1 / 34

Журнал “ ЗЕМЛЕОПИС ” №2(10) 2011 Castor fiber – Бобер річковий

Журнал “ ЗЕМЛЕОПИС ” №2(10) 2011 Castor fiber – Бобер річковий. Бобер річковий в басейні Інгульця. Сучасний стан. Рекомендовано до друку РМО вчителів географії Олександрійського району Кіровоградської області

ulmer
Télécharger la présentation

Журнал “ ЗЕМЛЕОПИС ” №2(10) 2011 Castor fiber – Бобер річковий

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Журнал “ЗЕМЛЕОПИС” №2(10) 2011Castor fiber – Бобер річковий Бобер річковий в басейні Інгульця. Сучасний стан.

  2. Рекомендовано до друку РМО вчителів географії Олександрійського району Кіровоградської області Видання розраховано на широкий загал читачів -вчителів географії, біології та екології, краєзнавців, учнів шкіл, студентів. Адреса: Кіровоградська область Олександрійський район Протопопівська ЗШ І-ІІІ ст. Редактор: Балацький Леонід Юрійович, вчитель географії та біології, керівник краєзнавчого гуртка. Кіровоградське відділення українського географічного товариства тел. (моб.) 0993493867 Е-mail: elbrusvoynovka@mail.ru

  3. Родина боброві - Саstoridae Боброві - лат. Castoridae, родина дуже великих гризунів, у довжинуможутьдосягати до 1 метра і вагою до 30 кг. Бобрипристосовані до напівводний способу життя в замерзаючихводоймах. Хвісткруглийіпокритийволоссямлише в основі, іншачастина гола йпокритароговимилусочками. Волосянийпокривтіласвітлийаботемно-коричневий. Особливістюбобрівєнаявністьспеціальнихм'язів, необхідних для складаннявушних раковин уздовжосіім'язи для замиканняносовихотворів. Широко поширений на територіїЄвропи.До родинибобровівідноситьсявсього 1 рід - річковібобри. До складу роду річковихбобрів входить 2 види:- Бобер річковийабоєвропейський(Castor fiber).- Бобер канадськийчиамериканський(Castor canadensis)

  4. Рід річкові бобри налічує два види. Ареал європейського бобра Ареал Канадського бобра

  5. Саstorcanadensis – бобер канадський Бобер канадський має в каріотипі 40 хромосом, а європейський – 48 хромосом. Тому вони не можуть схрещуватися. Кишечник довший – що дозволяє споживати грубішу їжу. Саме канадські бобри будують дамби довжи-ною понад 700м. Канадський бобер поши-рений в Північній Аме-риці. В 1937 році заве-зений у Фінляндію, звідки почав поширюватися по Карелії та Ленінградській області (Росія).Завезений в басейн Амура, на Саха-лін, Камчатку. В 1946 ро- ці Аргентина завезла ка-надського бобра на архі-пелаг Вогняна Земля.

  6. Становище річкового бобра в XX cт. Станом на 1917 рік в Росії бобри збереглися на 4-х ізольованих територіях: в басейні Дніпра (ріки Березина, Сож, Прип’ять і Тетерів); в басейні Дону по притоках Воронежу, в Північному Заураллі (ріки Конда і Сосьва) і в верхів’ях річки Єнісей. Загальна чисельність бобрів не перевищувала 900 голів. В 1922 році полювання на них було заборонено. В 1927 році для охорони бобрів були створені державні заповідники – Воронезький, Березинський і Кондо-Сосьвинський. З 1927 по 1941 роки було розселено 316 бобрів в 12 областей Європейської частини СРСР і 2 областей Західного Сибіру. З 1946 по 1970 роки були розселені ще 12071 бобер в 52 області, краї і автономні республіки Росії, в 3 області Білорусії, у 8 областей України, в Литву, Латвію, Естонію. В результаті проведених заходів на початок 1970-х років бобер в СРСР став займати територію, майже рівну площі ареалу XVII століття. Зараз чисельність бобрів на території Росії становить 85 – 90 тисяч осіб.

