1 / 20

І. Карпенко-Карий

І. Карпенко-Карий. 1. Непересічність постаті. 2. Риси характеру. 3. Освіта. 4. Життєва позиція. 5. Твори. 6. Погляди і переконання. 7. Захоплення. 8. Художній світ. 9. Критика. 10. Теорія літератури. 11. Кросворд. 12. Тест.

hallam
Télécharger la présentation

І. Карпенко-Карий

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. І. Карпенко-Карий 1. Непересічність постаті 2. Риси характеру 3. Освіта 4. Життєва позиція 5. Твори 6. Погляди і переконання 7. Захоплення 8. Художній світ 9. Критика 10. Теорія літератури 11. Кросворд 12. Тест

  2. Карпенко-Карий – зачинатель нового українського театру

  3. Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич) (17вересня 1845 р. – 2 вересня 1907 р.) ЕПІГРАФ:Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об наші праці, - ми зробимо, що в наших силах! ІванКарпенко-Карий Реаліст

  4. Непересічність постаті Драматург, актор, режисер, громадський і театральний діяч, критик, публіцист, фейлетоніст, театральний рецензент, прозаїк, учасник визвольного руху. Риси характеру Розумний, артистичний, здібний, наполегливий,серйозний, стриманий, суворий. Освіта 1855-1859 рр. – трикласна повітова школа в м. Бобринці (зараз Кіровоградська область).

  5. Життєва позиція 1860 р. -починає працювати писарчуком у канцелярії пристава в містечку Мала Виска, потім канцеляристом у Бобринецькій ратуші (міській управі). 1862-1863 рр. -знайомство з М. Кропивницьким, перші виступи в Бобринецькому театральному гуртку. 1864 р. -працює канцеляристом у Бобринецькому повітовому суді. Був «писцем» кріпосних справ і столоначальником кримінальної частини. 1865 р. -переїздить до Єлисаветграда, де працює на посаді столоначальника повітового поліцейського управління. 1866 р. -працює секретарем Єлисаветградського міського поліцейського управління. Займається громадською та аматорською театральною діяльністю. 1868-1869 рр. -робота секретарем Херсонського міського поліцейського управління, потім знову Єлисаветградського.

  6. Життєва позиція 1869-1883 рр. -активна громадсько-політична і театральна діяльність в Єлисаветграді. Очолює нелегальний політичний гурток місцевої передової інтелігенції. Допомагає учасникам революційного руху. Перші літературні спроби. Співробітництво в газеті «Елисаветградський вестник», переклади з російської мови повістей Г. Успенського та Ф. Решетнікова, написання оповідання «Новобранець». Робота над п’єсами «Чабан» («Бурлака»), «Хто винен?» («Безталанна»), «Підпанки». 1883 р. -під час гастролей трупи Старицького в Ростові-на-Дону надходить розпорядження про заборону Карпенкові-Карому перебувати на Україні й у великих містах Росії. Він оселяється в м. Новочеркаську, живе під наглядом поліції як політичний засланець. Працює в кузні і в палітурній майстерні. 1888 р. -гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом з Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Разом із Саксаганським згодом очолює окрему трупу.

  7. Творчість Оповідання «Новобранець» (1881), п’єса «Чабан» (1883), драма «Хто винен?» (1884), історична драма «Бондарівна» (1884), жарт-водевіль «З Івана - пан, а з пана - Іван» (1884), драма «Чортова скала» (1885), комедія «Мартин Боруля» (1886), драма «Підпанки» (1887), комедія «Сто тисяч» (1890), трагедія «Сава Чалий» (1899), комедія «Хазяїн» (1900), п’єса «Суєта» (1903), п’єса «Житейське море» (1904). Захоплення Театр, література, філософія, психологія, драматургія, публіцистика.

