Концепція змін до законодавства про аудиторську діяльність, спрямованих на підвищення

1. МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ Концепція змін до законодавства про аудиторську діяльність, спрямованих на підвищення якості аудиторських послуг, покращання бізнес-клімату та адаптацію до законодавства Європейського Союзу квітень 2012 року

2. Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності” (щодо адаптації законодавства Україниу сфері аудиту до законодавства Європейського Союзу) реєстраційний № 10285 від 29.03.2012 ЗМІСТ стор. Місія та стратегічне завдання проекту Шляхи досягнення Підстави для розробки проекту Аудиторська діяльність в Україні Система регулювання аудиторської діяльності в Україні Недоліки існуючої системи аудиторської діяльності в Україні Необхідні вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 “Про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності” до третіх країн Моделі регулювання аудиторської діяльностів інших країнах світу Досвід формування органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю Пропозиції до законодавства, що регулює аудиторську діяльність в Україні Громадська думка. Результати проведення експертного опитування щодо реформування професії аудитора 3 4 5 6 7 8 9-10 11 12 13-21 22-26 2

3. Місія проекту– забезпечення реалізації урядової політики з покращання інвестиційної привабливості національної економіки шляхом створення умов для підвищення якості фінансової звітності та довіри до неї інвесторів Стратегічне завдання проекту – підвищення якості аудиторських послуг шляхом реформування системи аудиту на засадах Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 «Про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності»

4. Шляхи досягнення • забезпечення застосування міжнародних стандартів аудиту • залучення професійних громадських організацій аудиторів і бухгалтерів України до регулювання аудиторської діяльності • реформування Аудиторської палати України шляхом розмежування функцій нагляду, сертифікації і контролю якості та забезпечення більшості у її складі непрактикуючих осіб • зниження бар'єрів входження в професію, зокрема встановлення необмеженого терміну чинності сертифіката, покладання функцій з сертифікації на колегіальний орган, обмеження плати за складання іспитів • удосконалення системи забезпечення якості аудиторських послуг та незалежності аудитора • забезпечення прозорості діяльності Аудиторської палати та аудиторів

5. Підстави для розробки законопроекту Доручення Президента України від 29.11.2011  № 1-1/2813 (щодо забезпечення підготовки та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України „Про аудиторську діяльність” щодо адаптації до законодавства Європейського Союзу) Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 670-р «Про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2011» Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»: розділ 2 «Законодавство про компанії» і розділ 3 «Бухгалтерський облік і податки компаній» передбачають пріоритетність адаптації національного законодавства до Восьмої Директиви Ради 84/253/ЄЕС від 10 квітня 1984 року, основаної на статті 54 (3) (g) Договору щодо затвердження осіб, відповідальних за здійснення обов'язкового аудиту бухгалтерських документів (на заміну якої прийнято Директиву Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, про внесення змін до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і скасування Директиви Ради 84/253/ЄЕС) Проект Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: розділ «Корпоративне право, корпоративне управління, бухгалтерський облік і аудит» передбачає імплементацію Директиви 2006/43/EC Європейського парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо обов'язкового аудиту річної звітності та консолідованої звітності протягом 3 років після набрання чинності цією Угодою Проект Прогресивного плану адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: передбачає прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність», що відповідає положенням Директиви 2006/43/EC Європейського парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо обов'язкового аудиту річної звітності та консолідованої звітності та Порядку денному асоціації Україна – ЄС (ІІІ. Операційна частина7. Інші сфери співробітництва«Законодавство про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит»: «Сторони посилюватимуть співробітництво у всіх сферах законодавства про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит шляхом обміну досвідом та інформацією щодо їх найкращих практик і діючих регуляторних рамок та, зокрема, впроваджувати відповідні міжнародні стандарти аудиту на національному рівні»)

