1 / 15

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Оржель О.Ю., докторант кафедри європейської інтеграції НАДУ. Загальна характеристика системи професійного навчання державних службовців. Системність Розмаїтість Змішаний характер.

virgil
Télécharger la présentation

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Оржель О.Ю., докторант кафедри європейської інтеграції НАДУ

  2. Загальна характеристика системи професійного навчання державних службовців • Системність • Розмаїтість • Змішаний характер

  3. Фактори, що формують і визначають характер системи професійної підготовки державних службовців окремої країни: • Устрій • Федеральний чи унітарний • Система державної служби • Посадова чи кар'єрна • Організація системи професійної підготовки державних службовців • Централізована, децентралізована • Історія, традиції, культура • Завдання, що стоять перед державною службою та системою професійної підготовки державних службовців • Інші фактори

  4. Завдання, що стоять перед державною службою та системою професійної підготовки державних службовців • Відповідати сучасним викликам • Глобалізація, економіка знань • Сприяти реформам і модернізації • Підвищити ефективність • Зменшити витрати • Легше, швидше адаптуватися до змін • фінансова криза, демографічна криза, демократизація, дебюрократизація, децентралізація тощо • Підняти мотивацію держаних службовців • Підняти довіру до владних інституцій • Змінити, сформувати нову корпоративну культуру • Відповідність принципам європейського врядування; служіння; партнерство; лідерство • Гідно представляти країну в ЄС, на міжнародній арені

  5. Децентралізована система Кожне міністерство, відомство відповідальне за визначення цілей і завдань професійного навчання, підбір чи розробку програм, організацію підвищення кваліфікації державних службовців Відділи роботи з персоналом, менеджери з питань УЛР, безпосередній керівники державного службовця разом з ним обирають програму професійного навчання Централізована система Відповідальність за систему професійного навчання державних службовців може бути покладена на один або кілька органів: Міністерство внутрішніх справ (Німеччина, Нідерланди) Департамент державної служби Міністерства державного управління та адміністративної реформи (Литва) Центр організаційного розвитку та менеджменту (CMOD) при міністерстві фінансів, Ірландія Комісія з державної служби та Рада з питань навчання та розвитку спроможності державної служби (Велика Британія) Підпорядкування, управління

  6. Нормативно-правове забезпечення • Закон про державну службу (Болгарія, Данія) • Кодекс з організації державної служби (Греція) • Підзаконні акти (Чехія) • Колективний договір (Франція) • Підвищення кваліфікації державних службовців: • право чи обов'язок • право та обов'язок • у Німеччині обов'язкове щорічне навчання для податківців; службовці, щойно зараховані на державну службу, повинні обов'язково пройти навчання протягом 6-8 тижнів • У Португалії для заняття посад вищого і середнього рівнів обов'язково пройти навчання в Національному інституті державного управління

  7. Фінансування • Централізована система • Орган, відповідальний за систему професійного навчання державних службовців, розподіляє кошти між (державними) навчальниими закладами; державні установи не повинні платити за навчання своїх працівників; навчальні заклади разом із фінансуванням автоматично отримують замовлення на навчання державних службовців; • Децентралізована система • Кошти на підвищення кваліфікації надходять до державної установи, яка витрачає їх за призначенням, але на власний розсуд; навчальні заклади можуть втратити клієнтів, якщо їхні програми неконкурентноспроможні, залишитися без бюджету, припинити існування; • Змішана система • Частина коштів надходить на рахунок державної установи, частина на рахунок навчального закладу; перші мають можливість обирати серед кількох пропозицій ті програми, що найбільше відповідають їхнім потребам; другі завдяки державному фінансуванню можуть розробляти нові удосконалювати існуючі програми, краще відповідати вимогам часу тощо

  8. Обсяги фінансування • В середньому 2.7% від фонду заробітної плати • Від 1% до 6% і більше, залежно від країни та цільової групи • Ірландія – 4% • Франція більше 6% в окремі роки Обсяги навчання • Від 5 до 10 днів на рік

  9. Навчальні заклади • Національні (централізовані) • ENA (Франція), KSAP (Польща) , INA (Португалія), National School of Government (Велика Британія) • федеральні • (Федеральна академія Німеччини, Австрії) • з функціями: • формування бачення (візії) і місії системи професійної підготовки державних службовців, вироблення стратегії її розвитку та реформування • визначення навчальних потреб • підготовки навчальних програм • навчання державних службовців за програмами різних типів

