1 Structl_Geol_1М

1. Дніпро 2016 Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Геолого-географічний факультет Кафедра геології та гідрогеології Структурна геологія та геологічне картування MPP – 1(1-46) Манюк В.В. з використаннямматеріалівТєвєлєва О.В., Фокіна П.А., Правікової Н.В.

2. Література Patrice F. RayIntroductiontoStructuralGeology (89 slides in pdf) M. KingHubbert (1972). StructuralGeology. HafnerPublishingCompany. Richard H. Groshong, Jr. 3-D StructuralGeologyA PracticalGuidetoQuantitativeSurfaceandSubsurfaceMapInterpretation. SecondEdition. 411p. Barnes J.V., Lisle R.J. Basic Geological Mapping (2004). The geological Field Guide Series. 4 Edition, 198 p. Davis G.H. andReynoldsS.J.(1996). Thestructuralgeologyofrocksandregions (2nd ed.). Wiley. ISBN0-471-52621-5.

3. B.A. vanderPluijmand S. Marshak (2004). EarthStructure - AnIntroductiontoStructuralGeologyandTectonics(2nd ed.). NewYork: W. W. Norton. p. 656. ISBN0-393-92467-X. Ramsay J.G., LisliR.J.The techniques of modern structural geology: Academic press. London, 2000. Лахи Ф.Полеваягеология. Москва, Мир, 1966. – т.1 -483с. т.2 – 548 с.(перекл. з англ.-Field Geology. H.Lahee, New York-Toronto-London, 1961). Михайлов А.Е. Структурнаягеология и геологическое картирование. Москва, Недра,1984.- 464 с.

4. Лукієнко О.І. Структурна геологія. Київ, КНТ, 2008. – 350 с. Тевелев А.В., Фокин П.А., Правикова Н.В.Структурная геология и геол. картирование. (курс лекцій у вигляді слайдів -1-9 та pdf -10 – 21. Р.М.Смішко Структурна геол. та основи геол. картування. Навч. посібник (конс. лекцій) Львів, 2007. – 119 с. Ажгирей А.Г. Структ. геол. М.: МГУ, 1956. – 493 с. Белоусов В.В.Структурная геология. М.: МГУ,1986.-248 с.

5. Передмовакурс „структ. геологія та геотектоніка» належить до базових нормат-их геол. курсів підгот-и бакалаврів та є невід’ємною складовою циклу дисц., які об’єд-ся поняттям «науки про землю» (earth science або geoscience). Вона склад. з двох блоків – «структ. геол. та геол. карт-ня»i «геотек-ка», кожен з яких попри безумовний зв’язок, являють собою самостійні дисципліни, які завжди вивчалися окремо.

6. Структурна геологія є складовою частиною геотектоніки – науки про будову, рухи та розташування геологічних тіл у верхніх оболонках земної кулі (тектоносфері). Цей великий розділ геологічних дисциплін може бути визначений також і як галузь геології, що досліджує процеси деформації геологічних тіл. Основними методами, які використовуються в структурній геології, є порівняльний, порівняльно-історичний і актуалістичний.

7. Структурна геологія, яка вивчає форми залягання гірських порід та виникнення і розвиток цих форм, виступає як морфологічний напрямок в тектоніці.Як і геологія в цілому, тектоніка перш за все історична наука, і її завдання – встановлення рухів минулих епох, через те що такий історичний підхід може нам дати ключ до розуміння сучасних структур. Отже, тектоніка – це наука про деформації земної кори, рухи та закономірності їх розвитку.

8. В останні десятиліття геотектоніка визначає як об’єкт своїх досліджень також і підкорові шари, зокрема астеносферу та верхню мантію Землі, що в цілому визначається як тектоносфера.

9. Structural Geology, Tectonics and Geodynamics form a coherent and interdependent ensemble of sub-disciplines, the aim of which is the search for knowledge about how minerals, rocks and rock formations, and Earth systems (i.e., crust, lithosphere, asthenosphere) deform and via which processes (Patrice F. Rey). .

10. Структурна геологія – це розділ тектоніки, який вивчає форми залягання і деформації геологічних тіл, закономірності їх розміщення і сполучення у земній корі, а також механізми їх формування. Fault Round Quarry, Lancashire, UK.

11. Під «геологічним картуванням» зазвичай розуміють комплекс методів вивчення різноманітних геологічних тіл, що виходять на поверхню Земли, а такожїхвзаємовідношення для зображення отриманої інформації на геологічній карті. Простішеговорячі, «геологічнекартування» – цеголовнийспосібскладаннягеологічноїкарти.

