МУЗИЧНА ШЕВЧЕНКІАНА: МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ

1. Обласний проект “Тарасовимишляхами” МУЗИЧНА ШЕВЧЕНКІАНА: МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ Миронюк Анна, учениця 10 класу Доманівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Доманівської районної ради Миколаївської області

2. Науково-теоретична база Феномен безпрецедентної за кількістю інтерпретацій поезії Т. Шевченка намагаються осягнути філософи, літературознавці, мистецтвознавці. Окремі аспекти музичної Шевченкіани розглядаються в розвідках О.Козаренка, Л. Корній, Я. Якуб’яка, Н. Королюк, М.Ластовецького Питання виконавської інтерпретації означено монографіями Н. Андрос, Г. Макаренка. Аналітичні оцінки хорових творів здійснено Л. Пархоменко, М.Гордійчуком, Т. Булат, Л.Кияновською. Актуальність дослідження проблеми Останнімчасом з’явиласябагатолітературознавчихпраць, зіншого боку, помітнийзначнийпоступ в царинімузичноїінтерпретології. Зважаючина це, можнасказати, щодослідженнямузичноїкультури, пов'язаної з Шевченковим словом, є актуальною проблемою мистецтвознавства. Особливо зростаєінтерес до проблеми у ріксвяткування 200-річного ювілею Кобзаря.

3. Мета комплексне дослідження музичної Шевченкіани, невід’ємної складової української культури, що продовжуєсвій розвиток на сучасному етапі Завдання: • Проаналізувати наявні дослідження, що відображають сучасний стан музичної Шевченкіани як мистецького явища. • Дослідити взаємозв’язок Шевченкової поезії та української народної пісні, пісенно-романсові композиції на слова поета. • Визначити особливості оперних та хорових творів. • Виокремити та дослідити сучасні музичні твори, в основу яких покладена творчість великого Кобзаря. • Укласти фонотеку сучасних музичних творів на тексти поета.

4. Наукова новизна полягає в спробі здійснення комплексного аналізу й класифікації музичних композицій сучасних авторів на твори Т. Шевченка. Джерельна база - матеріали досліджень учених-мистецтвознавців, рецензії, статті в періодиці з означеної проблеми Об’єкт дослідження - пісенні, хоровімузичнікомпозиції, в основу якихпокладенатворчістьТ.Шевченка. Предмет розгляду - їхестетичнацінність, засобивиразності, естетичнийвплив на слухача, ладо-інтонаційніособливості

5. Т. Шевченко і народна пісня Пісня від дитячих років постала частиною його духовного світу. Вона розвивала, збагачувала творчу фантазію. Поет знав напам’ять багато пісень. Співав тенором народні пісні «Ой не шуми, луже», «Забіліли сніги», «У полі з вітром говорила». Після виходу «Кобзаря» виникають народні пісні на Шевченкові тексти. Першими публікаціями є мелодії пісень «Нащо мені чорні брови», «Боже, з неба високого». Особливою популярністю користувалися вірші «Ой одна я, одна», «Тополя», «Перебендя», «Думи мої», «Вітре буйний» та ін. Можна припустити, що Шевченкові належить автор- ство деяких пісень. Коло пісенних образів величезне: - ліричні пісні («В гаю, в гаю вітру немає», «І багата я», «Думи мої»); - героїчні («Чорна хмара з-за лиману», «Б’ють пороги», «Було колись на Вкраїні»); - жартівливі («Утоптала стежечку», «Од села до села»).

6. Шевченко і народна пісня Процес музичного освоєння поезій Шевченка можна поділити на два етапи: - перший етап не відзначається самостійністю; це підтекстовки до відомих мелодій або використання побутуючих мелодичних поспівок (пристосування народної пісні «Ой полола дівчина лободу» до вірша «Утоптала стежечку», мелодії пісні про Степана Разіна до «Кругом неправда і неволя»); - другий етап характеризуєтсябільшою різноманітністю, намічаються тенденції до яскраво вираженого авторського відношення до поетичної першооснови і відображення свого відчуття в музиці. Музику до знаменитого «Заповіту» написали Г.Гладкий, М.В. Лисенко, до «Зоре моя вечірняя» - Я. Степовий, до «Реве та стогне Дніпр широкий» - Д.Крижанівський. До народнопісенного репертуару перейшлонайбільше тих поезій, щосвоїми мотивами, образами, ритмікоюперегукувалися з народними.

