1 / 23

Асистента кафедри медичної та біоорганічної хімії, кандидата фармацевтичних наук

ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ : РОЗРОБКА ТА ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДИК КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ. Асистента кафедри медичної та біоорганічної хімії, кандидата фармацевтичних наук Левашової Ольги Леонідівни. Листопад 2013. Актуальність теми.

tamma
Télécharger la présentation

Асистента кафедри медичної та біоорганічної хімії, кандидата фармацевтичних наук

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ:РОЗРОБКА ТА ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДИК КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ Асистента кафедри медичної та біоорганічної хімії, кандидата фармацевтичних наук Левашової Ольги Леонідівни Листопад 2013

  2. Актуальність теми Кількість лікарських засобів, мультивітамінних препаратів, біологічно активних та харчових добавок, з кожним роком збільшується. Зростаючі вимоги до безпеки, ефективності та якості лікарських препаратів, БАДів обумовлюють необхідність розробляти нові і удосконалювати існуючі методи їх аналізу. Слід відзначити, що питання розробки, верифікації і валідації методик контролю якості мультивітамінних препаратів і БАДів практично не вивчалися в вітчизняній літературі. Це пов’язано, передусім, зі значною складністю цих об’єктів – вони містять велику кількість мікроелементів, водо- і жиророзчинних вітамінів у низьких концентраціях, які є дуже чутливими до хімічних і фізичних чинників і умов зберігання. Тому розробка та валідація селективних методик одночасного кількісного визначення МЕ, вітамінів, є актуальним завданням..

  3. Мета та завданнядослідження Мета роботи - розробка та валідація методик аналітичного контролю вітамінно-мінеральних препаратів на вміст мікроелементів, водо- та жиророзчинних вітамінів. • Завданнядослідження: • провести аналіз стану валідації і верифікації аналітичних методик контролю • якості ліків, включаючи міжнародні програми і зарубіжні фармакопеї; • розробити методики кількісного визначення мікроелементів методом ААС та • вітамінів методом ВЕРХ; • провести дослідження та запропонувати підходи валідації методик кількісного • визначення МЕ методом ААС із застосуванням калібрувального графіку; • запропонувати стандартизовану схему та оптимізувати процес валідації • аналітичних методик методом ААС; • сформулювати єдині критерії прийнятності валідаційних характеристик; • розробити документацію з валідації методик кількісного визначення МЕ.

  4. Склад вітамінно-мінеральних препаратів В якості об'єктів аналізу були вітамінно-мінеральні препарати: Жестікер (Keata Pharma Inc.) Вітакап (Mega Lifesciences), Вітирон Сускапс (Mepha) та їх активні інгредієнти/

  5. Методи визначення Огляд літератури свідчить про доцільність розробки селективних методик аналізу таких складних багатокомпонентних лікарських препаратів та вітамінно-мінеральних комплексів. Аналіз вітамінів і мікроелементів у вітамінно-мінеральних препаратах проводили розробленими нами і відвалідованими аналітичними методиками

  6. Пробопідготовка для визначення мікроелементів Пробопідготовка для визначення заліза Досліджуваний зразок (розтерті таблетки вітамінно-мінерального препарату) піддавалисухому озоленню, при якому відбуваються повне окислення і видалення органічної основи проби з подальшим відновленням у НСl та розбавленням. Пробопідготовка для визначення Ca, Zn При аналізі Ca та Zn використовувалась кислотна екстракція. Для уникнення інтерференції заліза і других мікроелементів використовували розчин хлориду лантану. При визначенні Са, що утворює важко дисоціюючі сполуки використовували також високотемпературне полум'я (3000-3200ºС), суміш N2О / ацетилен.

  7. Умови визначення вмісту мікроелементів Концентрація, μг/мл Вимірювання проводили на спектрометрі атомної абсорбції Varian 220 FS DoubleBeam AA, забезпеченому лампою з порожнистим катодом специфічною для відповідного елементу.

  8. Розробка та валідація методик визначеннямікроелементів «Кількісне визначення вмісту заліза та проведення тесту розчинення» та «Кількісне визначення вмісту кальцію і цинку та проведення тесту розчинення» методом атомно-абсорбційної спектрометрії. Зміст методики 1. Мета 2. Відповідальність 3. Визначення 4. Матеріали і обладнання 5. Частота визначення 6. Особливості процедури 7. Процедура 7.1.Приготування розчинників 7.2 Приготування стандартних розчинів 7.3 Приготування зразка для кількісного визначення 7.4 Послідовність вимірювань 7.5 Критерії допуску 7.6 Розрахунки Наукова значимість методик відтворена в заявках на видачу патенту на корисну модель та винахід, і підтверджена актами впровадження в аналітичних лабораторіях

