“ Визвольний похід Червоної армії ”

1. “Визвольний похід Червоної армії”  (17 вересня 1939 — 6 жовтня 1939)

2. Офіційнаназва в радянськійісторіографії—ВизвольнийпохідЧервоноїАрмії у ЗахіднуУкраїну й ЗахіднуБілорусь 1939 року. Вторгнення СРСР до Польщі (1939)

3. ПідготовкаСРСР до війни з Польщеюрозпочалася у форміприхованоївійськовоїмобілізації. Вже 3 вересня 1939 року політбюро ЦК ВКП(б) ухвалилотаємнерішеннящодопродовження на місяць строку службичервоноармійців і молодшихкомандирів, якіпідлягалидемобілізації, внаслідокчого в РСЧА булозатриманопонад 310 тисяччоловік Підготовка СРСР до війни з Польщею

4. З 7 вересня 1939 року підвиглядом Великих навчальнихзборіврозпочався призов 2,6 млн запасників 7-ми військовихокругів, у тому числідвох, розташованих на територіїУкраїни —КОВО і ХВО. Через десять днівпісля початку зборівбуло сформовано 98 стрілецьких, 14 кавалерійськихдивізій, 27 танкових бригад і 24 артполки Резерву Головного командування. З цієїзагальноїкількості 41 стрілецька, 13 кавалерійськихдивізій, 17 танкових бригад і 9 артполківнадаліувійшли до складу Білоруського і Українськогофронтів Підготовка СРСР до війни з Польщею

5. 16 вересня 1939 військова Рада Українського фронту видала директиву № А0084 — наказ радянськимвійськамувійти на терениПольщі з тим, аби «рішучевиступити на допомогу трудящим ЗахідноїУкраїни і ЗахідноїБілорусії». Перед вторгненнямУкраїнський фронт лічив: 28 стрілецьких, 7 кіннихдивізій, 10 танкових і 2 моторизованібригади — близько 800 тисячбійців і командирів; у взаємодії з військами фронту належало діятивійськам НКВС — 55 тисячбійців, близько 2 тисячтанків, 1100 бойовихлітаків, 4700 гармат. Підготовка СРСР до війни з Польщею

6. 17 вересня 1939 року (через 17 днівпіслянаступу Вермахту на територіюПольщі та після переходу німецькихвійськрічкиСян) о другійгодиніночіСталін в присутностіМолотова і Ворошилова прийнявнімецького посла Шуленбурга і повідомив про те, щоЧервонаАрміяприступає до бойовихдійпротиПольщі. Початок бойовихдій

7. О 5-00 17 вересняпередові та штурмові загони ЧервоноїАрмії, всьогосімармій, 1 кінно-механізованагрупа, біля 615 000 чоловік, 4900 гармат і мінометів, 4700 танків, 3300 літаків, перетнули кордон та розгромилипольськуприкордоннуохорону: полки «Сарни», «Здолбунів», «Чортків» Корпусу ОхорониПограниччя — 12 тисячбійців. Першігодиниопераціїпідтвердилиданірадянськоїрозвідки про відсутністьзначнихугрупованьпольськихвійськ, що дозволило прискоритинаступальнідії. Початок наступальних дій

8. Одержавши повідомлення про перехідЧервоноюАрмієюпольського кордону, німецькекомандуваннявіддало наказ військамзупинитися на лінії Сколе — Львів — Володимир-Волинський — Брест — Білосток. • Близько 18:00 передовийзагін 45-ї стрілецькоїдивізії РСЧА зайнявмістоРівне, роззброївшидрібнічастинипольськоїармії. Наступальні дії

9. В ніч з 17 на 18 вереснярадянськівійська взяли Тернопіль - частини і з'єднання 6-ї армії РСЧА (24-а танкова бригада разом із 136-м полком 97-ї стрілецькоїдивізії, 10-а танкова бригада та 5-та кавалерійськадивізія), полонено 600 польськихвояків; Збараж, Коломию −23-я танкова бригада РСЧА, роззброєнобіля 10 000 військових 3 польськихпіхотнихдивізій. О 7-й ранку 18 вересня 36-а танкова бригада РСЧА зайняла Дубно, роззброєночастинитилу 18-ї і 26-ї польськихпіхотнихдивізій, полонено 6000 вояків. Підвечір 18 вересня 36-а танкова бригада і розвідувальнийбатальйон 45-ї стрілецькоїдивізії РСЧА в Луцьку, взято в полон до 9 тисячпольськихвійськових. Впродовж 18-19 вересня — Красне, Озерну, Сокаль, Броди ,Бібрку, Рогатин, Долину. Наступальні дії

10. 19 вереснячастиниЧА підійшли до Львова. Тут Червонаарміязустрілась з частинами вермахту: 1-а і 2-а гірсько-піхотнідивізії вермахту, яківжеупродовжмайжетижня — з 12 вересня - блокували з півночі, заходу і півдня в місті 15-тисячний польськийгарнізон на чолі з генералом В. Лянгером. • Радянськічастини через непорозумінняобстрілялинімецьку колону, щовідходила з міста. Наступальні дії

11. 22 вересня 1939 року післяпереговорів з радянськимкомандуваннямльвівськийгарнізонпогодивсякапітулювати на почеснихумовах, які, втім, не буловиконано: в 11.00 підписано угоду, о 14-й польськівійська почали складатизброю, о 15.00 з'єднання 2-го кавалерійського корпусу у пішому строю сумісно з танками 24-ї, 38-ї та 10-ї танкових бригад вступили у місто. Пункт 8 підписаноїпольською і радянською сторонами угоди гарантувавофіцерампольськоїарміїособисту свободу, недоторканість майна, право на виїзд до зарубіжнихкраїн. При виході з містаобеззброєні колони поляківбулиоточенічастинамиЧервоноїармії і НКВС та відправлені до концтаборів. Наступальні дії

12. Часом на початок жовтня у військахУкраїнського і Білоруськогофронтівнараховувалося до 2 420 000 військовиків у 60 стрілецьких, 13 кавалерійськихдивізіях та 18 танкових бригадах, більше 5400 гармат, 6000 танків і 3 700 літаків. • Завершальнимиакордами 5 жовтнярадянськівійськарозбилигрупу полковника Зелєнєвського, полонили 6500 польськихвояків, з них було 360 офіцерів. Кінець наступальних дій

13. Втратисторін

14. 30 липня 1941 року з підписанням Угоди Сікорського-Майського СРСР де-юре визнавзахідноукраїнськіземлі за Польщею. • 23 вересня 2009 року Сейм Польщіодностайно засудив агресію СРСР 1939 року, назвавши Польщу «жертвою двохтоталітаризмів: нацизму та комунізму», а розстрілпольськихофіцерів у Катинінавесні 1940 року «військовимзлочином з ознакамигеноциду». Наслідки

15. Результатом Польського походу булоприєднання до Радянського Союзу територіїЗахідноїУкраїни та ЗахідноїБілорусії. Положення нового кордону булозакріпленорадянсько-німецьким договором про кордон від 28 вересня 1939 року. Новий кордон в основному збігався з «лінієюКерзона», щобула рекомендована в 1919 роціПаризькою мирною конференцієюяк східний кордон Польщі. Вона розмежовувалаобласті компактного проживанняполяків з одного боку, українців і білорусів з іншого. • Території на східвідрічокЗахідний Буг і Сянбулиприєднані до Української РСР і Білоруської РСР. Цезбільшилотериторію СРСР на 196 тис. км² (50,4 % територіїПольщі), а населення — на 13 млн Територіальні зміни