Догов i рна i дел i ктна в i дпов i дальн i сть у сфер i охорони здоров ’ я

1. Договiрнаiделiктна вiдповiдальнiстьу сферi охорони здоров’я Майданик Роман Андрійович Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

2. Поняття і видиправовідносин в сферіохорони здоров’я • Правовідносини в сфері охорони здоров’я охоплюють відносини в усіх сферах, якізабезпечують здоров’я людини, в т. ч. медичнадопомога, виробництво й використання лікарських засобів, медичне страхування, забезпечення здорового образу життя тощо). 2. Правовідносини з надання медичної допомоги є врегульованими правовими нормами суспільними відносинами, які виникають з визначених законом підстав і передбачають здійснення професійним послугонадавачем (закладом охорони здоров’я або приватно-практикуючим лікарем) медичного втручання профілактичного, лікувального та (або) реабілітаційно-відновного характеру з метою покращення і підтримання здоров’я пацієнта.

3. Підстави правовідносиннадання медичної допомоги 1. Договір про надання медичних послуг. 2. Пряма вказівка закону. 3. Дії в інтересах третьої особи без доручення (глава 79 ЦК України, статті 1158–1160, або 4. Рятування здоров’я та життя фізичної особи (глава 80 ЦК України, статті 1161, 1162). Надання медичних послуг в умовах медичного втручання дії лікаря вважається належно вчиненим за умови роз’яснення лікарем пацієнту сутності послуги, що надається, та можливих ризиків.

4. Суб’єкти правовідносиннадання медичної допомоги • 1. Заклад охорони здоров’я (державі, комунальні, приватні) або приватно-практикуючий лікар, якінадаютьдіагностичні, профілактичні та лікувальні послуги. • 2. Пацієнт -фізична особа, яка : • (а) виявила бажання або дала згоду на надання їй медичних послуг лікувальним закладом, що здійснює необхідні медичні послуги (за винятком деяких випадків); • (б) щодо особи, яка не досягла віку 14 років, а також особи, визнаної в установленому законом порядку недієздатною, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників; • (в) за медичними показаннями потребує отримання медичної допомоги (за винятком деяких випадків).

5. Підстави надання невідкладної медичної допомоги 1. У випадках надання невідкладноїмедичноїдопомоги, коли існує реальна загроза життю хворого (кома, параліч, порушення свідомості тощо), згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна (п. 2 ст. 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я).

6. Наданнямедичноїдопомоги за об’єктивнимипоказаннями • 1. Медична допомога надається за об’єктивними показаннями необхідності такої допомоги (якщо пацієнт хворий). • 2. Медична допомога за відсутності об’єктивних медичних показань: • профілактичні заходи (обов’язкові профілактичні огляди окремих категорій осіб, добровільні профілактичні огляди тощо); • пластичні операції і подібні до них медичні втручання, які здійснюються зазвичай естетичними показаннями, а не медичними

7. Поняття та ознаки договору про наданнямедичнихпослуг За договором про надання медичних послуг одна сторона (медичний заклад, приватно-практикуючий лікар) зобов’язується надати, а інша сторона (пацієнт) – прийняти та оплатити оплатні послуги, спрямовані на покращення і підтримання здоров’я пацієнта, відповідно до умов договору. 2. Цей договір консенсуальний, двосторонній, оплатний, ризиковий, про надання послуг (поширюються положення глави 63 ЦК України «Послуги. Загальніположення» (статті 901–907). 3. Обсяг і результат медичних дій (вибір способів і методів лікування) зумовлений залежністю такого набору дій від стану здоров’я, анатомічних та фізіологічних особливостей пацієнта.

8. Якістьнаданнямедичноїдопомоги • Якість медичної допомогимаєвідповідатипотребам пацієнта (населення), його очікуванням, сучасному рівню медичної техніки та технології. 2. Якістьмедичноїдопомогивизначається галузевим стандартом у сфері охорони здоров’я – стандартом медичної допомоги (медичного стандарту), що являє собою показник (індикатор) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики (ст. 14-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я). 3. Якість медичної допомоги – це належне (відповідно до стандартів, клінічних протоколів) проведення всіх заходів, які є безпечними, раціональними, прийнятними під кутом зору коштів, що використовуються в цьому суспільстві, і впливають на смертність, захворюваність, інвалідність. (Порядок контролю та управління якістю медичної допомоги, затверджений Наказом МОЗ України від 23.03.2009 р.) 4. Нормативи надання медичної допомоги дорослому населенню в амбулаторно-поліклінічних закладах визначаються за окремими спеціальностями, з дотриманням всіх етапів надання послуг, препаратів того чи іншого роду та ін. (Наказ МОЗ України «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги» від 28.12.2002 р. № 507).