7. Солоспіви «Сирітка» («Навіщо мені чорні брови») М.Маркевича (1847), «Думи мої» О. Рубця (1838) засвідчили нерозривний зв’язок композиторської мови з фольклорним мелосом, який і в подальшому музичному освоєнні віршів Т. Шевченка стане домінувальним Починаючи з другої половини ХІХ ст., українська професійна музика позначена могутнім впливом поезій Кобзаря. Першісолоспівибулинаписаніще за життяТ.Г.Шевченка Солоспіви на вірші Т.Шевченка

8. Солоспіви на вірші Т.Шевченка Традицію озвучення Шевченкової поезії заклали композитори XIX ст., насамперед М. Лисенко За жанрово-стильовими ознаками романси розподіляються на: • лірично-психологічні; • драматичні; • героїчні, соціально-громадянські; • пейзажні; • танцювальні. Солоспіви«Ой одна я, одна», «Над Дніпровою сагою» започаткувалицикл «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка»,щоскладається з 7 серій, кудиувійшла81 композиція, зокрема52 романси. У солоспівах «Гетьмани, гетьмани», «Молітесь, бра­тія, молітесь» М. Лисенко розширює рамки романсу, вносячи в нього піднесений мо­гутній тон, глибину музичних думок. Вінстворюєно­вийрізновид романсу – романс-поему. Перлиною вокальної лірики композитора вважається «Садок вишневий коло хати».

9. Солоспіви на вірші Т.Шевченка • С.Людкевич, акцентував увагу на органічній єдності слова і музики. До спадщини поета зверталися і класики російської музики: М. Мусоргський, П.Чайковський, С. Рахманінов. Принцип творчого використання характеристик фольклорних елементів у професійній музиці, естетична настанова на демократизацію музичної мови зближували провідних митців різних національних композиторських шкіл, які зверталися у своїй творчості до Шевченкового слова. • Цю традицію підхопили такі видатні композитори: В. Заремба, М.Вербицький, Л. Ревуцький, К.Стеценко, Я.Степовий, А. Штогаренко.

10. Солоспіви на вірші Т.Шевченка • Ю.Мейтус • Д.Січинський • А.Кос-Анатольський • Г.Майборода • В.Барвінський • М.Скорик Національнасвоєрідністьпоетичноїспадщини Т. Шевченканадалавокальніймузиціукраїнськихкомпозиторівсамобутностійнеповторності.

11. Шевченкіана в хоровій музиці Творів крупної форми (поем) у хоровій музиці 2-ої пол. XIX ст. маємо лічені зразки. Серед них «Жовнір» М. Вербицького і два «Заповіти» - М. Лисенка і М. Вербицького, написані для відзначення шевченківських роковин у 1868 р. • «Заповіт» • М. Вербицького • «Заповіт» • М.Лисенка Композитор прочитує«Заповіт» як кредо народного пророка. Вінпрагнепідкреслити значимістьівеличйогоідей. І саме тому звертається до класичних форм та музичної стилістики, до монументальних засобіввідтворення ( оркестр, соло баса і два хори) Музична інтерпретація сповнена величі, урочистості, сердечного тепла і смутку, пафосу громадянського самозречення і волелюбства Став проявомновихтенденцій. «Це правдива, питома українськамелодія, уносящанас в тідалекі, а серцю так близькіїсторони, де вона зродилася; відмічаєтьсявона тим, що... в музичнійформі не лишає за собою старі стереотипи, а творить новімузичніформи, передуючиновійфазі, в яку тепермузикавступає».

