1 / 57

Державні видатки , економічна криза , приватизація , ефективність та ремуніципалізація

Державні видатки , економічна криза , приватизація , ефективність та ремуніципалізація. Девід Холл d.j.hall@gre.ac.uk Міжнародний дослідницький центр громадського обслуговування ( МДЦГ О ) Грінвічський університет , Великобританія, www.psiru.org Березень 2012 року. Зміст.

ivi
Télécharger la présentation

Державні видатки , економічна криза , приватизація , ефективність та ремуніципалізація

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Державні видатки, економічна криза, приватизація, ефективністьта ремуніципалізація Девід Холл d.j.hall@gre.ac.uk Міжнародний дослідницький центр громадського обслуговування (МДЦГО) Грінвічський університет, Великобританія,www.psiru.org Березень 2012 року

  2. Зміст • Економічна криза • Заходи суворої економії, МВФ та ЄС • Зв’язок зоплатою праціта зайнятістю • Соціально-економічна роль державних видатків • Приватизація та ДПП: не є більш ефективними • Ремуніципалізація: тенденція до поширення у Європі

  3. Економічна криза: причини, реакція держав, тиск МВФ • Причини кризи та рецесіїкриються у фінансовому секторі: • діяльність банків, індивідуальні та корпоративні кредити; • нерівність (частка зарплати та прибутку, високі та низькі доходи) зробили великі маси населення залежними від боргів; • але НЕ надмірні державні позики або видатки. • Держави реагують шляхом “стимулювання” та збільшення витрат напідтримку економічної діяльності та збереження робочих місць: • заходи однаково ефективні у цілому світі; • з цією метою свідомо зростають обсяги позик. • Зараз ідеологія вільного ринку вимагаєвідмови від стимулювання: МВФ, “Група восьми”, ЄС, праві уряди: • чиниться тиск з вимогою урізання видатків.

  4. Державний борг у єврозоні та США (прогнози на 2009-2010 роки) 100 90 80 Відсоток від ВВП 70 60 ЄС-12 50 США 40 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Зростання державного боргуПІСЛЯкризи Джерело: Єврокомісія

  5. Регіон та Україна найбільше постраждали від кризи Ріст ВВП у 2009 році та прогнози на 2012 рік Джерело: “Криза зайнятості: реакція сімей та держав на велику рецесіюу Східній Європі та Центральній Азії”. Світовий банк, 2011 рік http://go.worldbank.org/ZWFZ7IGHJ0; МВФ,СЕП, вересень 2011 року

  6. Стимулуювання економіки державами Наприклад,Україні – як і Німеччина –“надала субсидії підприємствам, які погодилися не скорочувати працівників з метою стримування безробіття” Джерело: МВФ, 2009 рік,“Стан державних фінансів: міжнародний фіскальний моніторинг” SPN/09/21 http://www.imf.org/external/pubs/ft/spn/2009/spn0921.pdf ; Світовий банк, 2011 рік, “Криза зайнятості: реакція сімей та держав на велику рецесіюу Східній Європі та Центральній Азії” http://go.worldbank.org/ZWFZ7IGHJ0

  7. Криза: ціна порятунку банків – доходи усіх країн світу від приватизації за 30 років Підтримка державами фінансового сектору у 2008-2009 роках (млрд. дол. США) Приватизація у світі у 1979-2008 роках (млрд. дол. США)

  8. А деякі країни скорочують громадські послуги та пенсії за вказівкою МВФ • Росія, Вірменія, Молдова та Туреччина підвищили видатки на охорону здоров’я, освіту та громадське обслуговування, незважаючи на падіння ВВП • Країни, які виконують умови МВФ та ЄС, скоротили видатки (Латвія, Україна, Болгарія) “Криза зайнятості: реакція сімей та держав на велику рецесії у Східній Європі та Центральній Азії”. Світовий банк, 2011 рік http://go.worldbank.org/ZWFZ7IGHJ0 Реальний ВВП та видатки на охорону здоров’я у 2009 році ВВП на охорону здоров’я Державні видатки в цілому