  10. Інші типи навчальних закладів • децентралізовані • Центри підвищення кваліфікації при міністерствах (Австрія, Чехія) • регіональні (Польща, Франція) • приватні, незалежні • ROI, Нідерланди; Hay Management Consultants,Ірландія; Інститут проектного консалтингу (IPS), Словенія • міжнародні • Європейський інститут державного управління (EIPA), Маастрихт, Європейський коледж (College of Europe), Бельгія – Польща • класичні університети • Спеціальності “державне управління”, “право”, “соціологія”, “політології” • В рамках спеціалізації MPA : публічне адміністрування, державний менеджмент, публічна (державна) політика, європейське врядування тощо • професійні школи, інститути, академії • Берлінська школа управління і права • Академія Торбекке, м. Леуварден (Thorbecke Academie van de Noordelijke Hogeschool Leeuwarden), Нідерланди

  11. Програми професійної підготовки • Освітні програми рівня “бакалавр” і “магістр” (pre-service) • Професійні програми (pre-service або in-service training) • Підготовка дипломатів, аудиторів, податківців, поліцейських тощо • Програми післядипломного навчання (in-service training) • pre-entry (після зарахування до початку служби) • post-entry (перші 1 – 6 -12 місяців після вступу на службу) • програми професійного розвитку (щороку, для усіх категорій державних службовців) • програми для кадрового резерву (вищого корпусу державних службовців, керівників середньої ланки) • програми професійного розвитку посадовців, які обіймають вищі керівні посади • специфічні програми (наприклад, в ENA, Федеральній академії Німеччини: post-entrypre-service training, тобто навчання після зарахування на державну службу до початку роботи) • Інтернет-форуми, шорічна конференція державних службовців (Ірландія) • Неформальний тренінг (коучинг, on-the-job)

  12. Програми професійної підготовки Національної урядової школи (National School of Government), Велика Британія • Відкриті курси • 32 навчальні програми побудовані за компетентнісним підходом • Програми для лідерів • Курси, спрямовані на розвиток лідерських компетентностей • Спеціальні програми для посадовців рангу міністра • Програми “на замовлення” • Акредитовані професійні програми, які розроблені та викладаються спільно із іншими навчальними закладами: • за спеціальностями “управління ризиками”, “аудит”, “міжнародний консалтінг”, “менеджер УЛР” та багато інших • по завершенні програми слухач отримує диплом або сертифікат

  13. Сучасні тенденції • Наявність корпусу вищих державних службовців та спеціальних навчальних програм для них • Європеїзація та інтернаціоналізація змісту навчальних курсів • Розвиток компетенцій, необхідних для успішного співробітництва з європейськими інституціями, колегами з інших держав – членів, закордонними партнерами, міжнародними організаціями • Компетентнісний підхід • навчальні програми (модулі) спрямовані на розвиток певних компетенцій: комунікативних, інтерактивних, лідерських тощо • державний службовець, його керівник, працівник установи або підрозділу, відповідальний за підвищення кваліфікації, разом визначають компетентності, яких бракує держслужбовцю, та обирають курси, які допоможуть розвинути необхідні вміння

  14. Сучасні тенденції • Включення у програми професійної підготовки державних службовців модулів, курсів з • управління людськими ресурсами • управління змінами • лідерства • Децентралізація • Включення витрат на підвищення кваліфікації державних службовців до бюджету кожної окремої установи та надання можливості державному службовцю та / або його керівникові на основі аналізу потреб обирати серед можливих пропозицій на ринку ті, які найкраще задовольняють навчальним потребам • Інтегрування програм професійного навчання державних службовців у національні системи безперервного навчання (навчання впродовж життя) • Поєднання неформального навчання та офіційних програм • Безперервність змін

  15. Рекомендації • Не шукати ідеальної моделі; удосконалювати ту систему, яка є на даний час. • Лобіювати реформу державної служби з метою зробити професійне навчання органічним етапом проходження державної служби, узгодженим із оцінюванням діяльності держслужбовця, його просуванням, призначенням на посаду тощо. • При плануванні та здійсненні реформ більше зважати на людський фактор, який може бути каталізатором змін або їх гальмом.

More Related