“Затемнення , покриття проходження по диску”

1. “Затемнення, покриття проходження по диску” Підготувала: Учениця 10 класу Кролевецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. М. О. Лукаша Кролевецької районної ради Сумської області Доля Альона Леонідівна Вчитель: Яценко Станіслав Григорович

2. План презентації • Затемнення. • Покриття. • Проходження по диску. • Роль затемнень у культурі й науці. • Задача №1. • Розв’язок. • Задача №2. • Розв’язок. • Висновок

3. Затемнення Затемнення — астрономічне явище, коли одне небесне тіло тимчасово закриває світло від іншого небесного тіла.

4. Покриття Покриття  — явище, коли небесне тіло затуляє від спостерігача інше небесне тіло, світило. Покриття є одним із видів затемнення. Термін вживається у тому випадку, коли кутовий діаметр ближчого тіла значно перевищує кутовий діаметр далекого. Здебільшого його застосовують щодо зникнення світил за дисками Місяця, планет(та їх супутників), астероїдів. Спостереження покриттів дають дуже цінну інформацію, яка дозволяє визначати елементи орбіт небесних тіл та деякі фізичні характеристики, такі як кутові діаметри, розміри, будова атмосфери.

5. Проходження Проходження  — видимепересування небесного тіла на тлі видимого диска іншого. Проходженняєособливимвипадкомзагальнішогоявища — затемнення. Цей термінвживають, якщокутовірозміриближчоготілазначноменші за кутовийдіаметр далекого.

6. Проходження Меркурія по диску Сонця Рис. 1 Умовивидимості явища проходження ПроходженняМеркурія по диску Сонця - астрономічний транзит, при якомуМеркурійзнаходиться точно міжСонцемі Землею. Меркурій при цьому видно зЗемлі як маленькачорна точка, яка переміщається по сонячному диску. ПроходженняМеркурія - доситьрідкіснеастрономічнеявище, однак, вонотрапляєтьсянабагаточастіше, ніжпроходженняВенери (оскількиМеркурійзнаходитьсяближче до Сонцяірухаєтьсяшвидше). Перше спостереженняпроходженняМеркурія по диску Сонцявідбулося 7 листопада 1631. ПроходженняМеркуріяможевідбутися в травніабовлистопаді. Останніпроходженнявідбулися 15 листопада 1999 року, 7 травня 2003 і 8 листопада 2006 року. Наступніпроходженнятрапляться 9 травня 2016 і 11 листопада 2019 року. Тривалістьпроходженнязазвичай становить 5 годин.

7. Роль затемнень у науці Спостереженнязатемненьнадалинауцівеликукількістьцікавихматеріалів. У давнинуспостереженнязатемненьдопомагалививчатинебеснумеханікуйрозібратисязбудовоюСонячноїсистеми. • СпостереженнятініЗемлі на Місяці дало перший «космічний» доказ факту кулястостінашоїпланети.  • Важливу роль у вивченнівнутрішніх планет Сонячноїсистемивідігралиспостереженняїхпроходжень над сонячним диском. Так, М. Ломоносов, спостерігаючи 1761 року проходженняВенери по диску Сонця, упершевідкрив атмосферу цієїпланети (заломленнясонячнихпроменівспостерігалосяпід час торкання планетою краю сонячного диску у виглядісвітлогокільця). • На підставіспостереженьзатемненьсупутниківЮпітера Оле Ремерзмігвпершевизначитишвидкістьсвітла (1765). • Сонячнізатемнення дозволили розпочатививченнясонячноїкорони, яку неможливоспостерігатизЗемлі в інший час. • Під час сонячнихзатемненьвпершебулозафіксованоявищевикривленнясвітловихпроменів у гравітаційномуполі (1919), що стало одним з перших експериментальнихдоказівзагальноїтеоріївідносності. • Під час покриття Ураном зірки SAO 158687 буловиявленойогокільця (1977).

8. Роль затемнень у культурі З найдавнішихчасівзатемненнясприймалися як поганіподії. Люди боялисязатемнень, тому що вони відбуваютьсярідкоієнезвичнимийлячнимиявищамиприроди. У багатьох культурах затемненнявважалипровісникаминещастьі катастроф. У міфологіїзатемненняпов'язувалиізборотьбоювищих сил, одна зякихнамагаєтьсяпорушитисталий порядок у світі, а інша — зберегтийого. Якоюсьміроютакеставлення до затемненьзберігалося аж до новихчасів, попри те, щомеханізмзатемненьбуловже давно вивчено. НаприкладявищепокриттятіснозкраїноюТуреччиною. Прапор Туреччини -являє собою прапор зчервоного полотнища та білимпівмісяцемізіркою на ньому. У XIV століттічервонийколір став кольоромОсманськоїімперії. Півмісяцьіззіркою — символ ісламу. Бажаєте дізнатись більше – тисніть сюди.