  9. Більше скорочень, менше підтримки за умовами МВФ та ЄС(Джерело: Світовий банк)

  10. Україна: безробітні отримують менше допомоги З початком кризи в Україні більше безробітних втратили право на отримання допомоги по безробіттю загальне безробіття зареєстроване безробіття отримувачі допомоги

  11. Кредити МВФ іполітика економії 2008-2011 рр. Скорочення в зарплат та робочих місць в державному секторі Пенсійний вік для жінок підвищено з 55 до 60 років, період оплати внесків збільшено на 10 років Зменшення мінімальної зарплати з 1180 грн.(148 дол.) в 2011 р. до 1073 грн. (134 дол.) в 2012 р. Зараз МВФ (березень 2012 р.) відмовляється перераховувати подальші транші поки уряд не підвищить ціни на енергоносії для споживачів Громадські протести На початку липня 2011 року тисячі протестуючих вийшли на вулиці Києва, намагаючись заблокувати пенсійну реформу, що просувалася як умова позики МВФ. У протесті брали участь обидва основні профцентри і політична опозиція. Закон, тим не менше, було прийнято та підвищено пенсійний вік жінок з 55 до 60 років, хоча в країні відносно низька середня тривалість життя. http://www.brettonwoodsproject.org/art-568916, http://www.brettonwoodsproject.org/art-567920 Рецепти МВФ не працюють “програми, підтримувані МВФ – в Україні, Латвії, Угорщині, Румунії, Греції, Ірландії, Португалії – не приносять результатів, які проголошувалися поборниками “шляху структурних реформ”, зокрема щодо темпів зростання. Крім того, роки фінансової економії починають негативно позначатися на певних верствах населення. Очікування не справджуються, навпаки спостерігаюся протилежні результати .” (Edward Hugh Staring Into the Ukrainian Economic and Political Abyss http://www.economonitor.com/blog/2012/02/staring-into-the-ukrainian-economic-and-political-abyss/) Україна: умови МВФ та конфлікти

  12. Політика сусідства та східного партнерство ЄС визначає відносини ЄС з сусідніми країнами реалізовується через низку двосторонніх угод Угода про асоціацію Україна-ЄС переговори закінчилися у грудні 2011 р. ще не парафована (станом на 19 березня 2012 року) передбачає: “поступову інтеграцію України у внутрішній ринок ЄС в тому числі шляхом створення усесторонньої зони вільної торгівлі” передбачає: “програму реформ для України. Особливо важлива усестороння програма інституційного розвитку” (Угода про асоціацію в двух словахhttp://ec.europa.eu/commission_2010-2014/fule/docs/news/20111221_more_information_fule_visit_to_ukraine.pdf ) переговори щодо угод про асоціацію також проходять з Вірменією, Азербайджаном, Грузією та Молдовою. (Лайма Андрікієне, 15 березня 2012 р. відносини ЄС зі східними сусідами, http://www.publicserviceeurope.com/article/1651/europes-relations-with-its-eastern-neighbours-work-in-progress Україна: Угода про асоціацію з ЄС

  13. МВФ та політика: наслідки кризита планів виходу МВФ

  14. Скорочення робочих місць, послуг, виплат (40:30:30) “Інформація про стан реалізації стратегіїфіскального “рецепту”.Робочий документ МВФ WP/10/272 http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2010/wp10272.pdf Заходи зі скорочення видатків (у процентному відношенні)

  15. Греція: наслідки пакету допомогиМВФ та ЄС (-157 тисячробочих місць)

  16. Суперечливі повідомлення – скорочення дефіциту веде доуповільнення зростання Країни з економікою, що розвивається:зміни у фіскальному імпульсі та ВВП. 2012 рік, проц. • Джерело: “Новини фіскального моніторингу”, МВФ, 24 січня 2012 року • З огляду на зростання ризику негативних наслідків, фіскальна політика повиннаперейти навузький шлях

