Станіслав Горбатович Експерт асоціації “ Земельна спілка України “

1. Асоціація “ Земельна спілка України ” Всеукраїнська громадська самоврядна організація “ Спілка оцінювачів землі “ • Законодавче регулювання земельних питань. Процедурні питання реєстрації земельних ділянок та прав на них. Станіслав Горбатович Експерт асоціації “ Земельна спілка України “ Голова сертифікаційної комісії ВГСО “ Спілка оцінювачів землі ”

2. Реформування земельних відносин • Кабінет Міністрів України розпорядженням від 26 жовтня 2011 р. №1072-р затвердив «План дій з проведення земельної реформи та створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення», який визначає конкретні заходи з реалізації стратегічних цілей земельної реформи щодо розвитку земельних відносин, використання та охорони земель.

3. План дій з проведення земельноїреформи • План дій передбачає розробку та прийняття низки законопроектів: • одним з таких законів є Закон України “ Про державний земельний кадастр ” • Готується законопроект щодо затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року. • Такий програмний документ дозволить встановити основні засади державної політики розвитку земельних відносин на поточне десятиріччя.

4. контроль за використанням земельних ресурсів • проект Закону України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення контролю за використанням земельних ресурсів)” (реєстр. № 8385) • Сьогодні спостерігається стійка тенденція погіршення якісного стану ґрунтів. Зменшуються запаси гумусу, безповоротно виносяться поживні речовини, йде підкислення, засолювання, деструктуризація ґрунтів. Якщо не вжити невідкладних, дійових заходів, процеси деградації ґрунтів можуть стати незворотними. • Прийняття зазначеного Закону надасть можливість утворити у складі державного бюджету спеціальний Державний фонд економічного стимулювання підвищення родючості ґрунтів, кошти якого будуть спрямовуватися виключно на вирішення проблем охорони і відтворення якісного і високопродуктивного стану ґрунтів. • Прийняття Закону України дасть змогу відновити роботи щодо охорони ґрунтів, відтворенню, підвищенню і збереженню їх родючості та поліпшити екологічний стан ґрунтового покриву, посилить здійснення державного контролю за якісним станом ґрунтів, що відповідатиме повноваженням держави в цій сфері. • Культивування сільськогосподарських культур на родючих землях забезпечить стабільний рівень виробництва рослинницької продукції високої якості, дозволить вирощувати рослини стійкі до стресових погодних умов, сприятиме зведенню до мінімуму втрати врожаїв. • Формування стійких, екологічно безпечних ландшафтів на основі ґрунтозахисної контурно-меліоративної організації території відповідатиме вимогам нормативів країн ЄС в цій сфері діяльності і дозволить значно зменшити шкідливу дію вітрової та водної ерозії.

5. контроль за використанням земельних ресурсів

6. контроль за використанням земельних ресурсів • Кабінет Міністрів України схвалив законопроект«Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок». Рішення датоване 15 лютого 2012 року. • В Міністерстві екології та природних ресурсів, яке ініціювало внесення змін до закону, вважають, що його прийняття та виконання дасть змогу покращити стан збереження природно-заповідного фонду. Буде створено передумови для недопущення зловживань під час вирішення питань щодо вилучення, (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок цінних природоохоронних територій. Усунення правової колізії щодо проведення геологорозвідувальних робіт на землях природно-заповідного фонду дозволить зменшити ризики щодо впровадження відповідних видів господарської діяльності. Для громадян – позитивний ефект за рахунок створення передумов для покращення стану довкілля та збереження цінних природоохоронних територій.

7. Формування та розвиток ринку земель • Розроблено проект Закону України “Про ринок земель”, прийняття якого має стати головним кроком на шляху визначення організаційно-правового механізму запровадження регульованого ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення, попередження обезземелення селян, підвищення ліквідності землі як економічного активу, визначення порядку проведення земельних торгів. На сьогодні цей законопроект підготовлений у комітеті Верховної Ради України до другого читання. • Разом з тим на сайті Держземагенства опублікований новий проект Закону України “ Про обіг земель сільськогосподарського призначення ”

8. УМОВИ ЗНЯТТЯ МОРАТОРІЮвстановлені Земельним кодексом України Пункт 15 Перехідних положень Земельного кодексу України: До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

