Мистецтво книжкової мініатюри . Художня культура польсько – литовської доби .

1. Мистецтвокнижковоїмініатюри. Художня культура польсько – литовськоїдоби. Автор: Курова Марія Миколаївна, смт. Цибулів Монастирищенського р-ну Черкаської обл.

2. План Руські землі в період польсько – литовського правління. Розвиток “власної ” писемності. Роль книги в духовному житті Русі. Мистецтво книжкової мініатюри. Кросворд. Теоретичний матеріал для вчителя.

3. Після занепаду Київської Русі литовське проникнення, польська експансія, татарська агресія суттєво вплинули на перебіг подій в українських землях. У XIV—XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах суспільного життя. Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культурному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що позбавило християнську православну релігію зовнішньої підтримки, докорінно переорієнтувало торгівлю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; відсутність власної державності в цих землях; зростаюча загроза ополячення й окатоличення після укладення Люблінської унії 1569 p.; татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний і технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне обличчя українських земель.

4. З прийняттям християнства в Київській Русі почався новий етап розвитку культури. Разом з новою релігією східнослов’янські племена прийняли від Візантії писемність, книжну культуру, навички кам’яного будівництва, канони іконопису, деякі жанри і образи прикладного мистецтва. В ХІ ст. за часів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого це була найбільша й густонаселена держава Європи. Грамотними були не тільки знать, а і ремісники (зброярі, різбярі по каменю, ювеліри). Росли міста. Князь Володимир з синами Борисом и Глібом. Ікона XV ст.

5. Незадовго до прийняття християнства в Київській Русі одним з основних джерел розвитку культури з’явилася розроблена двома болгарськими ченцями Кирилом (878-869) і Мефодієм (815-885) слов’янська абетка – кирилиця. Нова “власна” писемність послужила основою бурхливого розвитку книжної культури в Київській Русі, що до монгольської навали була однією з найбільш цивілізованих держав середньовічної Європи в ХІ–ХІІІст.

6. Основна частина літератури – це ранні церковні пісні, твори батьків візантійського православ’я Іоанна Дамаскіна, Іоанна Златоуста, Василя Великого, а також різні хроніки, історичні твори, апокрифи – народні релігійні книги, опозиційні офіційній церкві.

7. Книга прийшла на Київську Русь разом з християнством. Вона стоїть у центрі християнських обрядів. Православні місіонери завжди відправлялись до язичників, маючи при собі найважливіші книги християнського віровчення. Відношення до книги було майже побожним, як до сучасної духовної коштовності. Книги створювались на пергаменті, писалися від руки і коштували дуже дорого. В ХІV ст. на Русі вперше з’явився папір, що спочатку також коштував недешево. Переписування та виготовлення нових книг було зосереджене при монастирях. Здійснювали їх ченці та світські люди. Окрім Києва центрами переписування книг були Чернігів, Володимир – Волинський, Галич, Переяслав та інші міста. Книги переплітали в оправи, які робили з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою. Дорогі оправи, що виготовлялись для князів і церковнослужителів, обтягували оксамитом та прикрашали коштовним камінням, золотом, сріблом. Крім церковних діячів, літературні твори складали високоосвічені князі. Таким є “Повчання дітям” Володимира Мономаха.

8. Найдавніший книгописний почерк називався “устав”. Кожна буква ретельно вимальовувалася. Пізніша устав змінився півуставом і скорописом. Середньовічна рукописна книга була гідна того, щоб її прикрасою займалися майстри – художники. Головні елементи художнього оформлення книг – це мініатюри, заставки й ініціали. Остромирове Євангеліє

9. Заставка- невелика орнаментальна або образотворча композиція, що виділяє й прикрашає початок якого - небудь розділу книги . Ініціал(буквиця) – це велика буква укрупненого розміру, що міститься на початку тексту книги, розділу, частини або абзацу. Ініціали часто перетворюються в складні малюнки, що зображували химерних звірів, птахів, чудовиськ, воїнів, що борються, блазнів і глашатаїв. Їх виділяли кіновар’ю (червоною фарбою), золотом, іноді декількома фарбами одночасно.

