбільших у світі природну і культурну спадщину, що зумовлено розмірами і внутрішнім різноманіттям території та безперервною 3500-річною історією країни. Тибет, Гімалаї, Каракорум, Тянь-Шань, «Священні гори», «Кам'яний ліс» Куньміна і долина річки Лі з їх карстовими утвореннями, «Три ущелини Янцзи», водоспад Хукоу на Хуанхе належать до найвідоміших у світі природних об'єктів. Китайці обожнюють свою природу і зуміли «домалювати» місцеві ландшафти за допомогою людських творінь. 27 гір є священними для даосистів і 14 — для буддистів. Вони прикрашені пагодами, павільйонами, арками, храмами і монастирями, кам'яними стежками і сходами, кам'яними стелами зі стародавніми написами тощо. Все це широко відоме в країні та возвеличене китайськими художниками, поетами і письменниками. Людські творіння вписані в природний ландшафт і складають одне ціле. Серед культурних пам'яток — Великий Китайський мур, численні даоські, буддистські та ламаїстські монастирі, в тому числі й печерні, імператорські палаци і підземні мавзолеї, імператорські вілли і приватні сади тощо. 16 об'єктів природної і культурної спадщини Китаю вже занесено в реєстр ЮНЕСКО.

29. Визначні пам'ятки Заборонене місто, Музей китайської революції, Національна галерея, храм Небес, гробниці імператорів династії Мін, багато парків в Пекіні. Музей мистецтва і історії, Музей природних наук, сад мандарина Ю, сад Пурпурних Осінніх Хмар, храм з нефритовою статуєю Будди в Шанхаї. Музей Гуанчжоу, мавзолей Сунь Ятсена, пагода Женхай, храм Шести Смоковниць в Гуанчжоу і багато інших. Велика Китайська стіна (початок будівництва IV-V ст. до н. е.) включена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

30. «Китайське економічне Диво» • Сьогодні Китай поєднав у собі старе і нове, стародавність і сучасність, молоде і віджиле. • Все це прийшло в рух і створило атмосферу змін, яка характеризує сьогоднішній вигляд країни-«КЕЧ». • Поняттям «економічне диво» позначають періоди швидкого економічного розвитку країни в цілому.

31. Ось причини, за якимиекономіка КНР за тридцятьостанніхроківвирвалася вперед – цекитайськиеекономічне диво: 1) останнікількароківурядКитаюпідтримуєдержавніпідприємства в тихсекторах, яківважаються в Піднебеснійнайважливішимидляреалізаціїстратегіїекономічноїбезпеки, основнаметаякої - лідерство в глобальнійконкуренції.2) Світоваекономічна криза в 2009 р. вперше за багатороківзнизила попит на китайськийекспорт, проте Китай в ліченімісяціпозбавивсявідкризовихявищ. Зростання ВВП в десять відсотків на рік - не свідченнячиекономічноїсили? Причина такого підйомупід час загального спаду полягає в політиці державного стимулювання. Сильна роль держави в економіці дозволила Китаю успішноуникнути прямого впливусвітовоїфінансовоїкризи: економіка КНР росла в усі роки без винятку. ВВП Китаю збільшивсябільшніж в 10 разівз 1978 по 2010 рр.. За підсумками 2010 р. Китай став другою найбільшоюекономікою у світі, пропустивши вперед себе лише США. Економіка КНР майженаступає на п'ятиекономіціамерики, і до 2020 р. (за планами) по сукупному доходу ВВП на п'яти Штатам вженастане. Вжетака там «нестабільна модель»!3) План Дванадцятоїкитайськоїп'ятирічкивключає пункт про необхідністьзростаннявнутрішньогоспоживання- іце говорить про те, щокитайці не тількинебажаютьмати чисто експортно-залежнуекономіку, алеірік за роком плануютьдомагатисязвільненнявідтакоїзалежності. Що, до речікажучи, може не подобатисякитайськимсусідам по світовійекономіці. При цьому, об'єктивностізаради, треба зазначити: вже два роки - з 2010-го - Китай числиться в самих найбільших в світіекспортерів.

32. РОЛЬ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В КИТАЇ Найбільшізакордонніінвестиції, що станом на кінець 2010 року склали 1,09 трлн. долл. США в економікукраїнинадійшливідбританськоїколоніїГонконг, державЄСта Японії. Через обмеження урядами деякихкраїн Заходу інвестицій в комуністичнікраїни,Гонконг, що в 1997 роціотримав статус особливого спеціальногорегіонуйнадалі, як посередник, єголовниммайданчикомзалученняпрямихзовнішніхінвестиційзкраїн Заходу в Китай. На кінець2010року Гонконгом було залучено майже один трильйонамериканськихдоларів, що в двічібільшеніжінвестовано на пряму в Китай. Більшістьіноземнихінвевтицій в Гонконг надходитьвідВіргінськихБританськихостровівззастосуваннямофшорних схем.ГонконгіШанхайєнайпривабливішимирегіонами дляпрямихіноземнихінвестиційвКНР. Після початку економічних реформ навколоцихмістутворилисьдвінайбільшіагломерації Китаю.ДельтаПерлинноїрікитаДельтарічкиЯнцзибіляГонконгутаШанхаювідповідно. Вони стали основними центрами виробництва та залученняпрямихіноземнихінвестиційвКНР.