  7. Бобер річковий в басейні Інгульця. Річковий бобер (Саstorfiber) в далекому минулому був звичайним видом тварин на території Кіровоградської області. У 15-16 ст., як відмічає С.В.Кіріков, бобрів добували у верхів’ях Інгула і Інгульця. На цих річках, приблизно до початку 17 ст. існували «боброві гони», які належали Черкаському замку. Із збільшенням чисельності населення і розвитком господарської діяльності чисельність бобрів знижувалася. Головною причиною цього, на думку О.П.Корнєєва (1953), був пере промисел і, в меншій мірі, погіршення умов існування тварин, що наступило вслід за вирубуванням заплавних лісів. А тому вже в кінці 19 ст. ця тварина була надзвичайно рідкісною. Для відновлення виду на території області 25.05.1964 р. в оз. Берестуватка (Чорний ліс, Богданівське лісництво, 71 кв.) були випущені 8 бобрів, яких привезли із Семипольського мисливського господарства Київської області (Волох, 1983).

  8. Бобри на озері Берестуватка 1. У 1976 р. на озері жили 13 бобрів. Із-за віддаленості озера від других водойм, природнє розселення бобрів практично не спостерігалося. Таким чином, збільшення чисельності стримувалося невеликою екологічною місткістю місця оселення і низьким репродуктивним потенціалом даної популяції тварин. 2. Потрібно відмітити, що місце для випуску бобрів було обрано невдало. І хоча у 1977-78 рр. на берегах озера була була проведена висадка вербових порід на площі 0,4 га, це не привело до значного покращення умов існування виду. До початку 1990-х рр.. вид зник з даного місця. На думку, місцевих краєзнавців, ті бобри, що вижили до початку 1990-х рр. мігрували через болото Чорний ліс, по балці р.Чорноліска у північному напрямку на р. Інгулець, де наявність великої кількості верб по берегах і особливості течії річки більш сприятливі для існування виду ніж на оз. Берестуватка.

  9. Бобри біля с. Калинівка Під час краєзнавчого походу вчителями Олександрійського району (Шевцов А.О, Федорів В.М., Даценко О.В., Балацький Л.Ю. та ін..) 20.04.2007 р. на схід від с.КалинівкаЗнам’янського району на р.Інгулецьбулавиявленасвіжа дамба бобрів,якоютварини перегородили русло річки. В результаті рівень води вище дамби піднявся на 1,2 м, що призвело до значного затоплення долини річки.

  10. Охорона річкового бобра На Кіровоградщині річковий бобер є видом який підлягає особливій охороні . Тому що на території області він знаходиться на південній межі свого поширення. Полювання на нього заборонене. Згідно статистичних звітів у кінці ХХ ст. його чисельність в області у різні роки становила від 2 до 34 особин.

  11. Бобер річковий в с. Протопопівка. • Січень 2008 року. Йшов урок географії в 10 класі. Учень Швайка Тарас піднімає руку і говорить вчителю: « Леонід Юрійович! А чи знаєте ви, що на нашій річці рибалки бачили бобра?». На що вчитель відповів, що цього не може бути. Тому що бобри зникли з оз. Берестуватка і останній раз бачили сліди їхньої діяльності на р.Інгулець біля с.Калинівка (поряд з урочищем місцевого значення «Бочки») в Знам’янському районі.

  12. Учень школи біля бобрових погризів При школі працює еколого-краєзнавчий гурток і тому було вирішено з членами гуртка здійснити екскурсію до річки. І дійсно, біля р. Березівка знайшли багато свіжих погризів на вербових породах. Це була сенсація! Що цікаво, що боброве поселення знаходилося в межах села на відстані 0,5 км від місцевої школи. Це було досить зручно, тому що, за одне заняття можна провести спостереження за поселенням бобрів.

