Тема: Охорона флори та фауни. Заповідна справа.

1. Тема: Охорона флори та фауни. Заповідна справа.

2. "Виникнувши в морі, рослини стали великими завойовниками суші. Нині це найпоширеніша і найчисленніша форма живих істот, що заповнили екологічні ніші від пустель до арктичних льодів". Ці слова належать голландському ботаніку Ф.Венту. А от як висловлювався женевський вчений Сенеб'є ще в 1791 р.: "Я бачу, як моя кров утворюється в хлібному колосі, а деревина ... віддає взимку тепло, вогонь і світло, викрадені нею у сонця". Так, життя на Землі пов'язане з Сонцем через зелений листочок. Уявіть собі весну без цвіту, літо без розкішної зелені, осінь без золотих шат. А чи можна взагалі уявити життя на Землі без рослин? Усі вищі й нижчі рослини є частиною земної біосфери і однією з умов її існування. Обмін речовин та енергії на земній поверхні, кругообіг вологи та елементів живлення, збагачення атмосферного повітря на кисень і очищення його, нагромадження в грунті органічних речовин, захист грунту і. води, регулювання клімату — все це функції зелених рослин.

3. Перші найпростіші рослини із зеленим забарвленням виникли в мілководних морях, гарячих джерелах ще не зовсім остиглої Землі близько 500 млн років тому. Минуло ще 200 млн літ — і заболочену земну поверхню вкрили могутні' ліси з деревоподібних папоротей, хвощів, плаунів, голонасінних рослин. Нині на Землі лише вищих, або покритонасінних, рослин налічується близько 160 тис. видів. Найбільше видів рослин у 'тропіках, які через це називають "легенями планети".

4. Флора України завдяки сприятливим кліматичним умовам дуже багата. Тут росте близько 5 тис. видів диких і 1 тис. — культурних та занесених з інших районів рослин. Найбагатша флора в Карпатах і Криму. • Рослини планети за рік засвоюють 170 млрд т вуглекислого газу і виділяють в атмосферу 115 млрд т кисню. Оптимальну норму кисню для однієї людини (1 кг) виділяють дерева лісу на площі 0,3 га (рис. 51). • За годину 1 га зелених насаджень поглинає 2 кг СО2, таку саму кількість його видихають 200 осіб. Смуга насаджень дерев і кущів 25 м завширшки знижує силу звуку на 10 — 12 децибел (дБ), концентрацію СО2 — на 70 %. Паркові насадження на площі 1 га поглинають за рік близько 80 кг фтору,200 кг оксиду сірки і до 70 т промислового пилу. У середньому за рік 1 га лісу очищаєблизько18 млн м3 повітря .

5. Лише одне дерево,що росте біля автостради, за вегетаційний період вбирає таку кількість сполук свинцю, що виділяються з вихлопними газами автомобілів, яка міститься в 130 кг бензину. Одне дерево каштана очищає навколишній повітряний простір на висоту 10 м, ширину — 20 і довжину 100 м. Один грам фітонцидів, виділених зеленими рослинами, очищає від шкідливих \ мікроорганізмів кілька сот кубометрів повітря. Листя листяних і глиця хвойних дерев поглинають 50 % радіоактивного пилу з повітря.

6. Існує тісний зв'язок між , рослинністю та всіма іншими компонентами біосфери Вона є найважливішим елементом біогеоценозів, впливає на родючість грунту, тваринний світ, мікроорганізми. Від характеру рослинності залежать характер і структура біоценозів. Зменшення, в них зеленої ,маси спричинює порушення нормального процесу кругообіг; речовин у природі, зниження родючості грунту та ін. Рослини — це джерело харчових продуктів, технічної і лікарської сировини будівельних матеріалів тощо. З рослинних решток утворюються корисні копалини. Рослинність захищає землю від руйнівних потоків води й вітру, від засипання родючих грунтів пісками.

