За гальнана фізика

1. Загальнана фізика • Викладач: • Доцент кафедри загальної та експериментальної фізики Ігнатенко Вікторія Михайлівна – ЕТ 319 Структура курсу І модульний цикл – лекційний- практичний

2. Інд. заняття – 1 заняття - видача інд. завдань + перше практичне заняття, Наступні три заняття – практичні за планом, з пятихвилинними роботами П'яте заняття – захист індивідуальних завдань Модульний тиждень: контрольна робота з механіки, яка складається з трьох частин: Формули, Теорія, Задачі. Протягом семестру можна отримати до 30 бонусних балів занауко-вопошукові роботи, за електронну демострацію і т. ін

3. ІІ модульний цикл – практично – лабораторний Інд. заняття – захист індивідуальних робіт, консультації, контрольні роботи з механіки та молекулярної фізики ІІІ модульний цикл – лабораторно - практичний Інд. заняття – захист індивідуальних робіт, консультації, контрольні роботи з електрики та магнетизму

4. Список рекомендованої літератури • Савельев И.В. Курс общей физики, Т.1-3. – М.: Наука, 1982. • Черняк Л.М. Лекції із загальної фізики, Книги1-3. – Суми: Вид-во Алан-ЕКС, 2003. • Ігнатенко В.М. Курс лекцій з механіки, Суми: Вид-во СумДу, 2007 • Ігнатенко В.М. Механічні коливання і хвилі, Суми: Вид-во СумДу, 2007

5. Ігнатенко В.М., Нефедченко В.Ф., Опанасюк А.С. – Посібник до практичних занять з фізики, Частина І, ІІ. Суми: Вид-во СумДу, 2007 6. Чертов А.Г., Воробьев А.А. Задачник по физике. – М.: Высшая школа, 1981. 7. Лабораторний практикум з фізики (Механіка) /Укла-дачі: Ігнатенко В.М., Міщенко Б.А., Опанасюк А.С. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. 8. Методические указания к лабораторным работам по курсу общей физики. Раздел 2 “Молекулярная физика и термодинамика”. – Сумы: Изд-во СумГУ, 1999.

6. 9. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу загальної фізики. Розділ 3 “Електрика”. – Суми: Вид-во СумДУ, 1999. 10. Методические указания к лабораторным работам по курсу общей физики. Раздел 3 “Магнетизм”. – Сумы: Изд-во СумГУ, 1999. 11. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу загальної фізики. Розділ 4 “Фізика коливань та хвиль”. – Суми: Вид-во СумДУ, 1999. 12. Опанасюк А.С., Міщенко Б.А. Збірник задач для контрольних робіт та тестування з дисципліни “Загальна фізика”, Ч. 1-2. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006.

7. Що таке фізика? • Фізика грецькою мовою - природа. • Предмет фізики – найбільш загальні і одночасно найбільш прості властивості матерії і форми її руху • Фізика експериментальна наука. • Мовою фізики є математика • Роль фізики: 1. Основа всіх природничих наук. 2. Основа техніки. 3. Світоглядна наука. 4. Формує образ мислення.

8. ФІЗИЧНА КАРТИНА СВІТУ ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОСТОРУ У ФІЗИЦІ 1 Однорідність. 2 Ізотропність. 3 Безперервність. 4 Евклідовість. 5 Тривимірність. В теорії квантової гравітації простір на над-малих масштабах має складну багатовимірну геометрію

9. Характерний розмір, м Межа спостережуваного Всесвіту 1030 1026 Наша Галактика Мегасвіт 1020 Сонячна система Сонце 1010 Земля Макросвіт 100 Людина, тварини, об’єкти техніки 10-10 Мікросвіт Електрон Маса, кг 10-20 10-30 10-20 10-10 100 1010 1020 1030 1040 1050 Масштаби мікро-, макро- та мегасвітів

10. Характерний розмір, м Мегасвіт Поле Макросвіт Речовина Мікросвіт не більший за 10-8 Молекули атоми 10-8 10-10 Ядра 10-15 Елементарні частинки Протони нейтрони 10-18 Переносники фундаментальних взаємодій Кварки Лептони Фундаментальні частинки Структурні рівні будови матерії у фізиці

11. ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЧАСУ У ФІЗИЦІ 1 Однорідність. 2 Безперервність. 3 Односпрямованість (необоротність) У ЗТВ – існує єдиний чотиривимірний простір-час Сучасні теорії свідчать про те, що час (на проміжках часу 10-34 с) квантується

