НАЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАСІВ І РЕСУРСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ НАДР УКРАЇНИ

1. Автори: Рудько Г.І., ДКЗ України, д. г-м. н., д. т. н., д. г. н., проф. Гафич І.П., Nadra Group, к. г-м. н. НАЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАСІВ І РЕСУРСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ НАДР УКРАЇНИ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ДО МІЖНАРОДНИХ НАФТОВИХ СТАНДАРТІВ З АУДИТУ ЗАПАСІВ І ЇХ БІРЖОВОГО ОЦІНЮВАННЯ Міжнародна конференція «Нафтогазовий комплекс України – стратегія розвитку» Київ, 23 жовтня 2013

2. Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ України) • Діюча в Україні система геолого-економічного оцінювання запасів і ресурсів корисних копалин • Державний експертний орган і регулятор – ДКЗ України • Система нормативних документів і інструкцій • Імплементовані вимоги категоризації і класифікації запасів і ресурсів корисних копалин РКООН-1997 • Співставність Класифікації України та РКООН-2009 і Шаблону CRIRSCO 2

3. Співвідношення класів РКООН-2009 і класів Класифікації України Принципи розподілу запасів і ресурсів корисних копалин на облікові групи, які прийняті в Класифікації України, гармонізуються з Міжнародною рамковою класифікацією запасів і ресурсів твердих горючих і мінеральних корисних копалин (РКООН), розробленою Спеціальною Групою Експертів Комітету з усталеної енергетики Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй. З 40 класів, що виділяються РКООН, в Класифікації України використовуються лише 10. Незважаючи на різні найменування класів, кількості корисних копалин, що мають одне і те ж соціально-економічне значення (вісьЕ), підготовленість до експлуатації (вісь F) і одну і ту ж геологічну вивченість (вісь G), можуть бути ідентифіковані одним і тим же цифровим кодом. ТАКИМ ЧИНОМ, КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ Є ЗІСТАВНОЮ З РКООН-2009 3

4. ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ КЛАСІВ КЛАСИФІКАЦІЇ УКРАЇНИІ ВІДПОВІДНИХ ЇМ КАТЕГОРІЙ І ПІДКАТЕГОРІЙ РКООН-2009 E3.1 – категорії і підкатегорії, які вводяться додатково до Класифікації України з метою її гармонізації з РК ООН-2009 341–344 – класи, які вводяться додатково до Класифікації України з метою її гармонізації з РК ООН-2009 4

5. СХЕМА ЗІСТАВЛЕННЯ КЛАСИКЛАСИФІКАЦІЇ УКРАЇНИ З КЛАСИФІКАЦІЄЮ CRIRSCO Схема зіставлення Класифікації України та Класифікації Шаблону CRIRSCO На схемізіставлення Класифікації України з шаблоном CRIRSCOможнавідмітити, що з 10класівкориснихкопалинУкраїнськоїКласифікації, в шаблонах CRIRSCO знаходятьвідображеннялише7класів(див. рис. 2). Цепов'язано з тим, що в шаблоні CRIRSCO не можутьматимісцякласипозабалансовихзапасів, якіпредставлені кодами 221, 222 і 211. Цікласипоглинаютьсякатегорією «Мінеральніресурси». Але, тим не менш, кількості корисних копалин, віднесені до одного з класів Шаблону CRIRSCO, можуть бути ідентифіковані одним з кодів, що застосовується класифікацією України. ТАКИМ ЧИНОМ, КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ Є ЗІСТАВНОЮ З КЛАСИФІКАЦІЄЮ ШАБЛОНУ CRIRSCO 5

6. Committee for Mineral Reserves International Reporting Standards (CRIRSCO) • Основні принципи CRIRSCO: • ПРОЗОРІСТЬ: достатня кількість однозначних даних • ЗНАЧИМІСТЬ: інформація достатня для інвесторів і їх • професійних консультантів • КОМПЕТЕНТНІСТЬ: публічні звіти про запаси готуються • особами відповідного рівня кваліфікації і • досвіду • Мета впровадження: • Транспарентність даних про поточний стан запасів • Оцінка стану мінерально-сировинних активів підприємства при його виході на ІРО, котуванні акцій, отриманні банківських кредитів, операцій купівлі продажу та ін. 6

7. ГЕО і ТЕО запасів • Основні області застосування результатів експертизи • в ДКЗ України запасів і ресурсів вуглеводневої сировини • Дозвільна система надрокористування • Проектування ГРР і ДПР • Проектування промислової розробки родовищ нафти та газу • Внутрішнє кредитування • Облік запасів та ресурсів у ДНВП «Геоінформ України» • Висновок • Результати геолого-економічного оцінювання запасів і ресурсів перспективних об'єктів і родовищ нафти та газу та їх експертизи в ДКЗ України мають обмежене застосування при здійсненні біржових і інвестиційних операцій 7

8. ГЕО і ТЕО запасів Постановка проблеми Українські стандарти звітності про запаси не входять в число міжнародних нафтових стандартів. Тому нафтогазовидобувні компанії вимушені залучати зарубіжних Компетентних Експертів для проведення аудиту мінерально-сировинних активів компанії у відповідності з вимогами PRSM. Оскільки інвестори і Експерти на світовому ринку в загальному не знайомі з українськими стандартами звітності, спостерігається тенденція прояву недовіри до отримуваних на їх базі оцінок і, як наслідок, часті прояви надмірного консерватизму в процесі переводу запасів (котрі пройшли експертизу в ДКЗ України) в стандарти міжнародної нафтової системи PRSM. Проблема може бути вирішена шляхом розробки гармонізованих до PRMS українських стандартів оцінювання запасів і ресурсів нафти і газу та реалізації ряду організаційних заходів. 8

