Лісостепова зона

1. Лісостепова зона Галина Гуменна, СЗШ № 30

2. Лісостеп – це перехідна зона між мішаними і широколистими лісами та степом. Вона простягається зі заходу на схід від Передкарпаття до Середньоруської височини майже на 1100 км. На неї припадає 34% площі України.

3. Південна межа, що відокремлює лісостепову зону від степової, проходить лінією Ананьїв–Знам’янка–Олександрія–Світлогорськ–Красноград–Ізюм.

4. Лісостеп простягається по Українському кристалічному щиті і Дніпровсько-Донецькій западині до Воронежського кристалічного щита. У межах лісостепу знаходяться дуже розчленовані Волинська, Подільська, Придніпровська височини та Придніпровська низовина, що розташовані в межах таких тектонічних структур, як Галицько-Волинська западина, Волино-Подільська плита, Український щит, Дніпровсько-Донецька западина.

5. В межах зони лісостепу знаходяться родовища таких корисних копалин, як кам'яне та буре вугілля (Львівсько-Волинський, Донецький басейни), залізна руда (Кременчуцький басейн), нафта та газ (Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район). Є також горючі сланці, кухонна сіль, цементний мергель, каолін, вогнетривкі глини, мармур, граніт, базальт.

6. Рельєф території різноманітний. У межах зони розташовані сильно розчленовані Волинська, Подільська, Придніпровська височини, Придніпровська низовина, відроги Середньоруської височини. Вид Придніпровської височини

7. Вид Подільської височини Правобережна частина лісостепу лежить на височинах – Подільській і Придніпровській, а лівобережна – на Придніпровській низовині. Лише на крайньому сході зона виходить до відрогів Середньоруської височини.

8. Клімат лісостепу помірно теплий, з достатнім і постійним зволоженням на заході та нестійким – на сході. Січневі температури із заходу на схід змінюються від -5 0С до -8 0С, липневі від +18 0С до +22 0С. Кількість опадів зменшується з заходу на схід від 600-750 мм до 450 мм. Безморозний період триває 150-190 днів.

9. Лісостепову зону перетинають річки Південний і Західний Буг, Дністер, Сіверський Донець, Дніпро. Густота річкової мережі зменшується з заходу на схід. Долина річки Південний Буг.

10. Річки мають змішане живлення, найбільш повноводні навесні та в червні. Судноплавним є Дніпро. Колись судноплавство було можливим і на його лівих притоках, таких як Сула, Псел, Ворскла. Праві притоки Дніпра – Рось, Тясмин також маловодні. Озер у лісостепу мало. Вид Дніпра.

11. Поширені світло-сірі, темно-сірі лісові ґрунти, особливо на Правобережжі, а на Лівобережжі перева-жають опідзолені чорно-земи. Сірі лісові Чорноземи

12. Лісистість території становить 12%. Ліси представлені дібровами. Видовий склад лісів частково змінюється з заходу на схід, на крайньому заході – дуб, бук, граб, явір, на Лівобережжі – клен, липа.

13. Ліси збереглися в долинах річок та міжиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах. Великі площі в лісостепу зайняті луками. Там ростуть анемона, конюшина, стоколос, ковила, гадючник, звіробій.

14. Пшеничне поле в лісостепу.

15. У лісах живуть дикий кабан, борсук, лось, козуля, куниця, вовк, білка. Характерні для лісостепу заєць-русак, лисиця, з птахів – сіра куріпка, перепел. Повсюдно живуть ховрашки, миші, хом'яки. В долинах Дніпра і Дністра поширені деякі види куликів, пастушкових, а також дикі качки. ховрашок перепілка пастушка сіра куріпка

16. Канівський Подільські Товтри Медобори Природно-заповідний фонд З метою охорони та відновлення унікальних ландшафтів та природних комплексів зони лісостепу на її території створені природні заповідники Розточчя, Медобори, Канівський, Михайлівська цілина (філіал Українського степового), національні парки Яворівський, Подільські Товтри. Розточчя Яворівський природний парк

17. Фізико-географічне районування У межах лісостепу виділяють такі фізико-географічні краї: Західноукраїнський, Дністерсько-Дніпровський, Лівобережно-Дніпровський, Середньоруський.

18. Внаслідок тривалого впливу господарської діяльності ландшафти лісостепу значно змінені. Природна рослинність збереглася лише на обмежених площах. Водна і вітрова ерозія

19. Лісові масиви зменшились і зазнали реконструкції. Лучні степи збереглися тільки в заповідниках та на окремих ділянках. Розораність лісостепової зони становить 75-85%.

20. Канівське водосховище Через надмірну сільськогосподарську освоєність території спостерігається інтенсивний розвиток ерозійних процесів та засолення і заболочення ґрунтів (смуга Канівського і Кременчуцького водосховища). Кременчуцьке водосховище

21. ВИСНОВОК: Лісостеп займає 34% території України. Особливістю природи зони є чергування лісових і степових ландшафтів. Різноманіття ландшафтів обумовлено контрастами рельєфу, складом гірських порід, історією розвитку території.