12. ТАБЛИЦЯ ЧАСУ

13. Релятивістська квантова механіка Дірак, 1928 р. L, m - малі, v~c ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЗИКИ Класична механіка Релятивістська механіка Засновник Ньютон, 1665-67 рр. Засновник Ейнштейн, 1905 р.– СТВ, 1915 р.- ЗТВ L, m - великі, v<<c L, m - великі, v~c Квантова механіка Планк, ле Бройль, Шредінгер, 1900-1924 рр. L, m - малі, v<<c Фізика вакууму Звичайна речовина становить 4% маси Всесвіту Область невідомих законів

14. ОСНОВНІ ФІЗИЧНІ АБСТРАКЦІЇ І ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІКИ • Механіка– це розділ фізики, який вивчає закономірності механічного руху і взаємодії тіл. Механічним рухомназивається зміна положення фізичних тіл у просторі з часом. Розрізняють поступальний рух, обертальний, коливальний рухи. • Основним завданням механікиє визначення положення тіла в просторі в будь-який момент часу. • Розрізняють класичну, релятивістську і квантову механіку.

15. Система відліку - система координат, жорстко пов'язана з тілом відліку і спосіб вимірювання часу (годинник). Розрізняють інерціальні та неінерціальні системи відліку. • Матеріальна точка – цетіло, розмірами якого в даній задачі можна знехтувати, тобто розміри тіла є малими в порівнянні з відстанями при його русі.

16. Траєкторія А ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХУ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ • Траєкторія - лінія, вздовж якої рухається тіло у просторію. Радіус – вектор матеріальної точки - це вектор, який з’єднує точку відліку з матеріальною точкою у даній системі відліку. • Шлях – це довжина траєкторії тіла. • Переміщення - вектор, який з'єднує початкове і кінцеве положення тіла. • Одиниця вимірювання шляху і переміщення - метр = 1м.

17. Швидкість – це фізична величина, що показує, яке переміщення здійснює матеріальна точка за одиницю часу: Швидкість матеріальної точки через її проекції на координатні осі і орти цих осей: Одиниця вимірювання швидкості -

18. Прискорення– це фізична величина, що показує, з якою швидкістю змінюється швидкість руху матеріальної точки Одиниця вимірювання прискорення

19. ОСНОВИ КІНЕМАТИКИ Кінематикавивчає опис механічних рухів тіл без розгляду причин зміни виду руху. За формою траєкторії розрізняють прямолінійний та криволінійний поступальні рухи.Рівномірним прямолінійнимрухом є рух, при якому матеріальна точка рухається по прямій лінії і за будь-які рівні проміжки часу здійснює однакові переміщення. Нерівномірний рух- це рух, під час якого швид-кість точки змінюється з часом за величиною і (або) за напрямком.

20. Скалярнасередня швидкість руху Векторнасередня швидкість руху Середнє прискорення

21. Рівноприскорений рух - це рух із сталим за модулем прискоренням Швидкість Переміщення Рівноприскорений рух

22. ПОСТУПАЛЬНИЙ КРИВОЛІНІЙНИЙТА ОБЕРТАЛЬНИЙ РУХИ • У випадку, коли траєкторія руху тіла є кривою лінією, рух називається криволінійним. • Зручним для вирішення практичних завдань з вивчення криволінійного руху є розкладання вектора прискорення на два компоненти: тангенціальне(дотичне до траєкторії) і нормальне(доцентрове) прискорення

23. Тангенціальне прискореннязмінює тільки величину швидкості, а нормальне - тільки її напрямок. Миттєвий радіус кривизни траєкторії визначається радіусом кола, вписаного в ділянку траєкторії у даний момент часу.

24. Зв'язок між лінійним та кутовим переміщеннями Характеристики обертального руху • Обертальний рух - рух, при якому всі точки тіла рухаються по концентричним колам. Геометричне місце точок, які є центрами цих окружностей називається віссю обертання твердого тіла. • Кутове переміщення • Напрямок кутового переміщення визначається за допомогою правила правого гвинта: з кінця вектора поворот тіла має відбуватися проти ходу годинникової стрілки. • Одиницею вимірювання кутового переміщення є радіан:

25. Кутова швидкість • Одиниця вимірювання кутової швидкості • Кутова швидкість також є псевдовектором і визначається за правилом правого гвинта (свердлика). • Кутове прискорення • Одиниця вимірювання кутового прискорення

26. Зв’язок між лінійним та кутовим прискоренями Період обертання Частота

27. Рівномірний рух точки по колу