7. Нарешті, рослини дають людині естетичну насолоду, справляють на неї позитивний психогігієнічний вплив. Негативний вплив рослин дуже незначний порівняно з користю від них. Немає цілком шкідливих рослин, а є непізнані. Наприклад, людина здавна знищує бур'яни оскільки вони засмічують посіви культурних рослин і знижують врожаї. Проте в рекультивації земель бур'яни незамінні. Жодна культура не може рости на отруєних, засолених, зневоднених грунтах, а не вибагливі бур'яни ростуть. Виживаючи в таких умовах, вони 'поступово "готують" грунт для культурних рослин.

8. Уперше вивченням стану рослинного світу на Європейському континенті почали займатись лише у XVII ст. У період промислової революції (XVIII ст.) почалося поступове знищення окремих видів, рослин та значних ділянок рослинного покриву. Антропогенний тиск на рослинність посилювався через розорювання земель, будівництво нових міст і промислових об'єктів, утворення кар'єрів, випасання худоби, вирубування лісів та глобальне' забруднення середовища. Наприклад, ще 200 років тому ліси вкривали більше половини території України, а тепер — лише 14%.

9. З усіх живих організмів на Землі росляни найменше захйщені від господарської діяльностілюдини. Ступінь пластичності (пристосованості) багатьох їх видів відстає від темпів зміни екологічних умов. Вплив людини на рослинність може бути позитивним і негативним. Позитивний вплив виявляється в тому, що люди вирощують на великих площахрізні культурні рослини, які дають багато"зеленої маси. Загальна її кількість збільшується внаслідокрізних меліоративних заходів, окультурення пасовищ, лісопонойлення, озеленення територій. Депозитивних дій людини щодо рослинного світу належить влаштування заповідників. Негативний вплив може бути прямим і опосередкованим. Прямий — це знищення рослин, у процесі їх використання: вирубування лісів, збирання рослин для різних потреб, випасання домашніх тварин, а також пожежі, розорювання нових угідь.

10. Значення лісу. Серед усіх рослинних угруповань особливу роль відіграюті ліси, що займають майже третину земної суші. Від лісів залежить клімат, вони виконують ґрунтозахисну, природоохоронну, водорегулювальну функції. Під замкнутим, лісовим покривом не буває поверхневого стоку, що розмиває грунт навіть під час злив. Лісова підстилка дуже вологомістка, а грунт під нею, пронизаний коріннян дерев і кущів, легко пропускає воду. Під лісовим покривом більше накопичується снігу ніж на безлісих територіях. Тому тут менше промерзає грунт і краще зберігається коріть багаторічних рослин. У лісі сніг тане повільніше, ніж на відкритій місцевості, і талі воді встигають проникнути вглиб грунту, не руйнуючи його. Як кажуть у народі, "ліс і вода — брат сестра".

11. Ліс постійно продукує органічну масу — деревину, з якої виготовляють понад 20 тиснайменувань промислових та господарських товарів. Деревина є універсальнійбудівельним матеріалом, який використовується дуже широко, незважаючи на зростання ролі ':замінників. • Хижацьке знищення лісів на значних територіях спричинює виникнення сельови потоків, повеней, прискорену ерозію грунтів, погіршення клімату, поширення суховіїв, посух. Повен • пов'язані із знищенням лісів, виникають в усіх регіонах земної кулі.

12. Ліси регулюють температуру і вологість повітря, силу вітру, поглинають радіоактивні речовини, знижують шум у містах, біля автострад. Повітря в лісі майже позбавлене шкідливих газів і пилу. Деревні породи (дуб звичайний, липа, хвойні) виділяють фітонциди, які перешкоджають розвитку мікробів і вірусів .

13. Лісовий фонд України. В Україні ліси займають 8426 тис. га. На одного жителя припадає 0,17 га лісу і 20 м запасів деревини (табл. 16). П'яту частину становлять ліси Карпат. В Україні налічується понад 200, в Карпатах — близько 50 видів дерев і кущів. • Щорічний приріст деревини в лісах держлісофонду становить 24 млн м3, або 3,9 м3/га. Більше половини лісів — молодняки і середньовічні деревостани. • Лісові насадження на території розподілені так: у Поліссі — 25,5 %; Карпатах — 38,8; гірських районах Криму — 36,1; в Лісостепу — 13,4, Степу — 3,2 %. Такий нерівномірний їх розподіл пояснюється не тільки різними природними умовами а значною мірою впливом антропогенної діяльності.

