340 likes | 543 Vues
Вплив Магдебурзького права на розвиток Сміли: становлення, особливості впровадження, сучасний стан. Власники Сміли.
E N D
Вплив Магдебурзького права на розвиток Сміли:становлення, особливості впровадження, сучасний стан
Власники Сміли • У XVIII ст.. Сміла була власністю польського магната Станіслава Любомирського.(із 1744р.) У зв’язку з психічною хворобою він 12 листопада 1770 р. зрікся своїх володінь на користь синів - Александра, Юзефа, Михайла та Ксаверія. Смілянщина дісталась Михайлові, але згодом він продав її своєму братові Ксаверію Любомирському.
Придбання «Привілею» для Сміли • Напади гайдамаків продовжувались і їх збройні виступи спостерігались протягом 1768-1780рр., то польська шляхта пішла на деякі поступки і 11 березня 1773р. князь Любомирський придбав привілей польського короля на Магдебурзьке право для Сміли.
Станислав Август Понятовский польський король
Перший герб Сміли Тодііз’явився герб Сміли: у червономуполізолотілітери «XL». Це вензель власникамістаКсаверіяЛюбомирського. Герб затверджений 11 березня 1779р. КсаверійЛюбомирськийвіддав наказ розмістити на міськомугербіСмілипершілітеривласногоімені та прізвища – «X»(Xavier) та «L» (Lubomirski).
Печатка • Для актів виконавчої влади використовували печатку на червоній подушечці з ініціалами Ксаверія Любомирського
Міське самоврядування • Місту, згідно Магдебурзького права,надавалась вольність обирати 2-х кандидатів на щорічного бургомістра та по життєвого війта. На посаду війта обирали шляхетну особу, яка очолювала місцеве самоврядування( посада аналогічна сучасній посаді мера). За свою службу війт брав частину податків і судових виплат. Свою владу війт ділив з міською радою , головою якої був бургомістр. • Бурмістр (пер. «Голова громади») - вищийкерівникмістазадміністративною та судовою владою в містахзМагдебурзькимправом,головамагістратумістаБурмістрбув головою міської ради, а вибиралийого члени ради зісвогосередовища. У повноваженнябурмістра входило:- керування фінансовими справами, повсякденноюдіяльністюміської ради ( забезпеченняекономічногоісоціальногорозвиткуміста). У Смілі бурмістра обирали щорічно
Ілюстрація до оповідання Тургенєва А.І. «Бурмістр». Художник П.П.Соколов.
Права міщан • Жити за Магдебурзьким правом означало бути цілком самостійним. У справи такого міста, котрому надавалось це право, не могла втрутитисьніякавлада: все управління і суд покладалися на власні виборні власті, за законами, запозиченими в Німеччині. Такими законами являлось «Саксонське зерцало» згідно нього міщани вважалися вільними, вони мали право власності в місті, платили податки в міську скарбницю, виставляли ополчення. Для міщан це мало певний зиск так, як вони звільнялись від залежності, суду феодалів, підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Але смілянські міщани хоч і отримали право самосуду, залишалися в залежностівідвласникаЛюбомирського і у випадкупорушеннявласником привілеїв, що випливають з Магдебурзького права, міщанамнадавалось право скаржитись на ноьго в королівський, асесорський суд.
Права міщан • Жити за Магдебурзьким правом означало бути цілком самостійним. У справи такого міста, котрому надавалось це право, не могла втрутитисьніякавлада: все управління і суд покладалися на власні виборні власті, за законами, запозиченими в Німеччині. Такими законами являлось «Саксонське зерцало» згідно нього міщани вважалися вільними, вони мали право власності в місті, платили податки в міську скарбницю, виставляли ополчення. Для міщан це мало певний зиск так, як вони звільнялись від залежності, суду феодалів, підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Але смілянські міщани хоч і отримали право самосуду, залишалися в залежностівідвласникаЛюбомирського і у випадкупорушеннявласником привілеїв, що випливають з Магдебурзького права, міщанамнадавалось право скаржитись на ноьго в королівський, асесорський суд.
Згідно «Привілею» місцевим жителям заборонялося вироблення пива, куріння, горілки. Осілим євреям у місті дозволялося займатися ремеслами, торгівлею, посередницькою діяльністю
Добробут міста • Статус міського самоврядування до деякої міри поліпшував добробут міста. Тричі на рік у місті відбувалися ярмарки. Вони приносили У днірічнихабохрамових свят у Смілівідбувалисявеликі ярмарки ітричі на тиждень - базари. В містечко привозилось товару на 15 тис. крб., а продавалося на 13 тис. крб. На базарах у Смілібуло 800-1000 селян, 350-500 дворян, духовенства, купцівідрібнихторговців. Головними предметами торгівлібулибакалійнітовари, зерно, мед, борошно, полотно, гончарнівироби, залізо-скоб'яні товари, тощо . Смілі чималий прибуток , але левова частка його, на жаль, осідала в кишенях можновладця Любомирського. Останній не турбувався про благоустрійміста. За словами О.О. Бобринськогонавіть у центрімістабудинкинагадуваливелетенськідерев'яні бараки.
Висновок • Таким чином, можна зробити висновок , що принципи самоврядування набуті при Магдебурзькому праві залишаються, в деякій мірі і сьогодні. Отже історична оцінка поширення Магдебурзького права, його ролі і значення в Україні не могла і не може бути однозначною. Хоча німецьке право не відіграло тієї ролі для українських міст, що на Заході, однак воно сприяло виділенню міського населення в окремий суспільний стан. Вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою в органи самоврядності українських міст, Магдебурзьке право стало одним із важливих чинників культурно – правового зближення України із Західною Європою, створило правову основу становлення і розвитку самоврядування.