1 / 71

Історія розвитку хірургії. Асептика та антисептика. ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ

Історія розвитку хірургії. Асептика та антисептика. ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ. І.Р. Копитчак кафедра загальної хірургії. Визначення хірургії. ХІРУРГІЯ - з грецької рукоділля - галузь медицини, яка передбачає лікування хворих переважно оперативним методом. Сучасне визначення хірургії.

Télécharger la présentation

Історія розвитку хірургії. Асептика та антисептика. ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Історія розвитку хірургії.Асептика та антисептика. ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ І.Р. Копитчак кафедра загальної хірургії

  2. Визначення хірургії • ХІРУРГІЯ - з грецької рукоділля - галузь медицини, яка передбачає лікування хворих переважно оперативним методом.

  3. Сучасне визначення хірургії Хірургія— один з основнихразділівклінічноїмедицини, щовивчаєхвороби і пошкодження при діагностиці і лікуванніякихзастосовуютьсяметоди, які в тійчиіншіймірісупроводжуютьсяпорушеннямцілостіпокривних тканин організму. Хірургія— терапія, доведена до відчаю.

  4. Сьогодення і майбутнє хірургії - лікування травматичних пошкоджень органів та тканин; - хіругія невідкладних станів; - хірургія гострих захворювань органів черевної порожнини і інших систем; - відновна хірургія (імплантації); - трансплантаційна хірургія; - хірургія доброякісних і злоякісних пухлин; - хірургія ускладнень хронічних захворювань.

  5. Місце і значення хірургії в медичній науці Хірургія – як наука, об’єднує в собі всі галузі і спеціальні науки: біології, генетики, фізики, математики, хімії і біохімії,терапевтичні дисципліни і багато інших Особливості професії хірурга • Хірург повинен завжди ходити в терапевтичних штанах; • Хірург повинен володіти зором сокола, руками дівчини, мудрістю змії та серцем лева; • Фізична кондиція; - Хірург повинен володітиздатністюрозпізнавати хворобу, створювати з окремихрізноманітнихознак та симптомівчітку картину, мистецтвоманалізувати та намічатилогічновірний шлях; вибирати з арсеналу численнихлікувальних методик одну, найоптимальнішу для даного хворого.

  6. Історіярозвиткухірургії • НайстародавнішізгадкидатуютьсяXVIст.дон.е. • Найбільш визначними представниками римської медицини нашої ери були К.Цельс та К.Гален. Цельсзапропонував для лікування ран свинцеві дренажі, лігатури судин для зупинки кровотеч. Гален вважав, що нагноєння це обов`язковийетап в загоєнні ран, а не ускладнення цього процесу. • З розпадом Римської, а потім і Візантійської імперій розвиток медицини і хірургії, був зупинений. Майже 15 століть хірургією займались цирюльники, костоправи, банщики. Заборона розтинів трупів, затримала розвиток - анатомії, без чого вдосконалення хірургії неможливе. • Гідне положення хірургія зайняла лише в XVIIIст. • З 1745 року почався бурхливий розвиток хірургії. Але на її шляху стояли три перешкоди: біль, гнійна інфекція, крововтрата. • В ХІХ столітті післяопераційна летальність перевищувала 80% - причинами її переважно були гнійно-септичні ускладнення з боку ран, перитоніти, сепсис, газова анаеробна інфекція.

  7. І тільки відкриття Л. Пастера, який довів, що гниття обумовлене мікроорганізмами, які попадають із оточуючого середовища,послужило потужною теоретичною базою революційним розробкам І.Земмельвейса, Д. Лістера, які згодом запропонували і обгрунтували метод антисептики. Угорський акушер ІгнацЗеммельвейс в 1846 р. будучи асистентом в акушерській клініці у Відні, відмітив те, що майже кожна п’ята породілля помирала на 2- 3 день після пологової гарячки. Тоді, як в іншому акушерському відділенні клініки летальність в породіль була в тричі нижчою. Виявилось, що в першому відділі пологи приймали лікарі та студенти, які часто відвідували прозекторську та анатомічні театри, в той час, як в другому проводили всю роботу акушерки, які не мали справи з трупним матеріалом.

  8. Поряд з цим в хірургію почали проникати ідеї про те, що треба знезаражувати не тільки рану та оточуюче повітря, але й інструменти, перев’язочний матеріал, тобто все, що контактує з раною. Наукове обгрунтування цього методу репрезентував Е. Бергманв 1890 році. Він отримав назву асептики. • Отже в кінці ХІХ ст. були розроблені та впроваджені в практику антисептика та асептика.

