1 / 25

Валентина Шорохова , Методист НМЦ громадянського виховання

Стратегії формування соціальної політики у сфері інклюзивної освіти. Процес соціалізації як шлях реалізації прав дітей і підлітків з особливими потребами. Валентина Шорохова , Методист НМЦ громадянського виховання та позашкільної роботи ІППО КУ імені Бориса Грінченка.

Télécharger la présentation

Валентина Шорохова , Методист НМЦ громадянського виховання

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Стратегії формування соціальної політики у сфері інклюзивної освіти. Процес соціалізації як шлях реалізації прав дітей і підлітків з особливими потребами Валентина Шорохова , Методист НМЦ громадянського виховання та позашкільної роботи ІППО КУ імені Бориса Грінченка

  2. Знедолена природою дитина не повинна знати, що вона малоздібна, що у неї слабкий розум, слабкі сили. Виховання такої дитини повинно бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим. В.О. Сухомлинський

  3. Інклюзія(від « Inclusion » – включення) • залученнядітейзособливими • потребами в загальноосвітній • простір, пристосуванняшкіл та • освітньогопроцесу до потреб • усіхучнів, в тому числі таких, • щомаютьособливі потреби

  4. Інклюзивнаосвіта – це система освітніхпослуг, щоґрунтується на принципізабезпечення основного права дітей на освіту та права здобуватиїї за місцемпроживання, щопередбачаєнавчаннядитинизособливимиосвітніми потребами в умовахзагальноосвітнього закладу Наказом МОН України (від 01.10.2010 № 912) затверджено Концепцію розвитку інклюзивного навчання

  5. Завдання нклюзивної освіти • Організувати навчально-виховний процес, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей. • Розробити систему надання спеціальних • освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами. • Створити позитивний клімат у шкільному середовищі та поза його межами

  6. СкладовімоделіінклюзивноїосвітиСкладовімоделіінклюзивноїосвіти • Командний підхід • Задоволення індивідуальних • потреб дітей • Співпраця з батьками • Створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі

  7. Статистичні данні 2009-2010 н.р. : В Україні 2,5 млн. інвалідів, з яких 298 тис. – інваліди з дитинства та діти – інваліди. Майже щорічно кількість їх зростає на 200 тис. чоловік. У місці Києві: Загальна кількість дітей, які потребують корекції психічного, фізичного та (або) розумового розвитку в спеціальних навчальних закладах (групах, класах), але перебували у загальноосвітніх навчальних закладах: 5407 чол.: Дошкільного віку: 1704 чол.( 31,5% від загальної кількості дітей, що потребують корекції психічного, фізичного та (або) розумового розвитку в спеціальних дошкільних навчальних закладах) Шкільного віку: 3703 чол.(68,5%) Найпоширенішими є порушення: У дітей дошкільного віку найпоширенішими є порушення: - мовлення – 1152 чол. (68 %) ; - зору – 402 чол. (24 %) ; - психоневрологічні – 67 чол. (4 %). У школярів, що потребують корекції в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах найпоширенішими порушеннями є: зору – 2866 чол. (77 %) ; мови – 264 чол. (7 %) ; слуху – 200 чол. ( 5, 4%) ; психоневрологічні – 163 чол. (4,4 %) ; опорно-рухові – 162 чол. (4,4 %).

  8. Школярі, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку в спеціальних навчальних закладах (класах), але перебувають у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва у 2009-2010 навчальному році.

  9. У 2009-2010 н.р. проведено 7 науково-дослідних педагогічних експериментів із залученням дітей з особливими потребами у загальноосвітні навчальні заклади (4 з них – всеукраїнського рівня). • Інклюзивна освіта дітей з синдромом Дауна в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ №662, 291) • Інтегроване навчання дітей з обмеженими фізичними можливостями в умовах середньої загальноосвітньої школи (СЗШ №168) • Психолого-педагогічне управління навчальною діяльністю соціально занедбаних учнів та учнів з затримкою психічного розвитку в умовах середньої загальноосвітньої школи • (СЗШ №231). • Слухаємо разом (соціалізація та інтеграція дітей дошкільного віку з порушеннями слуху та мовлення у середовище однолітків), (ДНЗ №67). • Соціально-педагогічні аспекти організації інклюзивної освіти дітей з вадами слуху в умовах початкової школи (СЗШ №233). • Школа як соціально-реабілітаційний центр (СЗШ №210). • Створення моделі індивідуального інтерактивного On­line навчання дітей, які за тривалою хворобою не відвідують школу (СЗШ №204

  10. Значення інклюзивної освіти для сучасного світу “Говорячи про інклюзію, ми маємо робити набагато більше для того, щоб діти навчались у звичайних класах/групах, ми маємо ізолювати ізоляцію, усунути виключення” 48 сесія ЮНЕСКО, 2008р.