12. Тут слідзгадатисправедливийвислів Джона Барнеса (John W. Barnes, 2004), який має бути гаслом для будь-якого майбутнього геолога: «Geologicalmappingcannot, however, betaughtinlecturesandthelaboratory: itmustbelearntinthefield». Photo V. Manyuk

13. Предметом вивчення дисципліни «Структурна геологія та геологічне картування» є геологічні структури, утворені тектонічними рухами земної кори за участю процесів седиментогенезу, інтрузивної та ефузивної діяльності та метаморфізму. Chevron folds Carboniferous North County, Dublin, Ireland

14. Метою предмету є вивчення елементарних форм залягання геологічних тіл в земній корі, їх порушеного залягання, а також походження, чи утворення (генези) певних структурних форм. На цій основі розробляються методи тектонічного аналізу, або як часто називають структурно-тектонічного аналізу.

15. Завданнями курсу є вивчення головних аспектів структурної геології – форм залягання осадових, магматичних і метаморфічних порід, тектонічних порушень, незгідних залягань, визначення характеристик напруженого стану геол. тіл, з’ясування генезису та еволюції геол. структур, закономірностей їх просторового положення, а також основних методів геол. зйомки та вміння читати геол. карти, складання стратигр-их схем, розрізів, описання геол. будови окремих ділянок і районів.

16. Місце дисципліни (в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму): «Структурна геологія та геокартування» базується на знаннях з геологічних процесів, використовує знання з фізики, математики, літології, петрографії та є основою для вивчення тектоніки великих ділянок верхньої частини земної кори та родовищ корисних копалин.

17. Зв’язок структурної геології з іншими дисциплінами ґрунтується на загальній єдності усіх геологічних наук, разом з якими структурна геологія розвивається і відповідає на багато теоретичних і практичних питань цих наук. Вивчення «Структурної геології та геокартування» необхідно для опанування дисциплін, з якими вона тісно зв’язна і серед яких:^

18. А також «Структурна геологія» є теоретичною основою виконання програми навчальної практики з геологічної зйомки Карпати, потік Лісничий. Фото В. Манюк

19. 1. Короткий нарис історії розвитку геологічного картування в Україні. Початок геологічного картування в Україні припадає на ХІХ ст. і тісно пов’язаний з формуванням геологічної служби в державах, які на той час її окупували. На Заході, і зокрема в Карпатах, перші геологічні дослідження, що завершились складанням і публікацією геологічної карти припадають на початок століття, коли Станіславом Сташіцем (Stanisław Staszic),була опублікована робота “Про спорідненість Карпат та інших гір і рівнин Польщі” (1806 р.), в якій наведена “Геологічна карта території Польщі, Молдови, Трансільванії і частини Угорщини та Валахії”.

20. Stanisław Staszic Про мінерали та скельні породи околиць Сколього розмірковує також Беданту своїй тогочасній праці “Подорож мінералогічна і геологічна по Угорщині протягом 1818 р.”, яка була видана в Парижі у 1822 р. На прекрасній геологічній мапі, яка включена в цю працю, виділена формація Карпат, і виокремлене Передгір’я як моласа. Велика увага в роботі звернена на соляні джерела околиць сіл Нагуєвичі, Старої Солі, міста Дрогобича та інших теренів.

21. У 1830 р. А. Шнейдерведе проводить геологічні дослідження і закартовування території частини Карпат, результатом чого стала публікація 1834 р., в якій приведена мапа “геогностична” в масштабі близько 1:300000. Тут уже дається розуміння загального простягання шарів стратифікованих товщ. У 1879 р. Пауль і Тітцеу своїх “Нових дослідженнях пісковиків Карпат” приводять опис геологічного розрізу вздовж долин рік Опору та Стрия, вживаючи уже при цьому близьку до сучасної стратиграфічну термінологію. В 1881 р. в науковому журналі “Космос” був приведений опис співвідношення геологічних розрізів околиць сіл Мражниці і Східниці (район Борислава).

22. Тут наведений близький до сучасного стратиграфічний поділ та описана геологічна будова цього терену. Відкриття нафтових родовищ Борислава дало новий поштовх для усе ширшого проведення наукових досліджень, а разом із ними ведеться і геологічне картування території.

23. З того часу усе більше геологічної інформації наводиться у різних наукових виданнях, зокрема по території північного заходу Українських Карпат, де значного розвитку уже набуває нафтодобувна промисловість. З 1888 по 1907 рр. публікуються картографічні “Геологічні атласи Галичини” за редакцією Р.Зубера, В.Уліґа, В.Шайноги, Й. Грибовського та ін. Rudolf Zuber

24. В Східній Україні цілеспрямовані роботи з геологічного картування пов’язані з організацією в Петербурзі Геологічного комітету (1882). У цьому році починається так звана десятиверстова геологічна зйомка. До подій революції 1917р. з 16-ти листів, що охоплюють територію України, були відкартовані лише 7, а опубліковано 3 з них: 48 – Мелітополь (Соколов), 46 – Полтава – Харків (П.Армашевський) та 17-й Житомир – Проскурів – Липовець (В.Ласкарєв).