  17. Суперечливі повідомлення – “належне управління”завдає шкоди економіці • Дослідження МВФ, проведене у 102 країнах, продемонструвало, що: • економічна ситуація у країнах, які отримали високі бали за регулювання громадського сектору відповідно до показника державного управління “якість регулювання”, була гіршою під час рецесії, ніж в інших країнах; • Такі ж результати від лібералізації банківського сектору: “банківська та економічна криза найбільше зачепили ті країни, які найбільше лібералізували свою фінансову систему”. • Висновок: • “найбільших економічних проблем зазнали країни, які отримали високі бали за регулювання громадського сектору, а також країни, які здійснили найглибшу фінансову дерегуляцію”. • Результати підтверджують дослідження, проведені: • економістами ЄЦБ, які дійшли висновку, що менше проблем мали ті країни, якімали менше балів за “ринкову дружність”, насамперед у фінансовому секторі; • у 1980-х роках у Латинській Америці, які підтвердили, що фінансова лібералізація загрожує розвиткові. Джерело: МВФ WP/11/261, “Економічна криза: причина у фінансовому контролі? листопад 2011 року http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2011/wp11261.pdf; Показники державного управління в Україні (березень 2012 року) http://info.worldbank.org/governance/wgi/sc_chart.asp#

  18. Зміни у сфері зайнятості в ЄСв умовах кризи:4-й квартал 2007 та 4-й квартал 2010 року Джерело: База даних занятості “Євростат” (lfsq_egan2, lfsq_egana), завантажено 08.07.2011 http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/employment_unemployment_lfs/data/database

  19. ЄС: зміни у реальній зарплаті у державному та приватному секторі Державний сектор (по вертикалі)Приватний сектор (по горизонталі)

  20. ЄС: зміни у реальній зарплаті у державному та приватному секторі(за винятком країн, які дотримуються умов МВФ)

  21. Соціально-економічна роль витрат на громадські потреби • Витрати на громадські потреби = видатки держбюджету та муніципалітетів на громадські послуги та соціальне забезпечення. • Громадські послуги, громадські видатки, працівники громадського обслуговування презентуються як: • паразити на тілі “реальних” продуктивних секторів економіки; • ‘розкіш’, якою необхідно пожертвувати заради загальної економічної вигоди; • неефективні у порівнянні з приватними та ринковими послугами. • Протефакти свідчать про: • збільшення видатків на громадські потреби пов'язане з економічним зростанням; • посткризові тенденціївідображають довгостроковий шлях; • витрати на охорону здоров'я та освіту позитивно відображаються на продуктивності; • рівність приносить економічні та соціальні вигоди.

  22. Частка видатків у ВВП і ВВПна душу населення,ОЕСР, 2008 рік

  23. Довгостроковий зв’язок міждержавними видатками та зростаннямДержавні видатки у % від ВВПу 1870-1996 роках у середньомуу 14 країнах

  24. Державні видатки у % від ВВП у 1903-2010 роках у США • www.usgovernmentspending.com

  25. США: державні видатки у період рецесій • 1930 та 2009: підйом після рецесії, а потімрізке падіння івирівнювання?

  26. Падіння післяпідйому у воєнні періоди • Показники у воєнний та післявоєнний періоди

  27. Питання та проблеми • Пояснення позитивного зв'язку: • продуктивність виграє від витрат на інфраструктуру; • продуктивність виграє від витрат на охорону здоров'я та освіту; • попитвнаслідок вирівнювання розподілу доходів. • Вплив на зайнятість. • Політичні механізми > спірне питання: • переваги для громадян, а не для споживачів. • Стримувальний фактор для оподаткування? • залежно від рівня, проте глобальні тенденції говорять про зростання.