33. Іноземніінвестиції в економіку Китаю включаютьзовнішніпозики та пряміінвестиціїзакордоннихбізнесменів. На початок 1993 р. число затвердженихКитаємоб'єктів за участюіноземногокапіталудосягло 83423, договірна сума зовнішніхінвестиційскладала 122,7 млрд дол. Ціцифризбільшилисявідповідно на 70,7 та 76,7% порівнянозпопереднім роком, сума фактичновикористаногоіноземногокапіталускладала 36,77 млрд дол., що на 91,5% більше, ніж у 1992 р. З них іноземніпряміінвестиції - 26 млрд дол. Крупномасштабнезалученняіноземногокапіталуз метою сприяннягосподарськомубудівництву Китаю почалось у 1979 р. та є одним ізголовнихелементівсучасноїстратегіїбанківськихустанов на іноземному та змішаномукапіталі, в значномумасштабізалучавсяіноземнийкапітал для забудовижитловихрайонівібудівництвавідкритих зон.

34. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ КНР Зовнішньоекономічнізв'язки. КНР підтримуєторговельно-економічнівідносиниізпонад 180 країнамисвіту. Їїосновніпартнери - Японія, США тазахідноєвропейськікраїни, наякіприпадає 55 % зовнішньоекономічноготоварообігу. На зовнішнійриноквивозиться 20 % валовоїпродукціїпромисловостіісільськогогосподарствакраїни. Близько 40 % імпорту Китаю припадає на машини, обладнанняітранспортнізасоби. Важливу роль відіграютьСпеціальніЕкономічніЗони, на якіприпадаєчвертьіноземнихінвестицій в економікукраїни.

35. Широкезалученняіноземнихінвестиційспрямоване на досягненняпевної мети: 1) використаннянайновішихдосягнень НТП для подоланнявідставаннявідрозвинених держав світу, мобілізаціядопоміжнихресурсів для структурноїперебудовиекономіки; 2) підвищеннякваліфікаціїнаціональнихкадрів; 3) збільшеннявалютнихнадходжень; 4) розширенняканалівотриманняінформації про важливі для країнинапрямирозвитку науки йтехніки, а також передового управліннявиробництвом. Певнийінтерес для іноземнихінвесторів у Китаїбагато в чомувизначається дешевизною робочоїсили, багатимиприродними ресурсами, обширнимкитайським ринком, пільговимоподаткуванням, невисокою ставкою плати за земельні та виробничіплощі. Вартістьробочоїсили в Китаїзначнонижча, ніж у сусідньомуГонконзі. В Китаїприйнято закон про спільніпідприємства (СП), якідіють на основікитайського та іноземногокапіталів. Іноземнимінвесторамнадаютьпевніпільги: право вивозуприбутку за кордон, частковеабоповнезвільненнявідподатківпротягом перших двох-трьохроківдіяльності, гарантія права власності. Система оподаткуваннязаохочуєкапіталовкладеннянасамперед в обробнупромисловість, стимулюєекспортз метою отриманняконвертованоївалюти.

36. Три кита китайськоїекономіки: держпідприємства, держстимулювання, держпланування. Чогодозволяєдосягтидержавнепланування в Китаї? Багаточого. По-перше, Китай став ядерною та космічною державою. По-друге, щоні говори про іноземнийкапітал в КНР, а він - не зовсіміноземний: 4/5 іноземнихінвестицій - цегрошіабоосновніфонди, отриманівідхуацяо, тобтоетнічнихкитайців, щоживуть за кордоном. Все цеконтролюється, а заодно істимулюєтьсятеж державою. По-третє, держава в Піднебеснійзаохочуєімпортпрогресивнихтехнологійвпрогресивних же сферах: біотехнології, програмнезабезпечення, телекомунікації, медицина та ін. По-четверте, Китай розвиваєівласнуосвіту, іпорядзцимпрактикуєнавчаннястудентів за кордоном, наприклад, в Японіїабо США.

37. Реальнеіномінальне ВВП Китаю за 2006-2011 рр.

38. ВВП Китаю склав в 2009 р. 5,0 трлн. дол., в 2010 р. - 6,3 трлн. дол., в 2011 р. - 7,5 трлн. дол. У минуломуроцікитайська держава витратила на НДДКР 136 млрд. дол., або на 21,9% більше, ніж у 2010 р. Питома вага цихвитрат у ВВП країнисклала 1,83%. Мало того, Китай планує до 2020 р. підвищитивитрати на НДДКР до 2,5% від ВВП. На коштидержави до теперішнього часу побудовано сто тридцятьнауково-досліднихінженернихцентрів державного значенняімайжестільки ж інженернихлабораторій.При цьому в минуломуроцікитайськіуніверситетивипустили 5000000 фахівціврізногопрофілю. Загальне число учнів в КНР перевищує число студентів в Євросоюзіабов США. Кількість аж ніяк не говорить про низькуякістькитайськоївищоїосвіти. Навпаки, вступити, наприклад, в УніверситетЦінхуа - кращий вуз Китаю - кудиважче, ніж в престижний Гарвард.Стало бути, високихекономічнихрезультатівКитайська Народна Республікадомогласязавдякизначнійролідержави в економіці.