  11. Форми освіти дітей з вадами психофізичного розвитку • Традиційні форми освіти ( індивідуальна, спеціальна) • Інноваційні форми освіти дітей • (дистанційна, інклюзивна)

  12. Модель інклюзивного та інтегрованого навчання спрямована на педагогічних працівників: • вихователів дошкільних навчальних закладів • вчителів загальноосвітніх шкіл • асистентів вчителів загальноосвітніх шкіл • вихователів груп подовженого дня загальноосвітніх шкіл • адміністраторів загальноосвітніх навчальних закладів • соціальних працівників • батьків дітей з особливими потребами • представників місцевих органів управління освітою • представників батьківських  і громадських організацій, що займаються питаннями освіти дітей з особливими потребами • соціальні служби сім’ї та молоді • викладачів вищих навчальних закладів і інститутів післядипломної педагогічної освіти

  13. Соціальна інтеграція дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір України – • один із напрямів гуманізації всієї • системи освіти, що відповідає • пріоритетам державної політики та має відображення у • Національній Доктрині розвитку освіти.

  14. Головною метоюсоціальної інтеграції в умовах загальноосвітнього закладу є : • створення умов для • особистісного розвитку дитини, • творча самореалізація дитини, • можливість бути корисною • іншим людям.

  15. Основними завданнями соціальної інтеграції є: -забезпечення прав дитини з особливостями психофізичного розвитку на отримання середньої освіти в умовах навчального закладу з комплексним поєднанням корекційно-реабілітаційних заходів; -всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків, здібностей; -формування ціннісних інтересів та потреб; - виховання в дітей прагнення до праці, забезпечення їх професійної підготовки; -виховання дитини як моральної і культурної людини з етичним відношенням до оточуючого віту і самої себе.

  16. Покращення стану соціальної адаптації -встановлення довірливих відносин з дитиною, створення ситуації психологічного комфорту; -формування в дитини позитивної самооцінки; -формування мотивації досягнень; -створення умов для підвищення рівня навчання; - виховання правильних навичок поведінки в суспільстві; - підвищення рівня самоаналізу; -розвиток моральних уявлень, пізнавальних інтересів, розширення світогляду; -формування в дитини позитивних життєвих перспектив, визначення разом з нею шляхів самореалізації, сфер самоповаги.

  17. Соціально-реабілітаційна діяльність педагогів • цілеспрямованість; • опосередкованість; • суб’єктивність ; • інтенсивність; • динамічність; • ефективність

  18. Програма розвитку для кожної дитини • Етапи: • адаптаційно-діагностичний • корекційний • інтеграційний

  19. Створення умов для соціальної інтеграції • надання кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги, з урахуванням стану здоров’я, особливостей психофізичного розвитку учнів; • максимальна свобода дітей у виборі дистанції і позиції спілкування та взаємодії; • самостійність вибору для себе цікавого заняття; • поради у спілкуванні краще подавати в альтернативній формі, що дозволяє дитині отримати можливість вибору; • для збагачення емоціонального і поведінкового досвіду дітей збільшувати коло музично-розважальних і театралізованих програм, надаючи їм більше змістовності та привабливості; • використання гри, як засобу невербального самовизначення дитини, відображення оточуючого світу і свого місця в ньому.

  20. Типи інтеграції • функціональна • зворотна • спонтанна або неконтрольована Різноаспектне опитування показало: - третина вчителів масових шкіл, - 45% вчителів спеціальних шкіл-інтернатів, - біля 20% батьків цих дітей вважають, що в цілому суспільство гуманно й милосердно ставиться до цієї категорії дітей.

  21. Заповіді в роботі педагогів-дефектологів • Не зашкодь! • Враховуй в роботі емоційний, фізичний та розумовий стан кожної дитини. • Керуйся в роботі інтересами дітей. • Завжди залишайся спостережливим і уважним педагогом, помічай кожну дрібницю – бо дрібниць у роботі з дітьми не буває. • Враховуй в роботі знання загальної та спеціальної педагогіки.

  22. На сторінках журналів “Дефектологія”, “Дошкільне виховання”, “Палітра педагога” , “Джміль” , “Допоможи онуку”, “Рідна школа”, газет “Дефектолог”, “Класний керівник” та ін. можна побачити численні публікації колег, які діляться своїми творчими розробками.

  23. Колектив мультидісциплінарної команди – педагоги, медики, психологи, соціальні педагоги, батьки – це колектив однодумців, що працює з особливою дитиною. Разом – ми сильні. Ми зуміємо берегти, шанувати, звеличувати й удосконалювати атмосферу творчості та любові до дітей, до ближнього – це найточніше, найгуманніше, наймудріше багатство людської душі.

  24. Література: 1.     Масенко В.В., Софій Н.З. Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку в Україні: Науково-методичний збірник. – К.: ФО – П, 2007. – 180 с. 2.     Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья. – М.: «Владос», 2004 – 196 с. 3. Александровская Э.М. Психологическое сопровождение школьников. – М.: «Академия», 2002. – 208 с. 4. Комплексна соціальна реабілітація вихованців інтернатних закладів: Матеріали обласної науково-практичної конференції 10 – 11.03.2004. – Долинськ, 2004 – 149 с. • Робота психолога з педагогічним колективом/ Упорядкування Гончаренко. – К.: «Шкільний світ», 2006 – 120 с. Електронні ресурси: • http://garmoniya.info/cgi-bin/page.pl?part=childhood&page=dcp • http://library.rehab.org.ua/ukrainian/psicho/finkelshein • http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/245149.html • http://www.refine.org.ua/pageid-4860-15.html

  25. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

More Related