  13. Поселення бобрів на р.Березівка • Виникає питання: Як бобри потрапили на річку Березівка? Але для цього слід розглянути особливості географічного положення села Протопопівка. Село розташоване за 8 км на північ від районного центру Олександрія. Переважна частина села знаходиться на лівому березі Інгульця. Саме в Протопопівці річка Інгулець міняє свій напрямок течії зі східного на південно-східний. Крім цього, через село протікає ще одна річка – Березівка. Якраз в межах села річка впадає в Інгулець. А від Протопопівки (по Інгульцю)до Олександрії далі розкинулося Олександрійське водосховище. А до річки Березівка в районі с. Діброви підведено канал Днпро – Інгулець.

  14. Поселення бобра річкового в районі місцевого заказника В травні 2008 року учні еколого-краєзнавчого гуртка здійснили черговий вихід до місцевого ландшафтного заказника «Велика і Мала скеля». Цей заказник займає частину долини р.Інгулець (на захід від с.Протопопівка). І біля вербових порід було знайдено свіжі погризи бобрів. Таким чином можна діти до висновку, що на території Протопопівської сільської ради існує два поселення бобрів.

  15. “Світловодський слід” В березні 2009 члени еколого-краєзнавчаго здійснили одноденний похід по Світловодському районі. Метою походу було здійснити опис сучасного стану затоки Дніпра в місці впадіння в неї р. Цибульник. І знову Швайка Тарас помітив на лівому березі затоки свіжі погризи бобрів (напроти села Золотарівка). Виникло припущення, що з Дніпра по каналу до р.Березівка, також міг потрапити бобер річковий.Так виник «світловодський слід». Чому було звернено увагу на цей напрям? Справа в тому, що з Інгульця потрапити до поселення на р. Березівка, бобрам треба повертати ліворуч і плисти проти течії близько 3 км.

  16. Бобри в Цибульнянській затоці У 1967 р. в результаті природного розселення по Дніпру бобри, вірогідно, із гирла р.Сули поселилися у гирлі р.Цибульник Світловодського району. Після проведених у 1968-1969 рр. меліоративних робіт бобри покинули р.Цибульник. Лише у 1971 році виникло нове поселення тварин у Цибульнянській затоці Кременчуцького водосховища. Умови для життя тварин тут досить сприятливі, і при належній охороні існуючих поселень можна сподіватися на збільшення чисельності бобрів в майбутньому і поширення їх в інших місцях.

  17. Канал “Дніпро – Інгулець” Канал Дніпро- Інгулець – розпочинається в районі Світловодська, між селами Золотарівка та велика Скельова. Введений в дію в 1988 році. Загальна довжина - 39,5 км. Головне призначення – забезпечення водою с/г. угідь Кіровоградської і Дніпропетровської областей, Олександрійського цукрового заводу, Криворізького гірничорудного промислового комплексу, а також обводнення річки Інгулець з метою її оздоровлення. Забезпечує виконання цього завдання дві насосні станції: головного і вторинного підйому.

  18. Канал на карті Головна насосна станція піднімає воду на 45 м до водовипускної станції. Далі вода самопливом тече відкритим трапецоїдним штучним руслом, через перший тунель, транзитне Скелевське водосховище, другий тунель, і знову руслом до насосної станції другого підйому. Піднявшись на 10,5 м, вода знову самопливом через сім перепадів, а далі по розширеному (12-16м) руслу Березівки в Олександрійське водосховище. Об’ємподачі води каналом 1003 млн. куб.м/рік. (на протязі 2-х місяців з березня по травень).

  19. Поселення бобрів біля Діброви Навесні 2010 року членами гуртка під час походу знову було знайдено свіжі погризи бобрів. Це місце розташоване в 3 км вверх по течії Березівки біля села Діброви. Аналізуючи результати досліджень ми дійшли висновку, що світловодський напрямок слід відкинути. По-перше, шлях бобрам закриває висока насосна станція (малоймовірно, що вони могли потрапити по трубах в канал). А по друге - було доведено розповсюдження бобрів якраз проти течії річки Березівка.

  20. Таким чином залишилась версія , що бобри з оз. Берестуватка переселились спочатку в долину Інгульця. Далі вниз по течії спустились по Знам’янському районі і потрапили в Олександрійський район(боброві погризи знаходили по Інгульцю в районі сіл Бандурівка та Оліївка). Є припущення що бобер річковийміг спуститися вниз по течії ще далі, наприклад в Петрівський район.