6. Сучасний стан Аудиторська діяльність в Україні Суб'єкти: аудиторські фірми (1486 од.) аудитори, фізичні особи – підприємці (766 осіб) Загальна кількість працівників у сфері аудиту 7710 осіб Обсяг і розподіл ринку Обсяг послуг з аудиту за 2010 рік - 1213 млн. грн. 8 фірм контролюють 52 % ринку 1) фінансової звітності ВАТ, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ 2) фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, ВАТ, страховиків, ХК, ІСІ, довірчих товариств та інших фінансових посередників 3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів) тощо Аудит є обов'язковим для: Орган регулювання: Аудиторська палата України, чисельність за законом 20 осіб, Фактично - 20. Робочий орган - Секретаріат Сертифікація: 1086 тис. грн. Щорічне контрольне тестування: 983 тис. грн. Продовження чинності сертифіката: 981 тис. грн. Включення інформації до Реєстру: 2022 тис. грн. Інші: 444 тис. грн. Усього доходів 5516,6 тис. грн. Основні надходження: Витрати на оплату праці: 1631 тис. грн. Відрахування на соцзаходи: 467 тис. грн. Матеріально-технічне забезпечення і кап витрати: 96 тис. грн. Регіональні відділення АПУ: 2 тис. грн. Методичне забезпечення: 81,6 тис. грн. Утримання Комітету контролю якості: 99 тис. грн. Основні видатки: Усього витрат 2741,7 тис. грн. 6

7. Система регулювання аудиторської діяльності в Україні Діюча Пропонується Аудиторська палата України здійснює одночасно наступні функції Аудиторська палата України як орган суспільного нагляду здійснює такі функції Нагляд та застосування стягнень Нагляд та застосування стягнень Нормативне регулювання аудиторської діяльності Нормативне регулювання аудиторської діяльності Ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм Ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм Контроль якості Комісія з питань якості Сертифікація Комісія з сертифікації аудиторів 7

8. НЕДОЛІКИ ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ Існуюча модель регулювання аудиторської діяльності, визначена у Законі України «Про аудиторську діяльність», була сформована у 1993 році з частковою модернізацією у 2006 році, коли Закон було викладено в новій редакції. За час, що минув, в європейських країнах докорінно змінились засадничі принципи регулювання аудиторської діяльності, що відображено в Директиві Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС • З часу набуття чинності Директивою в національне законодавство не було внесено змін, спрямованих на запровадження на загальноєвропейських принципах суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та системи забезпечення якості аудиторських послуг • Аудиторська палата України (далі – АПУ) не відповідає статусу органу суспільного нагляду, в її складі не забезпечено більшості непрактикуючих осіб, наявний конфлікт інтересів (оскільки одночасно здійснюються наглядові функції - сертифікація і контроль якості, які є об'єктом нагляду) • Відсутня ефективна система нагляду за діяльністю АПУ з боку професійної спільноти, суспільства, нормативні акти АПУ не проходять державної реєстрації, хоча зачіпають права та інтереси громадян і підприємств, їх переважна більшість не проходить попереднього обговорення і процедур, передбачених для регуляторних актів. • Не всі представники держави в АПУ є штатними працівниками органів, які їх делегували. Значний вплив практикуючих осіб на роботу АПУ, • У зв’язку з невідповідністю національного законодавства у сфері аудиторської діяльності вимогам Директиви рішенням Європейської комісії 2011/30/ЄС від 19 січня 2011 року Україну позбавлено режиму перехідного періоду в частині реєстрації національних аудиторів та аудиторських фірм, що здійснюють аудит емітентів, цінні папери яких обертаються на ринках капіталу країн Європейського Союзу. Зазначене негативно впливає на розвиток професії та євроінтеграційні процеси в Україні

9. Необхідні вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 “Про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності” до третіх країн І. Запровадження системи суспільного нагляду за аудиторською діяльністю ІІ. Залучення до суспільного нагляду непрактикуючих осіб ІІІ. Створення системи контролю якості аудиторських послуг з відповідною системою санкцій і покарань Стаття 45 (3) Директиви: Держави-члени поширюють на аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності з третіх країн свої системи нагляду, системи забезпечення якості, та системи розслідувань і санкцій. Держави-члени можуть не поширювати на зареєстрованих аудиторів або суб’єктів аудиторської діяльності з третіх країн своєї системи забезпечення якості, якщо система забезпечення якості іншої держави-члена або третьої країни, що була оцінена як еквівалентна, провела перевірку якості відповідного аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з третьої країни протягом попередніх трьох років.