  28. ОЕСР 2008: функції державних видатків Оборона Безпека та охорона громадського порядку Економічна діяльність Захист довкілля Житлово-комунальне господарство Охорона здоров’я Відпочинок, культура та релігія Освіта Соціальний захист

  29. Інвестиції в інфраструктуру та розвиток у 1991-2005 рокахЗміни у середньому зростанні з розрахунку на душу населенняу 1991-1995 та 2001-2005 роках. Калдерон і Сервен, 2008 рік Світ Західна Східна Південна Середній Схід та Субсахарна Європа Азія Азія Північна Африка Африка

  30. Державні і приватні капіталовкладення в інфраструктуру США, 2007 р. Транспорт Комунальні послуги Навколишнє середовище Освіта Охорона здоров’я Державні Приватні

  31. Державна система охорони здоров’я більш ефективна Державні видатки на охорону здоров’я Приватні видатки на охорону здоров’я • Середня тривалість життя у США є найнижчою серед країн ОЕСР з високим рівнем доходів, нижчою, ніж на Кубі. • Показники дитячої смертності у США в два рази вищі, ніж в Чехії, Португалії, Японії

  32. Громадське обслуговування та рівність Бразилія: доходи найбідніших ростуть швидше 2001-2007 Медичні та соціальні проблеми гостріші в країнах з більшою нерівністю доходів Зростання доходів доимогосподарств, Бразилія, 2001-2007 рр.

  33. Рівність: подолання соціальних проблем Медичні та соціальні проблеми гостріші в країнах з більшою нерівністю доходів Нерівність доходів

  34. Половина робочих місць в світі

  35. Прогноз збільшення державних видатків на охорону здоров’я (МВФ) Збільшення у звязку із взаємодією старіння та недемографічних факторівЗбільшення у звязку недемографічними факторамиЗбільшення у звязку із старінням Розвинені країни Нові економіки “головним пріоритетом є стримування високих рівнів росту видатків, які призвели до значного збільшення частки видатків у ВВП за останні 50 років” (МВФ 2010)

  36. Зростаючі майбутні потреби в державному фінансуванні

  37. Доступне та справедливе оподаткування “наді збирачі податків подібні до бджіл, якізбирають нектар з квітів, не турбуючи їх, але потім розповсюджують їх пилок так, що усі квіти можуть процвітати та приносити плоди” Міністр фінансів Індії Пранаб Мухержі, виступ при обговоренні бюджету, липень 2009 року

  38. Чи може приватний сектор справитися краще?Ефективність, приватизація, державно-приватні партнерства, лібералізація • Емпіричні докази не підтверджують припущення, що приватний сектор більш ефективний • “хоча на цю тему багато літератури, теорія неоднозначна, а емпіричні дані суперечливі.”(МВФ, березень 2004 р.) • Дослідження в різних країнах і галузях не виявили значних відмінностей • Вода та енергетика : “жодної статистично значущої відмінності в ефективності між державними та приватними постачальниками на знайдено.” (Estache et al, 2005) • Зв’язок: глобальне дослідження з порівняння приватних і державних компаній виявило, що “зростання ефективності після приватизації… значно менше ніж у державних секторах.” (Knyazeva, Knyazeva and Stiglitz 2006) • Транспорт: жодної значної різниці в ефективності між приватними і державними операторами автобусів, чи змішаних систем (Pina and Torres 2006) • Аудит: Австралія: “аудит по аутсорсингу більш затратний” (Chong et al 2009) • Тюрми: Lundahl 2009 “приватні тюрми не мають очевидних переваг” • Жодного виграшу в ефективності від лібералізації в ЄС і США • “Жодних свідчень виграшу споживачів від лібералізації енергетики/газу/звязку” (Florio et al, 2008, Goto and Makhija 2009)

