1 / 11

Міністерство охорони здоров ’ я України Державна санітарно-епідеміологічна служба України

Діюча структура державної санітарно-епідеміологічної служби. Міністерство охорони здоров ’ я України Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ (1). Науково - дослідні інститути гігієнічного та епідеміологічного профілю 7 установ.

quasim
Télécharger la présentation

Міністерство охорони здоров ’ я України Державна санітарно-епідеміологічна служба України

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Діюча структура державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерство охорони здоров’я України Державна санітарно-епідеміологічна служба України Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ (1) Науково - дослідні інститути гігієнічного та епідеміологічного профілю 7 установ Центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті (1) Центральна санітарно-епідеміологічна станція на залізничному транспорті (1) Центральна санітарно-епідеміологічна станція на повітряному транспорті (1) СЕС АР Крим,областей, м.Києва, Севастополя (27) СЕС басейнові, портові (4+12) СЕС на залізницях, лінійні СЕС на залізницях (6+49) СЕС міст, районів (660), об’єктів з особливим режимом роботи (8) В структурі державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ - 52944посади 6

  2. Структура державної санітарно-епідеміологічної служби після оптимізації ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (35 осіб) Головне управління Держсанепідслужби на повітряному транспорті (1) Центральна СЕС (1) Головне управління Держсанепідслужби на водному транспорті (1) Головне управління Держсанепідслужби на залізничному транспорті (1) 4 басейнові підрозділи 6 підрозділів на залізницях Головні управління Держсанепідслужби України в АР Крим,областях, мм. Києві та Севастополі (27) Структурні підрозділи - 347 Загальна чисельність державної санітарно-епідеміологічної служби України - 29996, у т.ч. державних службовців - 2500 4

  3. Cтруктура державної санітарно-епідеміологічної служби Державна санітарно-епідеміологічна служба України (центральний апарат) Центральний рівень Державний центр гігієни та епідеміології Держсанепідслужби України Територіальні органи Держсанепідслужби України (Головні управління Держсанепідслужби України відповідної адміністративної території, виду транспорту) 30 юридичних осіб Регіональні державні установи Держсанепідслужби (Центри гігієни та епідеміології Держсанепідслужби України відповідної адміністративної території, виду транспорту) 30 юридичних осіб Регіональний рівень Відокремлені структурні підрозділи територіальних органів Держсанепідслужби України (міські, районні, міжрайонні, лінійні, басейнові управління територіальних органів Держсанепідслужби України) 347 підрозділів Відокремлені структурні підрозділи регіональних центрів (міські, районні, міжрайонні, лінійні, басейнові відділи Центрів гігієни та епідеміології) 347 підрозділів Місцевий рівень 6

  4. Структура Державної санітарно-епідеміологічної служби (завдання та функції) Центральний апарат Держсанепідслужби Функції згідно з Положенням про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 400: 1) організація держсанепіднагляду; 2) організація проведення соціально-гігієнічного моніторингу на державному рівні; 3) ведення державних реєстрів (інфекційної та професійної захворюваності, висновків держсанепідекспертизи, дезінфекційних засобів, небезпечних факторів тощо; 4) організація на державному рівні інформаційної бази даних результатів соціально-гігієнічного моніторингу; 5) організація виконання державних програм моніторингу довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних (отруєнь) захворювань, біологічної безпеки тощо; 6) співпраця з міжнародними організаціями охорони здоров’я та обмін інформацією щодо захворюваності населення та загроз для здоров’я людей; 7) організація підготовки та супровід проектів законодавчих та нормативно-правових актів; 8) надання адміністративних послуг в особливо складних випадках (видача висновків держсанепідекспертизи, дозволів (санітарних паспортів) на роботу з небезпечними факторами фізичного, хімічного та біологічного походження); 9) організація гігієнічного навчання, регламентування та атестації робочих місць за умовами праці; 10) організація проведення дезінфекційних заходів на державному рівні; 11) організація заходів з санітарної охорони території України на державному рівні; 12) розгляд апеляцій на дії посадових осіб держсанепідслужби; 13) управління системою держсанепідслужби 14) формування державного замовлення для Національного та регіональних Центрів гігієни та епідеміології. Центральний рівень Державний центр гігієни та епідеміології Функції згідно з Статутом: 1) інформаційно-аналітичне та організаційно-методичне забезпечення діяльності Центрів гігієни та епідеміології Держсанепідслужби; 2) забезпечення виконання робіт для потреб держсанепіднагляду (держзамолення): - організаційно-методичне забезпечення лабораторно-інструментальних досліджень факторів середовища життєдіяльності людини фізичного, хімічного та біологічного походження, вивчення, - аналіз та прогнозування захворюваності населення, встановлення причинно-наслідкового її зв’язку з небезпечними факторами для потреб соціально-гігієнічного моніторингу на національному рівні; - формування державних реєстрів (інфекційної та професійної захворюваності, висновків держсанепідекспертизи, дезінфекційних засобів, небезпечних факторів тощо та інформаційної бази даних результатів соціально-гігієнічного моніторингу; - забезпечення реалізації на національному рівні державних програм моніторингу довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних (отруєнь) захворювань, біологічної безпеки а також проектів міжнародної технічної допомоги у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; - розробка пропозицій до проектів законодавчих та нормативно-правових актів; 4) методичне забезпечення проведення дезінфекційних заходів; 5) методичне забезпечення заходів з санітарної охорони території України на національному рівні; 6) забезпечення діяльності референс-лабораторій проведення арбітражних лабораторно-інструментальних досліджень; 7) методичне керівництво та координація діяльності регіональних Центрів гігієни та епідеміології; 8) за результатами реалізації заходів соціально-гігієнічного моніторингу формування пропозицій щодо планування діяльності Держсанепідслужби; 9) метрологічне забезпечення регіональних Центрів гігієни та епідеміології; 10) забезпечення роботи Центральної режимної комісії. 6

