Експресіонізм

1. Експресіонізм

2. Експресіонізм (від франц. expression - вираження, виразність) — літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ століття.

3. Словник: Авангардизм- комплекс явищ у мистецтві 1-ої третини XX ст., якому притаманне прагнення до радикального оновлення змістовних та формальних принципів творчості, і як наслідок, відмова від канонів мистецтва епох, що передували йому.

4. Експресіонізм мав своїх прихильників в мистецтві Франції, Австрії, Польщі, німецькомовної Швейцарії.

5. Основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст.

6. З усіх напрямків нового мистецтва 20 ст. експресіонізм гостро відобразив конфлікт художньої особи, людини взагалі з трагічною й антигуманною буржуазною дійсністю.

7. В творах одних майстрівекспресіонізм приводив до надзвичайногозагостреннятрагічногосвітосприйняття , у інших — до художніхутопій, елітарності, замкненогосередовища, котресприймалосяострівцемпорятункудуховних та гуманістичнихцінностей.

8. Цейконфліктпризводив до радикальностіхудожніхрішень, до бунтівногопротиставлення і розриву з академічнимитрадиціями.

9. Протиріччя самого експресіонізму, надміру агресивні форми його, що відразу впадали у око, викликали несприйняття як консервативної публіки, так і радикальних політичних систем - фашизму в Німеччині, Італії, комунізму в СРСР.

10. За часівГітлера твори багатьохекспресіоністів в Німеччиніабо продавали за кордон, абознищували.

11. Значніцензурніобмеженнямалиці твори і в СРСР за часівсталінськоїімперії.

12. Стилістика експресіонізму в 20 столітті відбилася у кіно, живописі , графіці , літературі, скульптурі , найменше у архітектурі.

13. Визначальні риси експресіонізму • зацікавленість глибинними психічними процесами; • заперечення як позитивізму, так і раціоналізму; • оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос; • суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою. • бунт проти сталих академічних форм в образотворчому мистецтві при збереженні головних жанрів ( портрет, батальний жанр, побутова картина, міфологічний чи релігійний образ, пейзаж, навіть натюрморт )

14. В українськійлітературіекспресіонізмзапочаткував Василь Стефаник, якийвіддекадентськихпоезій у прозіперейшов на засади експресіонізму.

15. Класичнийекспресіонізм утвердив Осип Турянськийповістю «Поза межами болю».

16. У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість Миколи Куліша («97»), частково — Миколи Бажана (збірка «17-й патруль»), а особливо проза Миколи Хвильового (зокрема твір "Я (Романтика)"), Івана Дніпровського, Юрія Липи, Тодося Осьмачки.

17. «Світ перед нами. Було б безглуздям повторювати його, — пише К. Едшмід. — Захопити його... в його найсправжнішій суті й відтворити — ось найвагоміше завдання мистецтва».

18. Проте пізнати дійсність — означає для експресіоністів «подолати» її за рахунок визволення емоційної енергії «суб'єкта».

19. «Експресіонізм, — влучно зауважив Томас Манн, — глибоко зневажає дійсність і відмовляється від зобов'язань перед дійсністю».

20. А звідси — риси експресіоністської поетики: свідома деформація картин дійсності, оперта на принцип суб'єктивної інтерпретації, тяжіння до абстрактного узагальнення, загостреної емоційності, гротеску, фантастики.

21. Митець-експресіоністпіднімається над історією, над реальнимбуденнимсвітом, звертається до універсального, вічного, космічного.

22. «Явища, яківиражаєекспресіонізм, ніколи не складаютьзображенняпевноготепері­шнього», — зізнаєтьсяекспресіоніст М. Крелл.

23. Мить для експресіонізму знецінюється, він шукає вічного, як зазначає Оскар Вальцель. «Він відриває людину від її повсякденної обстановки. Він звільнює її від суспільних зв'язків, від сім'ї, обов'язків, моральності. Людина має бути лише людиною...»

24. Дякую за увагу!