10. Необхідні вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 “Про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності” • Стаття 29 • Системи забезпечення якості • 1. Кожна держава-член забезпечує, що до всіх аудиторів та аудиторських фірм застосовується система забезпечення якості, що відповідає принаймні таким критеріям: • система забезпечення якості організовується таким способом, який забезпечує її незалежність від аудиторів і аудиторських фірм, що контролюються, з урахуванням громадського нагляду, передбаченого у Главі VIII. • (b) фінансування системи забезпечення якості є гарантованим і вільним від будь-якого можливого неналежного впливу зі сторони аудиторів або аудиторських фірм. • (c) система забезпечення якості має достатні ресурси; • (d) особи, що проводять перевірки в цілях забезпечення якості, мають належну професійну підготовку та відповідний досвід у сфері обов’язкового аудиту та фінансової звітності, поєднаний із тематичним навчанням з питань проведення перевірок у цілях забезпечення якості; • (e) підбір контролерів для виконання перевірок у цілях забезпечення якості проводиться за об’єктивною процедурою, спрямованою на забезпечення відсутності конфлікту інтересів між контролерами і аудитором або аудиторською фірмою, що перевіряється; • (f) сфера застосування перевірки в цілях забезпечення якості, що спирається на адекватну перевірку відібраних аудиторських справ, передбачає оцінку дотримання відповідних стандартів аудиту та вимог щодо незалежності, кількості та якості витрачених ресурсів, сплаченої винагороди за аудит, та внутрішньої системи контролю якості аудиторської фірми; • (g) за результатами перевірки в цілях забезпечення якості складається звіт, що містить основні висновки перевірки в цілях забезпечення якості; • (h) перевірки в цілях забезпечення якості проводяться принаймні один раз на шість років; • (i) загальні результати роботи системи забезпечення якості оприлюднюються раз на рік; • (j) зауваження за результатами перевірок у цілях забезпечення якості враховуються аудитором або аудиторською фірмою протягом обґрунтованого терміну. • У разі неврахування зауважень, зазначених у пункті (j), до аудитора або аудиторської фірми, за необхідності, застосовується система дисциплінарних заходів або санкцій, передбачена статтею 30. • Стаття 30 • Система розслідувань та санкцій • Держави-члени забезпечують наявність ефективних систем розслідувань та санкцій для виявлення, виправлення і запобігання випадкам невірного проведення обов’язкового аудиту. • 2. Без шкоди режимам цивільної відповідальності держав-членів, держави-члени передбачають результативні, пропорційні та стримуючі санкції для аудиторів і аудиторських фірм на випадок невиконання обов’язкового аудиту згідно з положеннями, ухваленими на виконання цієї Директиви. • 3. Держави-члени передбачають належне оприлюднення інформації про вжиття заходів та застосування санкцій до аудиторів і аудиторських фірм. Санкції передбачають можливість скасування схвалення. • Стаття 32 • Принципи громадського нагляду • 1. Держави-члени організовують ефективну систему громадського нагляду над аудиторами та аудиторськими фірмами на основі принципів, викладених у частинах 2-7. • 2. Усі аудитори та аудиторські фірми підлягають громадському нагляду. • 3. Системою суспільного нагляду керують непрактикуючі особи, які мають знання у сферах, що відносяться до обов’язкового аудиту. Водночас, держави-члени можуть дозволити меншості фахівців-практиків брати участь у керуванні системою громадського нагляду. Особи, залучені до керування системою громадського нагляду, добираються згідно з незалежною та прозорою процедурою висування. • 4. Система суспільного нагляду несе основну відповідальність за нагляд над: • (a) схваленням та реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм; • (b) впровадженням стандартів професійної етики, внутрішнього контролю якості аудиторських фірм та аудиту, а також • (c) системами безперервного навчання, забезпечення якості і розслідувань, та дисциплінарними системами. • 5. Система громадського нагляду має право проводити, за необхідності, розслідування діяльності аудиторів та аудиторських фірм, а також право вживати відповідних заходів. • 6. Система громадського нагляду є прозорою. Ця вимога передбачає оприлюднення річної робочої програми та звітів про проведену діяльність. • 7. Система громадського нагляду фінансується в достатньому обсязі. Фінансування системи громадського нагляду є бути гарантованим і вільним від будь-якого неналежного впливу зі сторони аудиторів або аудиторських фірм. • Стаття 35 • Призначення компетентних органів • 1. Держави-члени призначають один або кілька компетентних органів у цілях виконання завдань, передбачених цією Директивою. Держави-члени інформують Комісію про їх призначення. • 2. Компетентні органи організовуються в такий спосіб, який запобігає виникненню конфліктів інтересів.