  5. Двокомпонентна трирівнева структура державної санітарно-епідеміологічної служби (завдання та функції) Регіональні Центри гігієни та епідеміології та їх відокремлені структурні підрозділи Функції згідно з Статутом: 1) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності територіальних органів Держсанепідслужби; 2) забезпечення виконання робіт для потреб держсанепіднагляду (держзамолення): - проведення лабораторно-інструментальних досліджень факторів середовища життєдіяльності людини фізичного, хімічного та біологічного походження; - вивчення та аналіз захворюваності населення та встановлення причинно-наслідкового її зв’язку з небезпечними факторами для потреб соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні; - формування баз даних інфекційної та професійної захворюваності та інформаційної бази даних результатів соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні для потреб відповідних державних реєстрів; - реалізація державних та регіональних програм моніторингу довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних (отруєнь) захворювань, біологічної безпеки а також проектів міжнародної технічної допомоги у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; 3) надання послуг, що не відносяться до адміністративних (господарські послуги): - проведення лабораторних досліджень об’єктів середовища життєдіяльності людини на замовлення суб’єктів господарювання та фізичних осіб згідно переліку робіт та тарифів, затверджених Кабінетом Міністрів; - проведення розрахунків впливу на здоров’я людини небезпечних факторів та їх лабораторно-інструментальні дослідження для надання дозволів (санітарних паспортів) на роботу з небезпечними факторами фізичного, хімічного та біологічного походження); - проведення гігієнічного навчання та розрахунків для атестації робочих місць за умовами праці; 4) управління філіями Центрів гігієни та епідеміології. 5) за результатами реалізації заходів соціально-гігієнічного моніторингу внесення пропозицій щодо планування діяльності територіальних органів Держсанепідслужби. Територіальні органи Держсанепідслужби України та їх відокремлені структурні підрозділи Функції згідно зПоложенням про територіальні органи Держсанепідслужби України, затвердженим наказом МОЗ України від 19.01.2012 №34, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2012 за № 413/20726 1) здійснення держсанепіднагляду шляхом: - проведення перевірок суб’єктів господарювання; - вжиття адміністративно-запобіжних заходів заходів; - проведення санітарно-епідеміологічних розслідувань спалахів інфекційних та неінфекційних (отруєнь) хвороб, а також радіаційних уражень людей; 2) організація проведення соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні; 3) організація виконання державних та регіональних програм моніторингу довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних (отруєнь) захворювань, біологічної безпеки тощо; 4) узагальнення пропозицій щодо підготовки та змісту проектів законодавчих та нормативно-правових актів; 5) надання адміністративних послуг (видача висновків держсанепідекспертизи, дозволів (санітарних паспортів) на роботу з небезпечними факторами фізичного, хімічного та біологічного походження); 6) організація проведення заходів з санітарної охорони території України на регіональному рівні; 7) управління держсанепідслужбою на регіональному рівні; 8) формування державного замовлення для регіональних Центрів гігієни та епідеміології. Регіональний та місцевий рівень 6

