1 / 58

ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ З ЕКОНОМІКИ У ДЕБАТАХ

ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ З ЕКОНОМІКИ У ДЕБАТАХ. Друга Щорічна Літня дебатна школа. Журавська Дар'я. 14-20 липня, 2008 р., м. Бердянськ. Чинники виробництва. Капітал - це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити додаткову вартість або збиток. Потреби безмежн і. Ресурси обмежені.

lali
Télécharger la présentation

ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ З ЕКОНОМІКИ У ДЕБАТАХ

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ З ЕКОНОМІКИ У ДЕБАТАХ Друга Щорічна Літня дебатна школа Журавська Дар'я 14-20 липня, 2008 р., м. Бердянськ

  2. Чинники виробництва

  3. Капітал - це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити додаткову вартість або збиток.

  4. Потреби безмежні Ресурси обмежені необхідно обирати на задоволення яких потреб спрямовувати ресурси Альтернативні витрати

  5. Витрати • Виробничі • Адміністративні • Транспортні • На реалізацію продукції

  6. Дохід – сукупність грошей, отриманих в результаті реалізації продукції • Прибуток – різниця між доходом та витратами • Додана вартість - різниця між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю факторів виробництва

  7. Ефективний, раціональний розподіл ресурсів • кожна людина має займатися тим, що вона може робити найкраще • кожний ресурс має бути задіяний там, де його використання забезпечує найбільшу додану вартість • Абсолютно раціональний розподіл ресурсів є неможливий з багатьох причин, але кожна економіка в цілому, та кожна людина і кожне підприємство окремо, до нього постійно прагнуть.

  8. Ефективність – це здатність забезпечувати найбільший результат при мінімумі витрат.

  9. Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару. • Закон попиту: чим більша ціна, тим менший попит на продукт і навпаки, чим нижча ціна, тим більший попит на продукт. • Пропозиція – бажання та можливість виробника (продавця) запропонувати свій товар для реалізації на ринку за певними цінами • Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

  10. Закон попиту та пропозиції

  11. Рівновага на ринку – ситуація при якій обсяги попиту та пропозиції зрівнюються. • Якщо попит перевищує пропозицію, то створюється дефіцит. • Якщо пропозиція перевищує попит, то формується надлишок або профіцит.

  12. Ринкова ціна – ціна, за якою покупець згоден придбати товар, а продавець готовий його продати

  13. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. Іншими словами це сумарна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених на території країни за певний проміжок часу – частіше всього за рік.

  14. Номінальний ВВП – в цінах поточного року • Реальний ВВП – після врахування інфляції, тобто у цінах попереднього або іншого базового року. • ВВП за паритетом купівельної спроможності – відображає реальну купівельну спроможність валюти.

  15. Галузева структура ВВП • Якщо більша частина ВВП виробляється у сільському господарстві, то економіка країни називається аграрною. • Якщо у промисловості, то індустріальною. • Якщо у сфері послуг, то постіндустріальною

  16. ВНП(валовий національний продукт) = ВВП – вартість продукції та послуг, вироблених на території України неукраїнськими підприємствами + вартість продукції та послуг, вироблених українськими підприємствами за межами території України.

  17. Визначення динаміки економічних показників • Відносна зміна: (Xi/Xi-1) * 100% - 100% • Абсолютна зміна: Xi - Xi-1

  18. Інфляція - економічне явище, якехарактеризується зростанням цін і, відповідно, викликає зворотньо пропорційне зниження купівельної спроможності (знецінення) грошової одиниці. За темпами інфляцію поділяють на: • повзучу (до 10%), • галопуючу (від 10 до 200%) • гіперінфляцію (понад 200%).

  19. Причини інфляції • Невідповідність маси грошей у обігу масі товарів • Об’єктивне зростання видатків на виробництво продукції • Завищений попит через очікування споживачів, політичну нестабільність, дефіцит певних товарів. • Імпортована інфляція, тобто зростанням цін на імпортні товари • Монопольна змова виробників чи торговців, спрямована на підвищення ціни.