  9. АСЕПТИКА Асептика – сукупність методів, направлених на попередження попадання інфекції в рану, тканини, органи, порожнини тіла хворого при хірургічних операціях та діагностичних маніпуляціях. Принципи: Все, що контактує з раною має бути стерильним; Розділення потоків хворих на чистих та гнійних

  10. Асептика базуєтьсяна двох китах: стерилізації та дезинфекції • Стерилізація (лат. sterilis - безплідний) - повне знешкодження речовин, або засобів медичного призначення від мікроорганізмів за допомогою фізичних або хімічних методів. • Дезінфекція - сукупність засобів, часткового або селективного знищення потенційно патогенних для людини мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища. Дезинфекціяв хірургічному відділенні проводиться з метою різкого зменшення числа популяцій всіх потенційно патогенних для людини мікробів на всіх об’єктах приміщення.

  11. Шляхи попадання інфекції в рану 1. Ендогенний шлях (лімфогенно, гематогенно, контактно) - мікроорганізми шкіри хворого; - мікрофлора кишківника, дихальної системи, сечовивідних шляхів, біліарної системи; - вогнища інфекції (каріозні зуби, хронічний тонзіліт, аднексит, бронхіт, простатит і т.д.) 2. Екзогенний шлях (попадання інфекції в організм пацієнта зовні) - імплантаційний (шовний, пластичний матеріал, ендопротези і т.д); - контактна інфекція (білизна, інструменти, руки хірургічної бригади, шкіра пацієнта, перев’язувальний матеріал); - повітряно-крапельний шлях (повітря, пилюка, краплі рідин).

  12. Попередження повітряно-крапельної інфекції - використання масок; - застосування бактерицидних ламп; - вентиляція приміщень; - особиста гігієна хворих та медичного персоналу; - палати з абактеріальним середовищем;

  13. Профілактика контактної інфекції Стерилізація: Фізичні методи - обпалювання та кип’ятіння - автоклавування (стерилізація парою) - сухим жаром - іонізуючим промінням Хімічні методи - газами (пари формаліну) - розчинами антисептиків

  14. Стерилізація хірургічного інструментарію 1. Передстерилізаційна підготовка; - знезаражування; - миття; - висушування; - контроль якості передстерилізаційної обробки;

  15. Знезаражування • Всіінструментипісляїхвикористаннярозбирають і занурюють у 3 % розчинхлораміну, 0,2%р-н дезактинуабомінобаку на 30 хвилин. • Якщоінструментарійбувзабрудненийкров'ю, спочаткуйогозанурюють в 1 % розчиннатріюбензоату на 60 хвилин, або в 4 % розчин пероксиду водню на 90 хвилин.

  16. миття • Післязакінченнядезінфекції, медичніінструментипромивають проточною водою до повноговидаленнядез. засобу. • Миючийрозчинскладається з 5 г синтетичного пральногозасобу («Біолог», «Лотос», «Аріель»), 170 мл З % розчину пероксиду водню на 825 мл дистильованої води. • Очищений і вимитийінструментополіскуютьспочаткупід проточною водою, а потім у дистильованійводі.

  17. контроль якості передстерилізаційної обробки • Бензидинова проба (на залишкикрові) : на інструментнаносять 1-2 краплібензидину. Появафіолетово-синьогозабарвленнявказує на наявністьзалишківкрові. • Фенолфталеїнова проба (на залишкимиючогозасобу) : беруть 1 % розчинфенолфталеїну і наносять на вимитийінструмент 2-3 краплірозчину. При наявностізалишківмиючогозасобуз'являєтьсярожевезабарвлення. В цьомувипадкуінструменти повторно промивають проточною ідистильованою водою.

  18. Стерилізація хірургічного інструментарію • 2. Власне стерилізація (ріжучого, неріжучого металічних інструментів, оптичних інструментів, синтетичних виробів)

  19. Сухожарова шафа

  20. Стерилізація білизни і перев’язувального матеріалу проводиться автоклавуванням Методи укладки бікса: - універсальної укладки (в біксвкладають все необхідне на один робочий день операційної); - цілеспрямованої укладки (в один біксукладають все, щопотрібне для операції); - видового укладання (в один біксвкладають один вид матеріалу).

  21. 132°C — 20 хв при тиску 0,2 МПа; 120°C — 45 хв при тиску 0,11 МПа.

  22. Обробка рук хірургічної бригади - механічна і хімічна обробка (миття); - обробка антисептичними середниками; методи обробки рук: - первомуром, - хлоргексидином, - дегміном (дегміцидом), - церигелем, - АХД, - євросептом

  23. Хірургічна антисептика рук • Стандартна методика обробки кистей рук

  24. Обробка шкіри пацієнта - гігієнічна ванна; - зміна натільної білизни. Принципи обробки операційного поля - обробка хімічними антисептиками - багаторазовість, - широке поле (площа), - від центру до периферії, - забруднені ділянки обробляються в останню чергу. застосування клеючихплівок

  25. Прибиранняопераційної та перев’язочної проводиться вологим методом. • 1. поточне прибирання в процесі операції • 2. прибирання після кожної операції • 3. прибирання після закінчення робочого дня • 4. генеральне прибирання Кожен працівник, який поступає на роботу в відділах хірургічного профілю повинен пройти: • повний медичний огляд, бак обстеження зі слизової носоглотки; • весь колектив відділення підлягає диспансерному нагляду для виявлення бацилоносійства; • зав. відділом організує 1 раз в квартал обстеження персоналу на бацилоносійствоз наступною санацією при необхідності.