9. Гарантованість результатів медичного втручання • Лікар не може гарантувати майбутній медичний результат. 2. Мета зобов’язань з надання медичних послуг полягає не у спрямованості зобов’язання на досягнення результату, а передбачає виключно докладання максимальних зусиль до його досягнення. 3. Умови договору про гарантованість медичного втручання є нікчемними

10. .

11. Укладення договору про надання медичної послуги 1. Договірні відносини виникають у той момент, коли пацієнт погоджується на надання певної медичної допомоги медичним закладом, незалежно від того, підписаний письмовий договір чи ні. для Предмет договору має бути достатньо чітко визначений з тим, щоб не виникало сумнів, який саме вид медичних послуг має бути надано за умовами договірного зобов’язання. 2. Приклад укладення договору в усній формі - лікарський запис про погодження хворого на операцію в історії хвороби. 3. Договір про надання медичних послуг укладається відповідно до загальних правил вчинення правочинів, передбачених главою 53 ЦК України «Укладення, зміна і розірвання договору» (статті 638-649 ЦК).

12. Інформована згода пацієнта на медичне втручання 1. Пацієнт у всіх випадках має право на інформовану згоду або відмову від конкретного медичного втручання. Лікар перед виконанням будь-якої медичної процедури зобов’язаний таку згоду отримати. 2. Інформована згода на медичне втручання – добровільне, компетентне та усвідомлене прийняття пацієнтом запропонованого варіанта лікування, діагностики або іншої медичної процедури, засноване на отриманні ним досить повної, об’єктивної та всебічної інформації щодо медичного втручання, його можливих ускладнень, альтернативних методів медичної допомоги та негативних наслідків відмови. 3. За своєю правовою природою інформована згода на медичне втручання є необхідною умовою надання медичних послуг.

13. Медична таємниця 1. Право на медичну таємницю полягає в утриманні від поширення відомостей щодо факту звернення особи до лікувального закладу за медичною допомогою, стану здоров’я, діагнозу її захворювання та інші відомості, отримані при медичному обстеженні, зокрема інформація про сімейне, інтимне життя людини, а також про стан здоров’я родичів, близьких осіб пацієнта. Наприклад, не підлягають розголосу: дані про саму хворобу, функціональні особливості організму, фізичні недоліки, шкідливі звички, особливості психіки, майновий стан, коло знайомств і інтересів, обставини, що передували захворюванню або спровокували його тощо. 2. Медичну таємницю слід розглядати не як утаювання медичної інформації від хворого, а як збереження в таємниці від інших осіб відомостей, які за правом належать пацієнтові, позаяк це таємниця пацієнта, охоронювана лікарем. 3. Пацієнт вправі ознайомитися зі своєю історією хвороби, а лікар у тих випадках, коли пацієнт хоче реалізувати своє право на ознайомлення з діагнозом хвороби, зобов’язаний пояснити пацієнтові в доступній формі стан його здоров’я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. 4. Пацієнт має право на інформацію про стан свого здоров’я, якщо інформація про несприятливий діагноз не погіршить стан хворого та не ускладнить процес лікування. 5. Правило про медичну таємницю зберігається і після смерті пацієнта з метою попередження випадків можливого заподіяння шкоди репутації пацієнта, його близьким.

14. Особливостіцивільно-правовоївідповідальності з наданнямедичноїдопомоги 1. Підставата умовивиникненнятакоївідповідальності. 2. Система суб’єктівмедичноїдіяльності, яківиступаютьвиконавцямимедичнихпослуг. 3. Роль договорів про наданнямедичнихпослуг в регулюванніпитаньвідповідальності. 4. Співвідношеннядоговірної і деліктноївідповідальностіпослугодавців. 5. Використаннята тлумаченняспеціальноїтермінології.

15. Дякую за увагу!