  8. Погляди і переконання • Немає гірше, як чоловік, зіпсований життям і оточенням, потеряє натуральний розум: в голові макітриться, все ходе вверх ногами, і він сам ходе у тьмі та стукається лобом то об той, то об другий чужий одвірок і до смерті вже не вийде на шлях простої, звичайної людини! • Нещасна земля, гірка твоя доля! Тікають від тебе освічені на твої достатки діти і кидають село у тьмі! • В театрі грать повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця і, кору людяну байдужості на них розбивши, приводить в душу слухача жадання правди, жадання запального добра, а пролитими над чужим горем сльозами убіляють його душу наче снігу! Комедію нам дайте, комедію, що бичує сатирою страшною всіх, і сміхом через сльози сміється над пророками, і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків.

  9. Погляди і переконання • Ні, в смерті красоти нема! Красота – життя! І я хочу жить, жить, по правді жить! Правда там, де землю поливають кривавим потом праці. • Театр тільки тоді цікавий, коли він вірно відображає сучасне життя з усіма його різноманітними перепетіями, відгукуючись на питання дня, бичуючи суспільні пороки. • Будущина в руках нового покоління, і чим більше вийде з школи людей з чесним і правдивим поглядам на свої обов’язки перед спільною громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!

  10. Художній світ • Конфлікт між соціально-антагоністичними силами в селі після реформи 1861 року. • Гімн дівчині-патріотці, яка за відстоювання своєї честі поплатилася життям. • Викриття спритних мужиків, їх бажання нагромадити як можна більше землі й майна. • Душна й темна атмосфера сучасного українського села, де є багато причин для того, щоб нищівно знищити все кришталево-чисте, високе.

  11. Художній світ • Висміювання запопадливих куркулів, які під час розшарування села все більше прибрали до своїх рук господарства і землі бідніших селян і перетворювалися в ту силу, яка дістала назву «сільська буржуазія». • Висміювання багатіїв, які, не гербуючи шахрайством та махінаціями, прагнуть на всьому заробити, щоб примножити своє багатство. • Боротьба запорозьких козаків проти турецько-татарської навали, мотиви обов’язку перед загалом. • Боротьба проти соціального і національного пригнічення українського народу, засудження зрадництва. • Зла сатира, висміювання стяжання. • Засудження людської суєтності, відходу від моралі, порушення питання морального оздоровлення людини через працю.

  12. Критика І. Франко: “ Один із батьків нашого театру тільки завдяки всеросійській реакції звернувся до української драматичної продукції: він був політичним комісаром, та ось у домі відкрито тайну революційну друкарню, його вигнано з місця і заслано на вигнання – і туга усміхнулася йому українська муза: Росія стратила поліційного пристава, Україна зискала Карпенка-Карого “. І. Франко: “ Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори, се зрозуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та якому щодо ширини та багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем, бистрої обсервації життя та ясного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов’янських народів “.

  13. Критика П. Хропко: “Карпенко-Карий не тільки збагатив скарбницю української драматургії новаторським і за темами, і за їх художньою реалізацією творами різних жанрів, а й вказав своїм наступникам перспективні шляхи розвитку цього складного літературного роду ”. П. Мирний: “ Ви, Іване Карповичу, з вашою творчою душею та знанням людського життя: з давно пережитих віків і аж до свого часу виставилось у цих творах справжнє життя нашого народу і вражає, й милує нас своїми проявами ”. В. Чорновіл: “…Сила драматургії Тобілевича не лише в тому, що він створив типові образи представників різних верств українського народу кінця минулого – початку нашого століття. Він зумів укласти в ці образи загальнолюдські ідеї ”.

  14. Критика Н. Падалка: “…Драматург показує контрасти, що збуджують сміх. Але в цьому сміхові чується”, говорячи словами Бєлінського ,«не одна веселість, а й помста за принижену людську гідність». Висміюючи «стяжателя», автор викриває і засуджує його. «Серйозність» комедії «Хазяїн» посилюється сміливим введенням в неї елементів суто драматичних і навіть трагічних (згадаймо бунт робітників, самогубство Зозулі). Ці елементи драматичного й трагічного, будучи підкорені загальним законом комедійного жанру, так як його розумів Карпенко-Карий, збільшують сатирично-викривальну силу «Хазяїна».