  39. Економіка 1: вартість приватного капіталу вища • Вартість приватного капіталу вища • Приватизація у Великобританії і приватні фінансові ініціативи (ПФІ) • дивіденди акціонерів і боргові зобовязання компаній коштують дорожче, ніж боргові зобовязання держави, наприклад, облігації (в період кризи - набагато) • Таким чином:ПФІ коштує на 2% більше = в цілому на £20 мільярдів (FT 2011) • Таким чином: рахунки за водопостачання були б на £900 мільйонів менші, якби воно було державним (PSIRU 2008) • Справджується і в країнах, що розвиваються • Наприклад, для електростанцій Індонезія платить нижчу процентну ставку, ніж транснаціональні корпорації; компанія Shell + Bechtel має такий же кредитний рейтинг, як і уряд Філіппін

  40. Економіка 2: приватний сектор не є більш ефективним • Емпіричні дані не підтверждують припущення, що приватний сектор є ефективнішим • “хоча на цю тему багато літератури, теорія неоднозначна, а емпіричні дані суперечливі.”(МВФ, березень 2004 р.) • Дослідження в різних країнах і галузях не виявили значних відмінностей • Вода та енергетика : “жодної статистично значущої відмінності в ефективності між державними та приватними постачальниками на знайдено.” (Estache et al, 2005) • Зв’язок: глобальне дослідження з порівняння приватних і державних компаній виявило, що “зростання ефективності після приватизації… значно менше ніж у державних секторах.” (Knyazeva, Knyazeva and Stiglitz 2006) • Транспорт: жодної значної різниці в ефективності між приватними і державними операторами автобусів, чи змішаних систем (Pina and Torres 2006) • Аудит: Австралія: “аудит по аутсорсингу більш затратний” (Chong et al 2009) • Тюрми: Lundahl 2009 “приватні тюрми не мають очевидних переваг” • “Жодних свідчень виграшу споживачів від лібералізації енергетики/газу/зв’язку” (Florio et al, 2008, Goto and Makhija 2009)

  41. Емпіричні свідчення щодо ефективності …..

  42. Ще свідчення щодо ефективності ……

  43. І ще більше свідчень щодо ефективності …..

  44. Економіка 3: Маркетинг • Сегментація ринку • вибір країн чи послуг чи груп споживачів • диференційовані ціни (нижчі для великих клієнтів = регресивне перехресне субсидування); передоплата чи пряме дебетування • Стратегія ціноутворення • для монополій наприклад, приватне водопостачання у Франції на 16% дорожче, ніж державне (Chong и Sauusier) • Непрозорі контракти для попередження відключення наприклад, електрики • Стратегічний маркетинг • Стимулювання лояльності (хабарі), помилки в прогнозах; 25-річне попередження • Стратегічний вихід з ринку, наприклад, AES, Veolia, Suez • Вплив на державну політику через уряди, МФУ, університети

  45. Співвідношення ціна-якість державно-приватних партнерств у порівнянні з державним сектором • Вартість капиталу: завжди вища в приватному секторі • Будівництво «за графіком» - це затратний договір «під ключ», в пользу банкірів • Відсутність економії коштів • Реальні трансакційні витрати і невизначеність • У випадку приватних фінансових ініціатив державні кошти не економляться: платить держава

  46. Історія провалу Metronet (ПФІ в лондонському метро) • “Очікуваний акціонерами Metronet дохід абсолютно не відповідає рівню ризику, пов’язаному з договором…” • “Що стосується позик, контракт Metronet нічого не зробив, окрім отримання кредитів 95% яких були гарантовані державою, за завищеною вартістю…” • “Нездатність Metronet ефективно чи економно працювати доказує, що приватний сектор може зазнати невдачі при таких великих масштабах..” • “Уряд повинен пам’ятати про невдачу Metronet, перед тим, як розглядати укладання подібних угод. Він повинен пам’ятати, що приватний сектор ніколи не буде свідомо наражати себе на серйозний ризик без гарантій отримання великих прибутків. В кінцевому підсумку платить платник податків…” • “ми схильні вважати, що сама модель була помилковою і, ймовірно, уступає традиційним методам управління державного сектору. Ми тепер можемо бути більш впевненими у цьому висновку, оскільки неефективність і провал приватного сектору були так явно продемонстровані. Для порівняння, незалежно від потенційної неефективності державного сектору, належний державний контроль, швидше за все, забезпечить більшу цінність за ті самі кошти. Важливо те, що він також надає захист від повних провалів. Слід пам'ятати, що коли приватні компанії не в змозі виконати масштабні проекти, вони можуть вийти з гри, а платники податків будуть вимушені “підбирати уламки” (Транспортний комітет Палати общин Великобританії, січень 2008 р.)