9. PRMS Міжнародна нафтова система класифікації і оцінювання запасів і ресурсів вуглеводневої сировини SPE Petroleum Resources Management System (PRMS) Прийнята в березні 2007 р. Розроблена спільно: SPE \ WPC \ AAPG \ SPEE 9

10. К л а с и ф і к а ц і я PRMS класифікація запасів К а т е г о р и з а ц і я 10

11. PRMS класифікація запасів Проект-орієнтована класифікація Чисті видобувні ресурси Вуглеводневий поклад (геологічні запаси) Initial in-place Проект (Видобуток \ грошові потоки) Офіційні права Нафтові активи (права власності \ контрактні терміни) 11

12. Основні відмінності Класифікації Україниі PRMS Категоризація обсягів запасів і ресурсів • PRMS передбачає одночасне застосування 3-х відмінних між собою • методів оцінювання: • Детермінований з поступовим нарощуванням (базуючись на ризиках) • Детермінований сценарний (кумулятивний) • 1Р, 2Р, 3Р • 1С, 2С, 3С • Низька, добра і висока оцінки • Ймовірнісний • Р90, Р50, Р10 Ймовірнісний метод оцінювання має бути застосований для визначення обсягів всіх категорій запасів, але найбільш часто застосовується на ранніх стадіях (розвідка і ДПР) реалізації видобувних проектів та є основним при оцінюванні Очікуваних ресурсів: ГЕО-1 і ГЕО-2. 12

13. Основні відмінності Класифікації Україниі PRMS • Вимоги до запасів • Запаси – об'єми нафти, газу і конденсату, котрі очікуються до комерційного видобутку у відповідності до проекту розробки вивчених акумуляцій вуглеводневої сировини на вказану дату і при інших визначених умовах • Комерційні аспекти: • Обґрунтовані часові рамки освоєння об'єкту; • Обґрунтований прогноз економічних умов освоєння об'єкту стосовно інвестицій і експлуатаційних параметрів розробки; • Аналізтранспортнихпотужностей і майбутніх потреб їхпідтримки та розвитку; • Вимоги до проектіврозробки • Має бути розроблений і затвердженийнадрокористувачем; • Технологіївилученнязапасів з надрповиннібазуватись на • досягнутійвиробничійпрактиці для акумуляцій з аналогічними • геолого-промисловими характеристиками 13

14. Основні відмінності Класифікації Україниі PRMS • Вимоги до проектів розробки • Має бути розроблений і затверджений надрокористувачем; • Технології вилучення запасів з надр повинні базуватись на • досягнутій виробничій практиці для акумуляцій з аналогічними • геолого-промисловими характеристиками • Має відповідати умовам і можливостям видобутку та продаж; • Період виходу на промислове освоєння запасів повинен бути • в межах 5 років (рекомендований термін) 14

15. Основні відмінності Класифікації Україниі PRMS • Підсумок • Впроваджена в Україні система класифікації запасів та міжнародна система управління запасами і ресурсами нафти та газу – PRMS побудовані на одних і тих же принципах і є близькими за результатами оцінювання. • PRMSвисуває ряд додаткових вимог щодо всебічного аналізу ресурсного потенціалу при визначенні обсягів всіх категорій запасів, в т.ч. методами ймовірнісного моделювання. • PRMSрегламентує ряд більш жорстких обмежень при техніко-економічному оцінюванні запасів і ресурсів нафти та газу (в першу чергу щодо доказаних запасів). В основу оцінювання поставлена свердловина і площі «нафтових полів», що нею дренуються. • PRMSпроект-орієнтована система чіткого комерційного спрямування. Економічна оцінка запасів і ресурсів здійснюється за категоріями запасів, а не за покладами. 15

16. Гармонізація стандартів Класифікації України і PRMS • Компетентність оцінювачів • Аудит організацій – оцінювачів • Підготовка і сертифікація нафтових інженерів – оцінювачів • Роль фахових об'єднань в передачі передового досвіду 16

17. Біржове оцінювання запасів • Шляхи використання результатів підрахунку запасів перспективних об'єктів і родовищ нафти та газу для біржової оцінки їх вартості за міжнародними стандартами • Керівні документи: SEC, NATIONAL INSTRUMENT 51-101 • Методичні аспекти: • Визначення рівнів довіри (confidence level)до категорій запасів • Аналіз і оцінювання ризиків: • Оцінювання геотехнічних ризиків • Оцінювання бізнес-ризиків 17

18. Гармонізація стандартів Класифікації України і PRMS • Що потрібно зробити: • 1. Нормативні документи • Керівний документ з гармонізації стандартів • РКООН-2009 – Україна та PRMS. • Інструкцію з застосування гармонізованих до вимог PRMS стандартів підрахунку запасів в Україні • Методичні рекомендації з застосування вимог PRMS при підготовці звітів і експертизі запасів в ДКЗ України • 2. Компетентний оцінювач • Створити в Україні систему аудиту компаній оцінювачів запасів • та сертифікації нафтових інженерів - оцінювачів 18

19. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ PRMS В УКРАЇНІ • Перехід на міжнародні нафтові стандарти оцінювання запасів – шлях до розвитку бізнесу і залучення інвестицій • в нафтогазовидобувну галузь України • Державний облік і баланс запасів родовищ нафти та газу за міжнародними загально прийнятими стандартами їх оцінювання • Підготовка звітів про поточні запаси за формами і стандартами зрозумілими іноземним інвесторам, фондовим біржам і банківським організаціям • Можливості використання результатів підрахунку запасів для їх вартісного оцінювання в якості «нафтових активів» • Розширення областей використання результатів оцінювання: вихід на ІРО, отримання банківських кредитів, інвестиції, купівельні операції і ін. 19

20. Дякуємо за увагу !