СХЕМИ, ТАБЛИЦІ до теми “ОДИНИЦІ МОВИ”

1. СХЕМИ, ТАБЛИЦІдо теми“ОДИНИЦІ МОВИ” ПІДГОТУВАЛА ВИКЛАДАЧ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ЛУЦЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА ПАЛЬЧУК ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА

2. Звук– найменша неподільна одиниця, яку ми вимовляємо і чуємо

3. Звуки голосні приголосні (творятьсяза участю (складаються з голосу і самого голосу) шуму або тільки шуму)

4. Голосні звукирозрізняють за наголошеністюнаголошені залежно від ненаголошені позиції за ступенем високе піднесення [і], [у] піднесення язика високо-середнє [и] до піднебіння середнє [е], [о] низьке [а] місцем творення передній (ряд) [і], [и], [е] середній - задній [а] активністю губ огублені [о], [у] неогублені [і], [и], [е], [а]

5. Приголоснірозрізняють за звучністюсонорні[м], [н], [р], [л], [в], [й] шумнірешта приголосних способомпроривні [б], [п], [д], [д'], [т], [т'], творення[к], [ґ] фрикативні[ф], [ш], [с], [с'], [з], [з'], [ж], [х], [г] африкати [ч], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [дж] зімкнено- [н], [н'], [л], [л'], [м] прохідні щілинні[в], [й] дрижачі [р], [р']

6. Приголоснірозрізняють за за участюглухі [п], [т], [т'], [к], [г], [х], [ф], голосу [ш], [с],[с'], [ч], [ц], [ц'] дзвінкі[б], [д], [д'], [ґ], [ж], [з], [з'], [дж] , [дз], [дз'], [м], [н], [н'], [л], [л'], [й], [в], [р], [р']

7. Приголоснірозрізняють за за місцем твореннягубні [б], [м], [в], [п], [ф] язикові [т], [т'], [к], [х], [ш], [с], [с'], [ч], [ц], [ц'], [д], д'], [ґ], [ж], [з], [з'], [дж], [дз], [дз'], [н], [л], [л'], [й], [р], [р'] глоткові[г]

8. Приголосні твердім‘які [б], [п], [д], [т], [к], [д'], [т'], [й], [л'] [ґ], [ф], [ш], [с], [з], [н'], [з'], [с'], [ц'] [ж], [х], [г], [ч], [ц], [дз'], [р'] [дз], [дж], [н], [л], [м], [н], [л], [м], [в], [р]

9. Приголосні Африкати [дз], [дз'], [дж], [ц], [ц'] [ч] шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] носові [н], [н'], [м] Свистячі [з], [с], [ц], [дз], [з'], [с'], [ц'], [дз']

10. СЛОВО – це звук або комплекс звуків, що має певне значення, вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення

11. СЛОВА } однозначні і багатозначні загальновживані діалектичні незагальновживані професійні застарілі і нові власне українські і запозичені синоніми омоніми антоніми

12. ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ За кількістю значень Однозначні (кольрабі, мірошник, мемуари) Багатозначні (земля, світ, команда) За характером значень З прямим значенням (ідуть люди, летить птах, стіл учителя) Зпереносним значенням (хвіст колони, комети; час іде, летить) За співвідношенням змісту і зовнішньої форми Синоніми (йти, шкандибати, плентатись) Антоніми (добро-зло, бігти-стояти) Омоніми (ручка-ручка, мати-мати) Пароніми (адресат-адресант, уява-уявлення)

13. ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ Незапозичені Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови (діти, зима, млин, кузня) Власне українські (метелик, мрія, жіноцтво) Запозичені Зі слов’янських мов (зичити, легінь, завод) З неслов’янських мов (фізика, купе, ательє, алюр)

14. ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ ЗА ВЖИВАННЯМ За активністю вживання Активного вжитку (земля, вода, дорога, хліб) Пасивного вжитку Застарілі слова (уста, десниця, сотник) Неологізми (брунькоцвіт, драйв, флешка) За сферою вживання Загальновживані (стіл, говорити, небо) Незагальновживані Діалектичні (аргенія, буцол, монятися) Професійні (сканер, кредит, бухгалтерія) Історизми (гетьман, волость, становий)

15. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку

16. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЗА БУДОВОЮ Прості (вивчити уроки, укласти договір, чистий зошит) Складні (наші маленькі друзі, темний колір шкіри)

17. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЗА ГОЛОВНИМ СЛОВОМ Іменні Дієслівні (читав книгу, зроблений руками) Прислівникові (особливо цікаво, надто високо) Іменникові (добра справа, свіжий хліб) Прикметникові (блідий з переляку, страшенно гордий) Займенникові (кожний з них, комусь з присутніх) Числівникові (до трьох мільйонів, другий за списком)

18. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЗА СПОСОБОМ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ Узгодження (найдорожчий скарб, наша пісня) Керування (допомагати матері, думка про батька) Прилягання (прийшли надвечір, дивитися уважно)

19. УЗГОДЖЕННЯ яким? у залежного + головного старанним учнем однакові рід, число, відмінок Ч.р., одн., О.в. = ч.р., одн., О.в. При зміні головного слова змінюється й залежне старанний учень, старанного учня, старанному учневі

20. КЕРУВАННЯ що? головне + залежне зробила розрахунки (З.в.) Головне від залежного вимагає певного відмінка Зробить розрахунки, зробив розрахунки, зроблять розрахунки При зміні головного слова залежне не змінюється

21. ПРИЛЯГАННЯ коли? головне + залежне познайомились позаторік За змістом що? Прилягають незмінні слова (прислівник, дієприслівник, інфінітив) попросив увійти

22. Поєднання слів, які не є словосполученнями

23. Речення– граматично та інтонаційно оформлена за законами даної мови синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження і повідомлення думки

24. Види речень За метою висловлювання розповідні(Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає) (Т. Шевченко) питальні(Хто може випити Дніпро? (Т. Шевченко)) спонукальні(Хліб-сіль їж, а правду ріж! (Н. тв.)

25. Види речень За емоційним забарвленням окличні(Які ясні дитинства чари! (В. Сосюра)) неокличні(Без діла жить – тільки небо коптить (Н. тв.))

26. Види речень За будовою (за кількістю граматичних основ) прості(Комусь життя забави та відради (В. Симоненко)) складні(Долина ставала все вужчою, а гори піднімались все вище і вище (І. Нечуй-Левицький))

27. Види речень За складом граматичної будови односкладні(Тут можна заховатись від пронизливого вітру (П. Панч)) двоскладні(Звідти віяло вогким, густим духом свіжоскошеного сіна (В. Винниченко))

28. Види речень За наявністю/ відсутністю другорядних членів речення поширені(Високо небом кигикнула чайка, блиснула срібним крилом (С. Васильченко)) непоширені(Наступила зима)

29. Види речень За наявністю/ відсутністю пропущених членів речення повні(Твердий синявий хліб грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбинський)) неповні(Марічка більше розглядається по дівчатах, ніж відповідає на їх запитаннях. Не має великої охоти говорити (І. Вільде))

30. Види речень За наявністю/ відсутністю ускладнюючих конструкцій ускладнені(Молодий, легкий, смаглявий, гомінливий, ніби птах, він уважно взявсь до справи (М. Рильський)) неускладнені(Семеро одного не ждуть (Н. тв.))