Ідеї громадянського виховання в сучасному українському суспільстві

1. ІППО КУ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА Ідеї громадянського виховання в сучасному українському суспільстві Науково-методичний центр дошкільної і початкової освіти ТЕЛ. 294 40 47

2. ПЛАН • Громадянське виховання в освітньому просторі України • Суть громадянського виховання • Підходи і принципи виховання громадянина • Мета, завдання громадянського виховання та освіти • Зміст громадянського виховання • Форми і методи організації громадянського виховання

3. ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯВ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1697 від 15 вересня 1999 р. “Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства” у 2000 р. була розроблена Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності

4. Потреба в самовизначенні – знаходити, визначати своє місце в житті, в суспільстві; усвідомлювати свої класові, політичні, національні та ін. інтереси Потреба в самоствердженні – утверджувати самого себе, свою особу, цінність, своє значення Найголовніша соціально-психологічна потреба особистості

5. Умовою реалізації потреби особистості є: • Забезпечення всім громадянам рівних стартових можливостей для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей.

6. Актуальність громадянського виховання в Україні зумовлюється: • Потребою державотворчих процесів - Закон України «Про Дошкільну освіту» від 11.07.2001 N 2628-III, Національна доктрина розвитку освіти 17.04.2002 N 347/2002 та ін. • Процесом відродження нації – соборність України є серцевиною української національної ідеї. На базі демократичних цінностей можливе об’єднання різних етносів і регіонів країни. Ці процеси вимагають формування громадянської культури

7. Виховання дітей конкретизується в теоріях: Фізичного виховання Розумового виховання Естетичного виховання Екологічного виховання Трудового виховання Сенсорного виховання

8. Гендерне виховання Превентивне виховання Економічне виховання Правове виховання Валеологічне виховання Статеве виховання Патріотичне виховання Полікультурне виховання Морально-етичне виховання Родинне виховання Суспільне виховання Патріотичне виховання Національне виховання Громадянське виховання

9. Термін “виховання” вживається в педагогічній науці в чотирьох значеннях: • у широкому соціальному, коли мова йде про виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, яка містить у собі не лише позитивну спрямованість, а й конфлікти та протиріччя; тут особистість може не тільки формуватися під впливом соціального середовища, а й деформуватися, або, навпаки, загартуватись у боротьбі з труднощами, “робити саму себе”; у широкому педагогічному, коли мається на увазі виховання в діяльності навчальних закладів, де персонал керується педагогічною теорією та її практичними методичними рекомендаціями; у вузькому педагогічному, коли виховання є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога (вихователя в дошкільному закладі, класного керівника в школі, щоб досягти певної мети в колективі; у гранично вузькому, коли педагог або батько вирішують конкретну індивідуальну проблему виховання або перевиховання (чесності, ввічливості)

10. СУТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ • формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально і юридично дієздатною та захищеною; • педагогічний процес становлення свідомого, відповідального і компетентного громадянина-патріота, спрямований на саморозвиток ірозбудову демократичного громадянського суспільства; звідси

11. Громадянське виховання, поєднуючи суспільну і приватну сфери, п о к л и к а н е виховувати особистість чутливою до свого оточення, залучати її до суспільного життя, у якому права людини є визначальними.

12. Виховання громадянинамає бути спрямованим на: • розвиток правосвідомості, • розвиток гуманістичної моральності, • національної самосвідомості, • політичної культури, • виховання ціннісного ставлення до природи і праці, • виховання культури міжетнічних стосунків • виховання культури поведінки особистості.

13. Головним результатом громадянського виховання повинна стати громадянська зрілість особистості, що складається 1 2 із практичних навичок участі в суспільному житті рівня розвитку громадянських якостей особистості

14. Головним критерієм ефективності громадянського виховання в Україні виступають: морально-етичні імперативи (беззастережні, категоричні вимоги; веління, накази) і цінності, що виступають головними, визначальними на сучасному етапі розвитку суспільства.

15. У контексті формування рис громадянськості виховні інститути мають брати до уваги: • розташування навчального закладу (регіон, міський, сільський); • тип закладу; • контингент дітей (моноетнічний чи поліетнічний); • ступінь автономності закладу щодо влади й освітянських структур; • психофізіологічні особливості кожного вікового періоду розвитку дитини; • психосоціальні особливості дітей (соціальний статус, належність до певної конфесії); • сприймання національних та загальнолюдських цінностей і орієнтирів.

16. Науковий підхід; Конкретно-історичний підхід; Особистісно орієнтований підхід; Системний підхід. Принцип гуманізації та демократизації виховного процесу; Принцип самоактивності й саморегуляції; Принцип системності; Принцип комплексності й міждисциплінарної інтегрованості; Принцип наступності й безперервності; Принцип культуровідповідності; Принцип інтеркультурності ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНИНА

17. МЕТА ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ • Формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини з притаманними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні

18. ЗАВДАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ • визнання й забезпечення в реальному житті пріоритету прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство; • усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; • формування національної свідомості, усвідомлення належності до рідної землі, народу, визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; • виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині; • утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість; • формування соціальної активності особистості на основі таких соціальних умінь: готовності до участі в процесах державотворення, здатності до спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, готовності взяти на себе відповідальність; здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатності до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей; • працелюбності особистості, відповідальності за свої дії; • формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного життя; про закони та законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови; • розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особистісну позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків; • уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватися з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаними зі способами соціального захисту; • формування толерантного ставлення до інших культур і традицій; • виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства; активне запобігання виявленню деструктивного націоналізму, шовінізму, фашизму, месіанських настроїв.

19. ЗМІСТ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ • Розвиток патріотизму; • Розвиток національної самосвідомості громадян; • Формування культури міжетнічних відносин; • Розвиток планетарної свідомості; • Розвиток правосвідомості; • Розвиток політичної культури; • Виховання дбайливого ставлення до природи; • Формування моральності та культури поведінки особистості; • Розвиток мотивації до праці

20. ФОРМИ І МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ Весь освітній процес у навчальному закладі має бути насиченим різними аспектами громадянського виховання – активними методами (ситуативно-рольові ігри, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, “мозкові атаки”, аналіз соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації тощо) та традиційними (бесіди, різні форми роботи з книгою, періодичними виданнями)

21. ГЛОСАРІЙ • ГРОМАДА – група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. • ГРОМАДСЬКИЙ, прикм. до громада – той, який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов'язаний із ним, суспільний (громадський обов’язок, громадська організація, на громадських засадах, громадське доручення). • ГРОМАДСЬКІСТЬ – передова частина, передові кола суспільства. • ГРОМАДЯНИН (НКА) - особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить Батьківщині. • ГРОМАДЯНСЬКИЙ – прикм. до громадянин – спрямований на користь суспільства. • Громадянська відповідальність – встановлені нормами цивільного права юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою своїх обов’язків. • Громадянська непокора – відмова населення або групи осіб від виконання розпоряджень влади на знак протесту. • Громадянська смерть – у Франції до 1854 року – кримінальний засіб, відповідно до якого засуджений позбавлявся усіх громадянських та політичних прав. • Громадянська страта – в Росії 18-19 ст. – вид ганебного покарання для дворян, яких позбавляли усіх прав громадянського стану. • Громадянські права – основа конституційно-правового статусу громадянина держави. • Громадянська війна – збройна класова боротьба всередині держави. • ГРОМАДЯНСЬКІСТЬ – усвідомлення кожним громадянином своїх прав та обов’язків щодо держави, суспільства.

22. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ! За матеріалами Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності