Розділ XI

1. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ Розділ XI

2. Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 276, включає в себе. 1) діяння у двох формах: а) порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту; б) недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку; 2) наслідки, залежно від яких диференційована відповідальність в різних частинах ст. 276; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками, що ним заподіяні. Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 276, є безпека руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, власність, довкілля інші блага. Предметом злочину виступає — залізничний, водний чи повітряний транспорт. Кожний із видів транспорту включає в себе певну інфраструктуру — транспортні засоби, шляхи сполучення та місця базування, засоби управління рухом.

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 18-річного віку і є працівником залізничного, водного або повітряного транспорту (згідно з чинними правилами руху й експлуатації Залізничного, водного, повітряного транспорту та ремонту його об’єктів до відповідних видів робіт допускаються лише особи, які досягай 18-річного віку). Остання ознака означає, що така особа: а) перебуває у трудових відносинах з відповідним транспортним підприємством; б) дії вчинено у зв’язку з виконанням трудових обов’язків по убезпеченню руху чи експлуатації або проведенням ремонту транспорту. Особа, яка не наділена вказаними вище ознаками суб’єкта злочину, за дії, внаслідок яких сталися транспортна аварія чи катастрофа і, відповідно, настали вказані в ст. 276 наслідки, підлягає відповідальності за статтями КК про злочини проти життя і здоров’я особи, проти власності. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю. Кваліфікуючими ознаками злочину є 1)заподіяння ним її потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) великої матеріальної шкоди (ч, 2 ст. 276), а особливо кваліфікуючою — загибель людей (ч. З ст. 276).

4. Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів повітряного транспорту Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання шляхів сполучення і транспортних засобів всіх видів транспорту, крім трубопровідного. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, власність, інші блага. Предметом злочину є: 1) шляхи сполучення; 2) споруди на них; 3) рухомий склад і судна; 4) засоби зв’язку і сигналізації. Об’єктивна сторона злочину включає в себе такі обов’язкові ознаки, як діяння, наслідки та причинний зв’язок між діянням і наслідками і може проявитися у таких формах: 1) руйнування зазначених вище предметів; 2) їх пошкодження; 3) інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисним ставленням до руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об’єктів транспорту і необережним ставленням до наслідків у вигляді аварії, порушення нормальної роботи транспорту, створення небезпеки або настання реальної шкоди. Суб’єкт злочину — осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277), а особливо кваліфікуючою ознакою — загибель людей (ч. З ст. 277).

6. Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 278, є контрольоване використання засобі» залізничного,водного і повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об’єктом можуть бути життя і здоров’я особи, власність, інші блага. Предметом злочину є залізничний рухомий склад, повітряне, морське чи річкове судно. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні двох альтернативних дій щодо рухомого складу залізничного, водного чи повітряного транспорту, а саме його: 1) угону; 2) захоплення.

7. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Таким суб’єктом можуть виступати і особи з числа членів екіпажу транспортного засобу, якщо вони не виконують обов’язкові розпорядження власника чи уповноваженого ним органу або органів управління рухом. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Кваліфікований вид злочину має місце, коли описані у ч. 1 ст. 278 дії: 1) вчиняються за попередньою змовою групою осіб; 2)’ поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (ч. 2 ст. 278), а особливо кваліфікований вид злочину — коли дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 278: 1) вчинено організованою групою; 2) поєднано з насильством, небезпечним для Життя чи здоров’я потерпілих; 3) спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 278).

8. Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства Об’єктивна сторона злочину може виражатися у формі: 1) блокування транспортних комунікацій (ч. 1 ст. 279); 2) захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації (ч. 2 ст. 279). • Предметом злочину є: • транспортні комунікації (ч. 1 ст. 279); • 2) вокзали, аеродроми, порти, станції та інші транспортні підприємства, установи та організації (ч. 2 ст. 279). Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна робота транспорту, контрольоване використання стаціонарних транспортних об’єктів, а також безпека функціонування транспортних комунікацій, руху та експлуатації транспорту, безпека експлуатації всієї транспортної системи. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, власність, інші блага.

9. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Суб’єкт злочину - загальний. Кваліфікованими видами злочину є вчинення вказаних у ч. ч. і або 2 ст. 279 діянь, якщо воно спричинило: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 279).

10. Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законом порядок виконання працівниками транспорту своїх службових обов’язків, нормальна робота транспорту, безпека його руху та експлуатації, його додатковим обов’язковим об’єктом — психічна недоторканність особи, а додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, інші блага. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення протиправного впливу на потерпілого — пред’явлення вимоги про певну поведінку, поєднаного з відповідною погрозою. Об’єктивна сторона злочину включає як обов’язкові її ознаки -дію (примушування до невиконання службових обов’язків) та спосіб її вчинення. Способом вчинення злочину може бути погроза: 1) вбивством; 2) заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; 3) знищенням майна.

11. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Суб’єкт злочину - загальний. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 280), а особливо кваліфікуючими: 1) вчинення його організованою групою; 2) поєднання його з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; 3) спричинення ним загибелі людей; 4) спричинення ним інших тяжких наслідків.

12. Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законом порядок виконання працівниками транспорту своїх службових обов’язків, нормальна робота транспорту, безпека його руху та експлуатації, його додатковим обов’язковим об’єктом — психічна недоторканність особи, а додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, інші блага. Порушення правил повітряних польотів передбачає вчинення дій, які заборонені цими правилами (наприклад, паління на борту повітряного судна, перевезення легкозаймистих речовин, самовільне відчинення дверей), або ж у невиконанні тих приписів, які особа могла і повинна була виконати (відмова від користування ременями безпеки тощо). Об’єктивна сторона злочину може бути виконана шляхом дії або бездіяльності і полягає в порушенні правил безпеки польотів, яке створило небезпеку для життя людей або небезпеку настання інших тяжких наслідків.

13. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 281, характеризується умисним або необережним ставленням винної особи до порушення правил повітряних польотів та утворюваної ним небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків. При умисному заподіянні шкоди, передбаченої ч. ч. 2 або 3 ст. 281, відповідальність настає за іншими статтями Особливої частини КК. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і не є працівником повітряного транспорту. Працівники транспорту за порушення правил безпеки польотів повітряних суден несуть відповідальність за ст. 276. Кваліфікуючими ознаками злочину є 1) діяння передбачені ч.1 ст. 281, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди 2) якщо вони спричинили загибель людей.

14. Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання повітряного простору України . Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи або власність. Об’єктивна сторона злочину як обов’язкові ознаки включає діяння, наслідки у вигляді створення загрози безпеці повітряних польотів і причинний зв’язок між цими діянням та наслідками. Правила використання повітряного простору, до яких слід звертатися для з’ясування суті порушення і визначення змісту злочинного діяння, — це насамперед нормативно-правові акти різного рівня (ПК, інші закони, постанови КМ, відомчі акти), нормативні акти підприємств, установ, організацій державної, цивільної та військової авіації.

15. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 282, характеризується умисним або необережним ставленням винної особи до порушення правил використання повітряного простору та утворюваної ним небезпеки. Суб’єктом злочину є особи, на яких покладається виконання відповідних правил. Кваліфікуючими ознакамизлочину є спричинення ним: 1) середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 282), а особливо кваліфікуючою — загибелі людей (ч. З ст. 282).

16. Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха Об’єктивна сторона аналізованого злочину включає такі обов’язкові ознаки: 1) діяння; 2) спосіб його вчинення; 3) наслідки; 4) причинний зв’язок між діянням і наслідками. Об’єктом злочину є безпека осіб, які зазнали лиха на водних шляхах, а також безпека руху та експлуатації водного транспорту. Об’єктивна сторона злочину включає одну обов’язкову ознаку — діяння. Воно полягає у повній або частковій бездіяльності — ненаданні допомоги. Це може проявитися у: 1) не вчиненні дій, які необхідні для подання допомоги (ненадання рятувальних засобів, продуктів, одягу особам, які зазнали лиха; ігнорування сигналів тих, хто терпить лихо); 2) вчиненні лише частини дій.Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є місце його вчинення. Ним є відкрите море, територіальні води будь-якої держави, інші водні шляхи (річки, озера тощо).

17. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є капітан будь-якого судна, у т-ч. військового корабля, незалежно від національної належності судна та його виду. Особа, яка не є капітаном за ненадання допомоги особам, що зазнали лиха в разі зіткнення з іншим подібним судном, за наявності підстав несе відповідальність за ст. 135. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

18. Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден Об’єктомзлочину є безпека руху та експлуатації транспорту в частині забезпечення встановленого порядку розслідування аварій на морі. Об’єктивнасторона злочину полягає у бездіяльності: 1) неповідомленні членам екіпажу чи пасажирам іншого судна, з яким відбулося зіткнення, даних про своє судно — його назви, порту приписки, місця свого відправлення і призначення; 2) повідомленні лише-частини необхідних даних чи повідомленні неправдивих даних.

19. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише капітан судна, яке зіткнулося з іншим судном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

20. Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286, а його додатковим обов’язковим об’єктом — життя і здоров’я особи. Об’єктивна сторона злочину включає такі обов’язкові ознаки: 1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв’язок між діянням і наслідками. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов’язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів — правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

21. Суб’єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов’язкові для виконання вказівки. При цьому не мають значення наявність чи відсутність в особи права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління транспортним засобом. Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідні умисні злочини. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: 1) смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим (ч. 2 ст. 286). Якщо під час дорожньої події заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, то скоєне кваліфікується за частиною статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид ушкоджень; 2) загибелі кількох осіб (ч. З ст. 286). За ч. З ст. 286 порушення правил безпеки руху й експлуатації транспорту кваліфікується тоді, коли смерть кількох осіб була результатом однієї дорожньої події.

22. Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека руху та експлуатації залізничного транспорту. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, власність, інші блага. Об’єктивна сторона аналізованого злочину включає такі обов’язкові ознаки: 1) діяння; 2) спосіб його вчинення; 3) наслідки; 4) причинний зв’язок між діянням і наслідками. Предметом злочину можуть бути будь-які поїзди, незалежно від їх призначення і кількості вагонів — пасажирські далекого сполучення, пасажирські приміські, вантажні, поштово-багажні, пожежні, ремонтні, які рухаються залізничними звичайними. або вузькими коліями чи коліями метро. При цьому поїздом визнаються як сформовані і зчеплені між собою вагони з одним чи кількома локомотивами, так і окремі самохідні одиниці — локомотиви без вагонів, колієукладники, мотовози, дрезини, самохідні крани, екскаватори, снігозбиральні та ремонтні машини на залізничному ходу тощо

23. Суб’єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням винного до наслідків і загалом характеризується необережною виною. При цьому дії у вигляді самовільного без нагальної потреби зупинення поїзда можуть характеризуватися умислом (при цьому особа керується, як правило, власним бажанням зійти з поїзда у зручному для неї місці, хуліганським або іншим мотивом). Суб’єкт злочину загальний. Працівники залізничного транспорту за самовільну без нагальної потреби зупинку поїзда несуть відповідальність за ст. 276. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.

24. Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека експлуатації транспортних засобів, зазначених у примітці до ст. 286, а його: додатковим обов’язковим об’єктом здоров’я та життя особи. Об’єктивна сторона злочину складається з таких обов’язкових ознак, як діяння, наслідки та причинний зв’язок між ними. Випуск в експлуатацію завідомо несправних транспортних засобів передбачає надання дозволу чи віддання вказівки про здійснення поїздки на транспортному засобі, який має технічну несправність, при якій його експлуатація заборонена. Перелік таких несправностей наведений у Правилах дорожнього руху (несправності гальмівної системи і рульового керування, неналежний стан коліс, шин, зовнішніх світлових приладів тощо).

25. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є особи, що обіймають посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів. Така відповідальність на певні категорії осіб покладається нормативно-правовими актами та нормативними актами підприємств, установ та організацій. До вказаних осіб належать керівники транспортних підприємств та їх структурних підрозділів, які убезпечують експлуатацію транспорту (служби безпеки руху, служби експлуатації), а також інші працівники, які виконують відповідні функції (механіки, диспетчери, працівники медичної служби), водії закріплених за ними транспортних засобів. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною виною. Завідомість знання про технічну несправність транспортних засобів означає, що особа точно, достовірно знає про наявність несправності, за якої експлуатація транспортного засобу заборонена. Про те, що винний знав про стан сп’яніння особи, яка допускається до керування транспортним засобом, або про відсутність у такої особи права на керування транспортним засобом свідчать ухилення водія від проходження обов’язкового медичного огляду, неподання ним посвідчення водія та талона до нього, спостереження за фізичним станом особи, повідомлення інших працівників чи сторонніх громадян тощо.

26. Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека експлуатації шляхових споруд, а його додатковим обов’язковим об’єктом — здоров’я або життя особи. Предметом злочину закон називає шляхи, вулиці, залізничні переїзди, інші шляхові споруди. Об’єктивна сторона злочину включає в себе такі обов’язкові ознаки, як діяння, наслідки і причинний зв’язок між ними.

27. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути особи: 1) відповідальні за будівництво, експлуатацію, ремонт чи утримання транспортних об’єктів, тобто працівники, на яких покладено спеціальні обов’язки в цій сфері наказом або розпорядженням чи які виконують такі обов’язки, виходячи з обійманої посади (начальник шляхової експлуатаційної дільниці, головний інженер проекту тощо); 2) які виконують такі роботи, причому як безпосередні виконавці (бульдозеристи,машиністи асфальтоукладників), так і керівники відповідних робіт (майстри, бригадири, начальники дільниць). Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережною виною.

28. Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом Поняття заволодіння транспортним засобом дано у п. 1 примітки до ст. 289. Із цієї примітки випливає, що способом такого заволодіння (протиправного вилучення) може бути будь-який (таємний, відкритий, обман тощо). Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Основним безпосереднім об’єктом злочину є контрольоване використання транспортних засобів, перелічених у примітці до ст. 286. Ці транспортні засоби виступають предметом цього злочину (про їх поняття див. коментар до ст. 286). Його додатковим обов’язковим або факультативним об’єктом — залежно від конкретного способу вчинення цього злочину — можуть виступати життя і здоров’я особи, власність, інші блага.дки і причинний зв’язок між ними.

29. Кваліфікуючими ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом є вчинення цього діяння: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) повторно; 3) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства; 4) з проникненням у приміщення чи інше сховище або 5) завдання значної матеріальної шкоди потерпілому (ч. 2ст. 289). Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є мета. Проте вона в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи кинути на дорозі. Суб’єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.

30. Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу Предметом злочину є: 1) ідентифікаційний номер; 2) номери двигуна, шасі або кузова; 3) номерна панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу. Об’єкт злочину — контрольоване використання транспортних засобів, їх вузлів та агрегатів. Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) знищенні; 2) підробці; 3) заміні ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова; 4) заміні без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.

31. Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил Основний безпосередній об’єкт порушення чинних на транспорті правил — безпека руху та експлуатації всіх видів транспорту від неправомірних дій пасажирів та інших осіб. Додатковим обов’язковим його об’єктом є життя, здоров’я особи, власність, інші блага. Кримінальна відповідальність за ст. 291 настає лише у разі, коли зазначені в ній порушення спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. До інших тяжких наслідків у складі цього злочину належать, зокрема, тяжкі тілесні ушкодження, велика матеріальна шкода. Об’єктивна сторона злочину включає в себе як обов’язкові ознаки діяння, наслідки та причинний зв’язок між ними. Діяння при вчиненні цього злочину полягає у порушенні діючих на транспорті правил — нормативно-правових актів, які регламентують дотримання пасажирами, пішоходами, іншими учасниками руху вимог безпеки руху та експлуатації транспорту.

32. Суб’єкт злочину загальний. Відповідальності за ст. 291 не підлягають особи, які є спеціальними суб’єктами інших злочинів, передбачених розділом XI Особливої частини КК. , Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.

33. Стаття 292. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека експлуатації трубопровідного транспорту. Його додатковим об’єктом можуть виступати життя та здоров’я особи, власність, довкілля, інші блага. Об’єктивна сторона пошкодження магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів як обов’язкові ознаки включає: 1) діяння, 2) наслідки та 3) причинний зв’язок між ними. Предметом злочину є: 1) магістральні нафто-, газо- та нафто-продуктопроводи; 2) відводи від магістральних нафто-, газо- та на-фтопродуктопроводів; 3) об’єкти і споруди, технологічно пов’язані з магістральними нафто-, газо- та нафтопродуктопроводами; 4) засоби автоматики, зв’язку, сигналізації.

34. Суб’єктивна сторона злочину характеризується різним ставленням особи до проміжних і остаточних наслідків свого діяння. До руйнування, пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів винний ставиться завжди з прямим чи непрямими умислом. Що ж до остаточних наслідків, то вина може виражатися тільки в необережності. Суб’єктивна сторона злочину характеризується різним ставленням особи до проміжних і остаточних наслідків свого діяння. До руйнування, пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів винний ставиться завжди з прямим чи непрямими умислом. Що ж до остаточних наслідків, то вина може виражатися тільки в необережності. Суб’єкт злочину загальний.