  15. Теорія літератури П’єса – різновид драми, в основі якої закладений серйозний, складний і яскравий за характером конфлікт. Цей термін вживають і в більш широкому значенні: п’єсою називають будь-який драматичний твір (драму, комедію, трагедію і т. д.). Комедія– такий драматичний твір, у якому висміюються вади суспільного життя і негативні риси характеру людей. З метою осміяння, засудження в комедії застосовуються засоби гумору та сатири. Використовуються також інтрига, каламбури, гумор і сатира. Існують комічні ситуації «характерів» і «становищ». Часто викривальний сміх і є «позитивним героєм» у комедії.

  16. Теорія літератури Драма– драматичний твір, в основу якого покладено соціальний і побутовий конфлікт. Від трагедії драма відрізняється більшою конкретністю у відтворенні життя, меншим масштабом події та менш суспільно значущим конфліктом. Трагедія – драматичний твір, в основі якого лежить особливо напружений, непримиренний конфлікт, що найчастіше закінчується смертю головного чи інших героїв. Сатира– нещадне осміяння недосконалості, що не дає надій на виправлення. Сатира використовує гротеск і гіперболізацію.

  17. Кросворд • Запитання: • Яке справжнє прізвище Карпенка-Карого? • Скількох братів мав Іван Карпенко-Карий? • Підлітком Іван пішов на свій хліб. Ким він працював у містечку Мала Виска, а потім у Бобринці? • Яким указом у 1876 р. було заборонено друкувати книжки українською мовою, організовувати українські вистави і концерти? • У якій країні Тобілевичу було заборонено жити? • На скільки років Тобілевича було піддано поліційному нагляду? • Де Карпенко-Карий оселився після заборони жити в рідній країні? • Яку п’єсу написав Іван Тобілевич, коли жив у Новочеркаську ? • З чиєю працею французького енциклопедиста був знайомий письменник? • Чиї традиції художнього дослідження у своїй творчості продовжує драматург? • На якому хуторі Тобілевич живе у 1887 р.? • Чим займається Карпенко-Карий, коли живе на хуторі? • Як називається перша п’єса Карпенка-Карого? • Традиційний мотив чого був відсунутий на другий план у драмі «Бурлака»? • Як було потім перейменовано драму «Чарівниця»? • Хто головний герой комедії «Хазяїн»? • Із скількох актів складалася комедія «Хазяїн»? • Хто був правою рукою Пузиря? • В основу якої драми було покладено мотив і сюжетну канву народної пісні «Ой в містечку Богуславку»? • Яку п’єсу написав Карпенко-Карий на схилі життя?

  18. Тести ( Запитання 1-6 по 0,5 б., 7-9 – по 1 б., 10-11 – по 1,5 б., 12 – 3 б.) 1. Укажіть справжнє ім’я драматурга, який використав псевдонім І. Карпенко-Карий: а) М. Кропивницький; б) І. Тобілевич; в) М. Старицький; г) І. Котляревський. 2. Укажіть, у якому році написана п’єса «Хазяїн»: а) 1899 р.; б) 1900 р.; в) 1901 р; г) 1905 р. 3. Укажіть, яка характеристика більше підходить персонажу п’єси «Хазяїн» Терентію Пузирю: а) благодійник і меценат; б) багатий аристократ; в) мільйонер у смердючому кожусі; г) багач. 4. Укажіть, з якою метою центральний персонаж п’єси І. Карпенка-Карого «Хазяїн» жертвує гроші на дитячий будинок: а) щоб допомогти бідним; б) щоб полегшити власне сумління; в) щоб одержати за це нагороду; г) щоб вихвалятися перед іншими. 5. Назвіть прізвища корифеїв українського театру. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  19. 6. Допишіть висловлювання І. Кочерги«Основним принципом драматичного твору є …» ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 7. Завершіть думку «Основні засоби творення образу в драматичному творі…» ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 8. Укажіть, що послужило причиною смертельної травми, яку одержав центральний персонаж п’єси «Хазяїн». ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 9. Поясніть, з якої причини в господарстві Терентія Пузиря страйкували робітники. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 10. Схарактеризуйте конфлікт п’єси «Хазяїн». ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 11. Розкрийте проблематику п’єси «Хазяїн». ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 12. Дайте характеристику центрального персонажа комедії «Хазяїн». ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

More Related