10. Мініатюрою називається зроблений від руки багатокольоровий малюнок, що міг розташовуватися в будь – якому місці рукопису. Традиція книжкової мініатюри прийшла на Русь із Візантії, і руські живописці спочатку у всьому додержувалися канонів, сприйнятих звідти. Протягом декількох сторіч формувався вже чисто київо – рукописний стиль. Найдавніші мініатюри в руських книгах відносяться до ХІ ст. Це Остромирове Євангеліє (1056-1057) й Ізборник (1073)

11. Перша ілюстрована книга, яка дійшла до нас – це Остромирове Євангеліє 1056-1057роки. Виготовлена книга для новгородського посадника Остромира київським ченцем Григорієм. Написане Євангеліє кирилицею. Зберігався рукопис у Софійському соборі в Новгороді. Вважається, що воно вперше було виявлено в 1701 році. У 1720році відіслано, поряд з іншими старими книгами, за наказом Петра І в Санкт – Петербург. Зараз книга зберігається в Російській національній бібліотеці ім. М.Салтикова – Щедріна в Санкт – Петербурзі. В Остромировому Євангелії зображено трьох євангелістів: Марка, Луку і Івана. «Остромирове Євангеліє» є одним ізважливихджерелвивченнястарослов'янськоїідавньоруськоїмов. Рукописбувприкрашенийперетином-окладомзкоштовнимкамінням, з-зачого мало не загинув: в 1932 роційого, розбившивітрину, викравводопровідник. Нащастя, зловмисник, відірвавшипалітурку, закінуврукопис в шафу (за іншимиданими — на шафу), де їїнезабаромзнайшли. Заново переплітати не стали.

13. Своєрідною відповіддю на запити давньоруського життя другої половини 11ст були “Ізборники Святослава” 1073,1076р. (і Ізяслава Ярославовичів). В них, крім фрагментів Святого Письма і писань отців Церкви, знаходяться також деякі історичні відомості і показник “ложних” і “праведних” книг. Книга відкривається розворотом, на лівому аркуші якого зображений кназь Святослав з сім’єю , на правому – Спас на престолі. На третьому аркуші – зображення орнаментованого триглавого храму, далі – чотири портретні мініатюри. В “Ізборниках Святослава” виявляються виразні сліди живої народної української мови з місцевим діалектним забарвленням, що відрізняє їх від пам’яток північних районів. По тексту “Ізборника” розкидані красиві заставки, ініціали, виконані золотом і фарбами. “Ізборник Святослава” зберігається в Москві в історичному музеї. Виготовлений він на замовлення Київського князя Ізяслава Ярославовича дияконом Іоаном в 1073р. Це збірник текстів різних церковних авторів, складена для болгарського царя Сімеона.

14. Чудовою пам’яткою книжного мистецтва став “Родзивилівський літопис”, оздоблений 618 кольоровими мініатюрами, виготовленими у 15ст з давньоруських оригіналів кінця 12 початку 13ст. Як вважає Б.О. Рибаков, багато з них зв’язані не тільки з Володимирським лицевим зводом 1212року а й деякими київськими літописами. Завдяки пензлю невідомих художників, які користувалися лаконічною й об’ємною мовою символів ми маємо можливість заглянути в живу історичну дійсність 10-13ст. Зберігається в Академії Наук Росії. Це одне з найцінніших джерел інформації нашої історії. Копіїсти привносили деякі доповнення відносно оригіналу. Цим малюнкам притаманна експресивність, емоційність. Виконані вони майстерно, дуже впевнено і невимушено. Автор володіє усіма реаліями життя тогочасної Русі. З основних сюжетів – похід на Царград, будівництво Києва, Софіївського собору 1068р та 1147р, князівські міжусобиці, битви із степовиками

15. Трірський псалтир. Найближчою аналогією групового портрету сімї Святослава є мініатюри із “Трірського псалтиря” 1078-1087р, написаного для трарського архієпископа Єгберга. Пізніше книга перейшла у власність Гертуди – дружини великого князя Ізяслава Ярославовича. На її замовлення псаплтир доповнили кількома вихідними мініатюрами. На одній із них – портрет сина Ярополка і його дружини Ірини, а також самої Гертруди, яка припала до ніг святого Петра. Високою майстерністю відзначаються мініатюри “Різдво Христове”, “Розп’яття”, “Христос на троні”, “Богоматір на троні”, “Христос у славі”. Христос у славі. Мініатюра з Трирської псалтирі 11ст.

