1 / 13

З життя Тараса Шевченка

З життя Тараса Шевченка.

suki-reid
Télécharger la présentation

З життя Тараса Шевченка

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. З життяТараса Шевченка

  2. Риси “незвичайності” хлопчика помітивщейогобатько.Помираючи, він казав родичам: Синові Тарасу ізмогохазяйстванічого не треба; він не буде абиякимчоловіком: з його буде абощосьдуже добре, абовеликеледащо; для йогомоєнаслідствоабонічого не буде значить, абонічого не поможе.

  3. Літературнийгеній Кобзаря розвинувсядуже рано. У доробку 25-річного Т. Шевченкавжебулипоеми «Катерина», «Тарасова ніч», «ІванПідкова», балада «Тополя», послання «До Основ'яненка», вірші «Перебендя», «Нащоменічорні брови... ». Вони й склали першу йогопоетичнузбірку - «Кобзар», яка побачиласвіт у 1840 році. Спеціально для неї Шевченко написав вступнийвірш-заспів «Думимої, думимої...» - програмнийвірш «Кобзаря». Показово, щонайпершійогопоезії не поступалисядосконалістюнаступнимтворам. Коли вийшла перша збірка «Кобзаря» Шевченковібулолише 26 років.

  4. Перша збіркаШевченка — “Кобзар” стала подієювеличезногозначення не тільки в історіїукраїнськоїлітератури, а й в історіїсамосвідомостіукраїнського народу. Хоча “Кобзар” містивлишевісімтворів (“Думимої, думимої”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка — Нащоменічорні брови”, “До Основ'яненка”, “ІванПідкова”, “Тарасова ніч”), усе ж вінзасвідчив, що в українськеписьменствоприйшов поет великого обдаровання. Такоїнепідробноїприродності, щироголіризму й художньоїмайстерностіукраїнськапоезіяще не знала.

  5. Твори Кобзаря перекладенівсімаслов'янськимимовами, а такожгрузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійськоюфранцузькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьмаіншимимовами.

  6. Доля Тине лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопцяодвелаДо п’яногодяка в науку. «Учися, серденько, колись З нас будуть люде»,— ти сказала. моя. А я й послухав, і учивсь,  І вивчився. А тизбрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! Мійдружевбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя!

  7. Величезна роль у самовизначенніШевченка як художника належала Петербургу, місту, в якомувінпровів у цілому 17 роківсвогожиття. Тарас ночами ходив у Літній сад малюватиіз статуй і мріяти про волю, а в свята милувалися великими творамиживопису в залах Ермітажу. На той час він уже доситьвдаломалювавпортретиаквареллю. 25 квітня 1838 року в доміK. Брюллова сам Василь АндрійовичЖуковський вручив Тарасу Шевченкувідпускну. З цього ж першого дня волівінстаєучнемАкадеміїмистецтв, увесь поринає у світнавчання і творчоїпраці - і як художник, і як поет. Kарл Брюллов стає учителем Шевченка. Художні твори ШевченкаАкадеміямистецтвневдовзівідзначаєсрібними медалями.

  8. Т.Г.Шевченко— основоположник новоїукраїнськоїлітератури. Йоготворчість мала вирішальнезначення в становленні й розвиткуновоїукраїнськоїлітератури, утвердивши в нійзагальнолюдськідемократичніцінності та піднісшиїї до рівняпередовихлітературсвіту. Т. Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з собою в українськулітературу «слово нове», новийсвітпоезії, неповторніобрази, картини й барви, небаченеранішебагатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивівукраїнськулітературу на шлях реалізму й народності.