  6. Структура Державної санітарно-епідеміологічної служби кадрове забезпечення Державна санітарно-епідеміологічна служба України (центральний апарат) Центральний рівень Регіональні Центри Загальний штат 22 496 працівників штат кожного окремого Центру пропорційний населенню регіону у межах граничної чисельності, затвердженої Головою служби Територіальні Головні управління Загальний штат 2 500 державних службовців+ 5 000 працівників не державних службовців штат кожного окремого Головного управління пропорційний населенню регіону у межах граничної чисельності, затвердженої Головою служби Регіональний рівень Відокремлені підрозділи Визначається начальником Головного управління згідно затвердженої структури Відокремлені підрозділи регіональних Центрів Визначається головним лікарем Центру Місцевий рівень 6

  7. Структура Державної санітарно-епідеміологічної служби кадрове забезпечення – нормативні документи Територіальні Головні управління Загальний штат 2 500 державних службовців+ 5 000 працівників не державних службовців Зміни до постанови КМУ №1184 Регіональні Центри (заклади охорони здоров’я) Зміни до наказу МОЗ № 33 6

  8. Структура Державної санітарно-епідеміологічної служби призначення керівників Державна санітарно-епідеміологічна служба України (центральний апарат) Центральний рівень Регіональні Центри Головний лікар призначається на посаду Головою Держсанепідслужби за поданням керівника відповідного територіального органу Держсанепідслужби України згідно з Статутом, який затверджується Головою Держсанедідслужби відповідно до ст. 19 Закону України „Про центральні органи виконавчої влади” Територіальні Головні управління Начальник Головного управління призначається на посаду Головою Держсанепідслужби за погодженням з Міністром охорони здоров’я та Головою відповідної місцевої адміністрації, згідно з ст. 21 Закону України „Про центральні органи виконавчої влади” та Положенням про територіальні органи Держсанепідслужби України, затвердженим наказом МОЗ України від 19.01.2012 №34, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2012 за № 413/20726 Регіональний рівень Відокремлені підрозділиЦентрів головний лікар призначається на посаду керівником відповідного регіонального Центру за погодженням з начальником територіального управління та Головою Держсанедідслужби Відокремлені підрозділи Керівник призначається на посаду начальником Головного управління за погодженням з Головою Держсанедідслужби згідно з п. 12 Положення про територіальні органи Держсанепідслужби України, затвердженого наказом МОЗ України від 19.01.2012 №34, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2012 за № 413/20726 Місцевий рівень погодження призначення 6

  9. Структура Державної санітарно-епідеміологічної служби Формування бюджету територіальних огранів КПКВ 2304010 Державна санітарно-епідеміологічна служба України (центральний апарат) Центральний рівень Регіональні Центри Територіальні Головні управління Регіональний рівень Відокремлені підрозділиЦентрів Відокремлені підрозділи Місцевий рівень план бюджет 6

  10. Структура Державної санітарно-епідеміологічної служби Формування бюджету державних установ КПКВ 2301250 Державна санітарно-епідеміологічна служба України (центральний апарат) Центральний рівень Регіональні Центри Територіальні Головні управління Регіональний рівень Відокремлені підрозділиЦентрів Відокремлені підрозділи Місцевий рівень план бюджет 6

  11. Двокомпонентна трирівнева структура державної санітарно-епідеміологічної служби (джерела фінансування) Регіональні Центри гігієни та епідеміології та їх відокремлені структурні підрозділи Фінансування за КПКВ 2301250 «Державний санітарно-епідеміологічний нагляд, дезінфекційні заходи та заходи по боротьбі з епідеміями» 1 536 281,0 млн. грн. (в т. ч. 1 078 047,2 млн. грн. – заробітна плата) – прогнозований обсяг видатків на 2013 рік з розрахунку на штат працівників 27 496 осіб Фінансування за КПКВ 2301250«Державний санітарно-епідеміологічний нагляд, дезінфекційні заходи та заходи по боротьбі з епідеміями» 1 247 460,2 млн. грн. - 81,2 % від прогнозованого обсягу видатків на 2013 рік з розрахунку на штат 22 496 осіб Територіальні органи Держсанепідслужби України та їх відокремлені структурні підрозділи Фінансування за КПКВ 2304010 «Керівництво та управління у сфері санітарно-епідеміологічної служби» 107 205,6 млн. грн. – 2012 рік 113 181,6 млн. грн. – 2013 рік Фінансування за КПКВ 2301250 «Державний санітарно-епідеміологічний нагляд, дезінфекційні заходи та заходи по боротьбі з епідеміями» 250 067,1млн. грн. – 18,8 % від прогнозованого обсягу видатків на 2013 рік з розрахунку на штат 5000 осіб Прогнозований загальний обсяг фінансування на 2013 рік – 288 820,8млн. грн. на штат 7500 працівників 6

More Related