  47. Огляд • Тенденції ремуніципалізації в галузях • Вода • Енергетика і газ • Громадський транспорт • Інші послуги • Банки та фінанси • Деякі питання • Політичні та економічні фактори • Фінанси • Власність та зайнятість • Демократія

  48. Вода - ремуніципалізація • Франція: у Парижі вода повернута у муніципальну власність у 2010 р. • Зменшення ціни на 8% • Також і у деяких інших містах та комунах: Бордо, Брест, Вараж, Монбельяр, Дюранс-Люберон, Кастр, Шербург, тощо • Інші – ні, наприклад Тулуза • Угорщина: Печ розірвав договір з Суецом, повернув у муніципальну власність • Нечіткі майбутні можливості: • Інші міста центральної та східної Європи • Таллін намагається домовитися про скорочення тарифів • Контракти в Чехії, Угорщині, Польщі закінчаться в наступні 10 років • Англія/Уельспоновлення контрактів в 2014 р., але без кампанії • Успішні випадки захисту, наприклад референдум в Італії • Ремуніципалізаціятакож в Північній та Південній Америці • Але: Греціявимушена приватизувати водопостачання під тиском ЄС/МВФ

  49. Енергетика • Німеччина: муніципалітети викупають енергетичні компанії • Баден-Вюртемберг викупив 45% EnBW від EdF (€4.6 мільярди) • проти виступили CDU/FDP, Greens/SDP • Ганновер, Франкфурт та інші викупили Thuga від E.on (€2.9 мільярди) • Ессен, Бохумта інші викупили Steag від Evonik (€649 мільйони) • Північний Рейн-Вестфалія прийняв закон, що полегшує муніципалізацію енергетичних компаній • Інші муніципалітети також викупають, оскільки закінчується термін дії 2 тисяч концесій • Розглядається як шлях досягнення більшого політичного контролю, до того ж прибутковий • Інші приклади • Фінляндія: держава отримує контроль над 53% Fingrid • Шведський парламент відхилив приватизацію Vattenfall • Угорщина: держава викуповує акції MOL, обговорює купівлю газ/енергетики від E.on • Латвія: незаконно приватизувати Latvenergo • Литва: ре-інтегрована державна енергетична компанія • Але: Греція вимушена продати свою частку в PPE • В інших частинах світу: • Латинська Америка: націоналізація деяких енергокомпаній • Японія: держава спасає Tep

  50. Громадський транспорт • Великобританія: Лондон розриває 4 державно-приватних партнерства (із 6) • “Транспорт Лондона” ремуніципалізував два великих партнерства у сфері реконструкції метрополітену: Metronet у 2007, Tubelines у 2010 (£30 мільярди) • Парламент: “Нездатність Metronet ефективно чи економно працювати доказує, що приватний сектор може зазнати невдачі при таких великих масштабах” • “Транспорт Лондона” ремуніципалізував 99-річну концесію Croydon Tramlink у 2008: оплатив £100 мільйонів. • “Транспорт Лондона”розірвав партнерство Oyster-card (£100m. p.a.), економлячи 18% в рік через рефінансування, видано новий контракт • Німеччина: приватизація залізниці відкладена • Інші випадки: ренаціоналізація залізниці в Естонії • Але: продовжується приватизація залізничних компаній в Польщі, Словаччині, тощо • В інших регіонах: • Ренаціоналізація залізниць в Новій Зеландії, Гватемалі

More Related