9. Встановлення меж населених пунктів • Розроблено такожпроект Закону України“Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення процедури встановлення та зміни меж населених пунктів”, яким передбачалося спростити процедуру встановлення та зміни меж населених пунктів. Верховною радою України прийнятий Закон України “ Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів ”. • В Україні налічується 29801 населений пункт, з яких лише у 16738 (56 %) встановлено їх межі згідно з проектами землеустрою щодо встановлення і зміни меж населених пунктів. • Запропоновані зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» передбачають, що у разі розширення населеного пункту за рахунок незабудованих територій, тобто зміни меж,проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються відповідно до генеральних планів населених пунктів, а у разі встановлення меж - відповідно до викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад та викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці; • Окрім цього, передбачено, що відомості про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру., а не посвідчуються державним актом України, що значно скоротить процедуру розробки проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень.

10. Нормативна грошова оцінка • Нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь станом на 1 січня 2011 року з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 1996-2010 роки в середньому по Україні становить: ріллі - 11949,4 грн., багаторічних насаджень - 44566,4 грн., сіножатей - 5893,1 грн., пасовищ – 3581,1 грн. • Постановою Кабінету Міністрів України №1185 від 31 жовтня 2011 р «Про внесення зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» встановлено що для врахування змін у рентному доходи, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року(з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. • Прийняття Постанови призводить до збільшення з 1 січня 2012 року нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, проіндексованих на 01.01.2011, у 1,756 рази. Після чого вартість 1 га ріллі в середньому по Україні становитиме біля 21,0 тис. грн. • Унаслідок прийняття постанови буде забезпечено збільшення: • - надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також за земельні ділянки несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено. • - надходжень до місцевих бюджетів від податку з доходів фізичних осіб (статті 167,170 Податкового кодексу України); • - орендної плати власникам земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв); • - надходжень до державного бюджету від сплати державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок сільськогосподарського призначення згідно із законодавством.

11. Розмежування земель • робочою групою розроблено проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності”, а Верховною Радою України прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, яким значно спрощено процедуру розмежування земель державної та комунальної власності. • Нерозмежованість земель призводить до того, що за межами населених пунктів при розпорядженні землями органи виконавчої влади не завжди враховують інтереси територіальних громад, і навпаки, в межах населених пунктів органи місцевого самоврядування розпоряджаються земельними ділянками, які статтею 84 Земельного кодексу України віднесені виключно до земель державної власності. • Реалізація законопроекту, яким передбачено, що результати розмежування земель наносяться на збірні кадастрові плани, без оформлення державних актів, а винос меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) здійснюється у разі необхідності, що значно спрощує та здешевлює процедуру розмежування,дозволить прискорити процес виникнення прав комунальної власності на землю і, як наслідок, покращення матеріальної бази для розвитку місцевого самоврядування в Україні.

12. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності • "Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність • 1. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. • У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. • На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. • Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

13. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності • II. Прикінцеві та перехідні положення • 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. • 3. З дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: • а) земельні ділянки: • на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; • які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; • б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. • 4. У державній власності залишаються: • а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: • на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності; • які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; • які належать до земель оборони; • б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; • в) землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; • г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу. • 5. Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку. • 7. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

14. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності • "Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування • 4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. • 8. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.

15. Закон України Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо державного земельного банку(18 вересня 2012 року № 5248-VI) • Стаття 3. Відносини, пов’язані з функціонуванням державного земельного банку, цей Закон регулює в частині, що не суперечить нормам спеціального законодавства у сфері земельних відносин. • Стаття 7. Кабінет Міністрів України має право формувати статутний капітал державного земельного банкуза рахунок грошових внесків та внесків у вигляді земельних ділянок. Державний земельний банк має право здійснювати операції з земельними ділянками та майновими правами на земельні ділянки відповідно до законодавства України у сфері земельних відносин та свого статуту. Національний банк України визначає особливості видачі державному земельному банку банківської ліцензії, регулювання та нагляду за державним земельним банком з урахуванням специфіки його діяльності

16. ВРЕГУЛЬОВАНА ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГІВ • суб’єкти земельних торгів • добір та формування переліку земельних ділянок, які виставляються на аукціон • підготовка лотів до продажу на аукціоні • проведення аукціону • оприлюднення результатів аукціону

17. Закон України “ Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону)” • Земельний Кодекс України. Стаття 135. Земельні торги • 1. Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки із учасником земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку що продається або найвищу плату за користування нею, зафіксовану у ході проведення земельних торгів.