25. Під час цих робіт В. Домгером був відкритий Нікопольський манганоносний басейн (1883 р). На цей час припадає початок детального геологічного картування окремих гірничо-промислових районів, зокрема Донецького вугільного та Криворізького залізорудного басейнів. Скелі МОДР, Кривий Ріг. Photo V. Manyuk

26. На особливу увагу заслуговує розпочата у 1892 р. зйомка масштабу 1:42000 теренів Донбасу.

27. Складена при цьому оглядова геол. мапа Донбасу отримала золоту медаль на міжнародній виставці в Турині. Виконане під керівництвом гірничого інженера Леоніда Лутугіна геол. картування цієї території дозволило підготувати і опублікувати унікальний за своєю детальністю картографічний матеріал, який не втратив свого значення і до цього часу.

28. На Заході України, в останні десятиріччя ХІХ і на початку ХХ ст. складається геол. карта М. 1:100000 Мармароського масиву (Г. Запалович), продовжується публікація альбомів “Геологічного атласу Галичини”.

29. Україна вирує революційними подіями. Разом із проголошенням самостійної держави, і на перших порах її існування у 1918 р. створюється “Український геол. комітет” під керівництвом відомого геолога Володимира Лучицького. Цим актом була започаткована власна геол. служба на Україні. Уже у 1918 р. В. Мокринським склад-ся десятиверстова оглядова геол.мапа Донбасу. .

30. Втой же час І. Гінзбургомбула складена перша геол. карта корисних копалин України. Незважаючи на скрутне екон. і політ. становище держави, Укргеолком організовує проведення планомірного геол. картування території. Починаючи з 1926 р. ведеться трьохверстова (1:126000) геол. зйомка, яка спочатку охопила платформові частини країни та західні околиці Донбасу. Найбільші обсяги цих робіт припали на 1930 – 32 рр. Геол. зйомкою було покрито майже 70% території України. За матеріалами зйомки в 30-х роках починається складання поаркушної геол. карти в М. 1:200000.

31. До початку війни 1941 р. до друку були підготовлені 13 аркушів. На цих же даних базувалася і геол. карта мільйонного масштабу, яка була видана у 1941 р. З 1936 р. розпочинається проведення Державної геол. зйомки М: 1:200000, яка спочатку охопила райони розвитку солянокупольних структур ДДЗ і південну частину УЩ. До 1941 р. роботи були виконані на 8-ми листах: в межах УЩ 6 і в ДДЗ – 2.

33. Крім цієї зйомки, у 1938 – 39 рр. було проведене спеціальне петрографічне картування західної і південної частини УЩ (М. 1:200000). У 1937 р. вперше було складено геологічну карту Криму М. 1:100000. В період між двома Світовими війнами геол. дослідження на Заході України проводились українськими (Ю.Полянський, С.Пастернак, М.Ладиженський та ін.), польськими, чеськими, угорськими та румунськими фах-ми.

34. На геологічній карті М. 1:200000, складеній під керівництвом К. Толвінського, яка охопила територію практично цілих Українських Карпат, вперше була показана їх скибова будова, зокрема флішових Карпат. Під його редакцією була видана у 1939 р. геологічна карта Східних Карпат М. 1:200000.

35. Після перерви, викликаної Другою світовою війною, регіональні геологічні дослідження поповнюються,охоплюючи і приєднані до Радянського Союзу області заходу України. У 1947р. Українським геологічним управлінням, разом з Інститутом геологічних наук Академії Наук УРСР завершується складання комплексної геологічної карти України М. 1:100000, на основі якої під редакцією В. Лучицькогобула видана оглядова карта в М. 1:2500000.

36. В 40-х і 50-х роках широкого розмаху набули так звані спеціалізовані та галузеві великомасштабні геологічні зйомки, спрямовані на відкриття та вивчення конкретних видів корисних копалин (нафти, газу, нікелю, титану, поліметалів, сірки та ін.).

37. При їх проведенні був відсутній комплексний підхід до вивчення будови геол. утворень, розвинутих на досліджуваній площі. Головна увага зосереджувалась лише не окремих компонентах розрізу. Складені за їх результатами геол. карти М. 1:50000 та 1:25000 ні за масштабом навантаження, ні за повнотою і докладністю досліджень не відповідали вимогам регіональних геологозйомочних робіт. Вузька спеціалізація і однобокість досліджень надовго загальмували оцінку багатьох перспективних районів, зокрема УЩ, які формально вважались достатньо вивченими.