  20. Неадекватне зростання маси грошей в економіці може виникнути через: • надмірне емісію (випуск грошей державою, зокрема Національним банком, наприклад, для фінансування дефіциту держбюджету), • видачу великої кількості кредитів, • потрапляння в національну економіку великої кількості експортної виручки.

  21. Зростання доходів населення не завжди призводить до інфляції: • якщо воно відбувається одночасно і тими ж темпами, що і зростання ВВП, тобто маси товарів та послуг в національній економіці; • якщо відбувається не за рахунок пустої емісії чи зовнішніх запозичень, а за рахунок перерозподілу коштів, що не призводить до зростання загальної кількості грошей в економіці. Тобто, якщо ми підвищуємо податки на великий бізнес, забираємо гроші в олігархів та витрачаємо їх на підвищення пенсій це не має сприяти інфляції

  22. Способи боротьби з інфляцією: • адміністративне регулювання цін • замороження доходів населення, щоб обмежити його платоспроможність • зменшення грошової маси в обігу • продуктові інтервенції

  23. Що таке інтервенція? • Дослівно це вторгнення, втручання. В економічному сенсі це вихід держави на ринок з певним товаром для того, щоб збільшити його пропозицію і тим самим стабілізувати, чи навіть зменшити ціну. • В якості покупця держава частіше за все виступає на валютному ринку, для того, щоб утримувати курс національної валюти

  24. Економічний цикл — періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці. • Криза (спад) — завершує попередній періодичний цикл і є початком наступного. Характеризується: труднощами збуту виробленої продукції, скороченням виробництва, зростанням попиту на ліквідність (готівку), збільшенням ставки позичкового відсотока. Паніка на ринку цінних паперів, курс акцій швидко падає. Закриваються і банкрутують фірми, передусім дрібні. • Депресія — фаза циклу, якій властивий застій виробництва. Відтворення — просте. Національний продукт уже не зменшується, але більше не зростає, відсоткова ставка падає до свого мінімального значення. Зростає сукупний попит і готуються умови до пожвавлення виробництва і комерційної діяльності. • Пожвавлення розпочинається із незначного зростання обсягу виробництва і помітного скорочення безробіття. Нарощування інвестицій, що пожвавлює попит — спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня, і економіка вступає у фазу піднесення. • Піднесення (зростання) — фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг найбільшого піднесення попереднього циклу і зростає найвищими темпами. Розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке уже готує ґрунт для наступного спаду і нового економічного циклу.

  25. Державне регулювання економіки – це сукупністьпринципів, методів та механізмів, за допомогою яких держава впливає на економіку з метою досягнення цілей соціально-економічного розвитку країни та нейтралізації негативних наслідків функціонування ринку

  26. Два підходи Класичний (Адам Сміт, Давид Рікардо) – економіка здатна саморегулюватися за допомогою того ж закону попиту та пропозиції, економічний розвиток досягається за рахунок конкуренції. Державне втручання в економіку є неприпустимим. Але досвід (Велика депресія) довів, що ринок таки не здатний до повного саморегулювання, що породжує необхідність державного регулювання економіки – Кейнсіанство (Джон Мейнард Кейнс). Усі інші підходи по суті є різними комбінаціями цих двох. На практиці жодна країна світу не використовує якийсь з них в чистому вигляді. Використовуються комбінації, при чому, у час кризи держави посилюють регулювання, а під час стрімкого економічного розвитку дають волю ринковим механізмам.

  27. Інструменти державного регулювання економіки • Адміністративні: пряме призначення цін, видача ліцензії (дозволів), квотування (визначення кількості певного продукту для виробництва/ завезення чи вивезення з країни, надання субсидій • Економічні: інтервенції на ринок, фіскальна та монетарна політика

  28. Фіска́льна полі́тика – це регулювання доходів і витрат держави. Держава регулює сукупний попит і реальний національний доход за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування. • Монетарна політика = Грошо́во-креди́тна полі́тика — комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обігу які здійснює держава через центральний банк. Головним її знаряддям є процентні ставки: збільшення грошових ставок, зменшується грошова маса та навпаки