14. Загальний стан лісів України не відповідає еколого-економічним вимогам Великої шкоди їм було завдано в період розбудови суспільного господарства і і повоєнні роки. Рубки головного користування в той час значно перевищувалі обгрунтовані нормативи, що призвело до істотних змін у структурі лісів, погіршена природних комплексів, деградації рослинного покриву, виснаження лісосировинно бази. Не дали бажаних результатів і надмірне зрідження насаджень рубками догляд за лісом та осушення земель лісового фонду у 70 —80-ті роки. • Радіоактивними викидами під час аварії на Чорнобильській АЕС забруднено понад 4 млн га лісів, з них 157 тис. га виведено з господарського користування. Найбільш площі забруднених лісів у Житомирській, Київській і Рівненській областях.

15. Нині у світі налічується понад 20 тис. заповідних територіальних комплексів. Площа їх дорівню приблизно 92 млн га, що становить 1,6 % території суші. • В Україні нині існує 20 заповідників, великі заповідні території належать національним паркам заповідно-мисливським господЩзствам. Функціонує понад 1500 державних заказників і 3700 невеликих заповідних об'єктів: урочищ, пам'яток природи і парків .

16. Заповідники - це територіальні комплекси^які збереглися в незайманому стані назавжді вилучені з господарського користування. Тут підлягають охороні усі природні тіла та взаємозв'язкі між ними. Головне призначення заповідників полягає в збереженні і розвитку в природних умова? особливо цінних або тих, що зникають, представників рослинного і тваринного світу, збережена екологічних систем як еталонів природи.

17. Заповідна справа • Рівновагу екологічних систем у багатьох випадках людина порушила своєю діяльністю. Тому ц системи треба поступово відтворювати. Для цього потрібно виділяти й охороняти такі природи об'єкти, на яких не позначився або слабко позначився антропогенний вплив. Вони мають буп своєрідними еталонами, за якими можна вивчати природний процес формування і розвитку екосистем що має надзвичайне наукове і господарське значення. • Заповідання буквально означає "заборона", а щодо охорони навколишнього середовища — вилучення з господарського користування певних територіальних комплексів з метою підтримання екологічної рівноваги, збереження еталонів незайманої природи тощо .

18. Заповідні, або охоронні, території — це природні комплекси-ландшафти, в яких охороняють вивчають усі елементи їх: атмосферу, гідросферу, грунти, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи. Форми заповідних територій можуть бути різними: заповідники, заказники, національні природні парки, резервати, пам'ятки природи, ділянки дикої природи.

19. Біосферні заповідники світу

20. Заказники. Це території, де протягом певного часу охороняються окремі види тварин і рослин т; інші складові природного комплексу. Інші природні ресурси тут можуть використовуватися у разі якщо це не завдає шкоди об'єктам, що охороняються. В Україні заказники створюють насамперед там де є види рослин і тварин, які занесено до Червоної книги.

21. Резервати, або заповідні урочища, організовують для охорони рідкісних на певних територію рослинних угруповань, унікальних геологічних, гідрологічних та інших об'єктів, тобто цікавю феноменів природи, що мають важливе наукове, культурно-освітнє та господарське значення.

22. Національні парки. Це відносно великі території, які являють собою кілька екологічних систем що Мало змінені або зовсім не зазнали впливу людини. Тут охороняються рослини, тварини, ландшафти з науковою і культурно-освітньою метою. Дозволяється масове відвідування певних ділянок національних парків, але заборонено порушувати природний вигляд ландшафтів. Національні парки — дуже поширена форма територіальної охорони окремих регіонів у багатьох країнах.

23. Охорона фауни • Охорона тварин- це сукупність державних, міжнародних, регіональних господарсько-адміністративних заходів щодо збереження популяційно-видового складу, підтримання чисельності тварин на рівні,що забезпечує їх існування.