  9. Схема кількісного аналізу вмісту вітамінів у препаратах Переваги: Схема передбачає застосування методу ВЕРХ практично в усіх випадках. Виняток становить визначення вітаміну С, який зручніше і простіше визначати титриметричним методом. Пропонована схема є сукупністю ВЕРХ-методик, в яких використовується однотипне обладнання і обмежений набір розчинників і реагентів для обробки аналізованих препаратів і приготування рухомих фаз (елюентів). Може бути застосовна для аналізу будь-яких вітамінних препаратів без яких-небудь змін і дозволяє визначати в них вміст жиророзчинних вітамінів D3, Е, і водорозчинних вітамінів групи В.

  10. Хроматограма вітамінівВ3 и В6 Стандарт Зразок

  11. Валідація аналітичних методик Проблеми: • не зустрічається систематизованої процедури та науково обґрунтованих критеріїв придатності валідаційних характеристик, що пов’язані з вимогами до невизначеності результату аналізу фармацевтичних випробувань. • у керівних документах надаються тільки загальні вимоги щодо оцінки невизначеності результатів аналізу, які не стосуються специфіки фармацевтичного аналізу. • в ДФУ відсутні валідаційні критерії прийнятності щодо методик ААС з використанням калібрувального графіку. Тому стає необхідним розробка критеріїв прийнятності для валідаційних характеристик кількісного визначення мікроелементів методом ААС із застосуванням калібрувального графіку.

  12. Статистичні критерії процесу валідації методики Валідації підлягали наступні валідаційні характеристики: лінійність, прецизійність, специфічність, діапазон застосування, внутрішньолабораторна прецизійність, робасність. Вміст заліза в препараті Жестікер складає 25.2-32.2 мг, що відповідає (28 ± 3.5 мг) або 87.8% – 112.2% (100 ± 12.2)% від номінального вмісту. Повна невизначеність (ΔАs): max ΔАs = 0.32 · 12.2 = 3.90% (1) Критерій статистичної незначущості (системна невизначеність): max δ = 0.32 · max ΔАs = 0.32 · 3.90 = 1.25% (2) ∆кал = t (0.95, v = 5 – 2 = 3) • SD залиш = 2.35 • SD залиш (3) ∆As = ≤ max ∆As = 3.90 (4)

  13. Підходидля визначення критеріїв 1. Незначність невизначеності калібрування. Величина ∆кал повинна бути незначуща в порівнянні з гранично допустимою повною невизначеністю аналізу ∆As, тобто, Δкал ≤ 0.32 · max ΔАs = 0.32 · 3.90 = 1.25% (5) У цьому випадку невизначеність калібрування Δкал не перевищує максимально припустиму системну похибку. Виходячи з цього одержуємо значення залишкового стандартного відхилення 0.53% що відповідає SD залиш = 0.021ррм: SD залиш ≤ Δкал / 2.35 = 1.25 / 2.35 = 0.53% (6) Це співвідношення дозволяє одержати вимоги до коефіцієнту кореляції Rc та його квадрату калібрувальної прямої: Rc2 ≤ 1 – (SDзалиш / SDСо)2 = 1 – (0.53 / 39.53)2 = 0.99982 (7) Rc ≤ 0.99991. ΔАs ≈ ∆ зразка ≤ max ΔАs =3.90 (8)

  14. Підходидля визначення критеріїв 2. Невизначеність калібрування рівна невизначеності аналізу зразка Можна припустити, що невизначеність аналізу калібрувальних розчинів дорівнюється невизначеності аналізу самого зразка, тобто: ∆кал =∆зраз В цьому випадку із рівняння (4) отримаємо: ∆ As ≤ √2 • ∆ кал = √2 • ∆ зраз = 3.90 (9) ∆ кал = ∆ зраз = 2.76 % Тоді отримаємо: SDзалиш ≤ ∆ кал / 2.35 = 2.76/2.35 = 1.17 % (10) Відзначимо, що SDзалиш = 1.17% ( 0.047 мкг/мл) від номінального значення (4 мкг/мл). Це співвідношення дозволяє отримати вимоги до коефіцієнта кореляції Rc і його квадрату калібрувальної прямої: R2c ≤ 1 – (SDзалиш/SDСо)2 = 1 – (1.17/39.53)2 = 0.99912 (11) Rc ≤ 0.99956 Таким чином, для подальшого проведення валідації нами обрано значення ΔАs = 1.25%, як найбільш вимогливий критерій. Значення коефіцієнту кореляції було обране із другого підходу тобто R2 = 0.99912. Даний підхід пред'являє значно ліберальніші вимоги до калібрування і представляється реальнішим на практиці.