  9. Творчістьбула для Т.Шевченка не тільки духовною потребою, а й формою протесту протицарськогосвавілля. 5 квітня за участь у Кирило-Мефодіївськомутоваристві Т. Шевченко бувзаарештований і відправлений до Петербурга. Буловирішено «Художника Шевченко за сочинение возмутительных и в высшей мере дерзких стихотворений, как одаренного крепким телосложением, определить рядовым в Оренбургский Отдельный корпус, с правом выслуги, поручив начальству иметь строжайшее наблюдение, дабы от него, ни под каким видом, не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений». Затверджуючицерішення III відділу, Микола І власноручнозбоку написав: «Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать». • Десять роківтривалозаслання Т. Шевченка. Позбавлений права творити, він, проте, криючисьвідстороннього ока, продовжуєписатипоетичні твори. За доносом одного з офіцерів-«землячків», поетавідправили в одну з рот у віддаленеНовопетровськеукріплення, розташоване на півостровіМангишлак, підякнайсуворішийнагляд. Настали найтяжчічасиШевченковогозаслання, періоднайбільшоїізольованостіпоетавідсвіту, коли обірвалисянавітьлистовнізв'язки з нечисленнимидрузями на волі, встановлені у попередні роки.

  10. За день до своєїсмерті в розмові з другом - художником ГригорiємЧестахiвськимШевченко висловивбажання, щобпоховалийого в Каневi. У квiтнi 1861 року царський уряд нарештi дозволив перевезти домовину з прахом Шевченка на Україну. Процесія рушила через всю Росiю з пiвночi на пiвдень: де потягом, де кiньми, де пароплавом, а де i просто на руках - до Канева, де мрiявоселитися поет i дожитисвого Богом визначеноговiку. Перевезеннядомовинитривало 14 дiб.

  11. З Києва до Канева домовину перевозили на пароплавi. Веснянi води близькопiдступили до мiста, i пароплав причалив на невеличкомуострiвцi за 200-300 м вiд твердого берега, а жоден з рибальськихчовнiв не мiгвитримати ваги домовини. Не можнабуло i перенести домовину на руках бродом. Тодi запрягли двi пари волiв у козацького воза i по мiлкому перевезли труну на суху землю. Багатолюдним ходом рушили до собору мешканцiмiста, передмiсть та навколишнiхсiл. У соборi домовину поетазалишили до ранку, а поетовiродичiпiдшукалимiсце для могили на Чернечiйгорi. Яму викопалинеподалiкднiпровогосхилу, а солдати-муляри з канiвськогогарнiзонузмурувалисклеп. • Похорон Шевченкавiдбувавсясаме в тiднi, коли цар "дарував" крiпакам волю.  • Царизм репресіямипрагнувзупинити лавину народноїшани й любові до великого синаУкраїни, а вийшлонавпаки. З 1918 року вшануванняпам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашійкраїніщорічним і всенародним. Відкритопам'ятникипоетові в Києві, Каневі, Харкові та в іншихмістахУкраїни, могилу великого Тараса оголошенозаповідником, ім'яШевченкаприсвоєноКиївськомууніверситетові, театру опери та балету; масовими тиражами видаютьсяйого твори, відкритоДержавний музей Т. Г. Шевченка, йогоім'яприсвоєнонавчальним закладам і науковимуста¬новам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам.

  12. ТворчістьШевченкапостаєчи не найвидатнішимвсеєвропейським і світовимявищем, бодосі, як слушнозауважив Вадим Скуратівський, «вікове горе мас, по суті, не мало своїхлітературних уст, не розверзалося ними, не прорізалосясвоїмхудожнім голосом». Були окремілітературніспроби, але настількинесміливі й наслідувальністосовнопанівноїкультури, що ставали панськоюіграшкою, а не грандіозниммистецькимявищем і національно-соціальнимвикликом, якимбулатворчість великого Кобзаря. Саме Шевченко вперше в історії порушив тисячолітнюнімотусоціальнихнизів. Тому “Кобзар” і маєпланетарнезначення, саме українським словом вперше заговорили невідомідосі для елітарноїкультурисвіти, речником яких став українець, котрийсвоєютворчістюдемократизувавєвропейську та світовулітературу

  13. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине.  От де, люде, наша слава, Слава України!

More Related