Сутність і життя людини ч ерез образи мистецтва т а л ітератури

1. Сутністьіжиттялюдини через образимистецтва та літератури “Людина завжди була і буде найцікавішим явищем для людини” В.Г.Бєлінський Автор презентації: Бажан Т.І.

2. Початок ери людства і день сьогоднішній «Пещерный человек учился рисовать.Не находя в изяществе резона,Тяжелым камнем начал выбиватьФигуру угловатого бизона. «И, страшной тайной творчества влеком,Он чувствовал-назад уж нет возврата,Когда он первобытным кулаком Стирал слезу светло и виновато. Косматый, дикий, шкура за спиной,Лицо разодрала ему гримаса!..Он радости был полон неземной,Что слаще меда и сытнее мяса.» Е.Винокуров. 1957. Случайный шаг! Опасная стезя!..Он кончил, и впервые с сотвореньяИз глаз звериных длинная слезаУстало потекла-от умиленья.» Наскельний живопис. Північна Африка. “Звідки ми, хто ми, куди ми йдемо?”. Це назва картини П.Гогена, французького художника ХІХ століття, яка і сьогодні привертає увагу відвідувачів Бостонського музею мистецтв. В.Симоненко. “Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні?” – Такі запитання ставив перед читачами український поет ХХ ст. Філософськи осмисливши сутність людини, відповідає: “Бо ти на землі – людина, І хочеш того чи ні – Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.”

3. Образ людини в епоху Відродження Леонардо да Вінчі. Мона Ліза. Мона Ліза – це портрет сучасниці Леонардо, вті- лення образу мислячої людини епохи Відроджєення, яка мовби дивиться на глядача, намагаючись зрозуміти хід його думок. Сікстинська мадонна – образ жінки-матері, вті- лення ідеалу краси і добра. Скромна і величава, вона понад усе любить своє дитя, і, в той же час, готова віддати його заради спасіння людей. Санті Рафаель. Сікстинська мадонна Мікеланджело. Раб, що бореться. Невимовні муки невільника, нестримне бажання розірвати пута, не дивлячись на безвихідь становища – основна ідея роботи Мікеланджело. «Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль смиряться под ударами судьбы, Иль надо оказать сопротивленье И в смертной схватке с целым морем бед Покончить с ними?» В.Шекспір. Гамлет. В.Висоцький в ролі Гамлета.

4. Життя людини в часі Дитинство: безпосередність, безтурботність, невинний дитячий погляд, бажання пізнати світ. Пора пошуків, вибір життєвого шляху, прийняття важливих рішень. Юність. Т.Яблонська. Ніка Морозов. В.Сєров. Старість: спокій, гідність, мудрість,погляд в себе. Естафета трьох поколінь, їх єдність, в той же час характерні риси кожного вікового етапу – основна ідея твору Ф.Кричевського “Тривіки”. Портрет старого в червоному. Рембрандт. Ранок. Т.Яблонська

5. Філософія Омара Хайяма… Омар Хайям, відомий поет і філософ середньовіччя. (близько 1048- після 1122) «Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало,Два важных правила запомни для начала:Ты лучше голодай, чем что попало есть,И лучше будь один, чем вместе с кем попало.» «Если низменной похоти станешь рабом-Будешь в старости пуст, как покинутый дом.Оглянись на себя и подумай о том,Кто ты есть, где ты есть и – куда же потом?» «Меняем реки, страны, города… Иные двери… Новые года… А никуда нам от себя не деться, А если деться – только в никуда.» «Жизнь пронесётся, как одно мгновенье,Её цени, в ней черпай наслажденье.Как проведёшь её, так и пройдёт.Не забывай: она твоё творенье»

6. …і філософія нашого сучасника ВіталійІващенко, доцент Нацiонально-технiчного УніверситетуУкраїни «Київськийполiтехнiчнийiнститут», заслуженийпрацiвниккультуриУкраїни «Не вміюжити просто так,Я можутількичимосьжити:Кохати, мріяти, творити,Щобслідзалишив день прожитий,Життящоб мало сенсі смак.» «Є філософіябажань:Якщоїхвсізадовольнити,Не буде смислудаліжити.Як хочешжити, то бажай!» «Питанняєзадавнене, відкрите,Та відповідь на нього треба знати:Ми в світіживемо, щобпрацювати?Чи, все ж таки, працюємо, щобжити?» «Мінятися не бійся, любийдруже,Незадоволення собою – добрий знак,Лишдурень не міняєтьсяніяк,Бо точно знає, щорозумнийдуже.» «З нас коженбачить у життітаке,Щогріє душу імилує око.Низька душа вишукуєнизьке.Душа високамріє про високе.» «Нажаль, цюістину не кожензнає,Щосмертібоїмося ми дарма:Допоки ми живі, їїнемає, Але як прийде, то вже нас нема»

