Тема: Історичне підґрунтя творчості Тараса Григоровича Шевченка. Вірш

1. Робота проектного етапу Всеукраїнського інтерактивного конкурсу Малої академії наук «МАН-Юніор»В номінації «Історик-Юніор» Учасник : Учень 9-В класу ЗОШ №3 м. Миколаєва Васютін Єгор Євгенович Вчитель : Бессонов Олександр Сергійович

2. Тема: Історичне підґрунтя творчості Тараса Григоровича Шевченка. Вірш «Чигрине, Чигрине» зі збірки «Три літа».

3. План презентації проекту Вступ. І. Історичні події висвітлені автором. а) Національно-визвольна війна українського народу у ІІ половині ХVІІ ст. б) Богдан Хмельницький. в) Чигирин - столиця нової держави. ІІ. Автор та його твір. а) Місце вірша у збірці «Три літа» Шевченка. б) Історія написання твору. в) Вірш та почуття автора. ІІІ. «Чигрине. Чигрине.» у подіях ХІХ ст. а) Алегорія вірша. б) Ситуація в Україні під час написання вірша. в) Послання до українців. (Т. Шевченко, компонуючи твір, поставив на вступі до неї слова псалмоспівця.) Висновок

4. Упродовж багатьох століть український народ боровся проти агресій сусідів: поляків, кримських татар, російського самодержавста — за виживання, свободу, державність. Навесні 1648 р. в Україні почалася Національно – визвольна війна , яка суттєво вплинула на міжнародні відносини у Східній Європі, мала епохальне значення в історії українського народу, важливе — в історії Росії та Польщі.Причини Національно - Визвольної війни:1) політичні — безправ'я українського народу, тяжкий політичний гніт з боку Польщі, прагнення розширити і зміцнити права козацтва;2) соціальні — посилення феодальної експлуатації з боку польських магнатів, шляхти та єврейських орендарів;3) національні — прагнення українського народу звільнитися від гніту Польщі і польського панства, яке вважало українців людьми другого сорту; зберегти себе як народ, уникнути від етнічних чисток і репресій; Національний, соціальний, релігійний гніт з боку Польщі викликав стихійні й організовані козацькі повстання, які переросли в Національно-визвольну війну під проводом Б. Хмельницького, що розпочалася 1648 р.

5. Початок і основні події Національно - Визвольної війни тісно пов'язані з життям і діяльністю її керівника — Богдана-Зіновія Хмельницького. Б. Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в м. Чигирині у сім'ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького, який був чигиринським підстаростою.Вінбрав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 p.p., зокрема в битві під Цецорою, де загинув його батько, а сам Богдан потрапив у полон, в якому знаходився 2 роки. Після повернення він разом із запорожцями неодноразово ходив у 20-х p.p. в морські походи на турецькі міс та, став сотником, потім військовим писарем на Запоріжжі.

6. Цікавлячись минулим рідного народу, молодий Шевченко прагнув не лише глибше пізнати минуле та ознайомити з ним своїх сучасників, а й виразити передові ідеї та суспільні потреби свого часу. Повернувшись до Петербурга, свої тяжкі враження від трагічних картин народного лиха, роздуми над побаченим Т.Шевченко виразив у поетичній формі. Недоля рідного народу тяжко вразила чуйне серце поета, посилила його пекучу ненависть до самодержавно-кріпосницького ладу.

7. «Чигрине, Чигрине...» Так автор називає Чигирин.Двічі відвідавши місто Чигирин (Чигирин — повітове місто Київської губернії (тепер районний центр Черкаської області), під час Національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. — гетьманська резиденція), козацьку столицю в часи Б.Хмельницького(липень-серпень 1843 р., квітень-жовтень 1845 р.), Т. Шевченко намалював картини «Дари в Чигирині 1649 року», «Чигринський дівочий монастир», «Чигрин з Суботівського шляху». Поет побачив страшне запустіння міста, що його надзвичайно вразило.

8. Вірш «Чигрине, Чигрине...» відкриває рукописну збірку Т.Шевченка «Три літа» . Це медитативно-філософський монолог ліричного героя, у якому висловлено глибокі роздуми про минуле й майбутнє України, осмислюється її національна доля.

9. Унаслідок війни український народ відновив свою державність. Угода між Росією та Україною, підписана в місті Переяславі, дістала назву Переяславська й проголошувала возз'єднання цих двох держав на рівноправних засадах, проте Росія не дотримувалася цього договору. Богдан Хмельницький «нарікав, що Москва видає Україну полякам, не додержує своїх обов'язків перед українцями», як писав М. Грушевський.

10. Т. Шевченковi довелося покинути Украïну ще в п'ятнадцятирiчному вiцi. Коли вiн отримав волю, освiту, роботу й повернувся на батькiвщину, то був уражений у саме серце — там панувала ще бiльша неволя, крiпосницькi порядки стали ще жорстокiшими, а славна гетьманська столиця Чигирин перетворилася в руïни, заросла травою. Забулися волелюбнi козацькi традицiï. Обраний мною вірш містить послання до українців,які повинні підняти славу Чигирину з руїн та відродити культуру рідних земель.

11. . Дорогою до Петербурга 19 лютого 1844 р. Тарас Шевченко написав пристрасний вірш «Чигрине, Чигрине...». Ще в «Гайдамаках»у розділі «Свято в Чигирині» поет застерігав: «Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали, // Встали, подивились на той Чигирин, // Що ви будували, де ви панували! // Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали //Козацької слави убогих руїн».

12. У поезії піднято політичні проблеми пригніченої України: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі. Основними думками є: а) доля держави не в руках лідерів, а в руках народу; б) усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом.

13. За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра??Що ж на ниві уродилось??!      Відповідь — метафорична картина української дійсності: «Засівали,//І рудою поливали...//І шаблями скородили» (Рудою – кров’ю, скородити – обробляти землю граблями або боронами). А вродила «рута... рута... // Волі нашої отрута». У цих рядках засобами іронії та контрасту показано крах ідеї державництва, утрату незалежності.

14.    Яскраве художне підтвердженн сентенції Григорія Сковороди - «всякий сон – пробудний». Перетворення церкви надій, сподівань і віри народу на домовину - цей образ застерігає майбутні покоління від втрати національної честі, гідності, зневаги до славних і величних подвигів предків, це художнє втілення полум'яної надії на відродження, оновлення, життя за законами правди. Україна стогнала в кріпацькому рабстві, її діти були безправними, темними й неграмотними, вони вже почали забувати, що недавно були вільною, культурною нацією, яка відзначалася серед країн Європи своєю освіченістю й демократичністю. Вони забули що мали власну столицю – Чигирин. Козацькі сини й онуки занепали духом, не вірили в майбутнє. Своїм вогненним словом Шевченко розбудив їх, розкрив їм очі, показав шляхи національного відродження, навчив шанувати самих себе.  Чигрине, Чигрине,                          Все на світі гине,                         І святая твоя слава,                         Як пилина, лине                         За вітрами холодними,                         В хмарі пропадає.            Над землею летять літа,                         Дніпро висихає,       Розсипаються могили,                  Високі могили - Твоя слава...