  21. Бобри взимку в сплячку не впадають Бобер – сутінкова і нічна тварина. Влітку і восени він максимально активний між 9 годиною вечора і 1 годиною ночі. У 3-4 годину ранку активність його падає. Бобра не відлякує ані місяць, ні вітер. У місцях де бобрів не турбують вони часто влаштовують лежання на берегах водойм. Взимку здається, що боброва водойма занурена у сплячку до весняної відлиги, але насправді бобри у сплячку не впадають. Підводний вхід в хатку залишається відкритим, і під льодом бобер здійснює часті подорожі до запасів колод і гілок, які він заготовив восени.

  22. Наступним завданням постало фотополювання на річкового бобра. Враховуючи спосіб життя це завдання вважалося надзвичайно складним і маже нездійсненним. А тому спостереження за бобровим поселенням продовжували систематично і взимку.

  23. Бобри на Поліссі 30 квітня 2009 року під час велоподорожі, вчителем географії було зроблено фотографії бобрового поселення на Поліссі. Нору і погризи дерев було знайдено на р.Смячка в басейні Десни, Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Погризи знайдено на осинових породах.

  24. Бобри на р.Смячка

  25. Боброва нора. Повалені дерева.

  26. 8 січня 2011 року в басейні Омельника (правої притоки Дніпра), біля села Миколаївка на ставу, було знайдено свіжі погризи на вербових породах. За свідченням місцевих жителів бобри мешкають тут вже 2-й рік.

  27. 24 січня 2011 року І нарешті. 24 січня 2011 року трапилося те, чого так довго чекали. Під час чергової зимової мандрівки вдалося сфотографувати живого річкового бобра. Під час відвідування бобрового поселення гуртківцями не один раз доводилося знімати петлі браконьєрів. І ось в одну петлю попався бобер. А попався досить цікаво - зачепився хвостом. Наскільки міцним був трос петлі, довелося пересвідчитися на власному досвіді. Так, як ножа не було ні в кого, довелося розпутувати трос близько 15 хвилин.

  28. Рятувальна операція Бобер вже досить довгий час був на прив’язі, що не виявлявніякихслідівагресії. На наших очах бідна тварина гризла землю і сніг, наскільки їй хотілося їсти і пити. Кожен, хто хотів, зміг доторкнутися до живого бобра. Нарешті вдалося звільнити тваринку і вона спокійнісінько рушила в свою нору.

  29. Це запам’ятається надовго Під час операції спасіння вдалося зробити близько 30 фотографій бобра річкового. А найголовніше те, що діти врятували тварину від вірної загибелі. Це запам’ятаєтьсянадовго. Під час наступного відвідування поселення (31 січня) було знято ще 9 петель браконьєрів. Таким чином шефство над охороною бобрового поселення взяла на себе школа. Наступним кроком ми пропонуємо місце оселення бобрів приєднати як філіал до місцевого ландшафтного заказника «Велика і Мала скеля».

  30. Хронологія проведених досліджень 20.04.2007 РОКУ – ВИЯВЛЕННЯ БОБРОВОЇ ДАМБИ НА Р.ІНГУЛЕЦЬ БІЛЯ С.КАЛИНІВКА ЗНАМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ СІЧЕНЬ 2008 РОКУ – ВИЯВЛЕННЯ ПОСЕЛЕННЯ БОБРА РІЧКОВОГО НА Р.БЕРЕЗІВКА В С.ПРОТОПОПІВКА. ТРАВЕНЬ 2008 РОКУ – ВИЯВЛЕННЯ ПОСЕЛЕННЯ БОБРА РІЧКОВОГО НА Р.ІНГУЛЕЦЬ БІЛЯ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА «ВЕЛИКА І МАЛА СКЕЛЯ». БЕРЕЗЕНЬ 2009 РОКУ – ВИЯВЛЕННЯ БОБРОВИХ ПОГРИЗІВ НА ВЕРБОВИХ ПОРОДАХ В ЦИБУЛЬНЯНСЬКІЙ ЗАТОЦІ КРЕМЕН- ЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА (С.ЗОЛОТАРІВКА) 30 КВІТНЯ 2009 РОКУ – ПІД ЧАС ВЕЛОПОДОРОЖІ ПО ЧЕРНІГІВВЩИНІ, ВЧИТЕЛЕМ ГЕОГРАФІ (З МЕТОЮ ПОРІВНЯННЯ) ЗНАЙДЕНО НОРУ ТА ПОГРИЗИ НА ОСИНОВИХ ПОРОДАХ (Р.СМЯЧКА, БАСЕЙН ДЕСНИ) .