11. Моделі регулювання аудиторської діяльностів інших країнах світу Аналіз світових підходів до організації і регулювання аудиту свідчить про існування трьох принципово відмінних моделей – державної, недержавної та змішаної Державна модельрегулювання аудиторської діяльності запроваджена в Австралії, Нідерландах, Італії, Люксембургу. Допуск до професії, її регулювання здійснюється державним органом, який є елементом фінансової інституції та контролює роботу ринку цінних паперів. Така державна інституція здійснює допуск до професії, веде реєстр аудиторів та аудиторських фірм, забезпечує незалежний контроль якості та суспільний нагляд за аудиторською діяльністю. До компетенції професійних організацій належить професійне навчання аудиторів, безперервне підвищення кваліфікації, розвиток професії, випуск рекомендацій щодо застосування професійних стандартів тощо. Недержавна модельзапроваджена в США та Великій Британії. Допуск до професії, її регулювання здійснюється недержавними професійними організаціями з чітким розподілом компетенцій та відповідальності. При цьому такі приватні організації, як правило, підконтрольні державним органам. Участь держави у функціонуванні такої моделі обмежується створенням правового поля, наглядом за дотриманням принципу незалежності в керівних органах професійних громадських організацій через вплив на призначення керівників з числа непрактикуючих осіб, які не є державними службовцями. Змішана модель запроваджена в більшості країн-членів ЄС, зокрема в Німеччині, Словаччині, Хорватії, Болгарії, Франції, Польщі, а також в третіх країнах, таких як ПАР. Допуск до професії, сертифікація аудиторів, ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм, а також контроль якості здійснює переважно громадська професійна організація. Функцію суспільного нагляду в аудиті забезпечує державний орган, який також контролює діяльність громадської професійної організації. 11

12. Досвід формування органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю Польща Комісія з нагляду за аудитом здійснює нагляд за практичною діяльністю аудиторів і аудиторських фірм та діяльністю Національної Палати аудиторів. Члени Комісії призначаються Міністром фінансів. Франція Члени Правління Вищої Ради Комісаріату Аудиту обираються та підпорядковуються уряду Франції Німеччина Комісія з нагляду за аудиторами підпорядковується Міністерству економіки та технологій та знаходиться під його контролем та правовим наглядом. Люксембург Наглядова Комісія Фінансового сектору призначається Урядом як компетентний орган суспільного нагляду над обов’язковим аудитом та аудиторськими фірмами Люксембургу. Хорватія Комітет суспільного нагляду в аудиті призначається Урядом за пропозицією Міністра фінансів. Південно-Африканська Республіка Незалежна регуляторна рада нагляду за аудиторами, члени якої призначаються Міністром фінансів. 12

13. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Пропозиція 1 ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ При провадженні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують міжнародні стандарти аудиту, які офіційно оприлюднені на веб-сайті АПУ МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ АУДИТУ прийняті Міжнародною федерацією бухгалтерів документи, що визначають стандарти аудиту МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ Забезпечено гармонізацію із законодавством з бухгалтерського обліку щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності та кола суб’єктів фінансова звітність яких підлягає оприлюдненню разом з аудиторськими висновком новація Виконання вимог законодавства Європейського Союзу щодо імплементації міжнародних стандартів 13

14. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Пропозиція 2 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА РЕФОРМУВАННЯ АПУ ОРГАНИ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ У ТАКИЙ СПОСІБ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ (стаття 35 Директиви) Реформована в орган суспільного нагляду Аудиторська палата України: Аудиторська палата України Колегіальний орган суспільного нагляду, що здійснює нагляд та регулювання професії, ініціює перевірки, застосовує санкції Виділення функції з контролю якості Виділення функції з сертифікації Комісія з питань якості Організація перевірок контролю якості Комісія з сертифікації аудиторів Забезпечує сертифікацію аудиторів ФУНКЦІЇ АПУ ЗАПРОПОНОВАНІ ФУНКЦІЇ АПУ • здійснення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; • затвердження стандартів аудиту; • затвердження програм підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програм підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; • ведення Реєстру; • здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; • здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організація контролю за якістю аудиторських послуг; • регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення; • здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України. • здійснення нагляду за діяльністю Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості; • забезпечення оприлюднення міжнародних стандартів аудиту; • затвердження програм підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програм підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; • ведення Реєстру; • ініціювання перевірки з дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону та стандартів аудиту; • розгляд скарг щодо рішень Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості і прийняття щодо них остаточних рішень; • регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення; • здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України. новація Запровадження суспільного нагляду за аудиторською діяльністю шляхом реформування АПУ в орган суспільного нагляду, організація її на вимогу Директиви в такий спосіб, щоб запобігти виникненню конфлікту інтересів. 14

15. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Пропозиція 2 РОЗШИРЕННЯ СКЛАДУ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ, ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИСЛА НЕПРАКТИКУЮЧИХ ОСІБ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ОРГАНІ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ ІСНУЮЧИЙ ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ ЗАПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ СТВОРЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ Загальна кількість членів Аудиторської палати України 20 осіб Загальна кількість членів Аудиторської палати України 22 особи Від органів державної влади 10 осіб Від органів державної влади 10 осіб • по одному представнику від : • Міністерства фінансів України • Міністерства юстиції України • Міністерства економіки України • Державної податкової адміністрації України • Національного банку України • Державного комітету статистики України • Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку • Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг • Головного контрольно-ревізійного управління України • Рахункової палати України • по одному державному службовцю - штатному працівнику від: • Міністерства фінансів України • Міністерства юстиції України • Міністерства економічного розвитку і торгівлі України • Національного банку України • Державної податкової служби України • Державної служби статистики України • Державної фінансової інспекції України • Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку • Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг • Рахункової палати України новація Від державних органів до АПУ делегуються тільки державні службовці – штатні працівники цього органу 15

16. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Пропозиція 2 РОЗШИРЕННЯ СКЛАДУ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ, ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИСЛА НЕПРАКТИКУЮЧИХ ОСІБ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ОРГАНІ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ ІСНУЮЧИЙ ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ ЗАПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ СТВОРЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ Від аудиторів 10 осіб Від аудиторів 10 осіб • Особи, обрані з'їздом аудиторів України • Представники професійних організацій аудиторів і бухгалтерів України, які відповідають критеріям, встановленим Законом, решта – • представники, обрані за рішенням з’їзду аудиторів України новація Залучення професійних громадських організацій аудиторів і бухгалтерів України до регулювання аудиторської діяльності. Від недержавних користувачів фінансової звітності 2 особи • По одній особі делегується від: • Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України • Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні новація Представники від державних органів та недержавних користувачів фінансової звітності повинні бути непрактикуючими особами. Непрактикуюча особа – це фізична особа, яка не є засновником (учасником, акціонером) або членом керівного органу аудиторської фірми і яка не займається аудиторською діяльністю протягом останніх трьох років. Таким чином, буде виконано вимогу Директиви щодо забезпечення більшості в складі органу нагляду з числа непрактикуючих осіб. Члени Аудиторської палати України виконують свої обов’язки на громадських засадах та по черзі головують на її засіданнях новація Виведення посади голови Аудиторської палати України та запровадження головування на засіданнях Аудиторської палати України її членів по черзі 16

17. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Пропозиція 3 СТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ • Організовує і здійснює контроль якості аудиторських послуг, регламент діяльності затверджується АПУ, складається з восьми керуючих: • по одному від: • Міністерства фінансів України • Національного банку України • Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку • Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг • Чотирьох призначає АПУ за поданням професійних організацій аудиторів і бухгалтерів України, представлених в АПУ з числа непрактикуючих осіб Комісія з питань якості КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ ЩОДО: аудиторських фірм та аудиторів, які зареєстровані як фізичні особи – підприємці, і здійснюють обов'язковий аудит, не рідше одного разу на три роки інших аудиторських фірм та фізичних осіб – підприємців, які займаються аудиторською діяльністю, не рідше одного разу на шість років Комісія проводить перевірки аудиторських фірм та аудиторів за скаргами ( у т.ч. органів влади) про порушення міжнародних стандартів аудиту або вимог Закону. Матеріали перевірки для прийняття рішень та застосування стягнень передаються АПУ. новація Створення якісно нової незалежної системи контролю якості аудиторських послуг, визначення термінів проведення обов'язкових перевірок контролю якості відповідно до вимог Директиви 17

18. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Пропозиція 4 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ АУДИТОРІВ Комісія з сертифікації аудиторів • Здійснює сертифікацію аудиторів (визначає кваліфікаційну придатність на провадження аудиторської діяльності), Регламент діяльності затверджується АПУ та формується з членів: • по одному від: • Міністерства фінансів України • Національного банку України • Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку • Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг • Чотирьох призначає АПУ за поданням професійних організацій аудиторів і бухгалтерів України, представлених в АПУ Термін чинності сертифіката не обмежений Аудитор повинен проходити удосконалення професійних знань за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою України новація Створення якісно нової системи сертифікації аудиторів та скасування обмеження терміну чинності сертифікату, обов'язкове щорічне навчання аудиторів з метою удосконалення професійних знань, що відповідатиме статті 13 Директиви щодо безперервного навчання аудиторів 18

19. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Пропозиція 5 ЗАЛУЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ АУДИТОРІВ І БУХГАЛТЕРІВ УКРАЇНИ ДО РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ • Представники професійних організацій аудиторів і бухгалтерів включаються до складу АПУ, Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості • Представники професійних організацій аудиторів і бухгалтерів мають відповідати таким критеріям: • неприбуткова діяльність • до організації входить не менше десяти відсотків загальної кількості аудиторів, які мають чинний сертифікат • Відповідність критеріям підтверджується Міністерством фінансів України. Перевірка щодо відповідності критеріям проводиться на вимогу професійної організації аудиторів і бухгалтерів України, а також перед формуванням Аудиторської палати України Найбільш чисельні професійні організації аудиторів і бухгалтерівУкраїни Спілка аудиторів України (САУ) Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ) Рада незалежних бухгалтерів і аудиторів України (РНБА) Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (УАСБА) Спілка податкових консультантів України (СПКУ) Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України (ФАБФ АПКУ) новація Запроваджено механізм залучення професійних громадських організацій до регулювання аудиторської діяльності 19

20. ГРОМАДСЬКА ДУМКА • Результати проведення експертного опитування • щодо реформування професії аудитора • Дата проведення: 29.07.2011 • Ініціатор:Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів (РНБА) • Кількість респондентів: 43 особи – сертифіковані аудитори • Місце проведення: м. Київ • В опитуванні взяли участь представники професійних організацій: • Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) • Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (УАСБА) • Союзу аудиторів України (САУ) • Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів (РНБА) • Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів (ФАБФ) АПК України

21. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ

22. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ

23. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ

24. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