18. Закон України “ Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону)” • Земельний Кодекс України. Стаття 135. Земельні торги • 3. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб'єкт господарювання, який має ліцензію на проведення земельних торгів та уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

19. Закон України “ Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону)” • Земельний Кодекс України. Стаття 136. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах • 1. Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. • 2. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

20. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення(2 жовтня 2012 року № 5395-VI) • у статті 118: частину восьму викласти в такій редакції: • "8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу"; • ТобтоКомісія з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою виключена з Кодексу.

21. НАВІЩО ПОТРІБНІ СПЕЦІАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ НА РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ? • Землі сільськогосподарського призначення це не лише економічний актив, але і ГОЛОВНИЙ РЕСУРС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ, а тому має забезпечуватись соціальна спрямованість земельних відносин • В умовах наростання світової продовольчої кризи ціна сільськогосподарських земель як ПРОВІДНОГО РЕСУРСУ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДОВОЛЬСТВА постійно зростатиме • Доступ до земельних ресурсів впливає на СТАН ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ у сільському господарстві, необхідно обмежувати концентрацію земель у власності однієї особи • Землі сільськогосподарського призначення є одним із БАЗОВИХ КОМПОНЕНТІВ ДОВКІЛЛЯ, а тому земельні відносини повинні сприяти формуванню ефективного господаря

22. ПОКУПЦІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (варіант до першого читання) • громадяни України • фермерські господарства, створені відповідно до закону • держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування Іноземні особи НЕ МОЖУТЬ набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами та зобов’язані відчужити їх протягом одного року у разі набуття ділянок у інший спосіб (одержання спадщини, судове рішення тощо)

23. ПОКУПЦІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (варіант до другого читання) • громадяни України, які подали декларацію про відсутність іноземного громадянства; • територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування; • держава в особі відповідних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим; • державний земельний банк. Іноземні особи НЕ МОЖУТЬ набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно- правовими договорами та зобов’язані відчужити їх протягом одного року у разі набуття ділянок у інший спосіб (одержання спадщини, судове рішення тощо)

24. проект Закону України “ Про обіг земель сільськогосподарського призначення ” • 3. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них можуть бути: • держава в особі органів виконавчої влади; • територіальні громади в особі сільських, селищних, міських рад; • державний земельний банк; • громадяни України, що протягом трьох років проживають у місцевості, на території якої продається земельна ділянка (рада, район), мають бажання, переважно власним або сімейним трудом, вести на ній самостійне товарне сільгоспвиробництво, мають досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва, отримали дозвіл на придбання земельних ділянок у даній місцевості, внесені до бази персональних даних органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, та зареєстровані на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

25. ЧОМУ ІНОЗЕМЦЯМ НЕ СЛІД ДОЗВОЛЯТИ КУПУВАТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ЗЕМЛІ? Гігантська емісія більшості світових валют призводить до дедалі більшої втрати купівельної спроможності грошових знаків, стрімко дорожчають основні види сировини, необхідні для забезпечення життєдіяльності економіки планети та її населення. Дедалі більшої стратегічної ваги, нарівні з чистою водою та енергетичними ресурсами, набувають і необхідні для виробництва продуктів харчування ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (United Nations Food and Agriculture Organization, ФАО), щоб забезпечити потреби населення планети, яке до 2050 року зросте до 9,2 млрд. (із нинішніх 6,9 млрд.), виробництво продуктів харчування має збільшитися на 70%. Концентрація сільськогосподарських земель у власності іноземних осіб призведе до: • втрати Україною економічного суверенітету у питаннях виробництва продовольства • виведення з України земельної ренти та прибутків (в т.ч. можливих надприбутків) від виробництва продовольства • витіснення національного капіталу з аграрного ринку

26. ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДМІРНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ОДНИХ РУКАХ Землі сільськогосподарського призначення є ОБМЕЖЕНИМ РЕСУРСОМ, а тому запроваджується гранична максимальна загальна площа земельних ділянок у приватній власності однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідному природно-сільськогосподарському регіоні

27. ОБМЕЖЕННЯ ПО МАКСИМАЛЬНІЙ ПЛОЩІ ЗЕМЕЛЬ У ВЛАСНОСТІ ОДНІЄЇ ОСОБИ (варіанти до першого читання) Заборонятиметься надмірна концентрація земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності однієї особи. Максимальні площі земель у власності однієї особи становитимуть по природно-сільськогосподарським зонам: • Полісся – 1500 гектарів • Лісостеп – 1750 гектарів • Степ, Степ посушливий, Сухий степ – 2100 гектарів • Карпатська гірська область – 900 гектарів • Кримська гірська область – 1100 гектарів У власності однієї особи гранична максимальна площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не може перевищувати 100 гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка може перебувати в оренді однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, не може перевищувати 15 відсотків від площі сільськогосподарських угідь на території одного району.

28. ОБМЕЖЕННЯ ПО МАКСИМАЛЬНІЙ ПЛОЩІ ЗЕМЕЛЬ У ВЛАСНОСТІ ОДНІЄЇ ОСОБИ (варіанти до другого читання) • У приватній власності громадян України (стаття 14 законопроекту) можуть перебувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів, крім набуття таких земельних ділянок у спадщину за законом. • Встановлені також граничні норми що можуть бути передані у користування. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка може перебувати в оренді однієї особи, з урахуванням осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, не може перевищувати 10 відсотків площі сільськогосподарських угідь на території району та 100 тисяч гектарів площі сільськогосподарських угідь на території Українита зареєстрованої за місцем розташування земельної ділянки. • Право оренди земельних ділянок загальною площею більше 2100 гектарів мають громадяни України, які відповідають хоча б одній з таких умов: мають у власності або користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; протягом останніх п’яти років ведуть фермерське господарство або особисте селянське господарство з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва; є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту та планують створити особисте селянське чи фермерське господарство.

29. проект Закону України “ Про обіг земель сільськогосподарського призначення ” • Стаття 16. Граничні розміри земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності • 1. У приватній власності громадян України можуть перебувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею до 100 гектарів, крім набуття таких земельних ділянок у спадщину за законом. • 2. До загальної площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи включається площа земельних ділянок, якими ця особа володіє на праві спільної часткової власності.

30. АНТИМОНОПОЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання: • частка на ринку перевищує 35 % • частка не більше ніж трьох суб'єктів перевищує 50 % • частка не більше ніж п'яти суб'єктів перевищує 70 % Закон України від 11.01.2001 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції»

31. НЕДОПУЩЕННЯ СПЕКУЛЯЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ Спекуляція земельними ділянками сільськогосподарського призначення обмежуватиметься через запровадження диференційованих ставок державного мита за посвідчення угод за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки. Ставки мита від нормативної грошової оцінки земельної ділянки при її відчуженні після придбання: • за перший рік – 100 % • на другий рік – 90 % • на третій рік – 80 % • на четвертий рік – 70 % • на п‘ятий рік – 60 %

32. ПЕРЕВАЖНЕ ПРАВО НА ПРИДБАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ(варіанти до першого читання) • орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб • власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення • Вилучено: • органи місцевого самоврядування — щодо земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів • держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів — щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів

33. ПЕРЕВАЖНЕ ПРАВО НА ПРИДБАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ(варіанти до другого читання) • Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва надається тільки співвласникам земельних ділянок, що перебувають у спільній власності.

34. проект Закону України “ Про обіг земель сільськогосподарського призначення ” • Стаття 12. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у приватній власності • 1. У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у приватній власності, переважне право на її придбання у перший період експозиції має держава, територіальна громада, Державний земельний банк у зазначеній послідовності, які реалізують переважне право відповідно до цього Закону. • У другий період експозиції переважне право на придбання земельної ділянки мають власники суміжних земельних ділянок, орендар земельної ділянки у зазначеній послідовності, які реалізують це право відповідно до цього Закону.