  29. Механізм дії монетарної політики • Центральний банк збільшує ставку за якою кредитує комерційні банки (ставку рефінансування)  фінансові ресурси для банків стають дорожчими  вони підвищують відсоткові ставки, за якими вони кредитують своїх клієнтів  кредити дорожчають  менше людей та підприємств бере кредити  менше грошей потрапляє в економіку  скорочується грошова маса в обігу, скорочується споживання  уповільнюється інфляція • І навпаки, коли ЦБ зменшує ставку рефінансування, кредити стають дешевшими і це стимулює розвиток економіки • Якщо треба швидко зменшити масу грошей, то Національний банк збільшує норми резервування, тобто комерційні банки мають створювати у національному більші резерви. Таким чином ЦБ вилучає кошти з банківської системи, а значить і з економіки і консервує їх на своїх рахунках.

  30. Таргетування– спосіб реалізації господарської чи державної політики, коли обирається якийсь показник, на який хочуть вплинути, визначається його оптимальне значення, а потім усю економічну політику планують так. Щоб досягти бажане значення цього показника.

  31. Інвестування – вкладання капіталу у будь-якій формі задля отримання прибутку або досягнення іншого соціального ефекту. • За суб’єктами інвестиції поділяються на державні та приватні; • за географічною ознакою – на внутрішні та іноземні; • за метою – на прямі та портфельні. Метою прямих інвестицій є отримання контрою над підприємством, метою портфельних – лише отримання прибутку без участі в управлінні. • Приватні інвестори поділяються на індивідуальних (фізичні особи та підприємства, що інвестують власні кошти від свого імені) та інституціональних(організації, що акумулюють/збирають кошти різних підприємств та громадян і інвестують їх від свого імені (інвестиційні та пенсійні фонди, інвестиційні банки, страхові компанії)

  32. Реінвестиції – це вкладання частини прибутку у розвиток підприємства. • Сукупність умов, створених в країні для інвестора, називають інвестиційним кліматом. • Для іноземних інвесторів дуже важливою є можливість репатріації, тобто вивезення у їхню рідну країну отриманих прибутків.

  33. З метою стимулювання інвестицій держави часто вдаються до такого інструменту, як вільна економічна зона, яка за українським законодавством отримала назву Спеціа́льна економі́чна зо́на (СЕЗ) — територія, в межах якої відповідним законом України встановлюється і діє спеціальний правовий режим господарської діяльності та спеціальний порядок застосування і дії законодавства України. Основою привабливості СЕЗ є пільгове оподаткування та спрощення митних процедур. • Терито́рія пріорите́тного ро́звитку — територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць. • Офшорна зона - один із видів вільних економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високого рівня банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання. Найчастіше українці використовують Кіпр та Віргінські острови.

  34. Спеціальні економічні зони та території пріорітетного розвитку

  35. Найчастіше інвестування здійснюється у вигляді придбання цінних паперів – документів, що засвідчують грошові права їх власника і відповідні обов’язки емітента (того, хто випустив) • За своїм характером цінні папери бувають боргові (облігації, чеки, векселі) та дольові (акції, приватизаційні сертифікати, тощо)

  36. Види зовнішньоторгівельної політики • вільна торгівля (передбачає скасування будь-яких перепонів та стимулювання зовнішньої торгівлі) • протекціонізм (максимальний захист внутрішнього ринку від імпортних товарів). • На практиці в чистому вигляді не використовується жодна. На даний момент світовою тенденцією є послаблення протекціонізму. Але кожна країна прагне стимулювати експорт та мінімізувати імпорт.

  37. Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі • тарифні – збільшення/зниження митного тарифу (збільшення/зменшення ставки мита – плати, що взимається державою з вантажів, що перетинають її кордон. Поділяється на імпортне, експортне та транзитне.) • нетарифні (ліцензування, тобто видача дозволу на імпорт/експорт певних товарів, квотування – кількісне обмеження, введення спеціальних стандартів, процедур оформлення, вимоги на наявність місцевого компоненту).

