БУДДИЗМ

1. БУДДИЗМ Семінарське заняття з курсу “Сакральна географія”

2. Буддизм Буддизм — одна з трьох світових релігій (деколи релігієзнавці називають його релігійно-філософським вченням), заснована на вченні Сіддхаттхи Готами (Будди Сак’ямуні), який жив приблизно з 563 до 483 року до н.е. На думку деяких провідних індологів, його арійське плем'я Сак'я переселилося в прадавні часи в Індію з території сучасної України. Виникнувши в Індії, буддизм поступово поширився по всій Азії: до Центральної Азії, Тібету, Шрі Ланки, Південно-Східної Азії, а також до країн Східної Азії, Китаю, Монголії, Кореї та Японії.

3. Буддизм Наприкінці XIX – початку XX ст. прихильники буддизму з'явилися у країнах Європи і США. Нині у світі є близько 360 млн. мирян, які сповідують буддизм, і близько 1 млн. ченців та черниць. Буддисти світу об’єднані в дві міжнародні організації – Всесвітнє Братство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) і Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).

4. Основи віровчення В основу буддизму покладено вчення про «чотири благородні істини», що були проголошені Буддою під деревом Бодхі (пізнання) відразу після свого «пробудження». Перша істина: жити — означає страждати. Будь-яке існування є дукха (стражданням). Його неодмінно зазнає все живе. Найяскравішими формами вияву страждання є народження, хвороба, старість, смерть, необхідність терпіти навколо себе те, чого не любиш, чи навпаки, відсутність того, кого любиш, тощо. Друга істина: є причина страждання. Вона таїться в самій людині, яка має різні бажання — від прагнення жити до жадання насолод, влади, багатства тощо. Все це призводить до вчинків, що і створюють карму.

5. Основи віровчення Третя істина: можна припинити страждання шляхом вивільнення від бажань. Повне викоренення і добрих, і поганих бажань відповідає стану нірвани, в якому сильних почуттів немає. Четверта істина стверджує: є шлях до припинення страждань. Шлях до припинення страждань — це благородний серединний «шлях восьми сходинок»: праведне знання (правильне судження), яке ототожнюється з розумінням життя як поєднання смутку і страждань; праведне знання може дати тільки вчення Будди про «чотири благородні істини»; праведне прагнення — рішучість виявляти співчуття до всіх живих істот;

6. Основи віровчення 3) праведна мова (утвердження правди); 4) праведна поведінка, що включає п'ять принципів: не шкодити живим істотам (не вбивати); не брати чужого (не красти); утримуватися від заборонених статевих контактів (не торкатися чужої дружини); не виголошувати марних і оманливих промов (не обманювати); не вживати хмільних напоїв (не пиячити); 5) праведний спосіб життя, тобто життя за принципами безкорисливості; 6) праведні зусилля — зусилля, які спрямовують до добра і віддаляють від зла; 7) праведна концентрація (самоаналіз) — уникнення стану, коли спонукання і бажання визначають ставлення; 8) праведна техніка медитації (раджа-йога) — вінець попередніх етапів.

7. Основи віровчення Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати злих та невмілих вчинків, а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик – покласти край стражданням та досягти вгасання (Ніббана) жадоби, злості та омани, і тим самим досягти Пробудження (Бодхі). Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та поміркованості. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами. Хоча буддизм не заперечує існування божественних істот (вони згадуються в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду. Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські школи звертаються до них за допомогою ритуалів.

8. 2. Махаяна • Нарськішколи[без Ріцу] (Японія) • Хоссо • Кегон • Тяньтай [Тендай] (Китай, Японія) • Амидаїстськішколи [амидаїзм] (Японія) • Дзедо • Дзедосін • Юдзунембуцу • Дзі • Дзенськішколи [дзен] • Ріндзай (Японія) • Сото (Японія) • Обаку (Японія) • Чоге (Республіка Корея) • Ламте (В'єтнам) • Нітірен (Японія) • 3. Ваджраяна • Сінгон (Японія) • Ньїнгмапа (Непал, Індія, Китай) • Лхацзунпа • Картокпа • Нахдакпа • Кагьюдпа [Каргьюпа] (Китай, Непал, Індія, Бутан) • Кармапа • Дікунгпа • Талунгпа • Сакьяпа (Китай) • ВласнеСакьяпа • Норпа • Джонангпа • Гелугпа (Китай, Монголія, Росія) • 4. Маргінальний буддизм (метабуддизм) • Нітірен сесю (Японія й інші країни) • Рей ю кай (Японія й інші країни) • Ріссе косей кай (Японія й інші країни) • АУМ Сінрікьо (Японія й інші країни) • Вонбульгьо [он-буддизм] (Республіка Корея) 1. Тхеравада Сіам-нікая (Шрі-Ланка) Амарапура-нікая (Шрі-Ланка) Раманнія-нікая (Шрі-Ланка) Судхамма (М`янма) Швегон (М`янма) Двара-нікая (М`янма) Раманн (М`янма) Тхаммают-нікай (Таїланд, Камбоджа, Лаос) Маха-нікай (Таїланд, Камбоджа, Лаос) Ріцу [Ріссю] (Японія)

9. Буддизм в Україні В Україні, згідно з державною статистикою, налічується 42 буддійські громади, ще 3 не забажали пройшли юридичну реєстрацію та 2 центри, один монастир з п’ятьма ченцями, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум "Буддизм на Україні". 1996 року буддистськими громадами однієї з течій засновано Українську Асоціацію буддистів Карма Каг’ю для сприяння у поширенні цього напрямку вчення. Сьогодні це найбільша в Україні буддистська мережа, яка налічує 16 центрів. Штаб-квартира Асоціації розташована в Ужгороді. Найвищим органом є Конференція представників центрів, а в проміжках між ними Асоціацією керує Рада представників на чолі з президентом. Духовним керівником є Лама Оле Нідал(на фото) – перший західний лама, засновник понад 300 центрів Карма-Каг’ю.

10. Символ буддизма - дхаммачакра или колесо закона Будда Будда

11. Будда (Гонконг) Будда (Таїланд) Будда (Японія)

12. Будда (Індія) Храм смарагдового Будди

13. Шанxай, буддистськийxрам Цзинь-Ан Храм Будди в Токіо