35. Інші обмеження встановлені законопроектом • 1. Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладення договору відчуження. • 2. Вимоги цієї статті поширюються на земельні ділянки, придбані із земель державної та комунальної власності з часу набрання чинності цим Законом, а також на випадки, коли такі земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону).

36. Обмеження встановлені законом • Продаж земельних ділянок, які входять в єдиний масив та використовуються в сівозміні, відповідно до проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, здійснюється за умови використання земельних ділянок у сівозміні до закінчення періоду ротації сівозміни.

37. БАГАТОРІЧНІ НАСАДЖЕННЯ Перехід права власності на земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб на яких розташовані багаторічні насадження, що у процесі приватизації державного майна в агропромисловому комплексі були внесені до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, здійснюється за умови ПОПЕРЕДНЬОГО ВІДШКОДУВАННЯ ВЛАСНИКУ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ЇХ ВАРТОСТІ Відшкодування вартості багаторічних насаджень здійснюється за незалежною оцінкою майна відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

38. КОНСОЛІДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ економічно обґрунтоване об’єднання земельних ділянок, що сформовані в процесі виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), та/або зміна їх меж, угідь з метою створення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, місце розташування, розміри, конфігурація та склад угідь яких забезпечують стале землекористування

39. СПОСОБИ КОНСОЛІДАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ • добровільного обміну земельної ділянки, розташованої у земельному масиві, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж або іншому масиві, згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Закону України “ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” • об’єднання суміжних земельних ділянок їх власником за технічною документацією із землеустрою відповідно до закону • обміну, зміни меж, впорядкування угідь земельних ділянок за проектами землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

40. Закон України “ Про державний земельний кадастр ” • Державний земельний кадастр- єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України,їх цільове призначення, обмеження у їх використанні,а також дані про кількісну і якісну характеристику земель,їх оцінку,про розподіл земель між власниками і користувачами. • (Ст. 1 ЗУ “ Про державний земельний кадастр ”)

41. Закон України “ Про державний земельний кадастр ” • Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: • регулюванні земельних відносин; • управлінні земельними ресурсами; • організації раціонального використання та охорони земель; • здійсненні землеустрою; • проведенні оцінки землі; • формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; • справлянні плати за землю. • (ст.2 ЗУ “ Про державний земельний кадастр ”)

42. СКЛАД ВІДОМОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ • відомості Державного земельного кадастру про: • державний кордон України; • землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць; • обмеження у використанні земель; • земельні ділянки; • кадастрове зонування земель в межах території України.

43. Об'єкти Державного земельного кадастру • Об'єктами Державного земельного кадастру є: • землі в межах державного кордону України; • землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; • обмеження у використанні земель; • земельна ділянка.

44. Склад відомостей Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель • До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: • вид; • опис меж; • площа; • зміст обмеження; • опис режимоутворюючого об'єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об'єкта); • інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

45. Відомості про земельні ділянки • До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: • кадастровий номер; • місце розташування; • опис меж; • площа; • міри ліній по периметру; • координати поворотних точок меж; • дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; • дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; • відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; • цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); • склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; • відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; • відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; • нормативна грошова оцінка; • інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної • ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

46. Документи, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру • Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: • індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; • індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; • кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; • Поземельні книги.

47. це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами відновлення меж земельної ділянки на місцевості встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі КАДАСТРОВІ ЗЙОМКИ

48. КАДАСТРОВИЙ ПЛАН ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ • На кадастровому плані земельної ділянки відображаються: • площа земельної ділянки; • зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); • координати поворотних точок земельної ділянки; • лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; • кадастровий номер земельної ділянки; • кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); • межі земельних угідь; • межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; • контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці. (ст. 34 Закону “ Про Державний земельний кадастр ”)

49. Державна реєстрація земельної ділянки • Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. • Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в містах Києві та Севастополі, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, районі. • Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:- особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; - власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;-органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

50. Відомості про земельні ділянки • Крім того орган державної реєстрації прав одночасно з державною реєстрацією речового права на земельну ділянку надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про: • а) суб'єкта права власності на земельну ділянку: • б) суб'єкта речового права на земельну ділянку: • в) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій); • г) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію. • (ця інформація також вноситься в Державний земельний кадастр)