  38. Зовнішньоторгівельний оброт = експорт + імпорт Зовнішньоторгівельне сальдо = експорт – імпорт Експортна квота = експорт / ВВП Імпортна квота = імпорт / ВВП Зовнішньоторгівельна квота = овнішньоторгівельний оброт / ВВП

  39. Платіжний баланс— співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць). Активний сальдо платіжного балансу (>0) веде призводить до зростання золотовалютного резерву центрального банку. Пасивний сальдо (< 0) має протилежні наслідки

  40. Міжнародний рух капіталу поділяється на рух підприємницького капіталу (інвестицій) та рух позикового капіталу (міжнародний кредит) • Зовнішній борг– сукупна заборгованість національних суб’єктів перед іноземними, що виникла в результаті міжнародної торгівлі та руху позикового каптіалу. Поділяється на державний та корпоративний.

  41. В залежності від наявності обмежень на обмін, валюти поділяють на: • вільноконвертовані (будь-які обмеження відсутні: долар, євро, єна, фунт, канадський та австралійський долар, швейцарський франк, крона і т.д.), • частково конвертовані валюти (зберігаються певні обмеження: більшість валют, в тому числі і гривня), • неконвертовані валюти (валюти тоталітарних держав).

  42. Валютний курс – співвідношення вартості однієї валюти до іншої. Основою валютного курсу є різниця у купівельній спроможності валют, а також попит та пропозиція. Режими валютного курсу: фіксований, плаваючий, змішані. Якщо режим валютного курсу змішаний, як в Україні, то ЦБ впливає на курс національної валюти інтервенціями на валютний ринок. • Девальвація – зниження курсу національної валюти, а ревальвація – підвищення. Девальвація робить експортні товари відносно дешевшими на зовнішньому ринку, тому вигідна експортерам, а ревальвація – імпортерам.

  43. Глобалізація – процес формування єдиного однорідного світового простору за рахунок поступового знищення перепонів у різних сферах життя, прискорення обміну товарами, грошима, інформацією, міграції людей, зближення та підвищення взаємозалежності національних економік та культур. 0

  44. У найбільш широкому сенсі конкурентоспроможність – це комплексна характеристика, що відображає здатність функціонувати ефективніше, ніж подібні одиниці. Конкурентоспроможність національної економіки можна визначити кількома шляхами • здатність демонструвати високі темпи економічного зростання у середньостроковій перспективі, • рівень продуктивності ресурсів у країні, • здатність компаній з цієї країни успішно конкурувати на світових ринках. Під конкурентоспроможністю товару найчастіше розуміють здатність максимально задовольняти потреби споживача при мінімальній вартості (як придбання, так і експлуатації)

  45. Соціально-економічний розвиток Україниhttp://ukrstat.gov.ua

  46. Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

  47. За даними Міністерства фінансів України, доходи Зведеного бюджету за січень–квітень 2008р. становили 86,8 млрд.грн. (32,6% до ВВП), тобто збільшилися на 52% або на 24,2 млрд. грн. порівняно з аналогічним періодом минулого року. В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (75,7% від загальної суми доходів). Державна митна служба мобілізувала на 90% більше коштів, надходження від Державної податкової адміністрації зросли на 36%. • Видатки Зведеного бюджету, включаючи кредитування за вирахуванням погашення, становили 81,5 млрд.грн. (30,6% до ВВП), що складає 27,3% від річних призначень. У структурі видатків Зведеного бюджету 62,6% припадає на фінансування соціально-культурних заходів, 15,4% – на економічну діяльність, 9% – на здійснення загальнодержавних функцій, зокрема, видатки по обслуговуванню боргу – 1,3% від загальної суми видатків (0,4% до ВВП), у тому числі зовнішнього боргу – 0,9% (0,3% до ВВП). • Профіцит Зведеного бюджету за січень–квітень 2008р. становив 5,3 млрд.грн. (2% до ВВП).23

  48. Обсяг прямих іноземних інвестицій до України склав в першому кварталі цього року 3 406,3 млн. дол. США, що в 2,73 раза більше, ніж за відповідний період 2007 року. Це – рекордний приріст. • Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 7380,4 млн.дол. Серед регіонів України найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами припадали на м. Київ, Дніпропетровську та Донецьку області.

More Related