  31. КВІТЕНЬ 2010 РОКУ - В 3- Х КМ ВЕРХ ПО ТЕЧІЇ Р.БЕРЕЗІВКИ БІЛЯ С.ДІБРОВИ ВИЯВЛЕНО СВІЖІ ПОГРИЗИ БОБРА РІЧКОВОГО. 8 СІЧНЯ 2011 РОКУ – В БАСЕЙНІ ОМЕЛЬНИКА (ПРАВОЇ ПРИТОКИ ДНІПРА), БІЛЯ С.МИКОЛАЇВКА НА СТАВУ ВИЯВЛЕНО СВІЖІ ПОГРИЗИ БОБРА НА ВЕРБОВИХ ПОРОДАХ. 24 СІЧНЯ 2011 РОКУ - НАРЕШТІ ВДАЛОСЯ НЕ ТІЛЬКИ ЗРОБИТИ ФОТО РІЧКОВОГО БОБРА, А Й ВРЯТУВАТИ ЙОГО ВІД ЗАГИБЕЛІ (ПОТРАПИВ У ПЕТЛЮ БРАКОНЬЄРІВ) 31 СІЧНЯ – ПІД ЧАС ЧЕРГОВОГО ВИХОДУ ДО БОБРОВОГО ПОСЕЛЕННЯ ВДАЛОСЯ ЗНЕШКОДИТИ 10 ПЕТЕЛЬ БРАКОНЬЄРІВ. ПОСТІЙНО - МОНІТОРИНГ ЗА ПОСЕЛЕННЯМ БОБРІВ НА Р.БЕРЕЗІВКА В С.ПРОТОПОПІВКА

  32. Біля бобрових погризів

  33. Результати досліджень та висновки 1.В БАСЕЙНІ ІНГУЛЬЦЯ В ОСТАННІЙ ЧАС (В Т.Ч. НА Р.БЕРЕЗІВКА) ВИЯВЛЕНО КІЛЬКА ПОСЕЛЕНЬ БОБРА РІЧКОВОГО, ЩО ГОВО- РИТЬ ПРО РОЗШИРЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ ЦЬОГО ВИДУ; 2.ВИЯВЛЕНО ПОСЕЛЕННЯ БОБРА РІЧКОВОГО В ІНШИХ РАЙОНАХ; 3. ЗРОБЛЕНО ЗНАЧНУ КІЛЬКІСТЬ ФОТОГРАФІЙ (БЛ.30) БОБРА РІЧКОВОГО; 4. ВЗЯТО ПІД ОХОРОНУ ПОСЕЛЕННЯ БОБРА РІЧКОВОГО В С.ПРО- ТОПОПІВКА(НА Р.БЕРЕЗІВКА). 5.ВИЗНАЧЕНО НАПРЯМОК ПОЧАТКУ РОЗШИРЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ БОБРА РІЧКОВОГО В ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОМУ РАЙОНІ. 6.ВИСУНОТО ПРОПОЗИЦІЮ ЩОДО ВКЛЮЧЕННЯ ПОСЕЛЕННЯ БОБРА РІЧКОВОГО ДО МІСЦЕВОГО ЗАКАЗНИКА . В другій половині першого десятиріччя ХХІ ст. в басейні Інгульця спостерігається відновлення популяції бобра річкового( castor fiber).

  34. Автори: Шевцов А.О., Балацький Л.Ю., Шевцова О.В.Дата виходу журналу: 18.02.2011Фотографії: 2008 – 2011 рр.

More Related