38. Одночасно продовжувалось картування в М. 1:200000. Значення і обсяги його різко зросли після надання середньомасштабній зйомці статусу Державної, згідно з відповідною постановою Уряду. Інтенсивна праця геологів дозволила за порівняно короткий час (до 1969 р.) повністю виконати геологічну зйомку М.1:200000, а у 1974 р. було завершене повне видання Держгеолкарти – 200.

39. Малишевське родовище титану Серед найвизначніших пошукових результатів слід відзначити відкриття і великих родовищ корисних копалин: Малишевського (Самотканського) титано-цирконієвих руд, Бахтинського – флюоритів, Черкаського – бентонітових глин, Велико-Токмацького – мангану, Сула-Удайського – бурого вугілля, Збручанського – мінеральних вод, Побузькогонікеленосного району.

40. З другої половини 50-х років минулого століття починається перехід до великомасштабного (1:50000 – 1:25000) геологічного картування території України, обсяги якого поступово нарощувалися. На початковому етапі вони зосереджувалися переважно у Карпатах, Донецькому кряжі та на найперспективніших ділянках УЩ. Це детальне картування приводить до відкриття Сухохутірськогород-ща нікелю, Козацького та Санжарськогород-щ бурого вугілля, Смілянського – бокситів, залізистих кварцитів.

41. При зйомках цього масштабу, як і 200-тисячного, основна увага приділялась дослідженню верхньої частини осадового чохла, що власне і створило значну диспропорцію між вивченням приповерхневих та похованих структурно-речовинних комплексів . Для виправлення становища впроваджуються нові види геолого-зйомочних робіт – глибинне геологіче картування (ГГК) та геол. довивчення попередньо закартованих площ (ГДП), що дало можливість цілеспрямовано вивчати саме глибинні зрізи. З 1975 р. УЩ стає головним об’єктом досліджень пошукового напрямку.

42. За час проведення цих робіт у 1970-90 рр. відкрито понад 1000 проявлень різноманітних видів корисних копалин. Відкриття нових родовищ рідкісних земель, літію, урану, графіту, перспективних проявлень золота і апатиту підтвердило правильність такого рішення. З 1982 р. великомасштабне картування охоплює усі регіони України. Складаються і видаються комплекти геол. карт М. 1:50000 і 1:25000 Донецького басейну, Київського району, південного узбережжя Криму, окремих територій Передкарпатського сірконосного басейну.

43. Каоліни Серед них Шевченківське родовище літію, Грімнівське та Шевченківське - самородної сірки, Азовське та Анадольське– рідкісних земель, Давидківське – титано-апатитових руд, Козацьке та Макаринське – графіту, Північно-Полозьке - вогнетривких глин та ін. Обґрунтовані нові перспективні райони для пошуків золота, урану, міді, апатиту і фосфоритів,рідкісних металів.

44. Поряд із вирішенням питань розширення мінерально-сировинної бази держави, геологозйомочні роботи забезпечували геол. основою потребу інших галузей господарства та суспільства в цілому. З урахув-ям найнов. геол. даних на початку 90-х років були видані в М. 1:1000000 карти осн. 15 структ. поверхів України і Молдови Для вивчення глибинної будови Криворізького залізорудного басейну у 1984 – 94 рр. здійснювалось буріння надглибокої свердловини НГС-8, яка досягла глибини 5432 м при проектній глибині 7000 м.

45. Видані космотектонічна карта України, структурно-формаційна карта кристалічного фундаменту УЩ та ін. У 1996 р. складена тектонічна карта ДДЗ в М. 1:200000. В основу нової концепції регіональних досліджень покладено ідею створення багатофункціональної базової (1:200000) геол. основи для господарювання країни шляхом перенесення акценту з процесів виконання фізичних обсягів на процес глибокого опрацювання та переінтерпретації уже отриманих геол., геофізичних та інших матеріалів з мінімально необхідними додатковими дослідженнями.

46. Ця концепція передбачає створення багатоцільової геологічної основи держави шляхом підготовки Державної геологічної карти М. 1:200000. Втілення цієї ідеї в життя дозволить у порівняно короткий термін забезпечити потреби держави сучасною геологічною основою та інформацією різного призначення. Великомасштабним роботам відводиться менш визначальне, але більш звичне місце – створення локальної геологічної основи для вирішення конкретних завдань в обмежених ділянках конкретних регіонів.

47. Manyuk Volodymyr +38 067 947 45 04 +095 824 61 77 ORCID 0000-0003-1511-7079 Scopus ID: 6505861150 vgeoman@gmail.com Web: http://manuk-geo.ucoz.ua https://geology-dnu.dp.ua