1 / 8

Презентація на тему: « КняжнаОльга »

Презентація на тему: « КняжнаОльга ». Відділ освіти Бершадської райдержадміністрації Сумівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Роботу виконала : учениця 10 класу Опанасюк О. Вчитель : Бурянчик А.І.

Télécharger la présentation

Презентація на тему: « КняжнаОльга »

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Презентація на тему:«КняжнаОльга» ВідділосвітиБершадськоїрайдержадміністраціїСумівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Роботу виконала: учениця 10 класу Опанасюк О. Вчитель: Бурянчик А.І.

  2. Легендами овіяний образ княгинікиївської, дружини князя Ігоря — Ольги, мудроїдержавноїдіячки, керівника і воїна, їїдіяльністьзалишилапомітнийслід у східнослов'янськійісторії Х ст. Велика княгиня Ольга (скандінавською — Хельга) відома широкому загалу як свята й рівноапостольнацерковнадіячка. Стародавнілітописці, без сумніву, симпатизуваликнягині — дружиніІгоря й регентці у пору неповноліттяїхньогосина Святослава. Вони часто описуютьїї як вродливу, енергійну, хитру й передусіммудруправительку. Та найбільшийкомпліментробитьційжінцілітописець-чоловік, повідомившичитача про її «чоловічийрозум». Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, почастиможнапояснититим, що 955 р. вона прийнялахристиянство. Але навіть без цього Ольга лишалася б видатноюправителькою.

  3. З «ПовістьМинулихЛіт»: Ольга народилася в Псковськійобласті, роду вона була не знатного, варязького. Такожцепідтверджуєтьсяїїім'ям «Ольга». Так само болгарськіісториквисуваливерсію про болгарськікорені Ольги, спираючись на те, щодавньослов'янськоїтранскрипціїміста Псков і болгарськемісто Плесков збігалися, але цевжевийшло з ужитку. Пізніший Пискаревский літописецьпередаєчутку про те, що вона була дочкою Віщого Олега, куратора князя Ігоря в наслідок ставшим їїчоловіком. Походження

  4. Етимологіяімені • Норманськаверсія За версієюім'я Ольга — цеслов'янізованаужіночнена форма скандинавськогоіменіГельґі (норв. Hailaga, Helgi). • Слов'янськаверсія Відоміслов'янські слова «льгк», «ольгчити», «ольгчатися», «льгота», «вольгота», «в'ольготний». В слов'янськихмовахзафіксованііменаOleg (Oley) (чеськ. в 1088 г.), Olek (Welek), топонімиOlogast, Wolegast, Wolgastта ін.[10]. Скандинавські саги називають Ольгу «матір'ю» (а не бабусею) «Вальдамара»-Володимира (як і «Вартилафа»-БрячиславаназивалисиномВолодимира, а не внуком) і не Гельґою, а беззмістовнимзвуконаслідуванням «Аллог'я», яке ніде за межами цієї саги не зустрічалося і жодногосмислу в скандинавськихмовах не мала. • Балтськаверсія В Литві є ріка Олег і деякіімена, щосхожі на той же корінь: Ольгерд, Ольгимунт. Відомебалтське слово «algas» — винагорода.

  5. Шлюб Ольги • Святитель ДимитрійРостовський (Туптало) у «Житіяхсвятих» розповідає, як вона стала княгинею: князь Ігорпобачив на ловах гарнудівчину й хотівїїзвабити, проте вона повелася достойно, і вінпобажавпоєднатися з Ольгою законнимшлюбом. Так 903 року Ольга стала великою княгинею.

  6. Початок правління • На історичну ж арену вона вийшла в 945-му, післязагибелісвогочоловіка князя Ігоря. За тодішнім правом спадкуваннядержавноївладийогонаступникоммав стати син Святослав. Протейомубулощеприблизно 8 років. Тому княгиня Ольга перебрала на себе опіку над малолітнімсином (стала його регентом), приймаючи в свої руки управлінняРуссю аж до йогоповноліття. Так на чолінашоїдержави стала жінка, та ще й не слов’янка.

  7. Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка (Ігоря I). За цим сказанням деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, друге — спалила в бані; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники «посікли п'ять тисяч» п'яних деревлян, після чого відбулась річна облога міста Іскоростень, яка завершилась спаленням міста.Існує цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, десь близько півроку, протримали не допускаючи до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з княгинею імператор помітив її красу і вирішив одружитись з нею. Княгиня Ольга була проти цього, але відкрито не виступила. Вона поставила умову, що перед одруженням вона має охреститись і хресним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення імператор знову почав розмову про одруження, але у відповідь почув запитання : «Чи може дочка одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, імператор відпустив Ольгу додому багато обдарувавши. Однак ця легенда красива, але дуже сумнівна. Тим більше, що коли посли імператора прибули у Київ, то їх теж протримали на річці Почайні з півроку перш ніж допустити до княгині Ольги.Після відвідання Константинополя у 957 році за свідченнями західноєвропейських джерел (Гільдесгаймські аннали) 959 року Ольга відправила посольство до німецького короля Оттона I, з запрошенням на Русь єпископа і священиків, на що король погодився і надіслав єпископа Адальберта. З перебуванням місії Оттона у Києві пов'язують ротонду Х ст., рештки якої виявлені археологами в межах так званого «города Кия». Посольство 962 року зазнало невдачі, і сам єпископ ледве врятувався на зворотному шляху. У цій події дослідники вбачають як коливання між Римом і Константинополем у виборі віри, так і далекоглядну політику тиску на Константинополь, яку перед тим проводили Моравія і Болгарія, щоб домогтися найвигіднішого входження до церковної організації східної церкви.До 964 року літопис відносить початок самостійного княжіння Святослава I, що може свідчити про відхід Ольги від державних справ. Коли 968 року печеніги прийшли вперше на Руську землю, а Святослав перебував в Переяславці на Дунаї, Ользі з малолітніми онуками довелось організовувати оборону Києва. Наступного року, шануючи волю матері, Святослав дозволив поховати її за християнським звичаєм. Хоча він був язичником і руйнував християнські храми. Княжіння

  8. Вшанування пам'яті • Житієназиває Ольгу засновницеюміста Пскова. У Пскові є Ольгинська набережна, Ольгинськийміст, Ольгинськакаплиця. • ДержавнанагородаУкраїни з 1997 року — «Орден княгині Ольги». У Священного Синоду РосійськоїПравославної Церкви існує «Орден святоїрівноапостольноївеликоїкнягині Ольги». У царськійРосіїбула установлена ВідзнакаСвятоїРівноапостольноїКнягині Ольги. • У Києві та Пскові поставлено пам'ятникикнягиніОльзі.

More Related