1 / 16

Кліматичні умови та ресурси

Кліматичні умови та ресурси. Тема 4 Вплив погодно-кліматичних умов на господарську діяльність людини. Автор:Красюк Наталія Михайлівна, вчитель географії та біології Боровиківського НВК Звенигородської районної ради. Метеозалежність.

Télécharger la présentation

Кліматичні умови та ресурси

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Кліматичніумови та ресурси Тема 4 Вплив погодно-кліматичних умов на господарську діяльність людини Автор:Красюк Наталія Михайлівна, вчитель географії та біології Боровиківського НВК Звенигородської районної ради

  2. Метеозалежність У повідомленнях прогнозу погоди нас інформують про медико-метеорологічну ситуацію на прийдешній день. Адже багато людей, особливо літнього віку, реагують на метеорологічні умови. Так звана метеозалежність проявляється головним болем, зниженням працездатності, погіршенням настрою, порушенням сну, апетиту, іноді болем у серці, суглобах, спині. Розрізняють погоду трьох медико-метеорологічних типів: сприятлива, відносно сприятлива, несприятлива.

  3. Співвідношення параметрів метеолементів та відчуттів комфортності

  4. Адаптація У людини здатність до акліматизації дуже висока: тільки людина зуміла розселитися в усіх кліматичних зонах Землі - від екватору до полюсів і на всіх висотах - від рівня моря до висоти 4500 м. Але у окремих осіб і навіть у цілих етнічних груп ця здатність значно нижче. Пристосування, або адаптація, людського організму до зовнішніх умов має дві форми: генетичну і набуту. Генетична форма адаптації виникла в процесі еволюції, а набута виникає у продовж життя індивідуума, при переселенні в іншу кліматичну зону.

  5. Адаптація В дитинстві акліматизація відбувається легше, чим у зрілий вік, але у дітей до 1 року вона дуже обмежена. Після 10 років здатність до акліматизації різко підвищується, досягаючи максимуму між 20 і 40 роками. В старості вона знову різко знижується.

  6. Складніше з адаптацією до екстремальних кліматичних умов. Деякі люди виявляються неспроможні пристосуватися до таких умов, тобто рівень екстремальності перевищує адаптаційну здатність організму. Такому індивідууму потрібно або переїхати в місце з більш підходящим кліматом, або ж спромогтися створити по можливості комфортні штучні умови. Сподіватися на розвиток особової більш високої адаптаційної здатності, яка не закладена в генетичну програму даної людини, немає сенсу.

  7. Вплив погоди на людський організм багатогранний і не до кінця ще визначений. Його вивченням займається метеорологія, біометеорологія, медицина та біологія. Різні вчені, намагаючись знайти об'єктивні показники впливу погоди на людину, запропонували декілька таких індексів впливу температури, вологості і вітру. Однак ні один з них не є універсальним.

  8. Зміни клімату В Україні в умовах нестабільної економіки та загостреної екологічної ситуації зміна клімату може мати серйозні наслідки. Результати наукових досліджень, проведених за останні роки, свідчать, що зміна клімату в Україні помітно впливає на сільське та лісове господарство, водні та прибережні ресурси.

  9. Зміни водних ресурсів Дніпро є головною водною артерією України. Управління водними ресурсами Дніпра за теперішнього часу здійснюється багатьма ставками та водосховищами, розташованими на його притоках та в межах русла, а також мережею каналів, по яких дніпровська вода подається в посушливі райони України. • У випадках екстремального зменшення водності як адаптаційні заходи можуть розглядатися: • збільшення корисної ємності водосховищ, тобто підвищення нормального підпірного горизонту та зниження рівня спрацювання; • будівництво Дніпро-Бугського гідровузла в гирлі Дніпра.

  10. У випадку реалізації сценаріїв зміни клімату, що приводять до зменшення водних ресурсів Дніпра, можливе погіршення якості поверхневих вод. Тому, враховуючи високий рівень забруднення дніпровської води уже в теперішній час, рекомендується в найближньому майбутньому використовувати підземні води глибоких горизонтів для потреб питного водопостачання.

  11. Вплив клімату на сільське господарство Головною зерновою культурою в Україні є озима пшениця, в загальному обсязі виробництва зерна вона займає близько 50%. Зона гарантованого вирощування озимої пшениці в умовах потепління клімату зсувається в більш високі широти, на територію західного Полісся та правобережного Лісостепу.

  12. Вплив клімату на лісове господарство За даними гідрометеорологічної служби, середня річна температура на Землі протягом останнього століття зросла на 0,8°С, а на Північній півкулі – на 0,7°С. Згідно з дослідженнями метеорологів, тенденція потепління триватиме надалі. Наслідки таких кліматичних змін проявлятимуться в різних галузях народного господарства й передусім у пов’язаних із чутливими до кліматичних змін біологічними ресурсами, зокрема в сільському та лісовому господарстві. У низці європейських країн уже складають екологічні прогнози щодо можливої реакції лісових формацій на зміну клімату.

  13. Позитивні наслідки У практичному лісівництві умовно можна виокремити позитивні й негативні екологічні наслідки. До позитивних належать можливе спонтанне поширення в гірських районах теплолюбних деревних порід і збільшення біорізноманіття. Також можливе зростання вище в горах дубових, дубово-букових лісів із дуба скельного. Ліси можуть збагатитися теплолюбними екзотами – каштаном їстівним, горіхом чорним тощо. Може відбутися збільшення приросту деревних порід і продуктивності деревостанів унаслідок збільшення вегетаційного періоду, зростання врожайності деревних порід. У гірські ліси можуть проникнути теплолюбні види тварин, що збільшить біорізноманіття.

  14. Негативні наслідки До негативних наслідків належать збільшення кількості опадів, водності гірських рік і зростання небезпеки паводків. Можливе також почастішання небезпечних екологічних явищ: ерозійних процесів, зсувів ґрунтів, селевих потоків, карстових процесів, лавин. Уже помітили частіше виникнення штормових вітрів і зростання небезпеки лісових вітровалів і буреломів. Зросте небезпека лісових пожеж. Потепління клімату сприятиме розвитку небезпечної для лісів ентомофауни, тобто комах.

  15. Запам’ятайте Проблеми, що їх спричинює зміна клімату, актуальні для всієї України. Тому пріоритетне завдання лісівничої науки полягає в обґрунтуванні екологічних засад формування лісів майбутнього і збереження таких комфортних умов до яких ми звикли.

  16. Використана література Друковані джерела: П. Г. Шищенко, Н. В. Муніч Фізична географія України : підручник 8 клас Б.М. Губарєва, Географія України, довідник школяра і студента. О.Г. Стадник, Географія. Методичний посібник. 2002 р. П. О. Масляк, П. Г. Шищенко, Хрестоматія з географії України. Інтернет-джерела: www.osvitanet.com.ua http-geografica.net http-geoschool.ucoz

More Related