16. “Юр’єве Євангеліє” порівняно з “Остромировим” і “Мстиславовим” виглядає скромно. Написане в 1120-1128р для новгородського Юр’євого монастиря Федором “Уринцем”. Прикрашають його 65 ініціалів та заставок, виконаних з неабиякою фантазією і майстерністю. Ініціали у вигляді людей, фантастичних звірів і птахів, плетива рослинного орнаменту нагадують сюжети на київських браслетах – наручах, чернігівських кам’яних рельєфах. Юр’єв монастир Юр’єве Євангелії

17. Добрилове Євангеліє являє собою рукопис середнього формату (у четверту долю аркуша). Написаний на пергаменті чітким, прямого накреслення уставом, містить 271 аркуш. Оправа загублена. На відміну від Галицького Євангелія, має розгорнуту приписку, в якій названо ім'я каліграфа. Що ж до самого місця створення Добрилового Євангелія, то існує два припущення. Це міг бути Городиський (неподалік від Сокаля на Львівщині) або Богородичний монастир (с. Городище поблизу Володимира-Волинського). Обидва монастирі відомі як культурні осередки у XII ст. З першого з них походить Христинопільський або Городинський Апостол поч. XII ст., який зберігається у Львівському історичному музеї, у другому – можливо, створено так зване Бучацьке Євангеліє кінця XII - початку ХVІ ст. (зберігається у Національному музеї у Львові). Звісна річ, це тільки припущення. Художнє оздоблення Добрилового Євангелія значно багатше, ніж в Галицького манускрипту. У ньому чотири заставки, 355 ініціалів, одна кінцівка, чотири мініатюри. Усі заставки П-подібної форми

18. Оршанськ Євангеліє (1397) було знайдене в Орші в 1812році. Зараз зберігається в Києво – Печерській лаврі ( Сторінки із зображенням євангеліста Матвія і текстом із Оршанского Євангелія)

19. Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) Розмір: 380х240мм; Обсяг:482 аркуші на пергаменті; Національна бібліотека України м.Київ

20. Перший аркуш Київських листків. Першодрукар Іван федоров Бесіда Володимира з грецьким філософом про християнство. Радзивилівский літопис. Мініатюра «Євангеліст Іоанн з Прохором». П'ятикнижжя єврейської Біблії є сувій пергаменту

21. Київська псалтир, 1397 г Володимир іде в похід на вятичів. Мініатюра із Радзивилівского літопису. Київська псалтир Київська псалтир

22. Київська псалтир Київська псалтир Київська псалтир Родзивилівський літопис

24. Кросворд По горизонталі: Строго геометричний стиль, що складається з правильних кіл, квадратів, ромбів і вісімок з широкими петлями; ніжні трав’янисті, пастельні, смарагдові і яскраво – червоні тони (балканський); Руський оригінальний химерний, звіриний стиль в книжному шрифті (тератологічний); Витоки писемності, книжної культури, навички кам’яного будівництва (країна) (Візантія); Перші книги були ________________(рукописні); Найдавніший книгописний почерк (устав); Ініціал, велика буква укрупненого розміру, що міститься на початку тексту (буквиця); Першодрукар на теренах України (Федоров); Абсолютна більшість книг в середньовічній Росії була ______________ змісту (духовного); По вертикалі: 9. Найдавніше Євангеліє (Остромирове); 10. В центрі християнських обрядів стоїть ______________ (книга); 11. Ілюстрація в стародавній книзі (мініатюра); 12. Вирішальний фактор вибору віри, культури для українців (краса).