12. Шевченкіана в хоровій музиці У творчостіМ.Лисенка утверджуєтьсяжанр кантати, накреслюютьсяосновніїїтипи: одночастинна кантата-поема («Б'ють пороги», «На вічнупам'ятьКотляревському») та циклічнакантата («Радуйся ниво, неполитая»). Початок ХХ ст. ознаменувався кантатами та хорами композиторів: С. Людкевича (кантата-симфонія «Кавказ»); К. Стеценка («У неділеньку у святую»); Л. Ревуцького(«Хустина», «Ой чоготипочорніло»); Б. Лятошинського(хори «За байракомбайрак», «Із-за гаю сонце сходить»). З’являютьсямузично-театральні, симфонічні та хоровіполотна М. Вериківського, К. Данькевича, В. Корейка, Г. Майбороди, Л. Дичко. Б. Лятошинський Л. Дичко

13. Шевченкіана в оперній музиці М.Аркас М.Вериківський Опера «Катерина» Опера «Наймичка» У довоєнні роки до 125-річчя Т. Шевченка було написано кілька оперних творів: «Марина» І. Жуковського, «Сотник» та «Наймичка» М. Вериківського, «Гайдамаки» Ю. Мейтуса, В. Рибальченка, М. Тица Для розвиткуоперноїШевченкіанивинятковезначеннямає опора на народнумузику і демократичнеспрямування. Опери , створені за мотивами творів Т.Шевченка, і сьогодні входять до репертуарів провідних українських театрів

14. Шевченкіана в оперній та хоровій музиці МаєсвоєпродовженняхороваШевченкіана і в наш час у творчості Є. Станковича, В. Сильвестрова. Композитором-авангардистомВ.Сильвестровим написані кантати на вірші великого поета, а до циклу «Тихі пісні» (на вірші відомих поетів) увійшов і твір на слова Т.Шевченка «Прощай, світе, прощай, земле». Є.Станковичем написаний вокально-симфонічний «Диптих» та «Страсті за Тарасом».

15. Сучасні музичні інтерпретації творів Т.Шевченка Сучаснікомпозитори не перестаютьзвертатися до творчостіТ. Шевченка. Музична лексика їхніхтворівсповненанетрадиційнихприйомів, нового характеру інтонування. Гурт « Тарасова ніч» (фолк-рок) «Єсть на світі доля», «Заповіт», «Я бачив сон», «Моя святая» "ТРАНС-ФОРМЕР Рок-гурт «Плач Єремії» (солістТ.Чубай) «Кавказ», «За сонцемхмаронькапливе», «Ой угоріроменцвіте» «ТРАНС-ФОРМЕР» «Зацвіла в долині» (ця пісня увійшла до CD-збірки «Кобзар Forever!»)

16. Сучасні музичні інтерпретації творів Т.Шевченка Гурт «Мертвийпівень» Гурт «Сад» (рок) Музично-поетичнапрограма «Доле, де ти?!» Гурт «СокираПеруна»

17. Сучасні музичні інтерпретації творів Т.Шевченка Гурт рок-гурт «Кому Вниз» «Не нарікаю я на Бога», «До Основ’яненка», «Розрита могила», «Суботів» (ці твори увійшли до збірка«Кобзар. Назавжди») Гурт «ДіЛема» заспівав«Думимої» у стилі «ритм-н-блюз» Гурт «Фата Моргана» (США)

18. Сучасні музичні інтерпретації творів Т.Шевченка Кузьма Скрябін Живосил Лютий «Мені однаково», «Заворожи мені, волхве», «В казематі» «Садок вишневий» Виконують пісні на слова Т.Шевченка сестри Тельнюк, дует «Як помирає сонце». Сьогодні, поєднуючи вічну поезію Кобзаря з сучасною  прогресивною рок-музикою за допомогою нових досягнень науково-технічного прогресу, ми маємо унікальну можливість здійснення суттєвого позитивного впливу на прискорення подальшого зросту національної самосвідомості української спільноти та, в першу чергу, її вагомої частини – української молоді.

