150 likes | 333 Vues
Кристалічна форма речовини як об’єкт винаходу: особливості опису та формули винаходу. Томачинська Л. Відділ фармацевтики к.х.н., експерт І категорії.
E N D
Кристалічна форма речовини як об’єкт винаходу: особливості опису та формули винаходу. Томачинська Л. Відділ фармацевтики к.х.н., експерт І категорії
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі“ об'єктом винаходу (корисної моделі), може бути: продукт (речовина, тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
Можливий технічний результат, який може досягатися завдяки кристалічній формі: • Підвищення стабільності речовини • Покращення технологічного процесу (наприклад, підвищення швидкості фільтрування) • Зміна параметрів розчинності • Підвищення біодоступності, тощо.
«Види» матеріалів, що дають кристалічні форми
Кристалічна структура Кристалічна структура — це структура матеріалів, яка характеризується неповторним (унікальним) розташуванням атомів в кристалі, основними параметрами якої є тип кристалічної гратки (сингонія), просторова група, число формульних одиниць, лінійні розміри та кути елементарної ґратки, координати атомів (наповненість правильних систем точок), координаційні числа та координаційні багатогранники для усіх атомів. • Суттєві ознаки кристалічної форми речовини (продукту): • тип кристалічної гратки (сингонія) • просторова група, • лінійні розміри та кути елементарної ґратки, • число формульних одиниць, • координати атомів, • координаційні числа та • координаційні багатогранники для усіх атомів
Додаткові дані фізико-хімічних досліджень • Дані рентгенофазового аналізу • (рентгенівської порошкової дифрактометрії) • матеріал антикатоду; • дисперсність матеріалу, що досліджують; • температура Характеристичними для кожної конкретної кристалічної форми є положення сигналів (кути 2 ) в спектрі. Інтенсивність піків та їх ширина є варіабельними показниками, які залежать від багатьох чинників, таких як, наприклад, дисперсність речовини (конкретного зразка, що вимірюють), насипна щільність, тиск пресування, тощо.
ОПИС ВИНАХОДУ • Спосіб одержання кристалічної форми • Достовірні дані, що підтверджують одержання заявленої кристалічної форми – дані РСА та/або дані РФА та характеристичні параметри кристалічної ґратки • Досягнення технічного результату • Переваги кристалічної форми, що заявляється, в порівнянні зі вже відомими Додатково можуть бути наведені: інші дані фізико-хімічних досліджень кристалічної форми, такі як, наприклад, дані ІЧ-спектроскопії, ЯМР твердого тіла, КР-спектроскопії, тощо; дані щодо реєстрації даних кристалічної структури в Cambridge Structural Database (CSD),
ФОРМУЛА ВИНАХОДУ • Незалежний пункт формули стосується однієї кристалічної форми • В незалежному пункті наводять суттєві ознаки заявленої кристалічної форми • Якщо заявлено кристалічну форму сольвату чи композиції, то в незалежному пункті необхідно навести співвідношення сполука : розчинник або компонентів в композиції, відповідно.
ПРИКЛАД 1 1. Кристалічна форма А [4-(3-фтор-5-трифторметилпіридин-2-іл)піперазин-1-іл]-[5-метансульфоніл-2-((S)-2,2,2-трифтор-1-метилетокси)феніл]метаиону, що характеризуєтьсящонайменше трьома піками, вибраними з наведених нижче рентгенівської дифракції, отриманих з випромінюванням СuК, відображеними у градусах 2Тета = 13,1, 14,3, 15,4, 16,2, 17,1, 17,2, 17,6, 18,0, 19,8, 20,1, 20,4, 21,0, 22,6 і 24,3 (±0,2). … 6. Кристалічна форма В [4-(3-фтор-5-трифторметилпіридин-2-іл}-піперазин-1-іл]-[5-метансульфоніл-2-{(S)-2,2,2-трифтор-1-метилетокси)-феніл]метанону, що характеризується щонайменше трьома піками, вибраними з наведених нижче піків рентгенівської дифракції, отриманих з випромінюванням СuК, відображених у градусах 2Тета = 11,4, 15,4, 16,2, 16,4, 17,8, 18,3, 19,2, 20,1, 21,0, 22,0, 22,5 і 26.4 (±0,2). Розглянемо: 18,0 (форма А) – діапазон з похибкою 17,8 – 18,2 Форма В – 17,8 має діапазон з похибкою 17,6 – 18,0 – 18,3 має діапазон з похибкою 18,1 – 18,4.
