Перспективи гідроенергетики в україно-угорському транскордонному регіоні

1. Перспективи гідроенергетики в україно-угорському транскордонному регіоні Іван Соколь ТОВ “Енергія Карпат”

2. Особливості функціонування гідроенергетики України • Спорудження найбільшої в Європі Дніпровської ГЕС – 560 МВт (1932 р. – введення в експлуатацію); • з 1955 р. освоєння гідропотенціалу р. Дніпро - спорудження ГЕС Дніпровського каскаду; • 1983 р. – введення в експлуатацію Дністровської ГЕС Рівень освоєння гідропотенціалу великих рік практично вичерпаний!!! використання технічного гідропотенціалу великих рік в Україні > 60 %.

3. Становлення малої гідроенергетики України • 20-30 рр. ХХ століття – масовий розвиток малої гідроенергетики: • у 1924 р. в Україні – 84 малих гідроелектростанцій із сумарною потужністю 4000 кВт і середньою – 47,6 кВт; • у 1929 р. – їх вже 150 із сумарною потужністю 8400 кВт і середньою -56 кВт (Бузька (570 кВт), Вознесенська (840 кВт), Сутиська (1000 кВт); • У 1934 р. споруджена Корсунь-Шевченківська станція (2650 кВт) - одна з найдосконаліших МГЕС та стала основою першої в Україні і в СРСР місцевої Корсунь-Шевченківської сільської енергосистеми; • у 1935 - 1937 рр. – Шумська (120 кВт), Потуська (32 кВт), Писаревська (160 кВт), Білоусівська (88 кВт), Березовська (108 кВт), Клебанська (64 кВт) та інші; • у 1950 р. в Україні експлуатувалось 956 МГЕС із загальною потужністю 30 тис.кВт.

4. Потенціалмалої гідроенергетики України В Україні нараховується понад 63 тис. малих річок і водотоків загальною довжиною 135,8 тис. км, з них: • 95% - дуже малі (довжина < 10 км), сумарна довжина - 112 тис. км, тобто середня довжина такого водотоку - 1,9 км; • більшість малих річок довжиною < 10 км мають площу водозбору від 20,1 до 500 кв. км (87% всієї кількості і 72% всієї довжини малих річок України); • малих річок з площею водозбору від 50,1 до 100 кв.км нараховується 890 (28% всієї кількості), а 797 річок (25%) мають площу водозбору 20,1 - 50 кв.км; • Найбільший потенціал малих рік в Україні зосереджений у Карпатському регіоні.

5. Енергетичний потенціал малих річок України (1)

6. Енергетичний потенціал малих річок України (2)

7. Сучасний станмалої гідроенергетики в Україні • 70 малих гідроелектростанцій (серед них такі порівняно потужні станції як Теребле-Рикська, Гайворонська, Корсунь-Шевченківська, Стеблівська, Ладижинська та інші; • технічний стан діючих ГЕС характеризується значно або цілком зношеним основним гідросиловим, гідротехнічним і електротехнічним устаткуванням; наявністю несправностей у спорудженнях напірного фронту, що можуть з'явитися причиною виникнення аварійних ситуацій; замуленням водоймищ; ростом забору води на неенергетичні потреби; розмивами кріплень водозливних і берегових ділянок нижніх б'єфів; • Мала енергетика України через її незначну питому вагу (0,2%) в загальному енергобалансі не може суттєво впливати на умови енергозабезпечення країни. Однак експлуатація малих ГЕС дає можливість виробляти близько 250 млн. кВт*год електроенергії на рік, що еквівалентно щорічній економії до 75 тис. тонн дефіцитного органічного палива.

8. Закарпаття - найсприятливіша територія для будівництва МГЕС (1) • Закарпаття – це унікальний регіон з потенціалом гідроенергетичних ресурсів малих і середніх річок > 6,5 млрд. кВт*год/рік (1200 - 1500 МВт), тобто > третини загального потенціалу України; • основна частина поверхневих вод – річний стік, що сягає 576000 куб. м з 1 кв. км/ рік (в Україні – 88500 куб. м з 1 кв. км/рік); • 9429 водостоків загальною протяжністю 19866 км, з них 9277 малих річок довжиною до 10 км, що складає 79% усіх водостоків, їх загальна довжина 16 248 км; • 152 річки довжиною > 10 км та 4 річки довжиною 100 км; • загальна довжина великих річок – 3618 км; • середня щільність річок – 1,7 км/ кв.км (в горах - 2 км/кв. км, у низовині - 1,3 км/кв. км); • загальна площа дзеркала поверхневих вод – 15000 га.