  26. Профілактика імплантаційної інфекції - використання одноразових, серійно заготовлених матеріалів; - ретельний догляд за дренажами; - дотримання стерильності, правил заготовки і зберігання трансплантатів; - разове використання імплантаційних матеріалів.

  27. Профілактика госпітальної інфекції - скорочення доопераційного ліжко-дня - рання виписка з стаціонару - раціональне призначення та використання антибіотиків - розмежування “чистих” та “гнійних” хворих - санітарний ремонт та “відпочинок” приміщення

  28. Антисептика Це система заходів, направлених на знищення інфекції в рані, тканинах та в цілому організмі. Розрізняють такі види: - механічна - фізична - хімічна - біологічна.

  29. Механічна антисептика - туалет рани, - первинная хірургічна обробка рани (ПХО), - вторинна хірургічна обробка (ВХО), - операції та маніпуляції (розкриття і дренування гнійників, тощо)

  30. Фізична антисептика - Гігроскопічний перев’язувальний матеріал - гіпертонічні розчини - сорбенти - активне дренування ран - технічні засоби (ультразвук, лазер, рентген опромінювання, промивання під тиском, пульсуючий струмінь, висушування рани струменем повітря).

  31. Дренаж Редона

  32. Хімічна антисептика Досягається за рахунок застосування: - дезинфікуючих засобів, - антисептичних середників, - хіміотерапевтичних препаратів. Групи хімічних антисептиків: галоїди, солі важких металів,спирти, альдегіди, феноли, барвники, кислоти, луги, окисники, детергенти, препарати нітрофурану, хіноксаліну, нітроімідазолу, антисептики рослинного походження, сульфаніламіди, смоли, дьогті.

  33. Біологічна антисептика Поділяється на два види: -прямої дії- досягається речовинами біологічного походження, що безпосередньо впливають на мікроорганізми (антибіотики, протеолітичні ферменти, засоби специфічної пасивної імунізації – сироватки, бактеріофаги, імунна плазма); -опосередкованої дії - препарати, що стимулюють організм до захисту від мікроорганізмів (УФО, кварцування, переливання препаратів крові, лазерне опромінення), стимулятори неспецифічного імунітету (вітаміни, лізоцим, інтерлейкіни), препарати для стимуляції специфічного імунітету (вакцини, анатоксини).

  34. Загальнаіпитанняанестезіології Анестезіологія("an" - заперечення, "aesthesis" – відчуття, чутливість (у першу чергу болю), "logos" - наука) - наука, що вивчає методи усунення болю; В сучасному розумінні анестезіологія - це наука, що вивчає: - теорію і практику усунення болю; - методи підтримки і відновлення життєво важливих функцій організму, керування ними; - порушення гомеостазу, що виникли в результаті будь-якого патологічного процесу, або під впливом оперативного втручання.

  35. Наркоз- це гальмування ЦНС, що виникає під впливом різних анестетиків, супроводжується втратою свідомості, чутливості, рухів, умовних і деяких безумовних рефлексів і яке зникає при припиненні введення анестетиків; Використаннятерміну "загальний наркоз" неприпустиме і свідчить про неграмотність медичногопрацівника, тимбільшелікаря, через те, що "місцевого наркозу" не існує!

  36. Методи анестезії • Загальна анестезія - блокада сприйняття болю на рівні ЦНС: • Термінальна (місцева) анестезія – блокування больових імпульсів анестетиком, що безпосередньо впливає на чутливі нервові закінчення. • Регіонарна анестезія – блокування проведення больового імпульсу на відстані від зони операції, але не на рівні ЦНС: різновиди регіонарної анестезії: - провідникова (стовбурна); - анестезія нервових сплетень (паравертебральна, плексусна); - епідуральна; - спинномозкова або субарахноїдальна.

  37. Наркоз поділяють на види: ♦ за кількістю анестетиків, що використовуються: - однокомпонентний; - багатокомпонентний; ♦ за способом введення анестетиків: - інгаляційний; - неінгаляційний: -внутрішньовенний; -внутрішньом'язовий; -пероральний; -прямокишковий; -внутрішньопорожнинний;

  38. Термінальна (місцева) анестезія Показання до місцевої анестезії: -короткочасні невеликі оперативні втручання; -практично всі амбулаторні операції; -хворі, для яких є високий ризик інтубаційного наркозу з м'язовими релаксантами і ШВЛ; -хворі, що страждають на дихальну і серцево-судинну недостатність; -особи літнього і старечого віку; -ослаблені і виснажені хворі.

More Related