ПРИКЛАД 2 10. Композиція, яка містить сполуку, що має формулу (4А); та, крім того, містить L-пролін або L-піроглутамінову кислоту. 11. Композиція за п. 10. яка містить сполуку, що має формулу (4А) та L-піроглутамінову кислоту, у кристалічній формі, яка має одну або більше характеристик, вибраних з наступного: a) просторова група в Р2(1)2(1)2(1) та параметри елементарної комірки, по суті, дорівнюють наступному: а = 7,4907 (10) Ǻ =90° b = 12,8626(15) Ǻ β=90° с = 28,029(4) Ǻ = 90° b) рентгенівська дифрактограма порошку, яка має величини 2-тета 6,4 ± 0,2, 16,7 ± 0,2, 17,4 ±0,2 та 21,1 ± 0,2 {випромінювання СuК, довжина хвилі 1,5405бА); або c) спектр 13С-ЯМР речовини у твердому стані, який містить позиції піку при 16,5 ±0,2, 131,1 ±0,2, 158,7 ±0,2, та 181,5 ±0,2 м.ч. як визначено на спектрометрі 500 МГц стосовно кристалічного адамантину з 29,5 м.ч. 12. Композиція за п. 10, яка містить сполуку, що має формулу (4А) та L-піроглутамінову кислоту, у формі співкристалу, який містить сполуку формули (4А) та L-піроглутамінову кислоту в стехіометричному співвідношенні 1:1.
Формулювання пункту Кристалічна форма композиції, яка містить сполуку, що має формулу (4А), та L-піроглутамінову кислоту в стехіометричному співвідношенні 1:1, яка має одну або більше характеристик, вибраних з наступного: a) просторова група в Р2(1)2(1)2(1) та параметри елементарної комірки, по суті, дорівнюють наступному: а = 7,4907 (10) Ǻ =90° b = 12,8626(15) Ǻ β=90° с = 28,029(4) Ǻ = 90° b) рентгенівська дифрактограма порошку, яка має величини 2-тета 6,4 ± 0,2, 16,7 ± 0,2, 17,4 ±0,2 та 21,1 ± 0,2 (випромінювання СuК, довжина хвилі 1,54056 А); або c) спектр 13С-ЯМР речовини у твердому стані, який містить позиції піку при 16,5 ±0,2, 131,1 ±0,2, 158,7 ±0,2, та 181,5 ±0,2 м.ч. як визначено на спектрометрі 500 МГц стосовно кристалічного адамантину з 29,5 м.ч.
ПРИКЛАД 3 Кристалічна калієва сіль – 2-((2S,3R,4E,6E,10Е,12S)-13-(4-фторфенокси)-2,3,12-тригідрокситридека-4,6,10-триєн-8-інілокси)ацетат калію: (Іа), яка знаходиться у формі ангідрагу, який характеризується порошковою рентгенограмою, що має характерний пік приблизно при d = 26,7 Ǻ; знаходиться у формі ангідрату, який характеризується порошковою рентгенограмою, що мас характерний пік приблизно при d = 26,7 Ǻ і приблизно d = 3,7 Ǻ; знаходиться у формі моногідрату, який характеризується порошковою рентгенограмою, що має характерний пік приблизно при d = 26,5 Ǻ; знаходиться у формі моногідрату, який характеризується порошковою рентгенограмою, що має характерний пік приблизно при d = 26,5 Ǻ, приблизно d = 4,3 Ǻ і приблизно d = 4,0 Ǻ; знаходиться у формі дигідрату, який характеризується порошковою рентгенограмою, що має характерний пік приблизно при d = 27,1 Ǻ; або знаходиться у формі дигідрату, який характеризується порошковою рентгенограмою, що мас характерний пік приблизно при d = 27,1 Ǻ, приблизно d = 4,2 Ǻ і приблизно d = 4,1 Ǻ.
Висновки • Кожна кристалічна форма речовини повинна заявлятися в окремому незалежному пункті. • В незалежному пункті повинні бути наведені суттєві ознаки заявленої кристалічної форми, а саме: тип кристалічної ґратки, просторова група, параметри кристалічної ґратки та/або повний набір даних рентгенівської порошкової дифрактометрії, що є характеристичними для даної конкретної кристалічної форми. • Якщо кристалічна форма, що заявляється, стосується сольвату або композиції, в незалежному пункті необхідно вказати конкретний склад сольвату або композиції. • В описі слід якомога більше вказати переваг кристалічної форми, що заявляється, в порівнянні з вже відомими формами даної речовини.