19. Шевченкові думки переживуть віки Конкурс «Нова пісенна Шевченкіана» Мета конкурсу - популяризаціяпоезіїгеніальногоукраїнськогопоета і визначеннякращихпісень у сучасномувиконанні. МузичнаШевченкіана себе не вичерпала. Тарас Шевченко для українськихкомпозиторів та виконавцівбув, є і завжди буде актуальним та цікавим.

20. Практичне значення Матеріал роботи може бути застосований на уроках музичного мистецтва, художньої культури, у процесі літературознавчого аналізу творів Т.Шевченка.

21. Список використаних джерел • 1. АндросН. Музична інтерпретація поезії Шевченка: (На матеріалі хорових творів українських радянських композиторів) / Н. Андрос. — К.: Музична Україна, 1985. – 72 с.258. • 2. БылинскаяМ. Шевченко и музыка / М. Былинская. – К.: МузичнаУкраїна, 1984. – 129 с. • 3. ВахрамєєваР. Філармонічна Шевченкіана / Р. Вахрамєєва // Музика. – 2008. – № 2. • 4. Васюта О. До питання узагальнення музичної Шевченкіани Чернігівщини. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mari. kiev.ua • 5. Вокальні твори українськихкомпозиторів на слова Тараса Григоровича Шевченка. – К., 1961. – 171 с. • 6. Голинская О. Послание потомкам // День. 12 марта 2013 года. – [Електронний ресурс]. – 7. Грінченко М. Історія української музики – [Електронний ресурс] / М.Грінченко; [складали: Іванов І. та ін.]. – К.: Спілка, 1922. • 8. Дзюба І. Тарас Шевченко. Життя і творчість / І. Дзюба. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 720 с. • 9. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. – [4-е вид]. – К.: Факт, 2007. – 148 с. • 10. Зайко М. Тарас Шевченко як музичнаособистість / М. Зайко // Українськамузична газета. – 2006. – (№ 1). – С. 8. • 11. КоролюкН. Кобзаревапісня: поезія Тараса Шевченкаімузика / Н. Королюк. – К. : Фонд мистецтв«Юніталанти», 1994. – 75 с. • 12. КоролюкН. Полум’яне слово Шевченка в музиці. – К., 1995. • 13. Коротя-Ковальська В. Тарас Шевченко – духовний взірець нації – [Електронний ресурс]. • 14.Костюк Н. Поезія Тараса Шевченка в українськіймузиці: іменаіжанри / Н. Костюк // Студіїмистецтвознавчі. – 2008. – Ч. 2. – С. 22-26. • 15. Кузик В. Поезія Тараса Шевченка у творчостібратівДмитра та ЛевкаРевуцьких/ Народна творчість та етнографія. – 2011. – № 4. – С. 22-27. • 16 Лисенко М. В. Листи. – К., 1964, с.102. • 17. Людкевич С. Про композиції до поезій Шевченка / С. Людкевич // Дослідження, статті, рецензії, виступи / [упорядкування, редакція, вступна стаття і примітки З. Штундер]. – Львів: Дивосвіт, 1999. – С. 238–242. – Дослідження, статті, рецензії, виступи; т.1). • 18. Макаренко Г. Творчість диригента: естетико-мистецтвознавчі виміри / Г. Макаренко. – Київ: Факт, 2005. – 328 с. • 19. ПравдюкО.А. Т.Г. Шевченко і музичний фольклор України. – К., 1966. – С. 18. • 20. Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: Спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка / В. Смілянська, Н. Чамата. – К.: Вища школа, 2000. – 207 с. • 21. Українськамузична культура – О. В. Сердюк та ін. / – [Електронний ресурс]. • 22. Шевченкіана на початку ХХІ століття: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 190-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка 25 березня 2004 р. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г.Короленка; Уклад. В.О.Ярошик. – Х., 2004. – 194 с. • 23. Шевченко-музикант// Дзвін. – 8 квітня 2012 р. – [Електронний ресурс].