Муніципальне екологічне врядування та його оцінювання

1. Муніципальне екологічне врядування та його оцінювання Муніципальне екологічне врядування (МЕВ) - це система, спрямована на мінімізацію негативних впливів людської діяльності на навколишнє середовище та мінімізацію впливів негативних чинників навколишнього середовища на людину. Ефективність МЕВ значною мірою визначається зовнішніми по відношенню до МЕВ обставинами (національне законодавство, інституційна структура органів управління, історичні обставини розвитку міста, традиції населення і т.п. Семінар 29 жовтня 2009

2. Для чого потрібні оцінки ефективності врядування? Для зовнішніх користувачів: Доцільність існування системи, необхідність реформування Ступінь довіри до ефективності системи, планування запобіжних або компенсуючих заходів Для самої системи: Визначити неефективні елементи в системі Розробити план реформування системи, якщо вона погано функціонує При впровадженні змін оцінювати їх доцільність та вносити необхідні корективи Продемонструвати зацікавленим сторонам ефективність системи, підвищити її авторитет серед громадськості та вищих рівнів управління Семінар 29 жовтня 2009

3. Індикатори чи аналітичні звіти? Кожен знає, що висока якість врядування життєво важлива для розвитку. Але як можна виміряти ефективність врядування і порівняти її зміни з часом в одній країні чи порівняти різні країни? Відповідь на це питання – світові індикатори врядування (Worldwide governance indicators, WGI) Мартін Вольф, Financial Times WGI Світового банку: 212 країн, 1998-2008, 6 індикаторів • Виборність і підзвітність органів влади • Політична стабільність і відсутність насильства • Ефективність діяльності органів влади (послуги) • Якість регулювання • Верховенство закону • Боротьба з корупцією Семінар 29 жовтня 2009

4. Україна, 6 індикаторів (2008, 2003, 1998) Семінар 29 жовтня 2009

5. Україна та її сусіди, 2008: верховенство закону, політична стабільність Семінар 29 жовтня 2009

6. Практичні індикатори врядування (AGI) • Оцінюються: • Конкретні системи або елементи системи врядування (управління в громадському секторі, регулювання приватного сектору, громадянське суспільство і децентралізація і т.п.) • Вимоги до індикаторів: • Чітко визначені, розділені на елементи • Повинні давати інформацію по динаміці кожного елемента • Не дозволяти невизначеностей і довільних трактувань • Бути чутливими до зовнішніх чинників • При можливості давати кількісну оцінку • Забезпечувати відтворюваність та конкретність Семінар 29 жовтня 2009

7. Україна, оцінка системи врядування (SIGMA, 2006, аналітичний звіт) Сучасне врядування будується на конституційному та адміністративному праві, створюючи необхідні рамкові умови для демократії та ринкової економіки… Система права виглядає дефектною. Ця проблема має декілька аспектів: • Закони погано розробляються, законопроекти мають надмірну ширину та глибину, у той же час залишаючи простір для довільного прийняття рішень; закони в реальності не вписуються у політичний контекст і не оцінюються заздалегідь на предмет можливості їхнього застосування; цю проблему загострює активна законодавча ініціатива ВР. • Право часто застосовується в неналежний спосіб для правових приписувань з метою прийняття рішень у окремих і навіть персоніфікованих справах або для видачі партикуляристських інструкцій. • Після багатьох років неякісної законопроектної роботи сукупність права виглядає неузгодженою, причому складається враження, що це право є неточним і дозвільним – будь-що можна вважати обґрунтованим або забороненим, якщо подивитись на різні правові документи; Семінар 29 жовтня 2009

8. Муніципальне екологічне управління • Важливі функції (разом з іншими органами міської влади): • Екологічне регулювання економічної діяльності • Планування землекористування • Оздоровлення навколишнього середовища міста • Рамки екологічного управління визначаються: • Законами (в т.ч. державними стратегіями і програмами) • Нормативними актами • Стандартами • Рішеннями, програмами місцевих органів влади Семінар 29 жовтня 2009

9. Механізми екологічного управління • Пряме регулювання (дозволи, ліцензування, екологічна експертиза) • Непряме регулювання (економічні і інші стимули для забруднювачів) • Контроль виконання (екологічна інспекція, санітарний нагляд і т.д.) • Моніторинг і профілактика • Інформування громадськості та консультації з зацікавленими сторонами. Семінар 29 жовтня 2009

10. Екологічне управління: дозволи • Мінприроди • Дозвіл на спеціальне водокористування • Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря • Дозвіл на розміщення відходів • Дозволи на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин • … • СЕС • ввіз на територію Україми сировини, матеріалів та технологічного обладнання • використання хімічних речовин і процесів • створення, транспортування, використання і захоронення токсичних речовин Семінар 29 жовтня 2009

11. Екологічне врядування: інституції та зацікавлені сторони • Регіональні відділення державних органів (дозвільні та контрольні функції) • Муніципальні представницькі та виконавчі органи (дозволи, контроль, погодження) • Об”єкти регулювання (громадський сектор, бізнес спільнота, населення) • Зацікавлена громадськість та організації громадянського суспільства • Наукові організації, ЗМІ (вивчення та висвітлення стану довкілля та діяльності всіх суб”єктів процесу) Семінар 29 жовтня 2009

12. Оцінка екологічного врядування • Мета: підготувати інформацію для оцінки управлінських ризиків, які можуть виникнути у зв"язку з недосконалим або неефективним екологічним врядуванням • Агреговані елементи, за якими виконується оцінка екологічного врядування: • Політики і програми (національні та місцеві) • Інституції і практики • Соціальний контекст екологічного врядування • Громадська обізнаність та участь громадськості Семінар 29 жовтня 2009