9. Задача №1 На фото зображено проходження Меркурія по диску Сонця, що відбулося 7 травня 2003 року. За допомогою фото визначити відстань від Меркурія до Сонця, швидкість його руху по орбіті, положення на орбіті та можливе положення на фото через 30 хвилин. Для обчислень можна взяти такі дані: Діаметр Меркурія – 4874 км Середній радіус орбіти – 0,39 а.о. Ексцентриситет орбіти – 0,2 Маса Сонця – 21030 кг Видимий кутовий діаметр Сонця – 32 Гравітаційна стала 6,6710-11 Н*м2/кг2

10. O Розв’язання до задачі №1 Проведемо дві хорди до межі Сонця і серединні перпендикуляри до них. В результаті їх перетину отримаємо точку О – центр Сонця. Вимірюємо Радіус Сонця: 160 мм. Вимірюємо діаметр Меркурія – 2 мм. Знаючи кутовий радіус Сонця (16), визначаємо кутовий діаметр Меркурія: Так як діаметр Меркурія становить 4874 км, то відстань до нього в момент спостереження становить . Тоді відстань від Меркурія до Сонця становить 150 млн. км – 84 млн. км = 66 млн. км = 0,44 а.о., що близько до точки афелію, що складає Ra = Rс(1+е)=0,391,2=0,468 а.о. Швидкість руху в цей момент по орбіті встановлюємо з виразу Rcυc = Rυ,де  , звідки

11. С С1 В А В1 А1 О Відстань, яку пройде Меркурій Відстань, яку пройде Земля На рисунку АА1=s2, BB1=s1, АС=А1С1 – відстань від Землі до Сонця, ВС=В1С1– відстань від Меркурія до Сонця, СС1 – шукана відстань, тоді Так як радіус Сонця складає 696000 км, то з відношення маємо Пунктиром на фото показано можливе положення Меркурія, бо напрям його руху невідомий

12. Задача №2 Розгляньте уважно фото і встановіть, яке явище зафіксоване на ньому. Які небесні тіла зображені на ньому? Вкажіть на малюнку можливе положення цих тіл.

13. О Розв’язання до задачі №2 На фото зображено на передньому плані Місяць і відбувається явище покриття Місяцем світила. Так як видно його диск, то це може бути планета. Диск планети освітлений частково (має фазу), тому це може бути лише внутрішня планета, тобто Меркурій або Венера. Проведемо дві хорди до межі Сонця і серединні перпендикуляри до них. В результаті їх перетину отримаємо точку О – центр Сонця. Вимірюємо радіус Місяця: 205 мм. Вимірюємо діаметр планети – 6 мм. Знаючи кутовий радіус Місяця (16), визначаємо кутовий діаметр планети: Визначимо відстань до планети, вважаючи що це Меркурій. Так як діаметр Меркурія становить 4874 км, то відстань до нього в момент спостереження становить Найкоротша відстань до Меркурія, коли він перебуває в нижньому сполученні із Землею і водночас в афелії Ra = Rс(1+е)=0,391,2=0,468 а.о. Тобто мінімальна відстань повинна складати 0,532 а.о. або 79800000 км, що не задовольняє умову. Масштаб 1:2

14. RВ RЗВ RЗ Розв’язання до задачі №2 Визначимо відстань до планети, вважаючи що це Венера. Так як діаметр Венери становить 12104 км, то відстань до нього в момент спостереження становить =0,59 а.о. На фото видно, що фаза планети близька до ½, що відповідає положенню, близькому до елонгації. Знайдемо відстань від Венери до Землі вважаючи, що вона перебуває якраз в елонгації Результати близькі, враховуючи похибку. При таких даних можна вважати, що Венера в момент покриття Місяцем знаходиться на ближче До Землі (можливе положення відповідає пунктирному зображенню)

15. Висновок Спостереження затемнень, покриттів, проходжень по диску, якщо вони відбуваються регулярно з достатньою точністю, мають важливе наукове значення. Обробка результатів спостережень дає цінний матеріал про орбітинебесних тіл та деякі фізичні характеристики, такі як період обертання,орбітальну швидкість кутові діаметри, розміри, будова атмосфери.

16. Дякую за увагу

17. Символ ісламу Символ ісламу - півмісяць і п'ятикутна зірка. Є твердження, що півмісяць символізує прихильність мусульман місячним календарем, а п'ятикутна зірка - п'ять стовпів Ісламу або п'ять щоденних молитов. Багато ісламських богословів вважає, що Коран (головний закон ісламу) заохочує розвиток науки і наукового знання, закликає людей замислитися про природні явища і вивчати їх. Мусульмани вважають наукову діяльність актом релігійного порядку, обов'язком мусульманської громади. В ісламі наука і навколишній світ нерозривно пов'язані. Мусульманськими вченими були розвинені такі науки як математика, логіка, біологія, медицина, астрономія, фізика, географія. Мусульмани вивчали також багато астономічних об’єктів, зокрема відомий астроном Аль-Біруні досліджував зміни фаз місяця і рух планет відносно Землі.