9. Закарпаття - найсприятливіша територія для будівництва МГЕС (2) • більша частина річної системи області належить до басейну р. Тиса; • гірські річки – 75% площі водозбору, низовинні – 25 %; • середня висота водозборів – 800 - 1200 м, середній уклін 20-30 %, ширина водозборів 10-30 км; • середня багаторічна кількість опадів на території області – 939 мм, з них 549 мм – на формування річного стоку, а 390 мм - на випаровування;

10. Закарпаття - найсприятливіша територія для будівництва МГЕС (3) • по області в середньому стікає 19,8 л/сек. з 1 кв. км, або 8 куб. км/рік (16 % стоку України); • приблизно 2 куб. км/рік – транзитний стік річок, що витікають з-за кордону області (Вішеу, Іза, Ублянка, Улічанка та інші); • з 1 кв. км території області в середньому стікає 625000 куб. м води (по Україні - 83000 куб. м). • на одного жителя області припадає 7000 куб. м води (по Україні 1100 куб. м). • для річок характерні весняні повені, а також повені протягом цілого року (8-10 повеней). • у повноводний період (березень, серпень) формує 55-70% стоку.

11. Найбільш перспективні річки Закарпаття для розвитку МГЕС Біла Тиса, Боржава, Бурустуранка, Косовська, Латориця, Зла, Мокрянка, М.Шапурка, Ріка, Теребля, Тересва, Уж, Чорна Тиса та їх витоки (їх сумарний потенціал > 500 МВт (середня річна потужність) та 425 млн. Квт*год. середньорічної виробленої електроенергії)

12. Існуючі малі ГЕС у Закарпатті • Теребле-Ріцька ГЕС (< 10% потреб області в електроенергії, потужність 27 МВт); • Оноківська ГЕС (2,65 МВт); • Ужгородська ГЕС (1,9 МВт); • мала Білинська ГЕС (630 кВт); • дві малі ГЕС на дериваційному каналі, яким із р. Уж забезпечується господарсько-питне водопостачання обласного центру; • свого часу на річках Закарпаття були споруджені і діяли ліспромгоспні, колгоспні і міжколгоспні малі ГЕС (потужністю 250-400 КВт), а саме: Усть-Чорнянська, Тур′я-Реметська, Углянська, Діловська, Керецьківська, Став′янська.

13. Коротка характеристика Білинської МГЕС (1) • перша приватна мала ГЕС у Закарпатській області; • Власник – ТОВ “Енергія Карпат”; • Місцезнаходження – с. Білин, Рахівський район, Закарпатської області; • Дата введення в експлуатацію – 2006 р. • Встановлена потужність ГЕС – 630 Квт.

14. Коротка характеристика Білинської МГЕС (2) • середньорічний виробіток електроенергії (за технічними характеристиками) – 3188,15 (факт 2000); • обслуговуючий персонал станції – 5 осіб; • відноситься до класу високонапірних дериваційних станцій; • середньорічний розхід на річці – 0,87 куб. м / сек.; • середньомісячний розхід води для середнього по водності року може коливатись від 0,27 куб. м / сек. до 47,2 куб. м/сек. (паводок).

15. Коротка характеристика Білинської МГЕС (3) • тип турбіни – реактивна, радіально-осьова ФГ-2-38. Виробник – ТОВ “Міні-гідро”, м. Харків; • діапазон роботи по розходу води – від 0,03 куб. м / сек. до 1,0 куб. м / сек.; • можлива потужність – від 30 до 800 Квт; • КПД – 92,5%; • генератор – асинхронний. Виробник – ВАТ “Електромаш”, м. Тираспіль, Молдова; • напруга – 10 Квт.; • потужність - < 1 Мвт.

16. Коротка характеристика Білинської МГЕС (4) • КПД – 94%; • частота обертів – 1500 об./хв. • забезпечений номінальний набір нетто – 85 м; • підключення – безпосередньо в мережу 10 Квт ЗАТ “Закарпаттяобленерго” без трансформатора; • верхнє накопичувальне водосховище схема не передбачає; • водозабір “тирольського” типу, який не акумулює воду і не є перепоною для проходження паводків. Подача води здійснюється на гідротурбіну самотоком через напірний трубопровід; • напірний трубопровід – водопровід довжиною 2,6 км. із металевих труб d 820 мм. Напір нетто, визначений як перепад відміток верхнього б’єфа води на водозаборі і рівня води в каналі, який відводить воду в р. Тиса, складає 100 м.

17. Коротка характеристика Білинської МГЕС (5)

18. Контактна інформація Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергія Карпат” Україна, Закарпатська область, м. Ужгород 88000, вул. 8-го Березня, 46 Тел./Факс: +38 031 26 196 69 E-mail: bkyniv@gmail.com; sokal.i@mail.ru

19. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!