  15. Критерії прийнятності специфічності Результати вимірювання поглинання розчину плацебо і холостого розчину У випадку наявності сигналу відповідного залізу отримана концентрація не повинна перевищувати 1,25% від номінального значення Δ Аs х 0,32 = 3,9 х 0,32 = 1,25%. Абсорбція (бланк) = -0,0003; Абсорбція (плацебо) = 0,0006; середня Абсорбція (зразка100%)= 0,0946 Таким чином, внесок плацебо в сумарну величину фонового поглинання є незначущий і їм можна нехтувати.

  16. Критерії прийнятності лінійності Нами перевірялась коректність використання лінійної моделі калібрування. Були розраховані та перевірені параметри лінійної залежності аналітичного сигналу від концентрації: - залишкове стандартне відхилення SD0 (SD0 ≤ 0.53 %) - коефіцієнт кореляції R (Rc ≥ 0.99912) Оцінку лінійної залежності проводили на всьому діапазоні використання методики

  17. Розрахунок параметрів лінійності

  18. Результати аналізу лінійності модельних розчинів фумарату заліза і їх статистична обробка (1)

  19. Результати аналізу лінійності модельних розчинів заліза і їх стат. обробка (2) Отже, при освоєнні процесу валідація методик, можна відзначити ряд позитивних ефектів: по-перше, відпрацьована процедура, і ми приступили до етапу розумного скорочення об'єму експерименту і документації. по-друге, ми знайшли упевненість в методиках, що позитивно позначилося як на роботі фармацевтичної аналітичної лабораторії.

  20. Валідаційна документація За результатами валідації оформлені та впроваджені такі документи: план проведення валідації (мастер-план); протокол валідації та звіт. Валідаційний план описує загальні положення і містить в собі всі валідаційні характеристики, що визначаються. Зміст валідаційного звіту • Заголовок • Мета проведення валідації • Посилання на протокол валідації • Матеріали/реактиви, що використовуються • Аналітичне обладнання • Процедура аналітичної методики (умови виконання аналізу, настройка приладів, інформація про реактиви і стандартні зразки, верифікація - перевірка придатності аналітичної системи). 7. Розрахункові формули і статистичні процедури. 8. Результати валідації (висновки). Зміст валідаційного протоколу 1.Загальні положення: – мета, предмет, сфера застосування. 2. Відповідальність персоналу, які беруть участь в процесі. 3. Основні вимоги з безпеки. 4. Опис процедури (найбільш об'ємний розділ) 5. Порядок реєстрації даних. 6. Порядок перегляду даної процедури.

  21. ВИСНОВКИ • Вперше запропонована стандартизована процедура валідації методики кількісного визначення заліза методом атомно-абсорбційної спектрометрії із застосуванням калібрувального графіку в умовах аналітичних лабораторій. • Вперше розраховані критерії прийнятності метрологічних характеристик для методик кількісного визначення заліза методом атомно-абсорбційної спектрометрії з використанням калібрувального графіку. • Вперше обґрунтовані та створені підходи до проведення валідації методики, яка одночасно придатна для випробувань кількісного визначення та розчинення мікроелементів методом атомної абсорбції відповідно до найширшого діапазону застосування та більш критичних вимог до максимально припустимої невизначеності методики аналізу. • На основі розроблених підходів здійснена валідація методики кількісного визначення та розчинення мікроелементів у вітамінно-мінеральних препаратах методом атомно-абсорбційної спектрометрії із застосуванням калібрувального графіку.

  22. ВИСНОВКИ (2) 5. Визначені оптимальні хроматографічні умови і запропонований алгоритм методик визначення водорозчинних вітамінів в градієнтному режимі і в ізократичному – жиророзчинних вітамінів. 6. Розроблені та апробовані селективні методики визначення вітамінів в складних багатокомпонентних вітамінно-мінеральних комплексах. Перевагою запропонованих методик є можливість одночасного якісного і кількісного контролю водо- і жиророзчинних вітамінів, відсутність складного алгоритму пробопідготовки, точність і селективність, низька вартість серійних аналізів. 7. Розроблена методика кількісного визначення у складному вітамінно-мінеральному комплексі аскорбінової кислоти методом титрування із застосуванням реактиву Тільманса. 8. Розроблені та відвалідовані методики включені до АНД на вітамінно-мінеральний препарат та захищені заявками на видачу патенту на винахід та корисну модель. 9. Результати валідації підтверджують, що методики відповідають своєму призначенню щодо визначення якості вітамінно-мінеральних комплексів.

  23. Дякую за увагу!

More Related