7. «К добру и миру тянется мудрец, К войне и распрям тянется глупец» Рудаки Художники-баталісти, як правило, оспівують героїзм і мужність солдат, геніальність полководців, військові успіхи. Але є і інший погляд митців на війну. «Война и мир – позор и зло. С ней человек звереет. О Боже праведный! Ей мать проклятье шлёт. Пока идет война, кто вновь поля засеет, Кто ниву жёлтую в июне уберёт?» Антоніо Мачедо В.Суріков. Перехід Суворова через Альпи. Філософське осмислення війни як різновиду людської діяльності є темою картини В.Верещагіна “Апофеозвійни”, на рамі якої зроблено напис: “Присвячується всім великим завойовникам – минулим, нинішнім і майбутнім” в знак протесту проти насильства, війни, знищення людства. О.Дейнека. Оборона Севастополя. В.Верещагін. Апофеоз війни.

8. “Не війна і грабежі творять славу людського роду, а тільки мирна праця” М. Горький Ці два полотна різного часу об’єднує одна ідея – праця людини. «Великая радость - работа, В полях,за станком, за столом! Работай до жаркого пота, Работай без лишнего счёта,- Всё счастье земли – за трудом.» В.Брюсов. О.Венеціанов. На оранці. Весна. 1820. Т.Яблонська. Хліб. 1949. “Коли праця – задоволення, життя – добре!”(М.Горький) Чого не можна сказати про персонажа грецької міфології. «Ми в світіживемо, щобпрацювати?Чи, все ж таки, працюємо, щобжити?» В.Іващенко. Сізіфова праця

9. Найважча професія – бути людиною Хосе Марті. «Везувий зев открыл - дым хлынул клубом - пламяШироко развилось, как боевое знамя.Земля волнуется - с шатнувшихся колоннКумиры падают! Народ, гонимый страхом,Толпами, стар и млад, под воспаленным прахом,Под каменным дождем бежит из града вон.» О. Пушкін. К.Брюлов. Останній день Помпеї. Автор полотна переконує глядача в тому, що головна цінність в світі – людина, протиставляючи згубним силам природи її духовну велич і красу. “Мы источник веселья и скорби рудник. Мы вместилище духа – и чистый родник. Человек, словно в зеркале мир, - многолик. Он ничтожен и он же безмерно велик.» Омар Хайям. А які слова можна віднести до героя картини П.Федотова? П. Федотов. “Свіжийкавалер”.

10. Людина – істота, що здатна мислити Что останется после меня?Добрый свет глаз или вечная тьма,Леса ли ропот, шепот волныИли жестокая поступь войны?Неужели я подожгу свой дом,Сад, который с таким трудомРос на склоне заснеженных гор,Я растопчу, как трусливый вор?Ужас, застывший в глазах людей,Будет вечной дорогой моей?Оглянусь на прошедший день,Правда там или злобы тень?Каждый хочет оставить светлый след.Отчего же тогда столько черных бед?Что останется после тебя,Человечество,С этого дня? Здатністьосмислювати та аналізувати прожите життя - одна з головних рис людини. Тяжкі думи і каяття за свої дії . Саме це підкреслив П. Антопольський в свїй роботі. П.Антопольський. ІванГрозний Людину, що розду- мує, художник показав в образі Христа. Ника Турбина. І.Крамський. Христос в пустелі.

11. Джерела Культура против варварства. К.: Высшая школа, 1988. Д .Степовик. Скарби України. К.: “Веселка”, 1990. В.Симоненко. У твоєму імені живу. – К.: “Веселка”, 1994. Шедевры русской живописи. – М.: «Белый город», 2006. Хрестоматия по эстетическому воспитанию. /Составитель С. П. Максимюк. – К.: «Высшая школа», 1987. http://ukrart.lviv.ua/poets1032.php http://viiv.co.ua/index.html